
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/5145/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2021 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді Мричко Н.І.,
за участі секретаря судового засідання Тронки О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника третьої особи Кожухар І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 (далі –позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у виготовленні нової довідки про грошове забезпечення;
- зобов`язати Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення із всіма наявними раніше виплатами в розмірі 90%, а саме: посадовий оклад – 2500 грн; надбавка за стаж служби 50% - 2350 грн; премія – 40%; надбавка за виконання особливо важливих завдань – 63%; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції з 01.01.2016, тобто з дати виникнення права на перерахунок.
Ухвалою від 08.07.2020 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, а також залучила до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – ГУ ПФ України у Львівській області; третя особа).
Ухвалою від 28.09.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про заміну неналежної сторони у справі.
Ухвалою від 28.09.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку із збільшенням премії і виплатою надбавки за специфічні умови проходження служби у поліції у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії. Позивач вважає, що у відповідності до пункту 4 розділу ІІ Постанови № 988 надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі до 100% посадового окладу з врахуванням окладу за спеціальним званням та на жбанки за стаж служби повинна бути врахована у довідці про грошове забезпечення, починаючи з 01.01.2016.
04.08.2020 представник третьої особи подала до суду пояснення щодо позову, в яких зазначила, що формування грошового забезпечення, з якого проводиться перерахунок пенсій призначених відповідно до Закону України №2262 не входить до компетенції органів Пенсійного фонду України. Відповідно до Порядку № 45 перерахунок пенсій проводиться лише у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України. Вказала, що третя особа провела перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 на підставі довідки, скерованої уповноваженим структурним підрозділом. Безпідставними є посилання позивача на лист ГУ НП у Львівській області щодо отримання з липня 2019 року надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції, оскільки на час виникнення права на перерахунок з 01.01.2016 позивачу така не виплачувалась. Крім цього, розмір премії для перерахунку пенсій враховується у середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсій за відповідною посадою.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.
У судове засідання відповідач явку представника не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про розгляд справи без участі його представника до суду не надходило.
У судовому засіданні представник третьої особи проти позовних вимог заперечила. Просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення позивача та представника третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивачу з 29.12.2009 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У відповідності до Постанови № 103 та на підставі довідки від 21.03.2018 № 91-01158, скерованої Ліквідаційною комісією ГУ МВС України у Львівській області, третя особа провела перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016.
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виготовлення нової довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії, яку направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, станом на 01.12.2019, в якій вказати надбавки, що нараховувались та виплачувались до 31.12.2015.
Листом від 18.03.2020 № Ц-3404/22 відповідач повідомив позивача про те, що до Міністерства внутрішніх справ України не надходила інформація, а саме списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку з 05.03.2019. Відтак відсутні підстави для виготовлення нової довідки про розмір грошового забезпечення.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо відмови у виготовленні нової довідки про грошове забезпечення протиправною, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.
У частині третій статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах вказаного Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
За правилами пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі – Порядок № 45), перерахунок раніше призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 затверджено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премій та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
На час звернення позивача до відповідача із заявою про видачу довідки про розміри його грошового забезпечення пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи звільнені із служби, якщо інше не передбачено вказаним Порядком.
Відповідно до абзацу 7 пункту 5 Порядку № 45 додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому вказаного пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
У 2015 році прийнято Закон України від 02.07.2015 № 580 «Про Національну поліцію», у пункті 15 Прикінцевих та перехідних положень якого вказано, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Виходячи зі змісту наведених правових норм суд вважає, що позивач, як колишній працівник міліції та пенсіонер органів внутрішніх справ, має право на здійснення перерахунку розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988.
Разом з тим, незважаючи на введення в дію нового Закону «Про національну поліцію» за колишніми працівниками міліції та пенсіонерами зберігаються встановлені раніше пільги та гарантії, у тому числі що стосується пенсій.
Суд встановив, що у довідці від 21.03.2018 №91-01158 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), складеної Ліквідаційною комісією ГУ МВС України у Львівській області, не зазначено додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, які отримував позивач.
Так, складовими частинами грошового забезпечення на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 Ліквідаційною комісією ГУ МВС України у Львівській області у довідці про його грошове забезпечення зазначено посадовий оклад (2500,00 грн), оклад за спеціальним званням (2200,00 грн), надбавка за стаж служби (2350,00 грн) та премія (0,45% - 31,73 грн).
Проте, у вказаній довідці відсутній такий показник, як надбавка за виконання особливо важливих завдань, яку отримував раніше позивач, що підтверджується довідкою від 07.06.2012 № 91-01158. Крім цього, розмір премії, яку отримував позивач становить 48,6 %.
Таким чином, до довідки про складові грошового забезпечення позивача мають бути включені: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби, надбавка за особливо важливі завдання, надбавка за особливості проходження служби, премія (48,6 %).
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 10.05.2018 у справі №825/1433/17.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо виготовлення позивачу нової довідки про грошове забезпечення є протиправною.
Суд зазначає, що відповідно до вимог підпункту 11 пункту 11 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №878, з метою належної організації роботи Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС, підвищення ефективності діяльності з кадрового забезпечення структурних підрозділів апарату МВС, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС наказом МВС від 14.12.2015 № 1570 затверджено «Положення про Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України».
Основними завданнями Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України є: забезпечення організаційно-методичного керівництва, контролю та координації роботи з персоналом, здійснення своєчасного добору персоналу для підрозділів апарату МВС, керівного складу територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, головного органу військового управління Національної гвардії України, та за дорученням Міністра центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Міністром; документальне оформлення вступу, проходження, припинення державної служби та трудових відносин з працівниками апарату МВС, керівниками закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС; прогнозування розвитку персоналу, у тому числі формування резерву керівників, заохочення персоналу до службової кар`єри, підвищення рівня їх професійної компетентності, оцінювання та атестування; організація професійного навчання, підвищення кваліфікації, перепідготовки та післядипломної освіти персоналу для МВС, Національної гвардії; здійснення у МВС організаційно-штатних заходів з оптимального розподілу та ефективного використання наявної штатної чисельності персоналу, для виконання покладених на МВС завдань та функцій, удосконалення структури і штатів підрозділів МВС з урахуванням міжнародного досвіду; організація освітньої та наукової діяльності вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, науково-дослідних установ, що належать до сфери управління МВС; здійснення аналітичної та організаційної роботи з питань управління персоналом апарату МВС, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що відносяться до сфери управління МВС, головного органу військового управління Національної гвардії України, та за дорученням Міністра центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр; загальне методичне керівництво роботою з оформлення документів для призначення пенсій та отримання пільг колишніми працівниками міліції, службовцями апарату МВС, територіальних закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, звільненим зі служби, роботи, та членами їх сімей.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень вказаної Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, пункт 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 08.04.2008, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15.09.2009). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20.05.2010, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, пункт 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Таким чином, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача, оформлену відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з 01.01.2016, тобто з дати виникнення права на перерахунок.
Відтак у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.
Щодо вимоги позивача встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, то суд зазначає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком. При цьому, позивач не надав доказів та не навів обставин, які б давали суду підстави вважати, що відповідач буде ухилятися від виконання судового рішення. У зв`язку з цим, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 840,80,сплаченого згідно з квитанцією від 06.07.2020 №79596.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України щодо виготовлення ОСОБА_1 нової довідки про грошове забезпечення.
Зобов`язати Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , оформлену відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з 01.01.2016, тобто з дати виникнення права на перерахунок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.
Стягнути з Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 28 січня 2021 року.
Суддя Мричко Н.І.
Судове рішення № 94454791, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 18.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 380/5145/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: