Рішення № 94467774, 20.01.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/9835/19

Провадження №2/523/414/20

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2021 р.

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючої - судді Середи І.В.,

за участі секретаря судових засідань – Щербан О.Д.,

розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про розподіл судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

12.06.2020 р. у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (надалі ПрАТ «УТСК») до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування ухвалено рішення про часткове задоволення вимог та стягнення страхового відшкодування у розмірі 13341,47 грн. та судового збору у розмірі 1921 грн.

11.08.2020 р. відповідач звернувся з заявою про розподіл судових витрат та просив стягнути з позивача ПрАТ «УТСК» на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 11815,5 грн..

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 вказував на те, що про прийняте рішення йому стало відомо лише 03.08.2020 р. Разом з відзивом на позов він подав попередній (орієнтовний) розрахунок понесених судових витрат та оригінал виписки з рахунку АО «Юріс Феррум», а також зробив заяву про те, що надасть докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. У зв`язку з запровадженим карантином не міг з`явитися до суду щоб дізнатися про стан розгляду справи.

Представник позивача звернувся з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката обґрунтовуючи тим, що необхідно виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх вартості, виходячи з конкретних обставин справи. Розглянута справа не є складною, розгляд справи проводився в спрощеному порядку без виклику сторін, представник відповідача не приймав участі у судових засіданнях. Представником подано по суті лише один документ, відзив на позов на п`яти сторінках, який не містить ґрунтовного аналізу норм матеріального та процесуального права, значною мірою повторює зміст заяви про застосування строків позовної давності. Судом під час прийняття рішення не прийнято до уваги жодних заперечень відповідача викладених у відзиві, а лише частково враховано строки давності до вимог ПрАТ «УТСК».

Сторони в судове засідання не з`явилися. Від відповідача за підписом його представника та від представника позивача надійшли заяви про розгляд заяви про розподіл судових витрат у їх відсутності.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з вимогами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як судом встановлено, 12.06.2020 р. у справі №523/9835/19 за позовом приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (надалі ПрАТ «УТСК») до ОСОБА_1 про стягнення 62841,47 грн. сплаченого страхового відшкодування прийнято рішення про часткове задоволення вимог та стягнення страхового відшкодування у розмірі 13341,47 грн. та судового збору у розмірі 1921 грн..

19.11.2019 р. від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого він просив також стягнути на його користь судові витрати та додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, платіжне доручення № ПН 14513 від 31.10.2019 р. на суму 15000 грн., ордер адвоката Гніздовської Г.М. серія ОД №329453 від 18.11.2019 р., витяг з договору №31-10/19 про надання правової допомоги від 31.10.2019 р. з АО «Юріс Феррум» в особі голови Гніздовської Г.М., з підтвердженням про направлення відзиву і доданих документів позивачу. Крім того, подано заяву про застосування строків позовної давності.

Справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Як судом встановлено, про стягнення судових витрат відповідачем було заявлено у відзиві на позов, за платіжним дорученням № ПН 14513 від 31.10.2019 р. на рахунок адвокатського обєднання «Юріс Ферум» було сплачено 15000 грн., з яких розраховано вартість отриманих послуг:

-аналіз законодавства та правозастосовної практики щодо відшкодування шкоди в порядку регресу - 2,5 год. – 2500 грн.;

-розроблення правової позиції у справі щодо відшкодування шкоди в порядку регресу – 3,5 год.-3500 грн.;

-надання консультацій клієнтові у справі щодо відшкодування шкоди в порядку регресу – 1 год. -1000 грн.;

-підготовка та подання до Суворовського районного суду м.Одеси відзиву на позовну заяву – 5 год. -5000 грн.;

- підготовка та подання до Суворовського районного суду м.Одеси попереднього (орієнтовного ) розрахунку суми судових витрат - 1 год. -1000 грн.;

підготовка та подання до Суворовського районного суду м.Одеси заяви про застосування позовної давності -2 год. -2000 грн..

Як видно з акту надання правової допомоги №1, складеного 03.08.2020 р., сторонами підтверджено умови виконання договору, оплата послуг та отримання правової допомоги.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За нормами ст.137 ЦПК України визначено:

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з нормами ч.1 та 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача;2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За нормами ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з вимогами ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем послуг адвоката та понесення ним витрат.

Виходячи із розміру задоволених вимог та норми закону про пропорційність розподілу витрат правова допомога складає 11815,5 грн. (15000 грн.- 3184,5 грн) , що складає 78,77 % (13341,47 грн. Х100% :62841,47 грн. = 21,23 %, що складає 3184,5 грн.).

Разом з ти, проаналізувавши надані докази, суд прийшов до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму не є співмірними виходячи з того, що справа не є складною.

Судом також враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, висновок Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

З опису робіт (наданих послуг) вбачається, що послуги розроблення правової позиції та підготовка подання відзиву фактично є одною роботою, тому витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8500 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Таким чином, враховуючи вказані висновки, суд вважає, що розмір витрат підлягає зменшенню до 5000 грн..

Керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 141, 246, 273,270, 354,355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (код ЄДРПОУ 22945712, р/р НОМЕР_1 , в AT «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, місцезнаходження за адресою: вул. Саксаганського, буд. 77, м. Київ, 01033) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн..

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення рішення.

Рішення складено 20.01.2021р.

Суддя: