Рішення № 94454866, 28.01.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2021 року справа №380/12059/20

зал судових засідань №10

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 4114 Західного оперативного територіального об`єднання Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини 4114 Західного оперативного територіального об`єднання Національної гвардії України (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 146, код ЄДРПОУ 14323385), в якому просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність Військової частини 4114 Західного оперативного територіального об`єднання Національної гвардії України щодо не проведення розрахунку при звільненні – невиплату позивачу у день виключення із списків частини грошової компенсації за неотримане речове майно 11.09.2019;

-зобов`язати Військову частину 4114 Західного оперативного територіального об`єднання Національної гвардії України виплати позивачу грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження служби речове майно у сумі 41832,70грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що станом на день прийняття наказу про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу відповідач не провів з ним розрахунків щодо виплати грошової компенсації за неотримане речове майно. З метою встановлення розміру відповідної компенсації, яка підлягає до виплати, а також з метою виплати належної йому компенсації ОСОБА_1 звертався до відповідача з заявою. У відповідь відповідач видав довідку від 27.12.2019, згідно з якою вартість речового майна становить 41832,70 грн. На думку позивача, така бездіяльність відповідача є протиправною і порушує його законні права та інтереси, тому він звернувся із цим позовом до суду.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить сить суд відмовити у задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Зазначає, що в п.11 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 за №200, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.04.2018 за №405/31857 зазначено, що роз`яснення підпорядкованим військовим частинам з питань грошового забезпечення військовослужбовців нараються фінансово-економічним управлінням Головного управління Національної гвардії України та іншими посадовими особами в межах їх компетенції відповідно до чинного законодавства України. У п. 12 Інструкції вказано, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених кошторисом військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Звертає увагу на те, що головним розпорядником коштів є Головне управління Національної гвардії України та порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини, втім позивач наказ №201 від 11.09.2019 про виключення його зі списків особового складу не оскаржував, з рапортом (заявою ) про не виключення його зі списків особового складу ВЧ 4114 не звертався. З наказом ознайомлений та не заперечував, трудову книжку отримав, просить відмовити у задоволенні позову.

Суд встановив таке.

ОСОБА_1 присвоєно статус учасника бойових дій у зв`язку з участю в антитерористичній операції на сході України, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій НОМЕР_2 від 07.12.2016.

11.09.2019 згідно з наказом командира Військової частини 4114 Західного оперативного територіального об`єднання Національної гвардії України (по строковій частині) №201 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення старшого прапорщика ОСОБА_1 (Г-013537), звільненого відповідно до п.п. «б» п.2 ч.5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з військової служби наказом начальника Західного оперативного територіального об`єднання Національної гвардії України від 05.09.2019 №66 по особовому складу у запас Збройних сил України за станом здоров`я без права носіння військової форми одягу та направлено його на військовий облік до Шевченківського РВК Львівської області,12.09.2019.

Виплата грошової компенсації за неотримане речове майно не була здійснена ні на момент звільнення, ні станом на момент подання позовної заяви.

Згідно з довідкою №81 від 27.12.2019, вартість речового майна, що належить до видачі старшому прапорщику ОСОБА_1 , становить 471832,70 грн.

10.09.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із письмовим зверненням, в якому просив виплатити йому грошову компенсацію за неотримане речове майно.

01.10.2020 відповідач листом №50/14-27-1285, за результатами розгляду письмового звернення, повідомив позивача про те, що виплата грошової компенсації за неотримане речове майно буде здійснена після надходження коштів призначених для виплати грошової компенсації за неотримане речове майно, про що позивача буде повідомлено додатково.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за невикористане речове майно, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначаються Законом України №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 (далі Закон №2011).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до ст. 9-1 Закону України №2011-ХІІ продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.2016 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі Порядок №178), який визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація).

Відповідно до пунктів 3-5 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

У відзиві представник відповідача, зазначив, що підставою для невиплати відповідної компенсації за неотримане речове майно слугувала відсутність коштів призначених на цю мету та відповідних бюджетних асигнувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейським судом з прав людини у рішенні від 10.03.2011 (остаточне 10.06.2011) у справі Сук проти України (Заява №10972/05) сформовано позицію, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним (див. рішення у справі Кечко проти України (Kechko v. Ukraine), згадане вище, пункт 23).

Згідно з позицією Європейського суду у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.

Таким чином, якщо держава задекларувала певні правила проведення розрахунку при звільненні військовослужбовця, то вона зобов`язана вжити всіх заходів для забезпечення реалізації цих правил.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі №21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі №21- 44а10).

Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 N 5-рп/2002, від 17.03.2004 N 7-рп/2004, від 01.12.2004 N 20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

З урахуванням викладеного та фактичних обставин справи суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність Військової частини 4114 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 у день виключення із списків частини грошової компенсації за неотримане речове майно. Таким чином, вимога зобов`язати Військову частину 4114 Західного оперативно-територіального об`єднання національної гвардії України виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно підлягає задоволенню.

Суд також зауважує, що сума 41832,70грн., вказана у довідці №81 від 27.12.2019 складається із суми компенсації з урахуванням податку на доходи фізичних осіб в сумі 6381,20 грн.

З огляду на викладене суму 41832,70грн необхідно стягнути на користь позивача, з вирахуванням з цієї суми податку на доходи фізичних осіб.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.

Щодо судового збору, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.15 Закону України «Про судовий збір», такий відповідно до ст.139 КАС України, поверненню позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Військової частини 4114 Західного оперативного територіального об`єднання Національної гвардії України (79026, м. Львів, вул. Стрийська 146, ЄДРПОУ 14323385) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 4114 Західного оперативного територіального об`єднання Національної гвардії України щодо не проведення розрахунку при звільненні – невиплату ОСОБА_1 у день виключення із списків частини, 11.09.2019, грошової компенсації за неотримане речове майно.

Зобов`язати Військову частину 4114 Західного оперативного територіального об`єднання Національної гвардії України виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження служби речове майно у сумі 41832,70грн., з проведенням передбачених законодавством відрахувань.

Судові витрати зі сторін не стягуються.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лунь З.І.