
Справа № 390/1066/20
Провадження № 2/390/62/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" січня 2021 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Терещенка Д.В.,
при секретарях - Негретовій Л.Ю., Пікущій І.М.,
за участю позивача та його представника — адвоката Тимошенко А.А.,
представників відповідача — адвоката Павліченка О.І., Левицької О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна стоматологічна поліклініка Кіровоградської обласної ради» про визнання незаконним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу від 23.06.2020, відповідно до якого, його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та винесено догану.
В обґрунтування позову зазначив, що він з 31.08.2016 призначений на посаду виконуючого обов`язки завідуючого ортопедичним відділенням комунального некомерційного підприємства “Обласна клінічна стоматологічна поліклініка Кіровоградської обласної ради” та йому надано сумісництво 0,5 ставки посади лікаря-стоматолога-ортопеда з 01.09.2016. Наказом головного лікаря від 23.01.2018 відмінено сумісництво 0,5 ставки посади лікаря-стоматолога-ортопеда. Наказом головного лікаря від 23.06.2020 йому винесено догану за несвоєчасне та неправильне ведення медичної документації. Вважає даний наказ незаконним, так як починаючи з лютого 2018 року він працював на посаді завідуючого ортопедичним відділенням та не працював лікарем-стоматологом-ортопедом. Відповідно до посадової інструкції завідуючого відділенням він повинен був здійснювати безпосереднє керівництво діяльністю підлеглого йому персоналу й адміністративно-господарчою діяльністю довіреного йому відділення, давати консультації, регулярно перевіряти і вживати заходи до своєчасного і правильного заповнення лікарями відділення затвердженої медичної та статистичної документації. Крім того, вважає, що доповідна записка заступника головного лікаря з медичної частини Левицької О.Г. від 19.06.2020 є неналежним доказом.
Позивач та його представник адвокат Тимошенко А.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та надали пояснення по обставинах справи, а також в обґрунтування своєї позовної заяви позивач зазначив, що в зв`язку з введенням карантинних заходів та знаходженням у відпустці, не встиг виправити недоліки в медичних документах.
Представники відповідача ОСОБА_2 та адвокат Павліченко О.І. позовні вимоги не визнали. Надали письмові заперечення на позовну заяву. В задоволенні позову просили відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_2 зазначила, що на виконання розпорядження головного лікаря поліклініки проводила перевірку медичної документації лікарів та в ході перевірки були виявлені грубі порушення, про що була складена доповідна на ім`я головного лікаря. Порушення документації були виявлені за період з 25.05.2020 по 17.06.2020, тобто після виходу ОСОБА_1 з відпустки, а також порушення були виявлені за перший квартал 2020 року.
Судом встановлено, що згідно наказу головного лікаря Кіровоградської обласної стоматологічної поліклініки № 85-к від 31.08.2016, ОСОБА_1 призначений на посаду виконуючого обов`язки завідуючого ортопедичним відділенням та надано сумісництво 0,5 ставки посади лікаря-стоматолога-ортопеда з 01.09.2016 (а.с.9). Наказом головного лікаря від 23.01.2018 відмінено сумісництво 0,5 ставки посади лікаря-стоматолога-ортопеда з 01.02.2018, що підтверджено копією трудової книжки (а.с.8 зворотна сорона) та витягом з наказу (а.с.108). На підставі доповідної, складеної заступником головного лікаря з медичної частини Левицької О.Г. від 19.06.2020 (а.с.20), наказом головного лікаря комунального некомерційного підприємства “Обласна клінічна стоматологічна поліклініка Кіровоградської обласної ради” № 77/2 від 23.06.2020 ОСОБА_1 винесено догану за несвоєчасне та неправильне ведення медичної документації (а.с.89).
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна – це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.
Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізнішеодного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147–149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Як вбачається із матеріалів справи підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувала доповідна заступника головного лікаря з медичної частини Левицької О.Г. від 19.06.2020, в якій зазначено, що 17.06.2020 нею при перевірці заповнення лікарями ортопедичного та лікувальних відділень затвердженої медичної документації було виявлено, що у лікаря-ортопеда, в.о. завідуючого відділенням за період з 25.05.2020 по 17.06.2020 виявлені чисельні порушення ведення вищезазначеної документації, а також було виявлено, що картки за перший квартал 2020 року заповнені з грубим порушенням.
18.06.2020 ОСОБА_1 склав пояснювальну записку, в якій зазначив, що не заповнив медичну документацію з причини того, що пацієнти відмовилися від обробки персональних даних, а також в зв`язку з тим, що був запроваджений карантин (а.с.40).
23.06.2000 наказом головного лікаря комунального некомерційного підприємства “Обласна клінічна стоматологічна поліклініка Кіровоградської обласної ради” ОСОБА_1 винесено догану за несвоєчасне та неправильне ведення медичної документації.
Таким чином, суд вважає, що відповідач при прийнятті наказу діяв згідно ст.ст. 147, 148, 149 КЗпП і твердження позивача про те, що відсутні належні докази вчинення ним порушень трудової дисципліни не заслуговує у суду уваги.
