Ухвала суду № 94455352, 28.01.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 січня 2021 року м. Рівне№460/470/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ОСОБА_1

до Рівненського міського центру зайнятості

про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненського міського центру зайнятості про визнання протиправним та скасування рішення яким припинено реєстрацію позивача як безробітного ; визнання протиправним та скасування наказу від 29.07.2020р, виданого рівненським міським центром зайнятості №60 СВ про повернення коштів; зобов`язання відповідача поновити статус позивача як безробітної та призначити (поновити) виплату допомоги по безробіттю.

Перевіривши матеріали позовної заяви в порядку статті 171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

Так, відповідно до частини другої статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

У пункті 8 частини першої статті 4 КАС України зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України особа, яка звертається до адміністративного суду з позовною заявою, додає до неї документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позовна заява та долучені до неї матеріали свідчать, що позивач у цій справі є фізичною особою та заявив три позовні вимоги, які фактично є однією вимогою немайнового характеру.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлена ставка судового збору, яка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2010 № 1082-IX, установлено з 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2270 грн 00 коп на одну особу.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією позовною заявою, складає 908,00 грн.

Однак, до вказаної позовної заяви позивачем не додано ні документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, ні документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Одночасно, у позовній заяві позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" в зв`язку з порушенням його прав як учасника бойових дій.

З цього приводу суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також вони звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг, що надаються учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Серед цього переліку немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, керівників та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності при розгляді ними звернень громадян.

Разом з тим, із змісту позовної заяви слідує, що позивач звернувся до суду з позовом з приводу визнання протиправними дії та бездіяльності відповідача щодо скасування рішення яким припинено реєстрацію позивача як безробітного.

Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом з приводу оскарження дій відповідача, які не стосуються порядку та обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосуються соціального і правового захисту ветеранів війни, в тому числі учасників бойових дій.

З огляду на наведене, суд вважає, що положення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" застосовується лише у справах, пов`язаних з порушенням прав осіб, що стосуються їхнього статусу саме як учасників бойових дій та Героїв України, а отже, позивач не звільнений від сплати судового збору на підставі вказаної норми та за подання даного позову до суду йому належало сплатити судовий збір в порядку та розмірі, встановлені Законом України "Про судовий збір", а саме в розмірі 908,00 грн.

Аналогічна правова позиція неоднорозово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в постанові від 09.10.2019 по справі №9901/311/19, в ухвалі від 06.05.2020 по справі №9901/70/20 та в ухвалі від 22.01.2020 по справі №9901/393/19.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху.

Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за реквізитами зазначеними на сайті суду: https://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/gromadyanam/tax/), або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (докази важкого фінансового становища). .

Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рівненського міського центру зайнятості про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Н.В. Друзенко