Рішення № 94456229, 28.01.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року справа № 580/295/21

11 годин 20 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу № 580/295/21

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538) [представник позивача - не прибув]

до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (пров. Музейний, 2-Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43315602) [представник відповідача - не прибув]

про визнання дій протиправними та скасування постанови про стягнення виконавчого збору у ВП № 64080109, прийняв рішення.

26.01.2021 Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), просить:

визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо прийняття постанови від 11.01.2021 у виконавчому провадженні № 64080109 щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області виконавчого збору;

скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору від 11.01.2021 у виконавчому провадженню № 64080109;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Ухвалою від 27.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, судове засідання призначено на 28.01.2021.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що дії виконавця під час прийняття оскаржуваної постанови є неправомірними, а постанова про стягнення виконавчого збору у сумі 24000 грн від 11.01.2021 у ВП № 64080109 є протиправною, позаяк на виконання рішення суду від 30.12.2020 у справі №580/1797/20 позивачем 29.12.2020 проведено перерахунок довічного грошового утримання згідно довідки виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 25.02.2020 №04-402/20 та рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, починаючи з 19.02.2020.

Згідно частини 5 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до частин 1, 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснити лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом України «Про Державний бюджет». Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 92 Конституції України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюється виключно законами. Такими законами є закон України про Державний бюджет України на поточний рік, Бюджетний кодекс України. Згідно з частиною 2 статті 72 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом (частина друга статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Покладені судом зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виконані Головним управлінням до моменту відкриття виконавчого провадження в добровільному порядку та в межах повноважень, покладених на Головне управління, про що повідомлено державного виконавця листом від 19.01.2021.

Позивач зазначає, що в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 13.02.2014 (К/9991/95930/11) та 23.01.2014 (К/9991/7908/12), а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19.12.2011 № 8 зазначено, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов`язано з виплатою пенсії і також має невизначений у часі граничний термін виплати. Подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 08.07.2014 у справі № 21-222а-14.

Позивачем зазначено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів, тому підстави для стягнення з Головного управління виконавчого збору відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404) у державного виконавця (на думку Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області) - відсутні.

Представник позивача у судове засідання не прибув, 28.01.2021 подала клопотання про розгляд справи за її відсутності (а.с.33).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином (а.с.30-31).

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з частиною 4 статті 129 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі під час розгляду справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону належать примусовому виконанню. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404 примусовому виконанню належать рішення на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках.

Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 у справі № 580/1797/20 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області щодо відмови у перерахунку та виплаті довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 25.02.2020 №04-402/20 з 19.02.2020; скасовано рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 13 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області від 05.03.2020 № 1742 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 25.02.2020 №04-402/20 з 19.02.2020; зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату довічного грошового утримання згідно довідки виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 25.02.2020 №04-402/20 та рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, починаючи з 19.02.2020 у розмірі 90 % та виплатити з урахуванням різниці, що виплачена за цей період; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили 18.12.2020 (ЄДРСР 913355293).

Постановою державного виконавця від 11.01.2021 відкрито виконавче провадження № 64080109 з виконання виконавчого листа від 30.12.2020 у справі № 580/1797/20, боржника повідомлено про необхідність протягом 10 робочих днів виконати рішення суду (а.с.10).

Постановою державного виконавця від 11.01.2021 № 64080109 стягнуто з позивача виконавчий збір у сумі 24000 грн (а.с.13).

Зазначену постанову від 11.01.2021 № 64080109 про стягнення з позивача виконавчого збору у сумі 24000 грн отримано позивачем 14.01.2021 (а.с.12).

Державному виконавцеві відділу ДВС позивач направив листа від 19.01.2021 про виконання рішення суду відповідно до якого Головне управління повідомило державного виконавця, що судді у відставці проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання 29.12.2020, починаючи з 19.02.2020 - боржником виконано зобов`язання щодо перерахунку та виплати у добровільному порядку до моменту відкриття виконавчого провадження.

Позивач вважає дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо прийняття постанови про стягнення виконавчого збору у сумі 24000 грн від 11.01.2021 № 64080109 неправомірними, а постанову такою, що належить скасуванню у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і належить виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення має наслідком відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі статтею 5 Закону № 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону № 1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Статтею 27 Закону № 1404 встановлено, що виконавчий збір справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Виконавчий збір не стягується: за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що належать негайному виконанню; у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; у разі виконання рішення приватним виконавцем; за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що належить врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Суд зазначає, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання, що розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, одночасно з якою державний виконавець приймає постанову про стягнення виконавчого збору.

Судом з матеріалів справи встановлено, що відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 11.01.2021 відкрито виконавче провадження № 64080109 та одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження прийнято постанову від 11.01.2021 № 64080109 про стягнення з позивача виконавчого збору у сумі 24000 грн.

Частинами 5, 9 статті 27 Закону №1404 передбачено випадки, у яких виконавчий збір не стягується, зокрема за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження.

Суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Черкаській області не надано доказів виконання судового рішення повністю щодо виплати нарахованої судді у відставці усієї суми до відкриття виконавчого провадження 11.01.2021.

Суд зазначає, що у даній справі не досліджується питання правомірності дій та прийняття постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 11.01.2021 № 64080109, а з`ясовується правомірність дій державного виконавця про прийняття постанови про стягнення виконавчого збору у сумі 24000 грн від 11.01.2021 № 64080109 та виявлення обставин для її скасування.

Надаючи оцінку твердженню позивача про те, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів, суд зазначає, що виконавчий лист № 580/1797/20, виданий Черкаським окружним адміністративним судом 30.12.2020 стосується виконання судового рішення, що має зобов`язальний характер, тому положення пункту 1 частини 5 статті 27 Закону № 1404 не належать застосуванню до спірних правовідносин у контексті «стягнення».

Судом не встановлено, а позивачем не надано доказів наявності у державного виконавця інших підстав, визначених частиною 5 статті 27 Закону № 1404, за яких виконавчий збір з боржника не стягується.

Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі № 296/2429/17 (ЄДРСР 90652430) зазначив, що виконавчий лист має зобов`язальний характер, тому зазначений виконавчий лист передбачає одноразовий характер виконання, та не є виконавчим документом про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Оцінюючи дії відповідача за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову від 11.01.2021 № 64080109 про стягнення виконавчого збору у сумі 24000 грн діяв на підставі і у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом № 1404, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно та розсудливо, а тому у задоволенні позовних вимог про визнання дій державного виконавця про прийняття постанови про стягнення виконавчого збору у сумі 24000 грн від 11.01.2021 № 64080109 неправомірними та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору у сумі 24000 грн від 11.01.2021 № 64080109 належить відмовити повністю.

Враховуючи, що позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, а відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 139, 242-246, 255, 268, 269, 271, 272, 287, 293, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255, 272 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 272, 293, частиною 6 статті 287, статтями 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538];

відповідач: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) [пров. Музейний, 2-Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43315602].

Повне судове рішення складено і проголошено 28.01.2021.

Суддя Л.В. Трофімова