
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
18 січня 2021 року м. Ужгород№ 260/1712/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ващиліна Р.О.
при секретарі судового засідання Неміш Т.В.
сторони у судове засідання не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Свалявської загальоноосвітньої школи І ступеня №5 Свалявської районної ради Закарпатської області щодо застосування заходів реагування, -
В С Т А Н О В И В:
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Свалявської загальоноосвітньої школи І ступеня №5 Свалявської районної ради Закарпатської області, в якому просить зобов`язати Свалявську загальноосвітню школу І ступенів №5 Свалявської районної ради Закарпатської області застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення ЗОШ І ступенів №5 м. Свалява, розташовану за адресою: 89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Верховинська, буд. 28 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки Свалявської загальоноосвітньої школи І ступеня №5 з питань дотримання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки виявлено численні порушення, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Вважає, що зазначена обставина є підставою для зупинення роботи навчального закладу до повного усунення виявлених порушень.
16 липня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 10.07.2020, відповідно до якого проти задоволення позову заперечив. Зокрема вважає, що при застосуванні заходів реагування необхідним є поряд із встановленням факту недотримання вимог пожежної безпеки перевірити та оцінити здатність цих порушень спричинити негативні наслідки для життя і здоров`я людей. Із 14 виявлених під час перевірки порушень усунуто 5, для усунення інші порушень необхідним є значне фінансування. Тому навчальний заклад звертався до балансоутримувача для виділення коштів. Окрім того, заявляє, що позивачем не доведено те, що не усунуті порушення можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей. Вважає, що закриття навчального закладу є надмірним та непропорційним заходом, враховуючи ту обставину, що такий заклад не є самостійним розпорядником бюджетних коштів.
23 жовтня 2020 року на підтвердження факту усунення виявлених під час перевірки порушень відповідачем долучено копію акту приймання наданих послуг по монтажу системи пожежної сигналізації за жовтень 2020 року, посвідчення про функціональне навчання у сфері цивільного захисту, довідки про закупівлю вогнезахисту дерев`яних конструкцій даху.
13 січня 2021 року на електронну пошту Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника, обґрунтоване перебуванням на стаціонарному лікуванні.
18 січня 2021 року позивач надіслав на електронну пошту Закарпатського окружного адміністративного суду клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними матеріалами. Окрім того, долучив копію акту №171 від 27.10.2020 щодо проведеної позапланової перевірки.
В судове засідання 18 січня 2021 року сторони не з`явилися.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що посадовими особами Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області на підставі наказу «Про проведення позапланових перевірок» від 11.12.2019 №353, доручення Прем`єр – міністра України від 11 грудня 2019 року №44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року (витяг з протоколу № 23) та посвідчення про проведення перевірки №01/14 від 03.02.2020 у період з 03 лютого 2020 року по 04 лютого 2020 року проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Свалявською загальноосвітньою школою І ступеня №5, розташованою за адресою: Закарпатська область, м. Свалява, вул. Верховинська, буд. 28 (далі – Свалявська ЗОШ) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (арк. спр. 8 – 22).
За результатами проведеного заходу державного нагляду складено акт №14 від 04 лютого 2020 року, відповідно до якого виявлено наступні порушення вимог законодавства:
1) не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних конструкцій горища, що є порушенням п. 2.5 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;
2) коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням, чим порушень п. 2.31 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;
3) приміщення не обладнано системами протипожежного захисту та системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, відповідно до ДБН В.2.5-56 «Системи протипожежного захисту», що є порушенням таблиці А1 додатку А п. 1.2 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.3 додатку Б таблиці Б1, п. 5, пп. 5.1 ДБН В.2.5-56;
4) допущено встановлення глухих грат на вікні комп`ютерного класу, чим порушено п. 2.16 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;
5) для розміщення первинних засобів пожежогасіння не встановлено спеціальні пожежні щити (стенди), що є порушенням п. 3.11 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні;
6) не визначено необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння окремо для кожного приміщення, чим порушено вимоги п. 3.8 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні;
7) територія, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки не забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками в достатній кількості, що є порушенням п. 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні;
8) допущено улаштування на шляхах евакуації пороги, виступи та системи опалення (радіатори), які перешкоджають вільній евакуації людей, чим порушено п. 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;
9) двері на шляхах евакуації встановлено так, що відчиняються в протилежну сторону виходу з будівлі школи, що є порушенням п. 2.27 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;
10) з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконано в скрутку, чим порушено вимоги п. 1.6 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні;
11) не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі, правилам техногенної безпеки, що є порушенням п. 8 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України;
12) не організовано навчання працівників діям у надзвичайних ситуаціях техногенного характеру, чим порушено п. 7 розділу ІІІ Правил техногенної безпеки;
13) допуск до роботи працівників здійснюється без проходження ними навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема, з техногенної безпеки, що є порушенням п. 4 глави 6 Правил техногенної безпеки;
14) не забезпечено працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту, чим порушено вимоги п. 2 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України.
Вважаючи, що виявлені під час проведеного позапланового заходу порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки є такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Ст. 3 Конституції України визнано людину, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю в Україні.
Нормами п. 1 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України (далі – КЦЗ України) до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, віднесено здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу.
Окрім того, п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України передбачено повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, на звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015 р., Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, відповідно до положення, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 р. №3 (з наступними змінами та доповненнями), є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Згідно пп. 35 п. 4 зазначеного положення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території, в тому числі, складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 р (далі – Закон №877).
Державний нагляд (контроль) в розумінні норм Закону №877 – це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 1 Закону №877, заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Судом встановлено, що уповноваженим на те органом – Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області в порядку, встановленому нормами Закону №877, було проведено позаплановий захід державного контролю з питань дотримання Свалявською ЗОШ вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Жодних зауважень щодо порядку проведення такого відповідач не заявляє.
Ч. 6 ст. 7 Закону №877 передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону №877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону №877 виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Вищенаведене кореспондується також з положеннями ст. 68 КЦЗ України, відповідно до яких посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
За правилами ч. 1 ст. 70 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.
Згідно з ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що робота суб`єкта господарювання може бути зупинення за рішенням суду за результатами проведення заходів державного нагляду виключно в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Одночасно, враховуючи положень ст. 77 КАС України та те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.
Наполягаючи на задоволенні позовних вимог, позивач заявляє, що виявлені під час проведення позапланового заходу державного нагляду порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки в повному обсязі не були усунуті об`єктом нагляду, є значними та створюють реальну загрожу життю та здоров`ю людей.
Вирішуючи питання наявності підстав вважати, що виявлені порушення можуть становити реальну загрозу життю та здоров`ю людей, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 2 КЦЗ України, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - комплекс правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом`якшення її можливих наслідків.
Згідно п. 33 ст. 2 КЦЗ України «пожежна безпека» - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Нормами ч. 1, 3 ст. 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.
Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд регламентуються нормами Правил пожежної безпеки в Україні.
Відповідно до п. 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, такі є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Отже, дотримання правил пожежної безпеки на підприємствах, установах, організаціях є важливим елементом в системі заходів запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, покликаним уникнути загрозу життю або здоров`ю людей та завданню значних матеріальних збитків, забезпечення виконання яких є обов`язком власників та керівників суб`єктів господарювання.
Згідно п. 4 Правил пожежної безпеки в України пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф), а також з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища та ускладнюють їх ліквідацію.
Під час розгляду даної адміністративної справи відповідач повідомляв про здійснення заходів, спрямованих на усунення виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Окрім того, наполягав на тому, що реальної загрози життю та здоров`ю людей, як обов`язкової умови застосування обраного позивачем виду заходів реагування, не виявлено.
Так, як вбачається з долученого до матеріалів справи акту №171 від 27.10.2020, складеного за результатами проведення 27 жовтня 2020 року позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Свалявською ЗОШ вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (арк. спр. 103 – 113), під час проведення такого були повторно виявлено наступні порушення законодавства:
1) не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних конструкцій горища, що є порушенням п. 2.5 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;
2) допущено встановлення глухих грат на вікні комп`ютерного класу, чим порушено п. 2.16 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;
3) для розміщення первинних засобів пожежогасіння не встановлено спеціальні пожежні щити (стенди), що є порушенням п. 3.11 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні;
4) допущено улаштування на шляхах евакуації пороги, виступи та системи опалення (радіатори), які перешкоджають вільній евакуації людей, чим порушено п. 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;
5) двері на шляхах евакуації встановлено так, що відчиняються в протилежну сторону виходу з будівлі школи, що є порушенням п. 2.27 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;
6) з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконано в скрутку, чим порушено вимоги п. 1.6 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні.
Також на підтвердження часткового усунення виявлених порушень, зокрема згідно п. 1 акту перевірки, відповідачем надано суду акт прийняття виконаних робіт з вогнезахисного оброблення від 17.11.2020 №000759 на об`єкті дах Свалявської ЗОШ у період з 04 по 17 листопада 2020 року.
Окрім того, відповідно до листа відділу освіти Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області №1036/01-18 від 20.11.2020, останній гарантував проведення робіт з демонтажу порогів на шляхах евакуації під час здійснення капітального ремонту будівлі.
Отже, із встановлених під час проведення первинного заходу державного нагляду 14 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, Свалявською ЗОШ було усунуто 9.
Надаючи оцінку характеру виявлених під час повторної перевірки порушень в контексті їх можливості становити реальну загрозу життю та здоров`ю людей, що є необхідною умовою для застосування обраного позивачем заходу реагування, суд враховує наступне.
Настання реальної загрози життю та здоров`ю людей необхідно пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров`ю людей, але їх настання є вірогідною подією. Тобто такі заходи носять превентивний характер.
У спірних правовідносинах повторно виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть ускладнити евакуацію людей.
Разом з тим, суд також враховує ступінь дотримання Свалявською ЗОШ вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у своїй сукупності, зокрема, те, що за результатами проведеної повторної перевірки було встановлено належне дотримання організаційних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання території, будинків, приміщень, споруд та евакуаційних шляхів і виходів відповідно до вимог Правил пожежної безпеки України, належний стан усіх систем протипожежного захисту, обладнання будинків, приміщень та споруд системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», відповідність протипожежної техніки та первинних засобів пожежогасіння законодавчим вимогам.
З огляду на вищезазначене, враховуючи обставини даної адміністративної справи у їх сукупності, суд вважає, що порушення вимог пожежної безпеки, що залишилися неусунуті, не є достатніми для повного зупинення роботи Свалявської ЗОШ, що є крайнім заходом впливу та повинен застосовуватися виключно за наявності реальної загрози життю та/або здоров`ю людей.
Суд враховує, що при обранні заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкту нагляду суб`єктом владних повноважень і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли і тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Метою застосування такого запобіжного заходу як повне зупинення роботи певного суб`єкта господарювання є настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. При цьому, також важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням. Отже при застосуванні заходів до суб`єкта господарювання повинен враховуватися принцип пропорційності.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19 березня 2020 року у справі № 140/2323/19.
Таким чином, суд не вбачає достатніх підстав для зупинення роботи Свалявської ЗОШ, а тому вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
Суд також зауважує, що позивач з метою забезпечення усунення виявлених порушень вправі на підставі положень ст.ст. 68, 69 КЦЗ України самостійно вжити заходи реагування шляхом видачі приписів, постанов і розпоряджень, що, в свою чергу, забезпечить виконання законодавчих вимог без застосування крайнього заходу у вигляді повного зупинення роботи навчального закладу.
У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позову Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Болгарська, буд. 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 38629032) до Свалявської загальоноосвітньої школи І ступеня №5 Свалявської районної ради Закарпатської області (місцезнаходження: вул. Верховинська, буд. 28, м. Свалява, Свалявський район, Закарпатська область, 89300, код ЄДРПОУ – 26396171) про застосування заходів реагування - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).
Повний текст рішення виготовлено 27 січня 2021 року.
СуддяР.О. Ващилін
Судове рішення № 94454309, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 18.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 260/1712/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: