Рішення № 94453592, 18.01.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року м. Житомир справа № 240/9838/20

категорія 109010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

секретар судового засідання Гаєвська С.В.,

за участю: представника позивача Рудченка М.М.,

представника відповідача - Дідовець Ю.П.

представника третьої особи Бабушко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом виконувача обов`язки керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави до Житомирської міської ради, треті особи: Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, Міністерство культури та інформаційної політики України про визнання протиправними та нечинними пунктів рішення,

встановив:

Виконувач обов`язки керівника Житомирської місцевої прокуратури звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави у якому просить:

- визнати протиправними та нечинними пункти 2.1., 2.2. та 2.3. рішення Житомирської міської ради № 1604 від 17.09.2019 "Про впорядкування містобудівної документації м. Житомира".

В обґрунтування позову вказано, що оскаржуваними пунктами рішення фактично, протиправно, всупереч визначеному законом порядку зобов`язала суб`єктів містобудівної діяльності використовувати положення нового ІАОП з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів, оскільки не було внесено відповідних змін до Генерального плану м. Житомира.

Відповідачем до суду було подано відзив у якому вказано, що з прийняттям оскаржуваного рішення ЖМР, яким погоджено використання науково-проектної документації "Історико-архітектурний опорний план з визначенням історичного ареалу м. Житомир" та "Зони охорони пам`яток архітектури м. Житомир" що розроблена інститутом "УкрНДІпроектреставрація" в якій визначені межі і режими використання зон охорони пам`яток в м. Житомирі, що затверджені у встановленому порядку є не введенням в дію нового ЮАПу, а усуненням колізії існування належним чином затвердженого органом Мінкультури та не погодженим міською радою та незатвердженим Мінкультури, але відображеним на Генеральному плані м. Житомира. Крім того, вказує, що тільки належним чином затверджений та погоджений ІАОП повинен відображати межі та режими використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу в графічних матеріалах основного креслення "Історико-архітектурного опорного плану населеного пункту (м. Житомир)" в одному масштабі з основним кресленням генерального плану населеного пункту. Це різні креслення, однак вони містять інформацію в сфері містобудування, яка є різноплановою та взаємодоповнюючою одна одну та використання документації ІАОПу суб`єктами містобудування може здійснюватися щодо територій пам`яток у визначених в ній межах та режимах використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу.

Усною ухвалою суду постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання від 09 вересня 2020 року до участі у розгляді справи у якості третьої особи було залучено Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради.

Третьою особою було надано пояснення щодо позову за змістом якого вказано, що містобудівна ситуація, яка склалася в м. Житомир станом на 2019 рік з наявністю двох ІАОП потребувала відповідного реагування Житомирської міської ради, тому з метою захисту інтересів і прав суб`єктів містобудування, залучення інвесторів для розвитку міста, на виконання рекомендацій постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування від 15.08.2019 №219 враховуючи наказ Міністерства культури України від 21.01.2016 №18, протокол засідання Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України від 20.06.2018 №217, лист Міністерства культури України від 13.12.2018 №1093/10-2/72-18, Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.06.2011 №64 "Про затвердження Порядку розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту", Постанову Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 "Про затвердження списку історичних населених місць України", відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Житомирська міська рада прийняла рішення від 17.09.2019 №1604 "Про впорядкування містобудівної документації м. Житомира. Також відповідач посилався на те, що у прокурора відсутнє, право на звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Житомирської територіальної громади, оскільки у даному випадку фактично збігаються позивач та відповідач.

Усною ухвалою суду постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання від 10 листопада 2020 року до участі у розгляді справи у якості третьої особи було залучено Міністерство культури та інформаційної політики України.

Третьою особою було подано до суду пояснення щодо позову у яких вказано, що у зв`язку із втратою чинності ДБН Б.2.2-3-2008 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження історико-архітектурних опорних планів, спеціальної науково-проектної документації для визначення історичних ареалів населених місць України" виникла необхідність розроблення нового історико-архітектурного опорного плану м. Житомир у відповідності до ДБН Б.2.2-3.2012 "Склад та зміст історико-архітектурного опорного плану населеного пункту". Міністерство культури України розглянуло звернення виконкому Житомирської міськради від 08.11.2018 № 15/8307 (вхідна реєстрація Мінкультури від 14.11.2018 № 2358/0/60-18) щодо розгляду та погодження ІАОП м. Житомира та повідомило Житомирську міську раду про те, що дане питання вже було предметом розгляду Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини (протокол від 20.06.2018 № 127 оприлюднений на офіційному веб-сайті Міністерства) та наголошено, що ІАОП буде спрямований на повторний розгляд за умови виконання попереднього рішення ради, зокрема врахування чинних меж зон охорони пам`яток культурної спадщини (затверджених наказом Мінкультури 21.01.2016 № 18) у поданих на розгляд матеріалах та обґрунтування необхідності розробки нового ІАОП на заміну чинного, розробленого інститутом "УкрНДІпроектреставрація" у встановленому порядку та погодженого листом Мінкультури від 22.01.2016 № 24/10/61-16. Також у письмових поясненнях третя особа просила справу розглянути за відсутності його представника.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові та просив його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи дійшов наступного висновку.

У ході судового розгляду було встановлено, що рішенням п`ятнадцятої сесії сьомого скликання Житомирської міської ради "Про затвердження Генерального плану м. Житомира" від 30.11.2016 №454, зокрема, вирішено:

- затвердити Генеральний план міста Житомира, розроблений державним підприємством Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "ДІПРОМІСТО" ім. Ю.М.Білоконя Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України;

- вважати таким, що втратив чинність, Генеральний план м. Житомира, затверджений рішенням міської ради від 26.12.2001 №266;

При цьому, до затвердження Генерального плану міста Житомира листом Міністерства культури України від 22.01.2016 №24/10/61-16 була погоджена науково-проектна документація з визначення меж та режимів використання охорони пам`яток та історичних ареалів м. Житомира, розроблена інститутом "УкрНДІпроектреставрація". Визначені цією проектною документацією межі та режими використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу затверджені наказом Міністерства культури України від 21.01.2016 №18 "Про затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу" на підставі відповідного рішення Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Мінкультури (протокол НМР від 21.10.2015 №91).

Зазначена проектна документація була розроблена станом на 2010 рік у відповідності до діючих на той час нормативно-правових актів.

У листі виконавчого комітету Житомирської міської ради від 08.11.2018 №15/8307, вказано, що у зв`язку з втратою чинності ДБН Б.2.2-3-2008 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження історико-архітектурних опорних планів, спеціальної науково-проектної документації для визначення історичних ареалів населених місць України" станом на 2015 рік виникла необхідність розроблення нового історико-архітектурного опорного плану м. Житомира", субпідрядником виконання якого виступив Інститут культурної спадщини Всеукраїнської ради з охорони культурної спадщини України.

Історико-архітектурний опорний план міста Житомира був розроблений згідно Законому України "Про регулювання містобудівної діяльності" і затверджений рішенням Житомирської міської ради від 30.11.2016 №454 у складі Генерального плану м. Житомир.

Рішенням п`ятдесят третьої сесії сьомого скликання Житомирської міської ради "Про впорядкування містобудівної документації м. Житомира" від 17.09.2019 №1604 вирішено, зокрема :

1. Доручити Департаменту містобудування та земельних відносин міської ради вчинити необхідні дії, спрямовані на доопрацювання науково-проектної документації "Історико - архітектурний опорний план м. Житомир з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів" у відповідність до вимог чинного законодавства України (розробник - "Інститут культурної спадщини" Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини України).

2. До виконання п. 1 цього рішення:

2.1. зупинити дію меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу, які відображені на містобудівній документації м. Житомира та визначені науково - проектною документацією "Історико-архітектурний опорний план м. Житомир з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів" (розробник - "Інститут культурної спадщини" Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини України);

2.2. вважати такою, що входить до складу діючої містобудівної документації м. Житомира науково-проектну документацію "Історико-архітектурний опорний план з визначенням історичного ареалу м. Житомир" та "Зони охорони пам`яток архітектури м. Житомир", яка розроблена Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом "УкрНДІпроектреставрація";

2.3. суб`єктам містобудівної діяльності у своїй роботі використовувати та керуватись науково-проектною документацією "Історико-архітектурний опорний план з визначенням історичного ареалу м. Житомир" та "Зони охорони пам`яток архітектури м. Житомир", яка розроблена Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом "УкрНДІпроектреставрація".

