Рішення № 94456367, 28.01.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2021 року Чернігів Справа № 620/5196/20

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування акту розслідування нещасного випадку від 17.06.2020 форми Н-5* та акт форми НТ* № 4 про нещасний випадок невиробничого характеру від 17.06.2020; зобов`язання відповідача повторно здійснити розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем 06.03.2019 близько 11 год. 00 хв. на перехресті вул. Незалежності та Франка в м. Бобровиця у відповідності з вимогами Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, то сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України №1346 від 27.12.2002 та за результатами розслідування скласти акти за формою Н-1 та Н-5.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані акти є протиправними, а травму ним було отримано в період проходження служби під час виконання службових обов`язків.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки комісія з розслідування нещасного випадку визнала нещасний випадок, який мав місце 06.03.2019 з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Вказує, що під час припинення правопорушення дії позивача не були професійними, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження, чим було порушено службову дисципліну. Також вказує на пропуск позивачем строку звернення до суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції в спеціальному званні старший лейтенант поліції на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Бобровицького районного відділення поліції Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області (а.с. 7).

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 28.03.2019 № 530 було призначено службове розслідування за фактом отримання 06.03.2019 тілесних ушкоджень дільничним офіцером поліції сектору превенції Бобровицького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 (а.с. 50-51).

За результатами проведеного службового розслідування було складено висновок від 10.04.2019 та винесено наказ від 12.04.2019 № 729, яким за порушення службової дисципліни, неналежне виконання вимог пункту 6 розділу 2 наказу МВС № 100 від 08.02.2019 «Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» дільничному офіцеру поліції СП Бобровицького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 було оголошено попередження про необхідність дотримання службової дисципліни (а.с. 52-57).

22.05.2020 наказом начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 855 було створено комісію з розслідування нещасного випадку для проведення розслідування нещасного випадку, що трапився 06.03.2019 з дільничним офіцером поліції сектору превенції Бобровицького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 (а.с. 49).

Так, у ході проведення службового розслідування встановлено, що 06.03.2019 позивач, перебуваючи на службі в однострої, повертався з Бобровицького районного суду до відділення поліції та помітив двох осіб, котрі вживали алкогольні напої в громадському місці, а саме на перехресті вулиць Незалежності та Франка в м. Бобровиця. Підійшовши до вказаних осіб, ОСОБА_1 представився, зробив їм зауваження та запропонував прослідувати з ним до Бобровицького відділення поліції для складання протоколів про адміністративне правопорушення, проте дані особи відреагували агресивно, почали виражатися нецензурною лайкою, та зненацька почали завдавати удари по обличчю старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 , чим спричинили останньому тілесні ушкодження.

Особи правопорушників були затримані за допомогою цивільних осіб, ними виявились громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець с. Мирне Бобровицького району Чернігівської області та громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець с. Дослідне Носівського району Чернігівської області.

Згідно виписки № 1284 із медичної карти стаціонарного хворого КЛЗП «Бобровицька ЦРЛ» позивачу поставлено діагноз закрита черпно-мозкова травма, струс головного мозку (а.с. 8).

17.06.2020 комісією складено акт розслідування нещасного випадку, що трапився 06.03.2019 біля 11:00 з дільничним офіцером поліції сектору превенції Бобровицького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 (форма Н-5*), в якому зроблено висновок, що враховуючи факт порушення службової дисципліни, а саме неналежне виконання вимог пункту 6 розділу 2 наказу МВС України № 100 від 08.02.2019 «Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події» та вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» дільничним офіцером поліції СП Бобровицького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , комісія з розслідування нещасного випадку прийшла до висновку, що нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків (а.с. 45-48).

Також 17.06.2020 комісією було складено акт № 4 про нещасний випадок невиробничого характеру старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , (форма НТ*), в якому також зроблено висновок, що нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків (а.с. 42-44).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

З метою надання необхідної методичної допомоги керівникам органів та підрозділів системи МВС України, врегулювання питань щодо порядку розслідування нещасних випадків, поранень, професійних захворювань, які трапляються із особами рядового та начальницького складу, курсантами та слухачами, військовослужбовцями та іншими категоріями працюючих в системі МВС України наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346 затверджений Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (далі - Порядок № 1346, який підлягав застосуванню на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Згідно з пунктом 2.2 Порядку № 1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку № 1346 якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

Пункт 3.1 Порядку № 1346 визначає, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

В силу пункту 3.5 Порядку № 1346 керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.

Згідно пункту 3.8. Порядку № 1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

Комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків», якщо він трапився в період проходження служби під час, зокрема, припинення або запобігання злочинам або правопорушенням (пункт 3.9 Порядку № 1346)

Пунктом 3.10 Порядку № 1346 встановлено, що комісія з розслідування також визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків», якщо він стався в період проходження служби, зокрема, внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов`язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо).

Водночас, згідно пункту 3.11 Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків», якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов`язані з виконанням службових обов`язків; унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

На підставі пункту 3.12 Порядку № 1346 до першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров`я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

Керівник підрозділу повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1* (НТ*) протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підрозділу, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів (пункт 3.14 Порядку № 1346).

Суд враховує, що учасниками справи не оспорюється сам факт отримання позивачем 06.03.2020 тілесних ушкоджень.

Натомість спір між учасниками справи має місце з приводу визначення того, чи є отримані позивачем тілесні ушкодження наслідком порушення ним службової (трудової) дисципліни.

Порушення службової дисципліни, на думку відповідача, виразилося в неналежному виконанні вимог пункту 6 розділу 2 наказу МВС України № 100 від 08.02.2019 «Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події» та вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію».

У відповідності до вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Пунктом 6 розділу 2 наказу МВС України № 100 від 08.02.2019 «Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події» передбачено, що поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.

Так, частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі – Дисциплінарний статут), передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону, зобов`язує поліцейського, серед іншого: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки.

Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Статтею 14 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

В розумінні положень пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

З аналізу викладених норм слідує, що нещасний випадок вважається таким, що стався з вини працівника, якщо останній міг та зобов`язаний був передбачити можливість настання нещасного випадку і при цьому не вжив усіх можливих заходів для його уникнення.

Суд наголошує, що пункт 3.11 Порядку № 1346 передбачає право комісії визнати, що «нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків», якщо нещасний випадок стався унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Аналіз такого формулювання вказує на необхідність прямого причинно-наслідкового зв`язку між порушенням службової дисципліни та наявністю травми або поранення.

Разом з тим, прямий причинно-наслідковий зв`язок, згідно встановлених фактичних обставин справи, відсутній. Існує прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та отриманням позивачем травми.

Також судом встановлено, що за фактом заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків було відкрите кримінальне провадження № 12019270080000080 від 06.03.2019 по обвинуваченню громадянин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 28, частиною другою статті 345 Кримінального кодексу України, яке ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26.09.2019 у справі № 729/533/19 було закрито, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності із передачею на поруки (а.с. 17-20).

Отже, вищевикладене підтверджує факт, що нещасний випадок з позивачем трапився при виконанні службових обов`язків.

До того ж, суд враховує, що за результатами службового розслідування в діях позивача не встановлено складу дисциплінарного проступку, а до дисциплінарної відповідальності позивач не притягувався.

Стосовно наказу начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 12.04.2019 № 729, яким позивачу оголошено попередження про необхідність дотримання службової дисципліни, то суд зазначає, що виключний перелік дисциплінарних стягнень визначений частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту і у ньому відсутній такий вид дисциплінарного стягнення як попередження.

Отже, відповідач всупереч приписам Порядку № 1346 протиправно склав та затвердив оскаржувані акти із зазначенням того, що нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, а тому акт розслідування нещасного випадку від 17.06.2020 форми Н-5 та акт форми НТ № 4 про нещасний випадок невиробничого характеру від 17.06.2020 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача повторно здійснити розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем 06.03.2019 близько 11 год. 00 хв. на перехресті вул. Незалежності та Франка в м. Бобровиця у відповідності з вимогами Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, то сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України №1346 від 27.12.2002 та за результатами розслідування скласти акти за формою Н-1 та Н-5, суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо складання актів за результатами розслідування нещасного випадку є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду – тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень – ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Суд зазначає, що відповідно до першого абзацу частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Натомість, другий абзац частини четвертої вищевказаної статті передбачає, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про зобов`язання відповідача за результатами розслідування скласти акти за формою Н-1 та Н-5 є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Водночас, суд зазначає, що не зважаючи на чинність Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346, на час розгляду даної справи в суді наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2020 № 705, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2020 за № 1139/35422, затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, який визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України.

Вказаний порядок був затверджений Міністерством внутрішніх справ України з метою встановлення єдиного порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими.

У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням «застарілих» норм з одного й того ж питання.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, враховуючи, що на час розгляду даної справи в суді, Міністерством внутрішніх справ України затверджений порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно здійснити розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 06.03.2019 близько 11 год. 00 хв. на перехресті вул. Незалежності та Франка в м. Бобровиця, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2020 № 705 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2020 за № 1139/35422.

Щодо посилання відповідача на пропуск строку звернення до суду, то суд зазначає, що представником відповідача не надано суду доказів на підтвердження дати ознайомлення позивача з оскаржуваними актами.

Крім того, суд зазначає, що в даному випадку спір стосується не безпосередньо проходження позивачем публічної служби, а подій, пов`язаних з наявністю чи відсутністю у позивача права на соціальний захист, яке виникає внаслідок отримання травм під час виконання службових обов`язків, а тому, в даному випадку, з урахуванням частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню шестимісячний строк на звернення до суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У рішенні у справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини в наголошував, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Враховуючи вищенаведене, посилання відповідача на частину п`яту статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно пропуск позивачем строку на звернення до суду за захистом своїх прав є помилковим.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 630,60 грн.

Керуючись статтями 9, 72-74, 77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (просп. Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40108651) про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати акт розслідування нещасного випадку від 17.06.2020 форми Н-5 та акт форми НТ № 4 про нещасний випадок невиробничого характеру від 17.06.2020.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області повторно здійснити розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 06.03.2019 близько 11 год. 00 хв. на перехресті вул. Незалежності та Франка в м. Бобровиця, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2020 № 705 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2020 за № 1139/35422.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 630,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.01.2021.

Суддя Н.М. Баргаміна