Постанова № 94466914, 28.01.2021, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

28.01.2021

Справа № 494/1285/20

Провадження № 3/494/15/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2021 р м. Березівка

Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., за участю: секретаря судового засідання – Козубенко О.О., захисника ОСОБА_1 – адвоката Григоржевського М.С., розглянувши у режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в м. Березівка об`єднані матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від Березівського відділення поліції Лиманського ВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною другою статті 123 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року зі змінами та доповненнями (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2020 року до Березівського районного суду Одеської області від Березівського відділення поліції Лиманського ВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушень, передбачених частиною другою статті 123 та частиною першою статті 130 КУпАП.

Постановою суду від 15.12.2020 року вказані справи об`єднанні в одне провадження під спільним номером 494/1285/20 (провадження 3/494/609/20) та призначені до розгляду.

Згідно протоколу серії ДПР18 №201791 про адміністративне правопорушення від 12.12.2020 року вбачається, що 11.12.2020 року о 20:30 годині за межами с. Маринове Березівського району Одеської області, біля залізничного переїзду 1237 км ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER д/н НОМЕР_1 здійснив переїзд залізничного шляху не по залізничному переїзду чим заблокував рух залізничних потягів, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.123 КУпАП.

Згідно протоколу серії ДПР18 №201795 про адміністративне правопорушення від 12.12.2020 року вбачається, що 11.12.2020 року о 20:30 годині за межами с. Маринове Березівського району Одеської області біля залізничного переїзду 1237 км ОСОБА_1 керував автомобілем марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння , за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до наказу №1-од про організацією Березівського районного суду Одеської області на час дії карантину ( з подальшими змінами), постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з відповідними змінами), Постанови КМУ №392 від 20 травня 2020 року «Про встановлення карантинуз метою запобігання поширенню на території України гострої гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» ( з подальшими змінам) та відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, установлено з 12.03.2020 року до 28.02.2021 року на усій території України карантин. Згідно з рекомендаціями МОЗ України громадянам серед інших заходів запропоновано залишатися вдома, тримати дистанцію, дбати про власну безпеку.

Справа неодноразово відкладалась у зв`язку з наданням можливості ознайомлення з матеріалами справи та хворобою ОСОБА_1 .

В судовому засіданні 25.01.2020 року, розгляд справи продовжено за участі захисника Григоржевського М.С., яким заявлені клопотання про направлення справи на дооформлення, виклик свідків та поліцейських, що складали відносно ОСОБА_2 протоколи за ч.2 ст. 123 та ч.1 ст .130 КУпАП.

Постановами суду від 25.01.2021 року вказані клопотання - залишені без задоволення.

Також, 25.01.2021 року захисником ОСОБА_3 заявлено відвід судді Римар І.А., який постановою судді Березівського районного суду Одеської області Дєтковим О.Я. - залишений без задоволення.

Справу призначено на 28.01.2021 року.

26.01.2021 року захисником Григоржевським М.С. подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Постановою суду від 26.01.2021 року вказане клопотання задоволено та призначено судове засідання в режимі відеоконференції та встановлено про подальше проведення судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного пристрою

В судовому засіданні 28.01.2021 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Григоржевський М.С., стверджував той факт, що ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначених правопорушеннях не винен, що за кермом він не перебував та автомобілем не керував. Також пояснив, що ОСОБА_1 дійсно алкогольні напої вживав на передодні, але за кермо автомобіля не сідав, а попросив знайому йому особу, щоб той підвіз його на його власному авто до міста Одеси. Проте, щоб скоротити відстань до м. Одеси вони поїхали через заборонені пуття електропотягу, чим заблокували його рух. Окрім цього, вказував, що відео має уривки та ОСОБА_4 не було освідчено на стан сп`яніння на місці пригоди, а лише у раавідділку, більш того алкотестер Драгер не відповідає технічним характеристикам, без сертифікації, та взагалі відбір проведений з порушеннями.

Заслухавши пояснення захисника, оглянувши відеоматеріали, які надані поліцейським та дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:

Статтею 245 КУпАП передбачено: «Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.».

Згідно ст. 254 КУпАП «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності…».

Відповідно до ст. 280 КУпАП «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».

Як встановлено вище та підтверджено матеріалами справи, відносно ОСОБА_1 складено протоколи серії ДПР18 №201791 від 12.12.2020 року за частиною першою статті 123 та серії ДПР18 №201795 від 12.12.2020 року за частиною першою статті 130 КУпАП.

Статтею 252 КУпАП передбачено: «Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю».

Суд, вислухавши пояснення захисника та дослідивши докази наявні у матеріалах справи, - доходить висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані поліцейськими за ч.2 ст. 123 та ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він здійснив в`їзд на залізничний переїзд у випадку, коли рух через переїзд заборонений, керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння.

Більш того, під час судового засідання захисник пояснив, що до правоохоронних органів, органів прокуратури щодо неправомірних дій співробітників поліції щодо складання протоколів на ОСОБА_1 , а не на іншу особу, яка перебувала за кермом - не подавались. У справі відсутні будь-які зауваження з боку ОСОБА_1 щодо керування транспортним засобом VOLKSWAGEN TRANSPORTER д/н НОМЕР_1 іншою особою, в тому числі у відео, протоколі та поясненнях які, він підписував особисто. Водночас, під час надання пояснень, захисник підтвердив факт вживання алкоголю ОСОБА_1 .

Пунктом 27 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено: «Судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом».

Хоча захисник Григоржевський М.С стверджує про не винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень, його вина повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №201795 від 12.12.2021 року, протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №201791 від 12.12.2021 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 та відеозаписом.

Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 - судом не встановлено.

За таких обставинах, суд доходить висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 123 та частиною першою статті 130 КУпАП.

Водночас, суд враховує, що у пункті 76 рішення Європейського суду з прав людини по справі Яременка проти України (Заява № 32092/02) встановлено: «…Якість доказів також слід взяти до уваги, у тому числі, чи не викликають обставини, за яких вони були отримані, сумнівів щодо їх надійності та акуратності. Хоча проблеми із справедливістю не завжди виникають, якщо отримані докази не підтверджуються іншими матеріалами, слід відзначити, що якщо докази є дуже сильними і немає ризику їх ненадійності, необхідність у підтверджуючих доказах є, відповідно, меншою».

Суд вважає роз`яснити, що законодавство вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку висуває поліцейський, був спростований фактами захисту, встановленими на підставі доказів, - і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням або її спростування.

Суд вважає зазначити, що посилання захисника на те, що відеозапис має уривки, протоколи складені з порушенням їх складання, прилад алкотестер Драгер не відповідає технічним вимогам, - однак у суду не виникає сумніві щодо переконливості решти доказів узятих в цілому по справі, яким вбачається, що саме ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення за ч.2 ст.123 та ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд також враховує, що у Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого, звертається увага на те, що виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути

довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту.

Так, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

Відповідно до вимог статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до статей 34,35, 280 КУпАП обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність – не виявлено.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.2 ст. 123 та ч.1 ст.130 КУпАП та на підставі ст.36 КУпАП, з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень, накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті 130 ч.1 КУпАП, зокрема у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до положень ст. 321 КУпАП щодо обчислення строків позбавлення спеціального права, водії транспортних засобів вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови. Якщо особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, документи не вилучались у ОСОБА_1 та тимчасовий дозвіл не видавався.

Згідно пункту 12 розділу XIІ наказу Міністерства внутрішніх справУкраїни від 07.11.2015 № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» передбачено: у разі надходження постанови суду про позбавлення водія права керування транспортними засобами, якщо посвідчення водія не вилучено, уповноважена особа відповідного підрозділу патрульної поліції у триденний строк надсилає особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлення про позбавлення права керування за місцем її проживання (перебування), у якому зазначає реквізити винесеної судом постанови, положення статті 321 КУпАП, а також інформацію про необхідність прибуття до підрозділу патрульної поліції у визначений строк для здачі посвідчення водія або тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами. Якщо водій, посвідчення якого підлягає вилученню, не з`являється протягом місячного строку, серія та номер посвідчення водія заносяться уповноваженою особою підрозділу патрульної поліції до автоматизованої бази даних про посвідчення, які підлягають вилученню.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Керуючись статтями 40-1, частиною другою статті 123, частиною першою статті 130, 283, 84, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП, частиною другою статті 123 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за частиною першою статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік;

- за ч.2 ст.123 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ст.36 КУпАП визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Строк позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, обчислювати з дня здачі або вилучення водійських прав.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Державної судової адміністрації України (Отримувач коштів ГУК в Одеській обл./отг м. Березівка/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, Рахунок отримувача UA848999980313171206000015594, Код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гри. 00 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28.01.2021 року

Суддя І.А. Римар