Рішення № 94456365, 28.01.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2021 року Чернігів Справа № 620/4277/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ткаченко О.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.06.2020 № 00000723201.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилається на те, що встановлене під час перевірки порушення щодо відсутності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями не відповідає дійсності, оскільки на дату, за яку виявлено порушення, у неї була чинна ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 позовна заява залишена без руху. У встановлений строк вимоги ухвали виконані.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін). Також надано відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі на надання відзиву на позов.

У встановлений судом строк представником відповідача подано відзив на позов, в якому останній заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на правомірність спірного податкового повідомлення-рішення з огляду на встановлене порушення щодо реалізації позивачкою підакцизної продукції 15.04.2020 без відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Вказує, що відповідно до статті 15 Закону № 481/95-ВР ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік, тому з урахуванням положень статей 251, 252, 254 Цивільного кодексу України останній день дії ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями з початком дії 15.04.2019 є 15.04.2020.

18.12.2020 від позивачки до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримано з підстав, викладених у позові, та остання звернула увагу, що відповідачем самостійно зазначено в відзиві період дії ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями з 15.04.2019 по 15.04.2020. Наступна ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями почала діяти з 16.04.2020.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця та серед іншого здійснює вид діяльності «роздрібна торгівля алкогольними напоями».

Право роздрібної торгівлі алкогольними напоями підтверджується ліцензією №25060308201900704 від 12.04.2019 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, термін дії з 15.04.2019 до 15.04.2020, та ліцензією №25060308202000672 від 08.04.2020 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, термін дії з 16.04.2020 до 16.04.2021 (а.с.6, 7).

03.06.2020 працівниками ГУ ДПС у Чернігівській області проведено фактичну перевірку за дотриманням позивачкою законодавства з питань виробництва та обігу підакцизних товарів, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв.

В ході проведеної фактичної перевірки виявлено реалізацію позивачкою алкогольних напоїв 15.04.2020, у зв`язку з чим відповідач прийшов до висновку про порушення нею ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

24.06.2020 відповідачем відносно позивачки винесено податкове повідомлення-рішення № 00000723201, яким застосовано фінансові санкції у розмірі 17000,00 грн за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії (а.с.5).

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо оптової і роздрібної алкогольними напоями, тютюновими виробами визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі Закон № 481/95-ВР).

Згідно із положеннями статті 15 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

Частиною першою статті 17 Закону № 481/95-ВР визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Так, відповідно до абзацу 6 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

За змістом частини 4 статті 17 Закону 481/95-ВР рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Згідно з пунктами 23, 25 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 № 493, чинної на час видання ліцензії (втратила чинність на підставі постанови КМУ № 814 (814-2019-п) від 24.07.2019) (далі - Порядок № 493), роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може провадитися суб`єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, в тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Форма ліцензії затверджується наказом Мінекономрозвитку від 14.07.2015 № 781/38 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2015 за № 848/27293. Бланки ліцензій виготовляються друкарським способом, повинні мати номер і бути захищені від підробки та несанкціонованого тиражування. У ліцензії зазначається:

- на лицьовому боці: найменування органу, що її видав; вид товарів (алкогольні напої чи тютюнові вироби), на право реалізації яких видано ліцензію; для юридичних осіб - найменування та місцезнаходження, номер телефону, факс (за їх наявності); для фізичних осіб - прізвище, ім`я та по батькові, паспортні дані (серія, номер, ким і коли виданий, місце проживання), номер телефону (за його наявності); ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності; місце торгівлі; адреси відокремлених від роздрібної мережі місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; реєстраційний номер ліцензії, дата реєстрації; термін дії; дата видачі ліцензії; посада, прізвище, ім`я, по батькові уповноваженої особи, яка підписала ліцензію;

- на зворотному боці: відмітки про поточне (щоквартальне) внесення плати за ліцензію; відмітка про реєстрацію ліцензії в державній податковій інспекції, а в сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта підприємницької діяльності.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що суб`єкт господарювання, маючи на меті здійснювати роздрібний продаж певних видів алкогольних та тютюнових виробів, зобов`язаний отримати відповідні ліцензії, які оформлюються на спеціальних бланках та повинні містити необхідні відомості, зокрема термін дії.

Законодавець у Цивільному кодексі України виокремлює як поняття «строку», так і «терміну», які не є тотожними.

Так, відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. При цьому під терміном слід розуміти певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Необхідно зазначити, що згідно із наведеними положеннями Закону № 481/95-ВР вживається поняття «термін дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями», який відповідно до частини другої статті 252 Цивільного кодексу України визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як встановлено судом, позивачка отримала ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_1 , магазин, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 12.04.2019 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, термін дії «з 15.04.2019 до 15.04.2020».

Актом перевірки від 03.06.2020 № 79/32/ НОМЕР_2 встановлено здійснення позивачкою реалізації алкогольних напоїв 15.04.2020.

Однак, термін дії вказаної ліцензії був встановлений повноважним органом шляхом визначення конкретного календарного дня її початку та закінчення. При цьому дата закінчення поєднана з прийменником «до», у зв`язку з чим така прийменникова конструкція в українській мові прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь.

З урахуванням наведеного та самостійного зазначення контролюючим органом в ліцензіях кінцевої календарної дати їхньої дії «до 15.04.2020» та положень Цивільного кодексу України, суд дійшов до висновку щодо відсутності в діях позивачки порушень вимог Закону № 481/95-ВР під час здійснення роздрібного продажу підакцизних товарів (алкогольних напоїв) в останній день чинності ліцензії – 15.04.2020.

Варто також зазначити, що після закінчення терміну дії вказаної ліцензій позивачка отримала нову ліцензію, в якій орган, уповноважений на видачу дозвільного документа, самостійно визначив термін дії «з 16.04.2020 до 16.04.2021», тобто з наступного дня, що передує дню закінчення терміну дії попередньої ліцензії – 15.04.2020 (а.с.6).

Частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків (ETS № 76) від 16.05.1972 року, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, встановлено, що строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies а quo і спливають опівночі dies ad quern.

За змістом статті 2 цієї Конвенції термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quern» означає день, у який цей строк спливає.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15, від 30.01.2019 у справі № 815/4128/16.

Отже, судом відхиляються твердження відповідача про те, що 15.04.2020 в магазині позивачки протиправно здійснювалась реалізація алкогольних напоїв.

Враховуючи викладене, висновки контролюючого органу за результатами фактичної перевірки про порушення позивачем вимог частини 20 статті 15 Закону України № 481/95-ВР не знайшли підтвердження в ході розгляду справи, є безпідставними і необґрунтованими, тому суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області № 00000723201 від 24.06.2020, яким до позивачки застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17000 грн, не ґрунтується на вимогах законодавства, прийнято без урахування усіх обставин, які мали суттєве значення, а відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позов задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.06.2020 № 00000723201.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43005393) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 28 січня 2021 року.

Суддя О.Є. Ткаченко