Рішення № 94454693, 28.01.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року м.Кропивницький Справа № 340/5818/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, 5, м.Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815) до Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (вул.Кропивницького, 7, с.Кропивницьке, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27153, код ЄДРПОУ 04365365) про скасування рішення та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 14.07.2020 № 723 «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2021 рік» в частині встановлення додатком № 2 до рішення ставок земельного податку для юридичних осіб за кодом класифікації видів цільового призначення земель 12.01 "Для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту" в розмірі 12 відсотків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що пунктом 12.01 додатку 2 до рішення Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 14.07.2020 № 723 «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2021 рік» встановлено ставку земельного податку для земель розміщення і експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту у розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки за земельні ділянки, нормативно грошову оцінку яких првоедено та у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки за земельні ділянки за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Позивач вважає, що оскільки він являється державним підприємством, для нього не можуть застосовуватись ставки, закріплені в положенні п.274.2 ст.274 ПК України. Таким чином, відповідачем незаконно встановлено ставки земельного податку на земельні ділянки залізниці в розмірі 12 %.

Ухвалою судді від 29 грудня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.

Відповідач правом подати відзив чи заяви про визнання позову не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.

Позивач Акціонерне товариство Українська залізниця (юридична адреса: м. Київ, вул. Тверська, 2, код ЄДРПОУ 40075815) має відокремлений підрозділ - Регіональна філія Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На території Кропивницької сільської ради у постійному користуванні акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» знаходяться земельні ділянки на підставі державних актів на право постійного користування земельною ділянкою, зокрема, державний акт Серії ЯЯ № 162455 на земельну ділянку площею 5,5823 га, державний акт Серії ЯЯ № 162456 на земельну ділянку площею 15,9430 га, державний акт Серії ЯЯ № 162457 на земельну ділянку площею 23,0201 га (а.с.15-18).

Рішенням Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 14.07.2020 №723 «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2020 рік» на території Кропивницької сільської ради встановлені ставки та пільги сплати земельного податку на 2021 рік.

Відповідно до пункту 12.01 додатку 2.1 до зазначеного рішення для земель розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту (код 12.01) встановлені ставки оподаткування земельним податком у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) та у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки за земельні ділянки за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи листом від 16.01.2020 № ПІ-9/0-15/0/63-20 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило, що нормативно грошова оцінка земельних ділянок не проводилася. Згідно з даними Довідника показників нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь в Україні станом на 01.01.2020 нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Кіровоградській області становить 31888,00 грн. відповідно до даних загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (а.с.21).

Листом від 11.09.2020 №ПЧЛС-3-07/942 Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі виробничого підрозділу служби колії «Знам`янська дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Одеська залізниця» зверталось до Голови Кропивницької сільської ради стосовно роз`яснення питання на підставі яких норм діючого законодавства органом місцевого самоврядування для земель залізничного транспорту, які є державною власністю, прийнята ставка у розмірі 12 відсотків (а.с.19-20).

Крім того, листом від 24.02.2020 №092 Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі виробничого підрозділу «Знам`янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» також зверталось до Голови Кропивницької сільської ради про розгляд питання щодо приведення розмірів ставок оподаткування земельним податком для земель залізниці у відповідність до вимог діючого податкового законодавства (а.с.22).

При цьому, матеріали справи не містять доказів розгляду зазначених вище звернень відповідачем.

Позивач, не погоджуючись з рішенням Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 14.04.2020 №723 в частині розміру встановлених ставок оподаткування земельним податком звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції Кодексу чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

відповідно до статті 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Саме такий принцип гарантує забезпечення правого порядку в Україні.

Аналогічна правова норма щодо органів місцевого самоврядування закріплена у статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” № 280/97-ВР від 21.05.1997 року (далі - Закон № 280/97-ВР), місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтею 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 26 вказаного Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, щодо встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно із статтею 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 69 Закон № 280/97-ВР визначено, що органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 8.3 статті 8 Податкового кодексу України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

У відповідно до пункту 10.1.1 статті 10 Податкового кодексу України, земельний податок, як складова податку на майно, відноситься до місцевих податків і зборів.

Згідно з пунктом 27.1 статті 27 Податкового кодексу України, граничною ставкою податку визнається максимальний або мінімальний розмір ставки за певним податком, встановлений цим Кодексом.

Відповідно до п.269.1 ст.269 ПК України, платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до статті 274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що відповідно до пунктів 1,2 Постанови КМУ № 200 від 25 червня 2014 року, відповідно до Закону України “Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування” Кабінет Міністрів України постановив утворити публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045) (далі - Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства), які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком

Установити, що статутний капітал товариства формується шляхом внесення до нього: майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України “Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування”, та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу; 100 відсотків акцій, що належать державі у статутному капіталі господарських товариств згідно з додатком 2; пакетів акцій (часток), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств згідно з додатком 3, крім державних пакетів акцій (часток) спільного підприємства товариство з обмеженою відповідальністю “Молдромукртранс” (Республіка Молдова, м. Кишинів, вул. Дечебал, 2), транспортно-експедиційного акціонерного товариства “ЕТРАНСА” (Австрія, 1040 Відень, Аргентініенштрассе, 29/1.OG) та товариства з обмеженою відповідальністю “Брайтшпур Планунгсгезельшафт мбХ” (Австрія, 1010 Відень, Опернрінг, 9/7), що будуть внесені до статутного капіталу після здійснення заходів, передбачених підпунктом 2-1 пункту 6 цієї постанови, як додатковий внесок; права господарського відання магістральними залізничними лініями загального користування та розміщеними на них технологічними спорудами, передавальними пристроями, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень (залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об`єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт); права постійного користування земельними ділянками, наданими для розміщення Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1.

02 вересня 2015 року, постановою КМУ № 735 “Питання акціонерного товариства “Українська залізниця”, затверджено статут акціонерного товариства “Українська залізниця”.

Відповідно до пунктів 1, 2 Статуту, Акціонерне товариство “Українська залізниця” (далі - товариство) є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України “Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування”, постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. № 200 “Про утворення публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”.

Товариство утворене як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. № 200 “Про утворення публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (далі - підприємства залізничного транспорту).

Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" підприємства залізничного транспорту загального користування - залізниці та державні підприємства, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Статтею 2 наведеного Закону передбачено особливості утворення Товариства, зокрема, ч.ч.3, 5 визначено, що Товариство утворюється як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту). Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Як встановлено судом раніше та вбачається з матеріалів справи Державними актами на право користування земельних ділянок підтверджено таке право користування Одеської залізниці земельними ділянками для обслуговування об`єктів на території Кропивницької сільської ради.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області нормативно грошова оцінка земельних ділянок не проводилася.

При цьому, відповідно до статті 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

До земель транспорту на підставі статті 67 Земельного кодексу України належать землі, надані підприємствам установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об`єктів транспорту.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про транспорт" до земель залізничного транспорту належать землі надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту. Цю норму підтверджує також і ст. 68 Земельного кодексу України, в якій зазначено, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням станціями та іншими будівлями. Землі залізничного транспорту повинні утримуватися у належному санітарному стані. Дана норма зазначена також у статті 6 Закону України Про залізничний транспорт.

Частиною 2 статті 73 Господарського кодексу України передбачено, що орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини 5 статті 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України здійснює управління об`єктами державної власності відповідно до закону.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань органом управління АТ "Українська залізниця" є Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.1 Закону України "Про фінансову реструктуризацію" державне підприємство - підприємство, що діє на основі державної власності, або підприємство, у статутному капіталі якого частка державної власності становить 50 і більше відсотків.

Таким чином, враховуючи, що АТ "Українська залізниця" є суб`єктом господарювання державної форми власності, до нього, як до постійного користувача земель залізничного транспорту та зв`язку, не може бути застосовано ставку земельного податку в розмірі 12 % від нормативно грошової оцінки на земельні ділянки.

Водночас суд зазначає, що відповідно до пункту 274.1. статті 274 ПК України (в редакції чинній на час прийняття спірного рішення) ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Пунктом 274.2. цієї ж статті ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

З наведеної норми вбачається, що при встановленні ставок земельного податку на земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання державної та комунальної форми власності, не може застосовуватись пункт 274.2 ПК України.

Суд вказує на те, що оскаржуване рішення сільської ради не містить розмежувань ставки податку на землі, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання, в залежності від форми власності відповідного суб`єкта.

Водночас, у рішенні ставка податку на земельні ділянки для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту встановлена у розмірі 12 % безвідносно правового титулу ділянки (власність, оренда або право постійного землекористування), а також безвідносно форми власності суб`єкта господарювання, який володіє земельною ділянкою на праві постійного землекористування.

Аналізуючи приписи статті 274 ПК України суд дійшов висновку про відсутність такої диференціації є порушенням прав осіб, які згідно закону можуть розраховувати на ставку, відмінну від тієї, що передбачена в пункті 274.2 ПК України.

У свою чергу, приписами пункта 277.1. статті 277 ПК України встановлено ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, так ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Таким чином, нормами податкового законодавства наділено відповідача повноваженнями встановлювати місцеві податки та збори, в тому числі плату за землю у розмірі не вище 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено та у випадку, коли такі земельні ділянки перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання така ставка не може перевищувати 12%, за виключенням суб`єктів господарювання державної та комунальної форми власності. При цьому, у разі розташування земельної ділянки за межами населених пунктів, нормативно грошову оцінку яких не проведено, ставка податку за земельні ділянки, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі, а для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

З огляду на викладене, згідно пункту 277.1. статті 277 максимальна ставка оподаткування за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів повинна бути встановлена у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що органом місцевого самоврядування, при винесенні оскаржуваного пункту рішення не дотримано вимоги Податкового кодексу України, оскільки Акціонерне товариство “Українська залізниця” є акціонерним товариством, 100% акцій якого закріплюються в державній власності, а відтак до позивача не може застосуватись ставка податку у розмірі 12 % нормативної грошової оцінки.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами. Таким чином, позовні вимоги підлягають до задоволення, а оскаржуваний пункт рішення №723 від 14.07.2020 року скасуванню.

Відповідно до статті 139 частини 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при звернені до суду сплачено судовий збір у розмірі 2102, 00 грн., відповідно до платіжного доручення. Відповідні судові витрати належить компенсувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 252, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 14.07.2020 № 723 «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2021 рік» в частині встановлення додатком № 2 до рішення ставок земельного податку для юридичних осіб за кодом класифікації видів цільового призначення земель 12.01 "Для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту" в розмірі 12 відсотків.

Стягнути на користь позивача Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815) судові витрати в розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві гривні) 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ - 04365365).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник