Рішення № 94455759, 28.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 січня 2021 р. № 520/13748/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "Харківагроснаб" (код ЄДРПОУ 25190036, вул. Гімназійна Набережна, буд. 24, м. Харків, 61010) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495, вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.09.2020 р. № 00000480517.

В обґрунтування позову зазначив, що позивач здійснював реальні господарські операції. Платник податку має право формувати податковий кредит з ПДВ при придбаній товарів (робіт, послуг) незалежно від того чи почали такі товари (роботи, послуги) використовуватись в господарської діяльності підприємства, при цьому підставою для формування податкового кредиту складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна. В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю ФІРМА "Харківагроснаб" за результатом здійснення господарських операцій Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЕС" було отримано податкові накладні, що складені у відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України за зареєстровані в ЄРПН в установлений строк, первинні документи щодо придбання товару (перехід права власності на товар) разом з самим товаром (роботами, послугами), також здійснено відповідний розрахунок з контрагентом в повному обсязі, отже податковий кредит було сформовано правомірно. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Зазначена справа надійшла до судді Харківського окружного адміністративного суду Панченко О.В.

Відповідно до ч. 9 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно розпорядження керівника апарату Харківського окружного адміністративного суду №03-05/64 від 15.10.2020 року було призначено повторний автоматизований розподіл адміністративних справ, що залишилися нерозглянутими суддею Харківського окружного адміністративного суду Панченко О.В. станом на 15.10.2020 р., згідно актів прийому-передачі адміністративних справ від 15.10.2020 року на підставі п. 2.3.50. Положення.

Згідно проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу 15.10.2020 передано в провадження судді Полях Н.А.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 КАС України, у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду.

Сторони були належним чином повідомлені про прийняття позовної заяви до розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У відзивів на позовну заяву відповідач наголосив, що до перевірки не надано жодних додаткових угод, специфікацій, інших документів, які характеризують процес виконання зазначених договорів купівлі-продажу. Не можливо встановити загальну кількість товару, його асортимент, назву, ціну та вартість товару, що поставляється. Первинні документи складені з недоліками, а реальність проведення господарської операції між Товариством з обмеженою відповідальністю ФІРМА "Харківагроснаб" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЕС" підтвердити не можливо. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Не зважаючи на продовжений строк розгляду справи з метою повноти зібрання доказової бази, позивач не скористався правом наданим адміністративним процесуальним законодавством та не надав до суду відповідь на відзив.

Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Зазначена справа розглянута пізніше, оскільки довідкою від 28.01.2021 р. по справі 520/13748/2020 підтверджено, що суддя Полях Н.А. в період з 28.12.2020 р. по 17.01.2021 р. перебувала у щорічній відпустці.

Суд наголошує, що відповідно до приписів ч. 6 ст. 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю ФІРМА "Харківагроснаб" (далі за текстом – ТОВ ФІРМА "Харківагроснаб") є юридичною особою, яка здійснює свою діяльність відповідно до статуту.

На підставі направлень від 20.08.2020 року №2586, №2587, №2588, виданих Голвоним управлінням ДПС у Харківській області, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, наказу №2558 від 19.08.2020 року в період з 20.08.2020 року по 27.08.2020 року посадовими особами контролюючого органу було проведено перевірку ТОВ ФІРМА "Харківагроснаб".

За результатами проведеної перевірки посадовими особами контролюючого органу було складено акт №1144/20-40-05-17-06/25190036 від 03.09.2020 р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ФІРМА "Харківагроснаб" (податковий номер 25190036)" (т. 1 а.с. 8 – 31).

Згідно із висновками акту №1144/20-40-05-17-06/25190036 від 03.09.2020 р. встановлено, що ТОВ ФІРМА "Харківагроснаб" порушено:

- п. 44.1 ст. 44, абз. "а", п. 198.1 ст. 198, абзаців 1-3 п. 198.2, абз. 1-2 п. 198.3 та абз. 3 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4, абз. 2 і 3 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 317 543,00 грн., у тому числі за травень 2020 року 317 543,00 грн.;

В результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) період всього на суму 317 543,00 грн., у тому числі за червень 2020 року 317 543,00 грн.

- вимог п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України: ненадання платником податків посадовим (службовим) особам контролюючих органів всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

В ході перевірки не здійснювалося вилучення копій фінансово-господарських документів, які свідчать про порушення вимог податкового законодавства відповідно до п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки №1144/20-40-05-17-06/25190036 від 03.09.2020 р., контролюючим органом складено податкове повідомлення-рішення №00000480517 від 30.09.2020 р., яким позивачу нарахована сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 317 543,00 грн. (т. 1 а.с. 32).

Позивач не погоджуючись із діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, серед іншого, визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до приписів п.п. 198.1 - 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Згідно із п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

З приводу ненадання документів до перевірки, представник позивача зазначив, що податковий кредит, відображений в деклараціях з ПДВ за перевіряємий період жодним чином не ґрунтується на товарно-транспортних накладних, що підтверджується листами-роз`ясненнями ДФС України від 19.09.2013 року № 11569/6/99-99-22-01-03-15/1128, від 15.06.2016 року №1456/10/17-00-12-02-10, від 08.05.2014 року № 4151/10/26-15-11-01-06, в яких контролюючий орган зазначає, що товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, які надають право на формування податкового кредиту, а є документом, який підтверджує перевезення вантажу.

З цього приводу суд наголошує, що приписами чинного законодавства (а саме, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки) передбачено, що платник податків зобов`язаний надавати посадовим особам контролюючого органу в повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Якщо до закінчення перевірки або у зазначений вище термін платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують відповідні показники, вважається, що такі документи у платника податків відсутні

Судом встановлено, що до перевірки не надано жодних додаткових угод, специфікацій, інших документів, які характеризують процес виконання зазначених договорів купівлі-продажу.

За змістом договору купівлі-продажу №432 від 21.04.2020 р., договору купівлі-продажу №433 від 22.04.2020 р., № 317 від 30.04.2020 року, договору підряду 108 від 08.01.2020 р. та за відсутності жодних додаткових угод, специфікацій до них, інших документів не можливо встановити загальну кількість товару, його асортимент, назву, ціну та вартість товару, що поставляється.

Слід зазначити, що з огляду на приписи пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, вважається, що документи, які не були надані під час перевірки (чи на протязі 5 днів після її проведення) вважаються відсутніми у такого платника податків.

Зазначене узгоджується із позицією Верховного Суду, яка висловлена в постанові Верховного Суду по справі 816/2932/15.

Суд не бере до уваги твердження позивача, що внутрішнє переміщення товару не має відношення до формування податкового кредиту або податкових зобов`язань з ПДВ.

Суд наголошує, що позивачем не було надано до перевірки: - товарно-транспортну документацію щодо транспортування товарно-матеріальних цінностей, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "АЛЕС"; списків працівників, які будуть залучатися до виконання робіт на об`єкті Замовника; договір про відступлення боргу підприємству Товариства з обмеженою відповідальністю "Оливин", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріант Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ібіс Компані", банківські виписки/платіжні доручення; документи щодо подальшої реалізації товарів/послуг, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "АЛЕС".

Суд зазначає, що пояснення, оригінали та копії первинних бухгалтерських документів, та інших документів по операціях з контрагентом-постачальником Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Компанія "АЛЕС" за травень 2020 року, а також даних щодо подальшої реалізації/придбання та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг) не надано.

Слід зазначити, що на виконання приписів чинного податкового законодавства посадовими особами контролюючого органу було складено акт від 27.08.2020 року №3074/201-40-05-17-06/25190036 "Про ненадання документів при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ФІРМА "Харківагроснаб" з питань правомірності визначення суми від`ємного значення з податку на додану вартість з податковою декларацією з ПДВ з червень 2020 року".

Однак, ТОВ ФІРМА "Харківагроснаб" не було надано жодних запитуємих документів, на підтвердження реальності господарської операції.

Так, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач не підтвердив реальність здійснення господарських операцій між ТОВ ФІРМА "Харківагроснаб" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "АЛЕС", а отже і підтвердити правомірність включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по вищенаведеним взаємовідносинам, а саме суму ПДВ 317 543,39 грн.

Вищезазначені висновки суду узгоджуються із висновками, викладеними Верховним Судом в постанові №400/2670/18 віл 28.10.2019 р.

Разом із тим, суд зазначає, що вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Враховуючи вищенаведене, спірне податкове повідомлення-рішення є такими, що ґрунтуються на нормах закону, а тому не підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень надав до суду достатні, беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і довів правомірності його дій щодо винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262, 278 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "Харківагроснаб" (код ЄДРПОУ 25190036, вул. Гімназійна Набережна, буд. 24, м. Харків, 61010) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495, вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) про скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28 січня 2021 року.

Суддя Н.А. Полях