Що стосується тверджень позивача про те, що він працював завідуючим ортопедичним відділенням і мав інші від лікарів обов`язки спростовується посадовою інструкцією завідувача ортопедичним відділенням (а.с.10), в якій в п.п 2.5, 2.32, 3.7, 4.6 зазначено, що завідувач регулярно перевіряє і вживає заходи до своєчасного і правильного заповнення лікарями відділення затвердженої медичної та статистичної документації, виконує роботу лікаря стоматолога-ортопеда при найскладніших клінічних випадках, консиліумах, експертних перевірках, перевіряє правильність ведення лікарями відділення медичних карт, застосовує і призначає додаткові методи обстеження та несе персональну дисциплінарну відповідальність за неправильне ведення медичної та статистичної документації як особисто, так і лікарями відділення.
Згідно п.п. 2.2, 4.1 посадової інструкції лікар-стоматолог-оотопед зобов`язаний: своєчасно і охайно вести необхідну медичну документацію, у тому числі записи в амбулаторній картці та листку щоденного обліку повинні чітко відповідати обсягам виконаної роботи, а також відповідає за неякісне і несвоєчасне ведення медичної документації та несе дисциплінарну відповідальність (а.с.15).
Періодичне виконання позивачем, який перебував на посаді в.о. завідуючого ортопедичним відділенням, роботи лікаря-стоматолога-ортопеда відбувалось в межах посадової інструкції завідуючого ортопедичним відділенням, що в свою чергу забов`язувало позивача виконувати приписи п.2.2, 4.1 посадової інструкції лікаря-стоматолога-ортопеда щодо своєчасного і повного ведення необхідної медичної документації.
Таким чином, системний аналіз наведених вимог посадових інструкцій дозволяє дійти висновку про те, що посада завідувача ортопедичним відділенням не тільки не виключає, а навпаки передбачає відповідальність за порушення ведення медичної документації.
В судовому засіданні сам позивач зазначив, що він не належним чином заповнював медичні картки, але вважає, що він не встиг це зробити, в зв`язку з веденням карантину в державі.
Як вбачається із матеріалів справи позивач дійсно в період з 01.04.2020 по 22.05.2020 перебував у відпустці під час дії карантину в державі (а.с.109), але в доповідній складеній заступником головного лікаря зазначені системні порушення, які були допущені позивачем в період з 25.05.2020 по 17.06.2020, тобто після його виходу з відпустки.
Крім того, частка виявлених порушень в документації стосується пацієнтів, етапи протезування у яких завершились набагато заздалегідь до введення карантину, що підтверджується відповідними заказами (а.с.64-72), що на думку суду вказує на системний характер порушень зі сторони позивача.
Відповідно до оперативного плану роботи завідуючого ортопедичним відділенням КНП «Обласна клінічна стоматологічна поліклініка КОР» складеного особисто позивачем ОСОБА_1 , та затвердженого головним лікарем 26.12.2019, п.7 якого передбачена робота саме з документацією тривалістю не менше ніж 1 годину на день (а.с.85).
Відповідно до інструкцій щодо заповнення форми первинної облікової документації № 043/о «Медична карта стоматологічного хворого» (а.с.87), форми № 003-6/о «Інформаційна добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операцій та знеболення» (а.с.91), виконання необхідних облікових і реєстраційних дій, про які йдеться в доповідній заступника головного лікаря з медичної частини та наказі про дисциплінарне стягнення є обов`язком як завідуючого відділенням так і будь якого лікаря, а тому посилання позивача щодо відмови пацієнтів від обробки персональних даних не відповідають дійсності, оскільки в зазначених нормативних документах мова йде про необхідні об`єктивні дані встановлені лікарем на підставі обстеження пацієнта для вибору подальшого плану лікування, конструкції протезу та інше.
Суд погоджується з думкою відповідача, що оскаржуваний позивачем наказ виданий правомірно з дотриманням необхідних процедурних вимог чинного законодавства, та з урахуванням особливостей профілю лікувального закладу вважає виявлені порушення суттєвими і значними, які заслуговують на дисциплінарне стягнення.
Вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає, що понесені позивачем судові витрати не підлягають стягненню з відповідача, зважаючи на рішення прийняте судом по суті позову, що відповідає вимогам ст.141 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст.ст.4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 89, 95, 133, 141, 235, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
В позовних вимогах ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства “Обласна клінічна стоматологічна поліклініка Кіровоградської обласної ради” про визнання незаконним та скасування наказу - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.
Повний текст рішення складений 28.01.2021.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
відповідач - Комунальне некомерційне підприємство «Обласна клінічна стоматологічна поліклініка Кіровоградської обласної ради», 25015, м. Кропивницький, вул. Арсенія Тарковського, б.7, код ЄДРПОУ 01994913.
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області Д.В.Терещенко
Судове рішення № 94462363, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області) було прийнято 22.01.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 390/1066/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: