Рішення № 94456805, 27.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2021 року м. Київ № 640/11456/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доСвятошинської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним рішення від 27.02.2020, зобов`язання вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (орган приватизації житлового фонду), в якому просить суд визнати протиправним та зобов`язати Орган приватизації житлового фонду Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації оформити та видати дублікат Свідоцтва про право власності на житло, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , який був виданий Ленінградською районною Радою народних депутатів м. Києва - 04.01.2000 року, згідно з розпорядженням № 59.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач зі своєю родиною проживає у квартирі, яка не має державної реєстрації. Не зважаючи на ту обставину, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18.05.2018 року у справі № 759/13464/16-ц право власності позивача на квартиру АДРЕСА_1 було відновлено, позивач не має можливості зареєструвати право власності на дане нерухоме майно, яке йому належить з підстав відсутності правовстановлюючого документу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі № 640/11456/20 та запропоновано відповідачу в п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду відзив на позовну заяву.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог. Зазначає, що відповідно до пункту 25 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 (далі - Положення), органом приватизації видається дублікат свідоцтва про право власності за письмовою заявою власника (співвласників) у разі його втрати або зіпсування.

Згідно з інформаційною карткою адміністративної послуги «Видача дубліката свідоцтва про право власності на житло», затвердженої розпорядженням Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.06.2019 №410, серед переліку документів, що подаються заявником для отримання послуги, є лист з органу внутрішніх справ на заяву про втрату (викрадення) оригінала свідоцтва про право власності на житло. Проте Позивачем не надано доказів того, що він звертався до уповноважених органів щодо втрати оригінала свідоцтва про право власності на житло. Враховуючи зазначене, у Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації відсутні законні підстави для видачі позивачу дубліката свідоцтва про право власності на житло, про що було повідомлено позивача листом від 27.02.2020 №32/14.

Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - є власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Ленінградською районною Радою народних депутатів м. Києва 04.01.2000 року, розпорядження № 59.

14.10.2015 року Приватним Нотаріусом КМНО Кобелєвою А. М. була здійснена реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - на квартиру АДРЕСА_1 , індексний номер: 25271188 від 14.10.2015 року; підстава виникнення права власності: договір іпотеки, серія та номер: 3151, виданий 02.08.2007, видавник: приватний нотаріус Чернокур О. М.; форма власності: приватна; власники: ТОВ «КЕЙ-КОЛЛЕКТ», код ЄДРПОУ: 37825968 (Іпотекодержатель).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 31.05.2018 року у справі № 759/13464/16-ц позов ОСОБА_1 до ТОВ «КЕЙ- КОЛЛЕКТ», Приватного Нотаріуса КМНО Кобелєвої Алли Михайлівни, треті особи: Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , про визнання протиправним дій та скасування рішення щодо запису реєстрації права власності та визнання права власності, - задоволено частково, зокрема, визнано протиправними дії та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотріального округу Кобелевої А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на користь ТОВ "КЕЙ-КОЛЛЕКТ",індексний номер 25271188 від 14.10.2015 року; cкасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності запис про право власності 11594297 про реєстрацію за ТОВ "КЕЙ-КОЛЛЕКТ" (код ЄДРПОУ37825968) право власності на житлову квартиру, житловою площею 51,8 кв.м,загальною площею 83,6 кв.м, що розташований за адресою АДРЕСА_1, зо здійснений 14.10.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотріального округу Кобелевої А.М.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 18.09.2018 року у справі № 759/13464/16-ц рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18.05.2018 року у справі № 759/13464/16-ц було залишено без змін.

03.08.2019 року позивач, через свого представника Клепікову І. С. , звернувся до Центру надання адміністративних послуг за адміністративною послугою: «Скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», на підставі даного рішення. Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, індексний номер витягу: 176241360 від 05.08.2019 року - право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яке було зареєстроване на ТОВ «КЕЙ-КОЛЛЕКТ» було скасовано.

Позивач звернувся до органу приватизації житлового фонду Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою від 24.02.2020 року про отримання дубліката свідоцтва про право власності на житло. У заяві зазначено, що оригінал свідоцтва втрачено.

Відповідач листом від 27.02.2020 року за № 32/14 відмовив позивачу у видачі дубліката свідоцтва про право власності на житло.

Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його законні права та інтереси, звернувся до суду із даним позовом.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п. 5 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Пунктом 25 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затверджене наказом міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 №396, передбачено, що у разі втрати або зіпсування свідоцтва про право власності за письмовою заявою власника (співвласників) органом приватизації видається його дублікат.

Згідно з копією інформаційної картки адміністративної послуги «Видача дубліката свідоцтва про право власності на житло», затвердженої розпорядженням Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.06.2019 №410, для отримання дубліката свідоцтва необхідно подати, серед іншого:

1. Заяву зі згодою всіх повнолітніх співвласників житла, що брали участь у приватизації (заява заповнюється в присутності адміністратора).

2. Копії паспортів (свідоцтв про народження осіб, які не досягли 16-річного віку) співвласників житла (за наявності оригінала документа). Якщо один з співвласників житла помер, подається копія свідоцтва про смерть та запит нотаріальної контори (нотаріуса).

3. Лист з органу внутрішніх справ на заяву про втрату (викрадення) оригінала свідоцтва про право власності на житло.

4. Інформаційна довідка щодо реєстрації права власності на приватизоване житло з Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

З аналізу зазначеного слідує, що для отримання дубліката свідоцтва про власність подається ряд документів, за результатами розгляду яких видаєтся заявнику дублікат свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомого майна.

Як зазначив у відзиві відповідач, згідно з інформаційною карткою адміністративної послуги «Видача дубліката свідоцтва про право власності на житло», затвердженої розпорядженням Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.06.2019 №410, серед переліку документів, що подаються заявником для отримання послуги, є лист з органу внутрішніх справ на заяву про втрату (викрадення) оригінала свідоцтва про право власності на житло. Проте позивачем не надано доказів того, що він звертався до уповноважених органів щодо втрати оригінала свідоцтва про право власності на житло.

Позивач не надав доказів подання відповідачу документів, передбачених у вказаній інформаційній картці, тому не спростував зазначених відповідачем у відзиві обставин.

Інших аргументованих доводів і доказів, які б спростовували відзив відповідача та підтверджували обґрунтованість вимог позивача і наявність підстав для їх задоволення, позивач не навів, а судом таких підстав не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність протиправних дій і бездіяльності відповідача при розгляді заяви позивача, суд приходить до висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно із ст. 139 КАС України судовий збір, сплачений позивачем за подання даного позову, стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.