Рішення № 94463340, 20.01.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 20.01.2021 Справа № 554/10308/20

Провадження № 2/554/108/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2021 року м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді - Савченко Л.І.,

за участю секретаря судового засідання - Пащенко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2020 року позивач ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь в порядку суброгації майнову шкоду в розмірі 23320,90 грн. та суму судового збору в розмірі 2102,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що 27 грудня 2018 року між ПрАТ «СК «УНІКА» та малим підприємством Фірма «Ерідон» укладено договір добровільного страхування на транспорті «КАСКО CORPORATE» №376001/4100/0000375, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Renault Fluence» державний номерний знак НОМЕР_1 . 20 листопада 2019 року на вул.Раїси Кириченко в м.Полтаві ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Toyota Highlander», д.н.з. НОМЕР_2 , при виїзді з двору будинку по вул.Європейська, 64 не надав перевагу в русі автомобілю та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Renault Fluence», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Факт та обставини ДТП підтверджуються постановою Октябрського районного суду м.Полтави по справі №554/10523/19 від 17 грудня 2019 року. На підставі відповідних документів позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 63990,00 грн. Факт виконання відновлювальних робіт на вказану суму підтверджується актом від 24 лютого 2020 року. Винною особою в скоєнні вищевказаної ДТП визнано відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується постановою від 17 грудня 2019 року. У зв`язку з цим вважає, що особою, яка безпосередньо є відповідальною за завдані збитки є відповідач, а до позивача (у порядку суброгації) переходить право вимоги до відповідача у розмірі виплаченого страхового відшкодування, а саме у розмірі 63990,00 грн. Разом із тим, цивільно-правову відповідальність відповідача як водія транспортного засобу Toyota Highlander д.н.з. НОМЕР_2 застраховано АТ «СГ «ТАС» (приватне) на умовах договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АО №00648146. У позові вказує, що даний страховик також є особою, відповідальною за завдані збитки, обсяг відповідальності, якого визначений нормами Закону №1961-IV. Вищезазначеним договором обов`язкового страхування ЦПВВНТЗ встановлено ліміт відповідальності за шкоду, спричинену майну в розмірі 100000,00 грн., франшизу у розмірі 2000,00 грн. Згідно Звіту про визначення коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля від 20 листопада 2019 року, страхового акту №02254/23/920 від 30 січня 2020 року та розрахунку суми страхового відшкодування від 30 січня 2020 року коефіцієнт фізичного зносу складових автомобіля «Renault Fluence», д.н.з. НОМЕР_1 становить 0,5208; сума зносу складових автомобіля становить 21320,90 грн.; вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу (матеріальний збиток) дорівнює 42669,10 грн. З урахуванням приписів ст.ст.12, 22, 29 та 32 Закону №1961-IV на АТ «СГ «ТАС» (приватне), як страховика за договором серії АО №006481461, покладається обов`язок щодо відшкодування позивачу частини збитку у розмірі 40669,10 грн., розмір якого позивач визначає за розрахунком (42669,10 - 2000,00 грн. = 40669,10 грн.) не перевищує 100000,00 грн. Зазначений обов`язок було виконано, а саме за заявою на виплату страхового відшкодування від 28 січня 2020 року АТ «СГ «ТАС» (приватне) сплачено на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 40669,10 грн. Різниця між фактичним розміром шкоди (63990,00 грн.) та страховою виплатою (40669,10 грн.) становить 23320,90 грн. та має бути відшкодована позивачу безпосередньо відповідачем. У зв`язку з цим 19 березня 2020 року на адресу відповідача було направлено претензію про відшкодування матеріальної шкоди, проте відповідачем залишено без відповіді, останній повідомив про відмову у досудовому врегулюванні спору. На підставі викладеного, позивач звернувся за судовим захистом своїх прав.

24 листопада 2020 року ухвалою судді Октябрського районного суду м.Полтави відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (а.с.64).

16 грудня 2020 року представником відповідача адвокатом Бибиком В.А. до суду надано відзив на позовну заяву, у якому сторона відповідача позовні вимоги не визнає, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав. Не заперечуючи факту настання ДТП за участі транспортного засобу «Toyota Highlander», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Renault Fluence», д.н.з. НОМЕР_3 та наявності постанови суду про визнання відповідача винним у скоєнні даного ДТП, повідомляє, що згідно полісу АО №006481461 ОСОБА_1 застрахував зазначений транспортний засіб за шкоду завдану майну на суму 100000 грн. Згідно листа від 24 липня 2020 року Страхової групи ТАС страховик здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 40669,10 грн. на реквізити ПрАТ «СК «Уніка» із врахуванням коефіцієнту зносу замінених складових, згідно Звіту від 20 листопада 2019 року, що становить 0,5208 (52,08%), що дорівнює 21320,90 грн. Вважає, що оскільки згідно п.4 Полісу АО №006481461 сума відшкодування за завдану матеріальну шкоду складає 100000 грн., то в межах вказаного ліміту позивач повинен звертатись до ПАТ «Страхова група «ТАС». На переконання відповідача, в даному випадку в розумінні ст.1194 ЦК України відсутня недостатність страхової виплати, оскільки її ліміт складає 100000 грн., а сума пред`явлена до відшкодування складає 63990,00 грн. Фактично мова йде про незгоду ПрАТ «СК «Уніка» із розрахунком суми завданої шкоди, зробленої ПАТ «Страхова група «ТАС», а саме неврахування коефіцієнту зносу замінених складових згідно Звіту, що в грошовому еквіваленті становить 21320,90 грн. Вважає, що в даному випадку ОСОБА_1 є неналежним відповідачем по справі, оскільки ліміт його матеріальної відповідальності згідно полісу АО №006481461 складає 100000 грн. і лише в разі недостатності цієї суми для повного відшкодування завданої шкоди до нього може бути пред`явлено позов. Вважає, що його позиція узгоджується з останньою правовою позицією Верховного Суду, зокрема, наводить висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року по справі №755/18006/15-ц. З цих підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.72-75).

16 грудня 2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач повністю заперечує проти обставин, на які посилається відповідач, не визнає та відхиляє їх з таких підстав. Твердження про те, що відповідач є неналежним не відповідає нормам закону та судовій практиці, оскільки страховик за чинним договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідає за шкоду, спричинену майну потерпілих, з урахуванням ліміту відповідальності за шкоду спричинену майну, розмір якого встановлюється умовами цього договору (ст.22.1 Закону №1961-ІV), вартості відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу, розмір якого розраховується у порядку, встановленому законодавством (ст.29 Закону №1961-ІV), франшизи, розмір якої встановлюється умовами цього договору (ст.12 Закону №1961-ІV). Аналогічна правова позиція висловлена у постанові ВС від 03.10.2018 року по справі №686/17155/15-ц, в якій визначено, що страховик за договором обов`язкового страхування відповідає в межах ліміту за мінусом фізичного зносу, а за решту - безпосередній винуватець. Крім того, відповідач не оспорює та визнає ті обставини, що саме він є винною особою в скоєнні ДТП, щодо виконання умов договору страхування та виплати страхового відшкодування власнику ТЗ в розмірі 63990,00 грн., що до позивача у порядку суброгації перейшло право вимоги за завдані збитки у вказаному розмірі, що цивільно-правову відповідальність відповідача застраховано АТ «СГ «ТАС» (приватне). При цьому посилання представника відповідача на правову позицію, сформульовану ВС у постанові по справі №755/18006/15-ц від 04 липня 2018 року є некоректним та не вірним, оскільки у зазначеній постанові досліджуються обставини, за яких позивач (страховик за договором майнового страхування, який набув права вимоги у порядку суброгації) не звертався до страховика, із яким у відповідача (фізичної особи) було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а відразу пред`явив вимогу до цього відповідача. У справі, що розглядається, обставини інші, а саме позивач у встановленому законом порядку звернувся до страховика відповідача (АТ «СГ «ТАС» (приватне) із заявою про виплату страхового відшкодування страховиком відповідача, страхове відшкодування було виплачено у строк та у розмірі, встановлених профільним Законом №1961-ІV, а різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою має бути відшкодована позивачу безпосередньо відповідачем. На підставі викладеного, наполягав на задоволенні позовних вимог (а.с.79-81).

У судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника позивача ПрАТ «СК «УНІКА» на адресу суду надійшло клопотання, у якому позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить проводити розгляд справи за відсутності представника позивача та ухвалити рішення про задоволення позову на підставі наявних у справі доказів (а.с.85-86).

Від представника відповідача адвоката Бибика В.А. до суду надійшла письмова заява про розгляд справи без участі сторони відповідача, позовні вимоги не визнає, просить врахувати заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву та відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.88).

За таких обставин, враховуючи волевиявлення сторін та їх представників про розгляд справи без участі, суд вважає можливим розглядати справу за відсутності учасників.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також доводи, викладені у заявах сторін по суті справи, надавши належну правову оцінку зібраним доказам, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлено, що 27 грудня 2018 року між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», код ЄДРПОУ 20033533 (позивачем по справі) та приватним підприємством Фірма «Ерідон» (код ЄДРПОУ 19420704) був укладений Договір добровільного страхування на транспорті «КАСКО CORPORATE» №376001/4100/0000375, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортними засобами, визначеними у додатку №1 до договору, у тому числі автомобіля марки «Renault Fluence», державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.12-13, 14-21, 22-27).

Також з матеріалів позову вбачається, що 20 листопада 2019 року на вул.Раїси Кириченко в м.Полтаві ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Toyota Highlander», д.н.з. НОМЕР_2 , при виїзді з двору будинку по вул.Європейська, 64 не надав перевагу в русі автомобілю та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Renault Fluence», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 .

Дані обставини сторонами не заперечувались, а тому не підлягають доказуванню в силу вимог ч.1 ст.82 ЦПК України.

Постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 17 грудня 2019 року по справі №554/10523/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 340 гривень (а.с.28-29).

Постанова суду набрала законної сили 28 грудня 2019 року та в апеляційному порядку не оскаржувалась.

За змістом постанови Октябрського районного суду м.Полтви від 17 грудня 2019 року слідує, що в судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні вину визнав та підтвердив викладене в протоколі про адміністративне правопорушення, у тому числі, що вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення останнім Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст.1.6. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 листопада 2019 року ОСОБА_2 , скориставшись своїм правом, передбаченим Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звернувся на адресу ПрАТ «СК «УНІКА» із заявою №00328218 про подію, що має ознаки страхового випадку, як того вимагає ст.35 п.35.1 вказаного Закону, з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду, завдану відповідачем (а.с.30).

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Таким актом є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

На підставі акту №00328218 огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 25 листопада 2019 року (а.с.31-32), рахунку на оплату ФОП ОСОБА_3 № НОМЕР_4 від 14 січня 2020 року (а.с.33-34), листа ТОВ «Соллі Плюс Полтава» (а.с.35) та страхового акту №00328218 від 20 січня 2020 року (а.с.36) позивачем ПрАТ «СК «УНІКА» було виплачено страхове відшкодування в розмірі 63990,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №131865 від 21 січня 2020 року (а.с.37).

Відповідно до копії акту виконаних робіт ФОП ОСОБА_3 №F000012725 від 24 лютого 2020 року загальна вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля склала 63990,00 грн. (а.с.38-39).

Відповідно до копії звіту про визначення коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля від 20 листопада 2019 року вбачається, що коефіцієнт фізичного зносу складових автомобіля «Renault Fluence», д.н.з. НОМЕР_1 становить 0,5208 (а.с.47-48).

Разом із тим, із копій страхового акту №02254/23/920 від 30 січня 2020 року та додатку 1 до нього - розрахунку суми страхового відшкодування від 30 січня 2020 року вбачається, що з урахуванням коефіцієнту 0,5208 (52,08%) сума зносу складових автомобіля «Renault Fluence», д.н.з. НОМЕР_1 становить 21320,90 грн. (а.с.43, 44).

Цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «Toyota Highlander», д.н.з. НОМЕР_2 застраховано ПрАТ «Страхова група «ТАС» (приватне) на умовах полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/6481461 від 20 вересня 2019 року (а.с.40, 76).

Відповідно до вказаного договору встановлено ліміт відповідальності за шкоду спричинену майну у розмірі 100000,00 грн., франшизу у розмірі 2000,00 грн.

З огляду на це, ПрАТ «Страхова група «ТАС» (приватне) зроблений відповідний розрахунок суми страхового відшкодування: 63990 грн. - 2000 грн. (франшиза) - 21320,90 грн. (сума зносу) = 40669,10 грн., що вбачається із страхового акту АТ «СГ «ТАС» (приватне) №02254/23/920 від 30 січня 2020 року та додатку до нього (а.с.43, 44).

Враховуючи викладене, за заявою ПрАТ СК «УНІКА» страховик, керуючись ст.29, ст.36.2 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 40669,10 грн. на реквізити ПрАТ «СК «Уніка», вказані в регресній вимозі (а.с.50), що підтверджується платіжним дорученням №77711 від 05 лютого 2020 року 51).

Також про виплату страхового відшкодування в розмірі 40669,10 грн. позивачу на його запит надано лист-відповідь №02324-1/0120 від 24 липня 2020 року (а.с.41-42).

Таким чином, відповідно до ст.ст.12, 22, 29 та 32 Закону №1961-IV АТ «СГ «ТАС» (приватне), як страховиком за договором серії АО №006481461 виконано обов`язок щодо відшкодування позивачу частини збитку в розмірі 40669,10 грн., розмір якого не перевищує 100000,00 грн.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних втрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Нормою ч.1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відносини між ОСОБА_1 та його страховиком ПрАТ «СК «ТАС» (приватне) регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами статті 29 Закону №1961-IV, згідно з якою у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Беручи до уваги, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «Страхова група «ТАС» (приватне) згідно полісу №АО/6481461 від 20 вересня 2019 року, натомість, 05 лютого 2020 року ПрАТ «Страхова група «ТАС» (приватне) відповідно до Закону №1961-IV сплатило на користь позивача відшкодування у розмірі 40669,10 грн., відтак позивачем здійснено розрахунок позовних вимог: 63990,00 грн. - 40669,10 грн. = 23320,90 грн.

У зв`язку із заміною сторони кредитора у деліктному правовідношенні в межах фактичних витрат до позивача перейшло право вимоги у відповідній частині до відповідача, оскільки страхова виплата страховика відповідача є недостатньою для повного відшкодування завданої ним шкоди.

Тобто, оскільки з боку ПрАТ «СК «Уніка» здійснено виплату страхового відшкодування фактичної шкоди у розмірі 63990,00 грн., до ПрАТ «СК «Уніка» перейшло право на отримання від ОСОБА_1 , як винуватця ДТП, компенсації шкоди з відшкодування різниці між страховою виплатою і фактичним розміром шкоди, завданої власнику застрахованого автомобілю, незважаючи на те, що ці збитки є меншими від страхової суми (ліміту відповідальності).

Таким чином, доводи позовної заяви, що різниця між фактичним розміром шкоди (63990,00 грн.) та страховою виплатою (40669,10 грн.) становить 23320,90 грн., яка підлягає стягненню з відповідача, узгоджуються з наведеними нормами закону та підтверджуються зібраними по справі доказами.

У зв`язку з цим, 19 березня 2020 року ПрАТ «СК «УНІКА» на адресу відповідача ОСОБА_1 було направлено претензію вих.№26988/1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 23320,90 грн., яку відповідачем залишено без відповіді, та станом на час розгляду справи зазначену майнову шкоду відповідачем не відшкодовано.

Згідно із положеннями ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Відповідно до змісту ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доводи сторони відповідача щодо пред`явлення позову до ОСОБА_1 як неналежної сторони через те, що ліміт його матеріальної відповідальності згідно полісу АО №006481461 складає 100000 грн. і лише в разі недостатності цієї суми для повного відшкодування завданої шкоди до нього може бути пред`явлено позов, не ґрунтуються на вимогах закону та спростовуються наявними матеріалами справи у їх сукупності.

Також суд вважає помилковими твердження представника відповідача про те, що позивач повинен був звертатись безпосередньо до ПАТ «Страхова група «ТАС», оскільки як встановлено протягом судового розгляду, ПрАТ «СК «УНІКА» не отримало відмови від страховика відповідача у виплаті страхового відшкодування, а навпаки страховик здійснив таку виплату позивачу на його вимогу, відтак, до останнього перейшло право вимоги, передбачене ст.993 ЦК України та ст.27 ЗУ «Про страхування», а правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем є такими, що засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої сторони у деліктному зобов`язанні, а тому ОСОБА_1 є належним відповідачем у даній справі.

Посилання представника відповідача на правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду в постанові по справі №755/18006/15-ц від 04 липня 2018 року судом спростовуються, оскільки наведені у ній правовідносини відрізняються від тих, які є предметом даного розгляду. Зокрема, у зазначеній постанові досліджуються обставини, за яких позивач (страховик за договором майнового страхування, який набув права вимоги у порядку суброгації) не звертався до страховика, із яким у відповідача (фізичної особи) було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а відразу пред`явив вимогу до цього відповідача.

Водночас, за змістом статті 993 ЦК України в системному зв`язку зі статтею 990 цього Кодексу та статтею 27 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Наведені висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03 вересня 2018 року по справі №464/1937/16-ц; провадження № 61-4756св18 та від 20 березня 2019 року №199/6667/15-ц, провадження № 61-7921св18.

У зв`язку із вищенаведеним, суд не може погодитись із доводами відповідача про те, що оскільки ліміт відповідальності за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності перевищує вартість збитків, завданих позивачу, підстави для стягнення з нього коштів відсутні.

Крім того, відповідачем не було надано належних і допустимих доказів, які б спростовували визначену вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault Fluence», д.н.з. НОМЕР_1 .

Отже, в силу змагальності сторін відповідачем не було спростовано правових підстав позову, а тому суд відхиляє аргументи, зазначені у письмовому відзиві на позовну заяву, як безпідставні.

Таким чином, з урахуванням фактичних обставин справи, оскільки страховиком відповідача було сплачено на користь позивача 40669,10 грн. страхового відшкодування і невідшкодованим залишається сума 23320,90 грн., тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» є обґрунтованими і доведеними, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі в межах заявленої суми майнової шкоди 23320,90 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2102 грн., сплачена ним при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 274 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (ЄДРПОУ 20033533) в порядку суброгації майнову шкоду в розмірі 23320,90 грн. (двадцять три тисячі триста двадцять гривень 90 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (ЄДРПОУ 20033533) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА», код ЄДРПОУ 20033533, місцезнаходження: 04112, м.Київ, вул.Теліги Олени, буд.6, літера В;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Суддя Л.І. Савченко