Код суду 0527 №2-929/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2010 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Чернецького В.А.,
при секретарі Купрєєнко А.С.,
за участю: позивача -
представника відповідача -
представника третьої особи -
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа по справі Головне управління Державного казначейства Українив Донецькій області, до Управління Пенсійного фонду України м. Костянтинівка Донецької області про стягнення недоплаченої суми, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України м. Костянтинівка Донецької області, третя особа - Головне управління державного казначейства України в Донецькій області, про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманого щомісячного підвищення до пенсії особі, що має статус дитини війни, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є дитиною війни та згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідач таку допомогу в 2009 році виплачував у розмірі, меншому ніж передбачено законом. Просив визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з відповідача недоотримане підвищення до пенсії за період часу з 01 січня по 31 грудня 2009 року включно у загальній сумі 1539 гривнів 33 копійки та відстрочити сплату судових витрат до ухвалення судового рішення. Уточнюючи свої вимоги, позивач надав суду розрахунок боргу відповідача, згідно якому недоплата йому допомоги як дитині війни за 2009 рік склала 1240,20 копійок (а.с. 2, 9) .
Позивач у судове засідання надав заяву з проханням розглянути справу у його відсутність у звязку з неможливістю явитися до суду через стан здоровя, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не зявився, надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності. В запереченнях проти позову представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що управління Пенсійного фонду України в Костянтинівському районі діяло в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Посилався на відсутність бюджетного фінансування витрат на виплату дітям війни надбавок до пенсії (ас. 16).
Представник третьої особи - Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, у судове засідання не зявився, надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог (а.с. 15).
Суд, дослідивши подані документи і матеріали, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України м. Костянтинівка Донецької області та отримує пенсію за віком.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV (далі Закон № 2195- IV) дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно, він є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується копією паспорту, відміткою в пенсійному посвідченні (а.с. 3-6) і на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Базою для розрахунку підвищень за Законом України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено мінімальну пенсію за віком.
Статтею 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. При цьому, у частині 2 статті 5 Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлено, що виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Діючими законами України на даний час не визначено спеціального розміру мінімальної пенсії за віком, який повинен застосовуватись щодо положень саме Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Частиною третьою статті 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування, не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.
У відповідності до положень статті 46 Конституції України прийнято Закон України «Про прожитковий мінімум» (№ 966-ХІУ від 15.07.1999 року). Цей Закон дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.
Частиною другою статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» встановлено, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Статтею 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сімям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Тобто, з вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується, зокрема, на частині 3 статті 46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги не можуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, встановлений законом.
Згідно з ч.2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Відповідно, дія цієї норми не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір соціальних виплат згідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 83 5-VI, що набрав чинності з 1 січня 2009 року, прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року - тобто 498 гривень.
04 листопада 2009 року набрав чинності Закон України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати». Прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність: з 1 листопада 2009 року становить 573 гривні.
Таким чином, суд вважає, що позивач має право на виплату підвищення до пенсії за віком як дитина війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на протязі всього 2009 року.
Відповідно до довідки відповідача, у 2009 році позивачу було сплачено доплату до пенсії у розмірі, визначеному п. 8 Постанови КМ України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», - по 49,80 грн. (а.с. 11).
Таким чином, нараховане і виплачене відповідачем позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року складає 597 грн. 60 коп. (49 грн. 80 коп. х 12 міс.).
У той час як відповідач повинен був нарахувати і виплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року у розмірі 1837 грн. 80 коп. (січень-жовтень - по 149 грн. 40 коп. щомісяця (498 грн. х 30% х 10 міс.), листопад-грудень - по 171 грн. 90 коп. щомісяця (573 грн. х 30% х 2 міс.).
Отже, сума недоплаченого відповідачем позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, за період часу 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року складає 1240 грн. 20 коп. (1837 грн. 80 коп. - 597 грн. 60 коп.).
У той час, як відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», підвищення до пенсії повинно нараховуватись у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання неправомірними дій відповідача в порушенні права позивача на отримання підвищення до пенсії з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, у зазначеному вище розмірі.
Суд вважає, що дії відповідача щодо виплати не в повному обсязі позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період часу з 01 січня по 31грудня 2009 року включно не відповідають вимогам Закону України «Про соціальний захист дітей війни», і з відповідача слід стягнути на користь позивача недоплачене підвищення до пенсії, як дитині війни, за вищевказаний період у розмірі 1240,2 грн., відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Також підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання дій відповідача неправомірними щодо невиплати (виплати не в повному обсязі) позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, бо відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено захист судом цивільного права або інтереса і іншим способом, ніж способами, вказаними у цій же статті.
На підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 76, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати дії управління Пенсійного Фонду України в м. Костянтинівка Донецької області з невиплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 січня по 31 грудня 2009 року, - неправомірними.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України м. Костянтинівка Донецької області (ЄДРПОУ 22021089) підвищення до пенсії на користь ОСОБА_1 , як дитини війни, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період часу з 01 січня по 31 грудня 2009 року в загальній сумі 1240 (одну тисячу двісті сорок) гривнів 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
Судове рішення № 9445423, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 19.04.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-929/10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: