Постанова № 94468759, 28.01.2021, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/113/21

Номер провадження 3/220/115/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Дурач О.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Великоновосілківського відділення поліції Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , громадянку України, не працює, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, не працездатних осіб на утриманні не має, інвалідність не встановлена, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

19.01.2021 року о 15-00 год. комісією з перевірки житлово-побутових умов проживання була перевірена за місцем проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , яка маючи на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухиляється від виконання передбачених ст. 150 Сімейного Кодексу України обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання, санітарних умов проживання доньки, а саме на момент перевірки ОСОБА_1 разом із своїм чоловіком ОСОБА_3 , знаходились в стані алкогольного сп`яніння, при цьому до приміщення будинку не надали дозволу заходити для перевірки житлово-побутових умов проживання. Зі слів неповнолітньої ОСОБА_2 та її бабусі ОСОБА_4 , стало відомо що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в період часу з 01.01.2021 р. по 19.01.2021 р. зловживають алкогольними напоями, при цьому в будинку брудно, не прибрано та холодно, так як батьки не топлять піч у будинку, приготовленої їжі не має, так як батьки не приготували, в зв`язку з чим, неповнолітня ОСОБА_2 вимушена мешкати у своєї бабусі ОСОБА_4 .

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , свою вину визнала у повному обсязі та пояснила, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 та неповнолітньою донькою ОСОБА_2 . Пояснила, що дійсно з 01.01.2021 року по 19.01.2021 року зловживала алкогольними напоями разом із своїм чоловіком, та не займалася життям, навчанням та вихованням своєї неповнолітньої доньки. Тому її донька пішла мешкати до своєї бабусі ОСОБА_4 . Дійсно, 19.01.2021 року до неї за місцем мешкання приїхала комісія з перевірки житлово-побутових умов, яку вона до себе до дому не впустила та відмовилася будь-що підписувати та пояснювати. Дуже шкодує за такий випадок, раніше такого ніколи не було. Щиро розкаялася у скоєному, завірила суд, що більше такого не допустить. На фіксації судового процесу не наполягала.

Неповнолітня ОСОБА_2 , в судовому засіданні надала аналогічні пояснення своєї матері. Також зазначила, що зараз вона мешкає вдома та мати з батьком не вживають алкоголь, вдома чисто та їжа наготовлена, в неї все є необхідне для навчання. Мама та батько піклуються про неї, займаються її життям, вихованням та навчанням. Але, це сталося тільки після приїзду комісії та поліції.

Вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, пояснення неповнолітньої ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 , у скоєному адміністративному правопорушенні повністю доведена та підтверджена матеріалами адміністративної справи, у тому числі свідоцтвом про народження дитини, серії НОМЕР_2 , згідно якого матір`ю неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вказана ОСОБА_5 (а.с. 9), протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 075755 від 19.01.2021 р., згідно якого викладені обставини скоєного правопорушення (а.с.3); письмовими поясненнями викладеними на окремому аркуші неповнолітньої ОСОБА_2 , згідно яких її мати ОСОБА_1 та батько ОСОБА_3 з 01.01.2021 р. по 19.01.2021 р. зловживають алкогольними напоями, при цьому її вихованням та доглядом не займаються, в будинку холодно, наготовленої їжі не має. Крім того, коли 19.01.2021 року до них до дому приїхала комісія її батьки сказали повідомити комісію що вони відмовляються надавати будь-які пояснення та будь-що підписувати (а.с.8); письмовими поясненнями викладеними на окремому аркуші бабусі ОСОБА_4 , згідно яких її донька ОСОБА_1 та зять ОСОБА_3 з 01.01.2021 р. по 19.01.2021 р. зловживають алкогольними напоями та вихованням, доглядом неповнолітньої онуки ОСОБА_2 не займаються, тоому її онука попросилася до неї пожити (а.с.10); поясненнями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 відповідно до яких вони зазначили, що ними 19.01.20201 р. в складі комісії по перевірці умов проживання встановлена громадянка ОСОБА_1 , яка маючи на утриманні неповнолітню доньку, ухиляється від виконання покладених на неї обов`язків щодо забезпечення необхідних умов проживання, навчання та виховання доньки, а саме на момент перевірки ОСОБА_1 разом із своїм чоловіком ОСОБА_3 знаходилася в стані алкогольного сп`яніння, при цьому до приміщення будинку не надали дозволу заходити для перевірки житлово-побутових умов проживання. В зв`язку з тим, що батьки неповнолітньої ОСОБА_2 з 01.01.2021 р. по 19.01.2021 р. вживали алкогольні напої, при цьому в будинку брудно, не прибрано та холодно, їжа не приготовлена, вона змушена була жити у бабусі ОСОБА_4 (.а.с.12,14); актом обстеження умов проживання за місцем мешкання ОСОБА_4 , в якому зазначено, що в будинку є окрема кімната для онуки ОСОБА_2 , в будинку прибрано, натоплено, є наготовлена їжа, в наявності вугілля, продукти харчування (а.с.13).

Умови проживання родини ОСОБА_1 не обстежені у зв`язку з не допуском представників комісії до такого обстеження.

Проте, суд не приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_8 (а.с. 11) та визнає такий доказ недопустимим доказом, оскільки вказана особа не зазначена у протоколі як свідок чи понятий.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 3 Закону України «Про освіту», кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про освіту» передбачено, що повна загальна середня освіта в Україні є обов`язковою і здобувається в інституційних або індивідуальних формах, визначених законодавством, як правило, в закладах освіти.

Аналізуючи зібрані докази по справі, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КпАП України, а саме, ОСОБА_1 будучі матір`ю дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї неповнолітньої дитини,

в порушення вимог ч. 3 ст. 150 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 3, 12 Закону України «Про освіту».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 , враховуючи особу правопорушника, а саме те, що дані, які б з негативного боку характеризували ОСОБА_1 суду не надані, порушник офіційно не працює, має на утриманні неповнолітню дитину, враховуючи ступінь вини ОСОБА_1 у скоєному ним адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, а також враховуючи обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, яким є скоєння правопорушення вперше, та відсутність обтяжуючих вину порушника обставин, суд прийшов до висновку про необхідність піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП у вигляді попередження, саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, ч.1 ст.184 КпАП України суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , на користь держави на розрахунковий рахунок – UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) – 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) -02895834, судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області, прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя О.А. Дурач