Рішення № 94456395, 28.01.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/6942/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі – ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення та нарахування позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.10.2020 у розмірі меншому, ніж 58 відсотків суддівської винагороди судді місцевого господарського суду, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування; зобов`язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, зарахувавши окрім стажу роботи судді 19 років 03 місяці 09 днів, також стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права – 5 років, відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 01.10.2020 № 05-20/1542/20, наданого Господарським судом Чернігівської області, а саме: період праці юрисконсультом 1-ї категорії у Відкритому акціонерному товаристві “Житлокомунпостачторг” з 19.06.1996 по 03.01.1997, тривалість стажу 00 років 06 місяців 14 днів; період праці юрисконсультом 1-ї категорії у Чернігівській міжрайонній оптово-роздрібній лісоторговій базі з 03.01.1997 по 01.12.1998, тривалість стажу 01 рік 10 місяців 29 днів; період праці юрисконсультом у Відкритому акціонерному товаристві “Чернігівзооветпромпостач” з 02.12.1998 по 19.10.1999, тривалість стажу 00 років 10 місяців 18 днів; період праці заступником начальника юридичного відділу Чернігівської філії дочірньої компанії “Торговий дім “ГАЗ УКРАЇНИ” з 20.10.1999 по 14.04.2000, тривалість стажу 00 років 05 місяців 25 днів; період праці ведучим юрисконсультом, начальником юридичної групи управління по реалізації та розрахунках за природний газ Відкритого акціонерного товариства “Чернігівгаз” з 17.04.2000 по 20.06.2001, тривалість стажу 01 рік 02 місяці 04 дні, виходячи з розрахунку 58 відсотків суддівської винагороди судді місцевого господарського суду, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування, починаючи з 01.10.2020 з врахуванням виплачених сум.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що останню відраховано зі штату суду з посади судді Господарського суду Чернігівської області, як таку, що звільнена у зв`язку із поданням заяви про звільнення у відставку. 02.10.2020 позивачем подано до пенсійного органу заяву про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до якої надано всі необхідні документи, визначені Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України. 09.10.2020 ГУ ПФУ в Чернігівській області прийнято рішення 254150012804 про призначення ОСОБА_1 з 01.10.2020 довічного грошового утримання судді у відставці в сумі 52024,50 грн, що свідчить про взяття відповідачем лише 19 років стажу на посаді судді. Вважає дії відповідача у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди, незважаючи на стаж роботи на посаді судді на час виходу у відставку понад 24 роки неправомірними, такими, що не ґрунтуються на приписах чинного законодавства та порушують права позивача.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Заявами по суті є позов та відзив.

26.01.2021 ГУ ПФУ в Чернігівській області надано відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що на підставі розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, наданого Господарським судом Чернігівської області відповідно до Додатку № 4 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обчислено стаж, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Разом з тим, для визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ГУ ПФУ в Чернігівській області враховано стаж за період з 22.06.2001 по 30.09.2020 на посаді судді арбітражного суду Чернігівської області (в 2001 році арбітражний суд Чернігівської області реорганізовано в Господарський суд Чернігівської області), тобто у чіткій відповідності до норм чинного правового регулювання. Згідно зазначеного стажу розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 50 відсотків суддівської винагороди. Щодо не зарахування спірних періодів, то ГУ ПФУ в Чернігівській області зазначає, що зарахування до роботи на посаді судді, стажу роботи у сфері права, який вимагався Законом України «Про судоустрій і статус суддів», як мінімальний для набуття позивачем права для призначення на посаду судді з метою обчислення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання, чинним законодавством не передбачене. За матеріалами пенсійної справи, період роботи позивача на посаді судді становить 19 років 03 місяці 09 днів, що є недостатнім для відсоткового збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Отже, у ГУ ПФУ в Чернігівській області відсутні законні підстави для нарахування позивачеві щомісячного довічного грошового утримання з розрахунку 58% суддівської винагороди. Крім того відповідач зазначає про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, оскільки відсутні будь-які докази, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 29.09.2020 № 2731/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Чернігівської області у зв`язку з поданням заяви про відставку» позивача звільнено у відставку з посади судді Господарського суду Чернігівської області. У вказаному рішенні зазначено, що суддя Господарського суду Чернігівської області ОСОБА_1 має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статтей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абз. 4 п.34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (а.с.19-20).

Наказом голови Господарського суду Чернігівської області від 30.09.2020 № 101-ос позивача відраховано зі штату суду з посади судді Господарського суду Чернігівської області як таку, що звільнена у зв`язку із поданням заяви про звільнення у відставку (а.с.21).

Як слідує з матеріалів справи 02.10.2020 позивачем подано до ГУ ПФУ в Чернігівській області заяву про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до якої надано всі необхідні документи (а.с.29).

Однак, 09.10.2020 ГУ ПФУ в Чернігівській області прийнято рішення 254150012804 про призначення ОСОБА_1 з 01.10.2020 довічного грошового утримання судді у відставці в сумі 52024,50 грн.

Як слідує з протоколу/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії - щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, наведений у рішенні 254150012804 від 09.10.2020, розрахунок належної позивачу до виплати суми здійснено відповідачем виходячи із розміру 50% суми суддівської винагороди, яка враховується при призначенні довічного грошового утримання судді (а.с.30-31).

Вважаючи дії відповідача щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди протиправними, позивач звернулась до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 126 Конституції України, визначено, що незалежність і недоторканість судді гарантуються Конституцією і законами України.

Конституційним Судом України в рішенні від 03 червня 2013 року № З-рп/2013 (у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2. абзацу 2 розділу 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо).

Відповідно до частини першої статті 116 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VІІІ) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Як зазначено Конституційним Судом України у п. 3 мотивувальної частини рішення від 19.11.2013 № 10-рп/2013 «відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді. Наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання».

На момент призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці правовідносини з даного питання регулювались статтею 142 Закону №1402-VIII, а саме:

судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право па пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1)61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по ЗІ грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Частиною другою статті 142 вказаного Закону встановлено, що суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. 1 Іри досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або. за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 3 ст.142 Закону щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (частина третя статті 142 в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016).

При цьому, пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суд зазначає, що в силу частини 1 статті 116 Закону України №14O2-V1II стаж роботи на посаді судді визначається згідно зі статтею 137 цього ж Закону.

Згідно з приписами частини 1 статті 137 Закону України №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

2) члена Вищої ради правосуддя. Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Водночас частиною другою цієї ж статті у редакції, яка діє з 05.08.2018, визначено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Варто зазначити, що ця норма закону не містить будь-яких обмежень щодо дії у часі, а лише пов`язує визначення законодавства, яке регулює питання обчислення стажу роботи на посаді судді, із часом призначення чи обрання суддею.

При цьому, абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» встановлюється, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Отже, системний аналіз вищезазначених норм, а саме: статті 137 та абзацу 4 пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1402-VIII свідчить, що з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесені зміни до статті 137 Закону України №1402-VIII. суддям додатково до стажу роботи на посаді судді підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2019 №9901/805/18 (провадження №11 -1481 заі 18) вказала, що частину другу статті 137 Закону про судоустрій 2016 року потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення. Отже внесені до статті 137 Закону №1402-VIІІ зміни дозволяють зараховувати стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення особи на посаду судді.

На дату призначення позивача на посаду судді арбітражного суду діяв спеціальний Закон України від 04.06.1991 №1142-ХІІ «Про арбітражний суд» (в редакції станом на момент призначення позивача на посаду судді).

Згідно зі ст. 22 вказаного закону право на зайняття посади судді арбітражного суду Автономної Республіки Крим, арбітражних судів областей, міст Києва та Севастополя має громадянин України, який досяг на день призначення 25 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше п`яти років.

Отже нормами законодавства, яке діяло на час призначення позивача на посаду судді, право на заняття посади судді мав громадянин України, який, зокрема, мав стаж роботи за спеціальністю не менше п`яти років.

Як слідує із відомостей про роботу, вказаних у трудовій книжці НОМЕР_1 від 05.08.1988, розрахунку стажу, на момент призначення суддею Арбітражного суду Чернігівської області ОСОБА_1 мала стаж роботи у сфері права з червня 1996 року (а.с.22-26).

Пунктом 2 розділу 1 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (далі - Порядок №3-1) встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання призначається з дня наступного за днем звільнення судді з посади у відставку, якщо звернення за призначенням щомісячного довічного утримання відбулося не пізніше трьох місяців з дня звільнення судді з посади.

Згідно з пунктом 1 розділу 3 Порядку №3-1 до заяви про призначення щомісячного довічного утримання додаються, зокрема, розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Як встановлено судом, позивачем до заяви про призначення щомісячного довічного утримання додано, зокрема, розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданого Господарським судом Чернігівської області 01.10.2020 №05-20/1542/20 (а.с.27).

Згідно вказаного розрахунку, до стажу судді ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зараховано роботу:

юрисконсульта 1-ї категорії в Відкритому акціонерному товаристві «Житлокомунпостачторг» з 19.06.1996 до 03.01.1997 тривалістю стажу 00 років 06 місяців 14 днів;

юрисконсульта 1-ї категорії в Чернігівській міжрайонній оптово-роздрібній лісоторговій базі з 03.01.1997 до 01.12.1998 тривалістю стажу 01 рік 10 місяців 29 днів;

юрисконсульта в Відкритому акціонерному товаристві «Чернігівзооветпромпостач» з 02.12.1998 до 19.10.1999 тривалістю стажу 00 років 10 місяців 1 8 днів;

заступника начальника юридичного відділу Чернігівської філії дочірньої компанії «Торговий дім «ГАЗ УКРАЇНИ» з 20.10.1999 до 14.04.2000 тривалістю стажу 00 років 05 місяців 25 днів;

ведучого юрисконсульта, начальника юридичної групи управління по реалізації та розрахунках за природний газ Відкритого акціонерного товариства «Чернігівгаз» з 17.04.2000 до 20.06.2001 тривалістю стажу 01 рік 02 місяці 04 дні;

роботу суддею арбітражного суду Чернігівської області (в 2001 році арбітражний суд Чернігівської області реорганізовано в Господарський суд Чернігівської області) з 22.06.2001 до 30.09.2020 тривалістю стажу 19 років 03 місяців 09 днів.

Згідно з розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складеного по формі додатку №4 до Порядку №3-1, станом на 01.10.2020 зазначений стаж у позивача складає 24 роки 03 місяці 09 днів.

Згідно протоколу призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ГУ ПФУ в Чернігівській області зараховано стаж з наступними даними: загальний стаж (повний) становить 32 роки 00 місяців 24 дні, у тому числі стаж судді становить 19 років 03 місяці 10 днів (а.с.30-31).

У зв`язку з зазначеним стаж роботи позивача на посаді судді, який мав бути врахований відповідачем при визначенні відсотків для нарахування довічного грошового утримання судді, становить 24 роки 03 місяці 09 днів, що підтверджено розрахунком стажу судді Господарського суду Чернігівської області (а.с.27).

Суд звертає увагу, що згідно з нормами, що містяться у статті 116 Закону України №1402-VIІI та у статті 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» розгляд заяви про звільнення судді у відставку є виключними повноваженнями Вищої ради правосуддя, які здійснюються на засіданнях Вищої ради правосуддя. За результатами розгляду такої заяви приймається вмотивоване рішення (ч.4 ст.55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Отже, аналіз вищезазначених норм свідчить, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, встановлюється та обраховується при розгляді заяви судді про відставку (прийнятті рішення про звільнення) виключно уповноваженим органом, яким є Вища рада правосуддя, у зв`язку з чим є єдиним і застосовується як для прийняття рішення про відставку, так і для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді та визначення його розміру.

При цьому, чинне законодавство України не надає органам Пенсійного фонду України право перегляду стажу роботи на посаді судді, який обрахований і встановлений Вищою радою правосуддя.

Отже, органи Пенсійного фонду України не в праві коригувати складові розрахунку стажу судді який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі №308/6953/17, від 19.06.2018 у справі № 243/4448/17, від 11.09.2018 у справі № 428/4671/17, від 01.10.2018 у справі №541/503/17, від 17.10.2018 у справі №140/263/17, від 23.10.2018 у справі №686/10100/15-а.

Таким чином, стаж роботи позивача на посаді судді, який обчислений на підставі статей 116, 137 та пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1402-VIII, становить понад 24 роки, що є підставою для розрахунку належної ОСОБА_1 до виплати суми щомісячного довічного грошового утриманні судді у відставці із застосуванням відсоткового розміру суддівської винагороди - 58%.

Відповідачем при призначенні ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці безпідставно не враховано до стажу роботи на посаді судді п`ять років роботи в галузі права, про які зазначено у рішенні Вищої ради правосуддя від 29.09.2020, що, в свою чергу, вплинуло на неправомірне визначення відсоткового значення щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 50 % суддівської винагороди замість належних 58%.

З огляду на вищевикладене, враховуючи положення Закону України № 1402-VIII чинного на момент призначення позивачу довічного грошового утримання, розмір щомісячного довічного грошового утримання, належного ОСОБА_1 до призначення, має становити 58% суддівської винагороди, як судді, який на час виходу у відставку мав стаж роботи на посаді судді понад 24 роки, а не 50%, як визначено відповідачем.

Внаслідок неправомірного визначення відповідачем відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання призначена позивачу до виплати сума довічного грошового утримання, з урахуванням невірно визначеного відсотку відповідачем є меншою ніж мала бути визначена та виплачена, що є порушенням конституційних прав і гарантій останньої.

Відтак, дії відповідача в частині призначення до виплати позивачу щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 50% суддівської винагороди замість належного розміру 58% не ґрунтується на вимогах закону, а тому мають бути визнані протиправними.

У рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 Конституційний Суд України вказав, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді.

На момент звільнення позивача у відставку забезпечення суддів у відставці передбачено Законом України №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», який є спеціальним Законом в спірних відносинах. Цим Законом запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів, визначено підстави призначення щомісячного довічного грошового утримання суддів. Вказаним Законом чітко встановлено, що спеціальними суб`єктами, які мають право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, є лише судді.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України в рішенні від 08.06.2016 у справі №4-рп/2016 вкотре вказав, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Відповідна правова позиція щодо суті правової природи щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці неодноразово викладена Верховним Судом, окрім іншого, в постановах від 11.07.2019 у справі №667/1568/16, від 15.01.2020 у справі №592/7939/16-а, від 28.04.2020 у справі №635/4299/17.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, зарахувавши окрім стажу роботи на посаді судді 19 років 03 місяць 09 днів, також стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права - 5 років, відповідно до Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 01.10.2020 №05-20/1542/20, наданого Господарським судом Чернігівської області, виходячи з розрахунку 58 відсотки суддівської винагороди судді місцевого господарського суду, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування, починаючи з 01.10.2020.

Ефективність захисту порушених прав позивача полягає у вчиненні відповідачем дій по призначенню щомісячного довічного грошового утримання із застосуванням відсоткового значення суддівської винагороди в розмірі 58% замість 50%, нарахуванні цього грошового утримання починаючи з 01.10.2020, а також у виплаті недоплаченої останній внаслідок вищезазначених порушень суми довічного грошового утримання судді у відставці.

Таким чином, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , в повному обсязі.

Також позивачем було подано клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, при вирішенні якого суд зважає на те, що в розумінні статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком. Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що рішення суду виконане не буде.

При вказаних обставинах, суд вважає, що в задоволенні клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду необхідно відмовити.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо призначення та нарахування ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.10.2020 у розмірі меншому, ніж 58 відсотків суддівської винагороди судді місцевого господарського суду, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, зарахувавши окрім стажу роботи судді 19 років 03 місяці 09 днів, також стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права – 5 років, відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 01.10.2020 № 05-20/1542/20, наданого Господарським судом Чернігівської області, а саме: період праці юрисконсультом 1-ї категорії у Відкритому акціонерному товаристві “Житлокомунпостачторг” з 19.06.1996 по 03.01.1997, тривалість стажу 00 років 06 місяців 14 днів; період праці юрисконсультом 1-ї категорії у Чернігівській міжрайонній оптово-роздрібній лісоторговій базі з 03.01.1997 по 01.12.1998, тривалість стажу 01 рік 10 місяців 29 днів; період праці юрисконсультом у Відкритому акціонерному товаристві “Чернігівзооветпромпостач” з 02.12.1998 по 19.10.1999, тривалість стажу 00 років 10 місяців 18 днів; період праці заступником начальника юридичного відділу Чернігівської філії дочірньої компанії “Торговий дім “ГАЗ УКРАЇНИ” з 20.10.1999 по 14.04.2000, тривалість стажу 00 років 05 місяців 25 днів; період праці ведучим юрисконсультом, начальником юридичної групи управління по реалізації та розрахунках за природний газ Відкритого акціонерного товариства “Чернігівгаз” з 17.04.2000 по 20.06.2001, тривалість стажу 01 рік 02 місяці 04 дні, виходячи з розрахунку 58 відсотків суддівської винагороди судді місцевого господарського суду, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування, починаючи з 01.10.2020 з врахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).

Повне судове рішення складено 28.01.2021.

Суддя О.М. Тихоненко