Рішення № 94461943, 19.01.2021, Вишгородський районний суд Київської області

19.01.2021 Справа № 363/742/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Гриб Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги, просив визнати виконавчий напис вчинений 02 серпня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. та зареєстрований в реєстрі за №1573 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 85 584 грн. 94 коп. таким, що не підлягає виконанню та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» суму утриманої на його виконання заробітної плати позивача в розмірі 3 378 грн. 42 коп.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що договір про відкриття та обслуговування карткового рахунку №0003\001703-РR від 23 березня 2012 року за невиконання якого нотаріус вчинив оспорюваний виконавчий напис розірваний постановою Апеляційного суду Київської області від 09 серпня 2018 року, а тому не визнав наявність у нього заборгованості за вказаним кредитним договором. Також зазначив, що нотаріусом під час вчинення виконавчого напису не перевірено чи не минув з дня виникнення права вимоги строк, передбачений ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив про задоволення позову з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, до суду не прибув, відзив на позовну заяву не подавав.

Третя особа - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова А.А. подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та письмові пояснення по справі в яких зазначила, що до вчинення виконавчого напису виконала перевірку умов вчинення виконавчого напису, належності оригіналу документа, на якому має бути вчинений виконавчий напис до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів та перевірила строк, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис. На підтвердження факту попереднього відправлення на адресу боржника вимоги про погашення боргу, відповідач надав до заяви про вчинення виконавчого напис копію Реєстру згрупованих рекомендованих поштових відправлень №22685 від 31.07.2019 року де за №20 значиться ОСОБА_1 та адреса, що вказана в кредитному договорі. Відтак вважала, що виконавчий напис вчинено нею у відповідності до вимог глави 14 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 глав 12 Порядку вчинення нотаріальних дій.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А., будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, до суду не прибула та про причини своєї неявки суд не повідомила.

Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 23 березня 2012 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір банківського (карткового) рахунку №0003\001703-РR.

16 травня 2013 року ОСОБА_1 підписав заяву-договір №0003\001703-РR про видачу ПАТ «Укрсоцбанк» платіжної картки з встановленням кредитної лінії в сумі не більше 250 000 грн. строком на один рік.

Згідно вказаної заяви сторони домовилися, що цей договір є новою редакцією договору банківського (карткового) рахунку обслуговування платіжної картки №0003\001703-РR від 16 березня 2012 року.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 15 лютого 2016 року визнано протиправними дії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в частині проведення конвертації валют UAH>USD за договором № 0003/001703-PR від 23 березня 2012 року, 26 січня 2015 року в сумі 100 доларів США, 150 доларів США, 100 доларів США та 23 лютого 2015 року в сумі 30 доларів США, 1000 доларів США, 900 доларів США.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 09 серпня 2018 року договір банківського поточного рахунку № 0003/001703РR від 23 березня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», розірвано з 18 лютого 2015 року.

Визнано дії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» щодо розкриття банківської таємниці перед третіми особами без згоди ОСОБА_1 незаконними.

Визнано дії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» щодо розповсюдження недостовірної інформації неправомірними та такими, що порушують право ОСОБА_1 на недоторканість ділової репутації.

В подальшому, 28 січня 2019 року між АТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «ФК «ВЕСТА» укладено договір факторингу №2019-1УСБ/ВЕСТА.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в додатку №1-1до договору.

В подальшому 29 січня 2019 року між ТОВ «ФК «ВЕСТА» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №29-01/19/2.

Згідно п. 2.1 вказаного договору за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору належне йому право вимоги до боржників, а новий кредитор зобов`язується прийняти право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в додатку №1-1до договору та сплатити за нього ціну права вимоги.

25 липня 2019 року ТОВ «Вердикт Капітал» направило на адресу ОСОБА_1 претензію про погашення до 01 серпня 2019 року заборгованості за кредитом та відсотками в розмірі 85 584 грн. 94 коп.

01 серпня 2019 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової А.А. із заявою про вчинення виконавчого напису.

До вказаної заяви відповідачем долучено виписку з особового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 згідно якої сума заборгованості останнього за період з 29 січня 2019 року по 23 липня 2019 року становить 85 584 грн. 94 коп.

02 серпня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №1573 про стягнення ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором в розмірі 85 584 грн. 94 коп.

Згідно вказаного виконавчого напису стягнення заборгованості проводитися за період з 29 січня 2019 року по 23 липня 2019 року.

04 вересня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. відкрито виконавче провадження №59950930 з виконання вказаного виконавчого напису.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. від 04 жовтня 2019 року звернуто стягнення на майно ОСОБА_1 , який отримує дохід в ТОВ «Газпромбудмонтаж».

Як вбачається з платіжних доручень №381 від 12 листопада 2019 року, №440 від 17 грудня 2019 року та1339 від 03 лютого 2020 року ТОВ «Газпромбудмонтаж» перерахував на користь ТОВ «Вердикт Капітал» на погашення боргу ОСОБА_1 по виконавчому провадженню №59950930 частину його заробітної плати в загальному розмірі 3 378 грн. 42 коп.

У статтях 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Так, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 й неодноразово підтверджена палатами Верховного Суду, зокрема в постанові від 06 травня 2020 року в справі №320/7932/16-ц.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

У вказаній справі, в обґрунтування позову позивач посилалася, зокрема, на те, що вимоги відповідача, зазначені у заяві про вчинення виконавчого напису, неправомірні. Зокрема, позивач не погоджувалася з тим, що він має заборгованість перед відповідачем.

Крім того, вказував, що у порушення статті 87 Закону України «Про нотаріат», підпунктів 3.1, 3.4 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріус вчинив виконавчий напис, хоча з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 09 серпня 2018 року договір банківського поточного рахунку №0003\001703-РR укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» від 23 березня 2012 року, у зв`язку з невиконанням якого вчинено виконавчий напис, розірвано з 18 лютого 2015 року.

Згідно ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак суд вважає, що доводи позивача щодо відсутності у нього заборгованості перед відповідачем, є слушними і заслуговують на увагу, які підтверджують відсутність безспірності заборгованості.

Крім того, суд звертає увагу на те, що при зверненні до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису стягувачем не надано нотаріусу жодних доказів на підтвердження розрахунків суми нарахованої заборгованості за кредитним договором в розмірі 85 584 грн. 94 коп. у період з 29 січня 2019 року по 23 липня 2019 року, а надано лише виписку з особового рахунку ОСОБА_1 , яка містить загальні посилання на наявність такої заборгованості.

Згідно наданої нотаріусу виписки та заяви відповідача про вчинення виконавчого напису, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором №0003\001703-РR в період з 29 січня 2019 року по 23 липня 2019 року становить 85 584 грн. 94 коп. та складається з заборгованості за сумою кредиту в розмірі 27 201 грн. 99 коп. та заборгованості за процентами та комісіями в розмірі 58 382 грн. 95 коп.

Проте, вчиняючи виконавчий напис нотаріусом зазначено, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем складається з інших складових, зокрема простроченої заборгованості за сумую кредиту в розмірі 27 201 грн. 99 коп.; простроченої заборгованості по несплаченим відмоткам в розмірі 48 092 грн. 68 коп. та строкової заборгованості по несплаченим відсоткам в розмірі 10 290 грн. 27 коп.

За таких обставин наявність та розмір нарахованої заборгованості у виконавчому написі не може вважатися безспірними.

Крім того, як вбачається із заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про вчинення виконавчого напису від 01 серпня 2019 року, право вимоги щодо стягнення повної заборгованості з боржника виникло 29 січня 2019 року, тобто з моменту укладання між ТОВ «ФК «ВЕСТА» та ТОВ «Вердикт Капітал» договору відступлення прав вимоги №29-01/19/2.

З матеріалів справи встановлено, що розрахована стягувачем заборгованість ОСОБА_1 виникла до 29 січня 2018 року й усупереч рішення Апеляційного суду Київської області від 15 лютого 2016 року та постанови Апеляційного суду Київської області від 09 серпня 2018 року після розірвання договору банківського поточного рахунку, а тому не можна переконатися в тому, що з дня виникнення права вимоги не минуло більше трьох років і виникла заборгованість є безспірною.

Дійсний період, в який виникла заборгованість та з якого саме моменту виникло право вимоги у стягувача з поданих нотаріусу документів та наявних матеріалів справи встановити неможливо.

Належні, допустимі і достатні докази виникнення заборгованості в справі відступні.

Отже підстав вважати, що строк виконання основного зобов`язання по поверненню кредитних коштів у первісного стягувача виник тільки у 2019 році у суду немає.

Таким чином, нотаріусом в порушення вимогам ст. 88 Закону України «Про нотаріат» належно не перевірено чи не минуло з дня виникнення права вимоги у стягувача більше трьох років.

Відтак, виконавчий напис, вчинений 02 серпня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. та зареєстрований в реєстрі за №1573 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 85 584 грн. 94 коп. слід визнати таким, що не підлягає виконанню, який вчинений нотаріусом з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

У зв`язку з визнанням судом вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконання, для ефективного захисту прав позивача на його користь з відповідача слід також стягнути утриману суму його заробітної плати в розмірі 3 378 грн. 42 коп., що стягувалася на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. від 04 жовтня 2019 року про звернення стягнення на доходи позивача в ТОВ «Газпромбудмонтаж».

Вказаний спосіб захисту вимогам Закону не суперечить і є адекватним змісту порушених прав.

З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене права позивача, яке підлягає захистові, а пред`явлений позов задоволенню.

Крім того, позивачем представлено документальне підтвердження понесених судових витрат, які згідно ст. 141 ЦПК України слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 02 серпня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною та зареєстрований в реєстрі за №1573 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 85 584 грн. 94 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 суму утриманої заробітної плати в розмірі 3 378 (три тисячі триста сімдесят вісім) грн. 42 (сорок дві) коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Повне судове рішення складено 27 січня 2021 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його підписання.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його підписання.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», знаходиться за адресою м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-б.

Треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, знаходиться за адресою Київська область, м. Бровари, вул. Шевченка, 13, оф. 7.

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, знаходиться за адресою м. Київ, вул. Окіпної, 4-а, оф. 35-а.

Суддя