Вирок № 94462762, 28.01.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

415/219/21

1-кп/415/519/21

ВИРОК

Іменем України

"28" січня 2021 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючої судді Старікової М.М.,

за участі секретаря судового засідання Демченко Е.Є.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020135240000391 від 25 жовтня 2020 року у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лисичанськ Луганської області, громадянина України, з базовою вищою освітою, одруженого, не працюючого, не є особою з інвалідністю, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Сичова В.М.,

захисника Оверченко О.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

24 жовтня 2020 року, у вечірній час, більш точний час, в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 проходячи в районі лікарні «Пітто», яка розташована за адресою: місто Лисичанськ, квартал Центральний, будинок 17, знайшов пластикову колбу та пластикову пляшку, на стінках якої була речовина темно-зеленого кольору. Після чого ОСОБА_1 відкрив пластикову колбу та побачив у середині речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору, а на стінках пластикової пляшки з наперстком виявив речовину темно-зеленого кольору зовні схожу на смолу. Оскільки ОСОБА_1 раніше неодноразово вживав канабіс та екстракт канабісу шляхом куріння, а також йому було відомо, що вказані речовини є наркотичним засобом, обіг якого заборонено, у нього виник умисел, спрямований на незаконне придбання наркотичної речовини без мети збуту - для особистого вживання, які він залишив при собі.

24 жовтня 2020 року о 20 годині 49 хвилин, згідно до ст.ст. 52, 54 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 був зупинений співробітниками поліції, після чого в період часу з 21 години 40 хвилин до 22 години 50 хвилин того ж дня, в ході огляду місця події в районі будинку №15 на кварталі Центральний міста Лисичанська, у ОСОБА_1 була виявлена вищевказана пластикова колба з речовиною рослинного походження та пластикова пляшка з наперстком, на стінках якої була речовина темно-зеленого кольору, які було вилучено співробітниками поліції. Відповідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 27.11.2020, вказана речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 0,91 грама, а речовина виявлена на внутрішніх поверхнях пляшки з наперстком, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - екстрактом канабісу, масою 0,38 грама, які ОСОБА_1 незаконно придбав та зберігав при зазначених обставинах, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995.

Згідно затвердженої постанови КМУ № 589 від 03.06.2009 року «Про затвердження порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом» та наказу № 188 від 01.08.2000 затвердженого Міністерством охорони здоров`я України «Про таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу» визначено, що канабіс, масою до 5,0 грамів та екстракт канабісу масою до 0,3 грамів є невеликими розмірами.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

23.12.2020 під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020135240000391 від 25 жовтня 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Шевцовим В.О., якому, на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_1 , за участі захисника Оверченко О.А., на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винуватим в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінального проступку та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Дійсно, 24 жовтня 2020 року, у вечірній час, в районі лікарні «Пітто» в місті Лисичанську, він знайшов пластикову колбу у середині, якої була речовина сіро-зеленого кольору та пластикову пляшку з наперстком, на стінках якої була речовина темно-зеленого кольору. Оскільки він раніше неодноразово вживав канабіс та екстракт канабісу шляхом куріння, йому було відомо, що вказані речовини є наркотичними засобами, він вирішив залишити вказані предмети при собі, щоб в подальшому вжити наркотичний засіб, не маючи мети збуту. В той же день, працівниками поліції у нього були вилучені пластикова колба та пластикова пляшка з наркотичними засобами. У скоєному - щиро розкаявся, вину усвідомив та повністю визнав, просив пробачити його та надати шанс на виправлення. Також просив врахувати, що він має на утриманні двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та вперше притягується до кримінальної відповідальності. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст.476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Сичов В.М. в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник Оверченко О.А. також вважала можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між її підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України - як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.309 КК України, є кримінальним проступком.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 23 грудня 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Шевцовим В.О. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.469, ст.472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - відповідають вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, та не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, а матеріали кримінального провадження свідчать про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст.309 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, який одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 37-39), позитивно характеризується за місцем проживання (а.с. 33), не працює, не є особою з інвалідністю, вперше притягується до кримінальної відповідальності(а.с. 35), на консультативному та диспансерному нагляді у лікаря нарколога не перебуває, амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря - психіатра м. Лисичанська не одержує (а.с.32), з урахуванням:

- обставин, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого: щирого каяття, що виразилось у належній критичній оцінці обвинуваченим своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, висловлення жалю з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася з його вини;

- та відсутності обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Відповідно до ст. 122, ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №19/113/8/2-1347е від 27 листопада 2020 року (а.с.25-28), що згідно довідки НДЕКЦ (а.с.24), складає 1307 грн. 60 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави (отримувач - ГУК у Луганській обл./МТГ м. Лисичанськ/24060300 код ЄДРПОУ 37991110,банк - Казначейство України (ЕАП), рахунок UA468999980313070115000012491, код класифікації доходів бюджету 24060300).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази по справі:

- особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 0,91 грама, після проведення експертизи залишилось масою 0,71 грама,

- особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - екстракт канабісу, загальною масою 0,38 грама, після проведення експертизи 0,25 грама та 0,13 грама, які відповідно до постанови дізнавача СД Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 08 грудня 2020 року (а.с.30) та квитанції № 233 (а.с.31), знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП у Луганській області - підлягають знищенню.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23 грудня 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Шевцовим В.О. та підозрюваним ОСОБА_1 , за участі захисника Оверченко О.А. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020135240000391 від 25 жовтня 2020 року відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання - у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів 19/113/8/2-1347е від 27 листопада 2020 року в сумі 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 60 коп. на користь держави (отримувач - ГУК у Луганській обл./МТГ м. Лисичанськ/24060300 код ЄДРПОУ 37991110,банк - Казначейство України (ЕАП), рахунок UA468999980313070115000012491, код класифікації доходів бюджету 24060300).

Речові докази:

- особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 0,91 грама, після проведення експертизи залишилось масою 0,71 грама,

- особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - екстракт канабісу, загальною масою 0,38 грама, після проведення експертизи 0,25 грама та 0,13 грама, які відповідно до постанови дізнавача СД Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 08 грудня 2020 року та квитанції №233, знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП у Луганській області - знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.3 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя М.М. Старікова