Рішення № 94467576, 18.01.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/8371/20

Провадження№2-а/522/77/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засіданні Лисенко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення, поновлення строку

ВСТАНОВИВ:

26.06.2020 року до Приморського районного суду м. Одеси звернувся з позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення, поновлення строків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, 27.11.2019 року було прийнято постанову № 829/19, щодо ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 визнано винним за частиною 9 статті 96 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі: 10, 200 (десять тисяч двісті) гривень.

Ухвалою суду від 27.05.2020 року позов було залишено без руху.

02.06.2020р. до суду позивач подав заяву про усунення недоліків та заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди (а.с.23-24)

Ухвалою суду від 11.06.2020 року провадження у справі було відкрито.

Ухвалою суду від.17.06.2020р. заяву позивача про забезпечення позову повернуто без розгляду.

18.06.2020р. у зв`язку з заявою представника відповідача про відкладання засідання слухання справи відкладено на 21.07.2020р.

Ухвалою суду від 19.06.2020р. заява представника позивача про забезпечення позову задоволено (а.с.55-57). Зупинено стягнення у виконавчому провадженні ВП №61467483, яке перебуває на виконанні в Другому Приморському відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, старшого державного виконавця Майстерюк Т.М., в частині стягнення на підставі виконавчого документа – постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, від 27.11.2019 року №828/19, про стягнення штрафу у розмірі 20400 грн. з ОСОБА_1 , про стягнення виконавчого збору у розмірі 2040 грн. з ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 23.06.2020р. заяву представника позивача про забезпечення позову повернуто.

21.07.2020р. до суду надійшов з боку представника відповідача відзив на позов з додатками, за яким просять відмовити у задоволені позову вважаючи що перевірка ними була проведена згідно закону, та виконання будівельних робіт з реконструкції гаражу, зміни його функціонального призначення на нежитлове приміщення здійснено без отримання відповідного права на це., який не введений в експлуатацію, та повідомлення про час і дату розгляду справи відправлялось йому поштою (а.с.74-104).

Крім того представник відповідача подав заяву про відкладання судового засідання, у зв`язку з чим та наданням строку представнику позивача на ознайомлення з відзивом, судове засідання відкладено на 08.09.2020р.

08.09.2020р. с удове засідання відкладено на 18.11.2020р. у зв`язку з відсутністю належного сповіщення відповідача.

17.11.2020р. представник позивача звернувся до суду з заявою про відкладання судового засідання у зв`язку з його участю в розгляді в Суворівському районному суді м.Одеси.

В судове засідання 18.11.2020р. з`явився представник відповідача, та враховуючи заяву представника позивача судове засідання відкладено на 18.01.2021р.

У судове засідання 18.01.2021 року сторони не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином.

Представник позивача надіслав до суду заяву про відкладання засідання до завершення посиленого карантину. Проте суд вважає що така заява не підлягає задоволенню,розгляд справи триває значний проміжок, суд здійснив усі процесуальні дії щодо процесуальних заяв, та правовідносини сторін суду зрозумілі.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.

Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

За викладеного, зважаючи на належне сповіщення сторін, наявні матеріалів, строки розгляду даної категорії справи та відсутності будь-яких клопотань від сторін, суд прийшов до висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання усіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, фіксування судового засідання у даній справі за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

Предметом позову є постанова № 829/19, щодо ОСОБА_1 , якого визнано винним за частиною 9 статті 96 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі: 10, 200 (десять тисяч двісті) гривень.

Відповідно до норми частини 9 статті 96 КУпАП, експлуатація об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З позову вбачається, що ОСОБА_1 отримав право власності на гараж за адресою АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу за № 4311 від 03.09.2002 року.

З постанови вбачається, що в ході перевірки з виїздом на місце встановлено, що ОСОБА_1 експлуатує самочинно реконструйований об`єкт - гараж як нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , не введений в експлуатацію відповідно до вимог чинного містобудівного законодавства, чим порушив ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року.

З матеріалів справи встановлено наступні факти:

Крім цього судом встановлено, що 19.06.2015 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, було проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, постанова №385 від 19.06.2015 року.

Було перевірено нежитлове приміщення гаражу за адресою : АДРЕСА_2 . На час перевірки будівельні роботи не виконувались. Оглядово встановлено, що за даною адресою знаходиться нежитлове приміщення з віконним та дверним отвором та вивіскою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Було враховано надані гр. ОСОБА_1 документи, що на підставі договору купівлі - продажу від 03.09.2002 року власником нежитлового приміщення, загальною площею 23,2 кв. м. являється гр. ОСОБА_1 .

Також, розглянуто наданий гр. ОСОБА_1 технічний паспорт, виготовлений КП ОМБТІ та РОН станом на 08.04.2010 року на нежитлове приміщення 1-го поверху, загальною площею 23,5 кв.м., відсутні відмітки щодо самочинної реконструкції або перепланування. Враховуючи вищевикладене, підстав для реагування Департаменту не було.

01 вересня 2015 року почав діяти Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства» № 320-VIII від 09.04.2015 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 671 «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю», у становити, що органи державного архітектурно-будівельного контролю є правонаступниками прав та обов`язків Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо здійснення переданих повноважень відповідно до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

Після введення в дію постанови КМУ від 19 серпня 2015 року № 671, функції щодо контролю за виконанням містобудівного контролю в місті Одесі переходить, від Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

В травні-червні 2015 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, було проведено перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 щодо нежитлового приміщення, 27.11.2019 року, через 4 (чотири) роки правонаступником до якого переходять права та обов`язки перевіряти дотримання вимог містобудівного законодавства, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради знову було проведено перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , щодо нежитлового приміщення.

Факт проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства, ОСОБА_1 , щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 підтверджується постановою по справі про адміністративне правопорушення №385 від 19.06.2015 року.

ОСОБА_1 виконав будівельні роботи щодо реконструкції у 2010 році, що підтверджується постановою по справі про адміністративне правопорушення №385 від 19.06.2015 року.

Реконструкція гаражу у нежитлове приміщення було проведено до 2011 року, до прийняття та введення в дію Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та до прийняття постанови КМУ за № 461 від 13 квітня 2011 року.

Згідно з ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, 27.11.2019 року було прийнято постанову № 829/19, щодо ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 визнано винним за частиною 9 статті 96 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі: 10, 200 (десять тисяч двісті) гривень.

З постанови вбачається, що підставою для такого розгляду і прийняття відповідного рішення послугували :

Протокол про адміністративне правопорушення від 01.11.2019р. за ч.9 ст.96 КУпАП, акт складений за результатами проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №001886 від 01.11.2019р, припис про усунення порушення вимог законодавства №664/19 від 01.11.2019р.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п.п. 9, 12 Порядку від 23.05.2011 року №553 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, у тому числі, у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Згідно із п. 13 Порядку від 23.05.2011 року №553 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до п.п. 16, 17 Порядку від 23.05.2011 року №553 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Водночас, державний архітектурно-будівельний контроль проводиться за обов`язковою участю суб`єкта містобудування.

Позивач вважає, що контролюючим органом який проводить перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства, було порушено строки (при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення) в період яких можливо притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

З постанови № 829/19 від 27.11.2019р., щодо ОСОБА_1 вбачається, що про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлений листом Управління за № 01-8/748-вх від 01.11.2019 року (поштове відправлення ПАТ «Укрпошта» № 6506503611417 від 01.11.2019 року) та повторно листом Управління за № 01-8/748-вх від 14.11.2019 року (поштове відправлення ПАТ «Укрпошта» № 6506503628166 від 14.11.2019 року).

Наведена інформації у постанові № 829/19, щодо ОСОБА_1 не відповідає дійсності та спростовується під час роздруківки трекінгу на сайті Укрпошти номерів № НОМЕР_1 , № 6506503628166 (інформація в додатках).

Також не логічним виглядає однаковий вихідний номер листів з різними датами:

№ 01-8/748-вх від 01.11.2019 року, № 01-8/748-вх від 14.11.2019 року.

-поштове відправлення ПАТ «Укрпошта» № 6506503611417 у точці видачі/доставки 07.12.2019 року, постанова прийнята 27.11.2019 року.

-поштове відправлення ПАТ «Укрпошта» № 6506503628166 у точці видачі/доставки 18.12.2019 року, постанова прийнята 27.11.2019 року.

Як вбачається з доданих до відзиву матеріалів, від одержання постанови, протоколу, припису позивач відмовився, у зв`язку із чим, протоколи від 01.11.2019р. та припису від 01.11.2019р. надіслані засобами поштового зв`язку.

Також в матеріалах адміністративного провадження відсутні будь які письмові належні докази направлення ОСОБА_1 будь якої кореспонденції, листів.

При цьому в постанові від 27.11.2019р. №829/19 не зазначено та не вбачається про наявність акту перевірки та якого числі така перевірка була проведена. Також відповідач не надав в підтвердження проведення перевірки копію Акту перевірки.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною дев`ятою статті 96 КУпАП розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адмін.. відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Складення протоколу про адміністративне правопорушення відбулося за відсутності позивача, що відповідачем не заперечується та підтверджується матеріалами справи. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів надіслання відповідачем позивачу копії цього протоколу, а також доказів повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи. Таким чином враховуючи заперечення позивача про належне сповіщення , та не повідомлення його про час і місце засідання, що позбавило останнього можливості реалізувати надані йому права, які передбачені статтею 268 КУпАП, що на думку сторони захисту не має форму незначних процедурних порушень, а є беззаперечною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Зі списків відправлень неможливо достовірно встановити вміст поштових відправлень, що в сукупності із наявними у справі доказами часу відправлень, після винесення постанови від 27.11.2019 року, не можна вважати належними доказами.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини Компанія “Вестберґа таксі Актіеболаґ” та Вуліч проти Швеції” (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що “…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень”.

У вищезазначеній справі закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Таким чином, суд погоджується з позивачем про не доведеність відповідачем дотримання порядку державного архітектурно-будівельного контролю, а відтак і правомірність матеріалів перевірки та постанови.

Разом з цим, відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали.

Згідно із ст. 280 КУпАП (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, аналіз наведених правових норм показав, що про розгляд справи про адміністративне правопорушення має бути повідомлена особа, яка притягується до адміністративної відповідності.

Справа може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

Суд враховує, що матеріали перевірки не містять відомостей про наявність у контролюючого органу даних про одержання позивачем повідомлення про розгляд справ про адміністративні правопорушення.

Такі дані відсутні і на момент вирішення питання про адміністративне правопорушення.

Разом з цим, відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали.

Згідно із ст. 280 КУпАП (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, аналіз наведених правових норм показав, що про розгляд справи про адміністративне правопорушення має бути повідомлена особа, яка притягується до адміністративної відповідності.

Справа може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

Суд враховує, що матеріали перевірки не містять відомостей про наявність у контролюючого органу даних про одержання позивачем повідомлення про розгляд справ про адміністративні правопорушення.

Такі дані відсутні і на момент вирішення питання про адміністративне правопорушення.

З огляду на те, що матеріали справи не містять відомостей про завчасне сповіщення позивача про розгляд справи, колегія суддів вважає, що зазначені обставини перешкоджають подальшому провадженню у вирішенні питання відносно виявленого правопорушення.

Оскільки висновки контролюючого органу про недотримання позивачем правил містобудівного законодавства, вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 7, 12 ст. 96 КУпАП, складені не на підставі всебічного і об`єктивного розгляду справи, постанова про накладення адміністративного стягнення прийнята не у відповідності до правил законодавства, суд погоджується, що оскаржувана постанова не може відповідати критерію обґрунтованості і правомірності, що є безумовною підставою для її скасування.

Водночас, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Також, слід зазначити, що відповідно до ч.ч.2, 4 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Інші доводи наведені позивачем щодо законності реконструкції на думку суду не мають значення, оскільки на час розгляду справи не надано доказів щодо такої державної реєстрації даного об`єкту.

Також, згідно ст..62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

У відповідності до ст. 157 КАС України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що заходи забезпечення позову згідно ухвали суду від 19.06.2020 року були застосовані судом до розгляду справи по суті, остання вирішена, то суд вважає, що заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП №61467483, яке перебуває на виконанні в Другому Приморському відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, старшого державного виконавця Майстерюк Т.М., в частині стягнення на підставі виконавчого документа – постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, від 27.11.2019 року №828/19, про стягнення штрафу у розмірі 20400 грн. з ОСОБА_1 , про стягнення виконавчого збору у розмірі 2040 грн. з ОСОБА_1 .

У зв`язку з вище викладеним, керуючись ст.. 19, 55 Конституції України, ст.. 9, 23, 33, 188-42, 245, 247, 256, 268, 276-278, 280, 287, 293, 295 КупАП, т..ст. 3, 5-14, 19-20, 72-77, 122-123, 241-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Поновити строк ОСОБА_1 на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення від 27.11.2019 року № 829/19, винесену Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 9 статті 96 КУпАП.

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контрою Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Черняховського, 6) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, поновлення строку, - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 27.11.2019 року № 829/19, винесену Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 9 статті 96 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути із Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Черняховського, 6) на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.06.2020 року, у вигляді зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП №61467483, яке перебуває на виконанні в Другому Приморському відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, старшого державного виконавця Майстерюк Т.М., в частині стягнення на підставі виконавчого документа – постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, від 27.11.2019 року №828/19, про стягнення штрафу у розмірі 20400 грн. з ОСОБА_1 , про стягнення виконавчого збору у розмірі 2040 грн. з ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 25.01.2021 року.

Суддя Л.В. Домусчі