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Що стосується доводів відповідача, що прокурор не має права на звернення з даним позовом, суд не приймає його до уваги, оскільки у даному випадку прокурор виступає, як самостійний позивач, а не в інтересах територіальної громади.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів регулюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI.

Так, пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону №3038-VI визначено, що планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій.

Частиною 1 статті 17 Закону №3038-VI передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Відповідно до частини 3 статті 17 Закону №3038-VI встановлено, що для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, до яких віднесено і м. Житомир, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини.

Частиною 9 статті 17 Закону №3038-VI визначено, що зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років.

Згідно з частиною 1 статті 32 Закону №3038-VI з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини (частина 1 статті 32 Закону №3038-VI).

Межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.

Зони охорони пам`яток - це науково-проектна документація регулятивно-охоронного характеру, яка розробляється на основі історико-архітектурного опорного плану та історико-архітектурної інвентаризації забудови, з урахуванням інших матеріалів досліджень культурної спадщини населеного місця.

Склад, зміст, порядок розроблення, погодження, затвердження і застосування цієї науково-проектної документації визначають відповідні Державні будівельні норми (ДБН).

Наказом Мінрегіонбуду України від 11 червня 2008 року № 249, затверджено ДБН Б.2.2-2-2008 (чинні з 01 січня 2009 року та, в подальшому, замінені на ДСТУ Б 2.2-10:2016) "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування", згідно з яким відповідальними за визначення меж та режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування і архітектури центральний орган виконавчої влади в сфері охорони культурної спадщини.

Науково-проектна документація щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування використовується при формуванні вихідних даних для проектування; при розробленні проектної документації (пп. 3.4, 3.5 п. 3 чинного ДСТУ Б 2.2-10:2016 ).

Зони охорони пам`ятки (пам`яток) розробляються з використанням матеріалів Історико-архітектурного опорного плану населеного місця та Історико-архітектурної інвентаризації забудови давньої частини міста (селища, села), а також інших матеріалів досліджень культурної спадщини населеного місця, містобудівної документації.

Основою щодо розроблення або коригування зон охорони пам`яток архітектури та містобудування є матеріали історико-архітектурного опорного плану (пп. 3.1 п. 3 чинного ДСТУ Б 2.2-10:2016).

У відповідності до Загальних положень ДБН Б.2.2-2-2008 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування", історико-архітектурний опорний план - це науково-проектна документація обліково-охоронного характеру, в якій фіксується інформація про весь комплекс нерухомих об`єктів культурної спадщини населеного місця та пов`язане з ними традиційне середовище. Історико-архітектурний опорний план є обов`язковою складовою генерального плану історичного населеного місця як основного виду містобудівної документації, а також може розроблятися окремо перед розробленням генерального плану. У разі необхідності розроблення історико-архітектурного опорного плану після генерального плану останній повинен бути відкоригованим відповідним чином.

Пунктом 1.3 ДБН Б.2.2-2-2008 визначено, що історико-архітектурний опорний план розробляють, а історичні ареали визначають для всіх населених місць України, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1.4 зазначеного ДБН передбачено, що межі історичних ареалів визначаються у складі історико-архітектурного опорного плану і наносяться на його основний кресленик. Межі історичних ареалів слід проводити вздовж розпланувальних і природних рубежів, що відокремлюють історичні ареали від решти міських територій.

Пунктом 5.3 розділу 5 ДБН Б.2.2-3:2012 (наразі чинний) визначено, що на історико-архітектурному опорному плані зображають: крім іншого, межі історичних ареалів населеного місця та межі зон охорони пам`яток культурної спадщини, що є діючими на час складання істсрико-архітектуриого опорного плану (за наявності затверджених у попередні часи зон охорони) (и), к)).

Згідно підпункту 4.11 ДБН Б.1.1-15:2012 передбачено, що історико-архітектурний опорний план, межі та режими використання зон охорони пам`яток культурної спадщини розробляють відповідно до ДБН Б.2.2-3 та ДБН Б.2.2-2 за окремими завданнями.

Так, згідно хронології виготовлення історико-опорних планів, де визначаються межі історичних ареалів м. Житомира, та попередньо прийнятих рішень органу місцевого самоврядування по даному питанню слід зазначити наступне.

На момент виготовлення історико-архітектурного опорного плану та зон охорони пам`яток архітектури м. Житомир ("УкрНДІпроектреставрація") діяв Генеральний план м. Житомира, затверджений рішенням Житомирської міської ради від 26 грудня 2001 року №266.

Відповідно до пункту 7 завдання на розробку генерального плану м. Житомира (2008 року) виконання науково-дослідних робіт з розробки історико-архітектурного опорного плану в відповідності з завданням погодженим з Головою Державної служби з питань національної культурної спадщини було здійснено "УкрНДІпроектреставрація".

ДБН Б.2.2-2-2008 (Загальні положення) історико-архітектурний опорний план є обов`язковою складовою генерального плану історичного населеного місця як основного виду містобудівної документації, а також може розроблятися окремо перед розробленням генерального плану. У разі необхідності розроблення історико-архітектурного опорного плану після генерального плану останній повинен бути відкоригованим відповідним чином.

На підставі рішення Житомирської міської ради від 24 січня 2013 року №484 "Про надання дозволу на розроблення містобудівної документації м. Житомира було розпочато розробку генерального плану м. Житомира затвердженого рішенням міської ради від 30.11.2016 р. №454.

Науково-проектна документація (історико-опорний план та зони охорони), в подальшому, була погоджена листом Мінкультури від 22 січня 2016 року №24/10/61-16, а визначені нею межі та режими використання зон охорони та історичного ареалу затверджені наказом Мінкультури від 21 січня 2016 року №18.

Тобто, в генеральному плані м. Житомир, затвердженому рішенням міської ради від 30 листопада 2016 року №454, повинні відображати межі та режими використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу, затверджені наказом Мінкультури від 21 січня 2016 року №18.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що режими використання пам`яток встановлює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини щодо пам`яток національного значення; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації щодо пам`яток місцевого значення.

Положеннями пункту 12 частини 2 статті 5 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, належить визначення меж територій пам`яток національного значення та затвердження їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць.

Зі змісту наведеного правового регулювання можливо дійти висновку, що межі і режими використання зон охорони пам`яток історичних ареалів можуть застосовуватись лише у випадку їх затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Наявними у справі доказами не підтверджується факт того, що науково-проектна документація "Історико-архітектурний опорний план м. Житомир з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів", розроблена Інститутом культурної спадщини ВРОКСУ, була затверджена Міністерством культури України як центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Так, Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради звернувся до Міністерства культури України з листом від 23 січня 2018 року №01-17/105, в якому просив розглянути матеріали Історико-архітектурного опорного плану м. Житомир з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів, виконаний Інститутом культурної спадщини Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини України.

Згідно інформації, що міститься в протоколі науково-методичної ради від 20 червня 2018 року №127, ухвалено рішення про те, що замовнику та розробнику представленої науково-проектної документації "Історико-архітектурний опорний план м. Житомира з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів", розробленої Інститутом культурної спадщини Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини України, слід привести її у відповідність до положень охорони культурної спадщини та вимог щодо розробки ІАОП (відповідно до ДБН Б.2.2-3:2012), при розробленні нового ІАОП необхідно враховувати діючі на час його складання межі зон охорони пам`яток культурної спадщини. Зокрема, повідомити про причини розробки нового ІАОП на заміну чинного.

Відтак, науково-проектна документація "Історико-архітектурний опорний план м. Житомир з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів", розроблена Інститутом культурної спадщини ВРОКСУ, наразі не затверджена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, що виключає можливість її застосування.

Відповідно, рішення Житомирської міської ради "Про впорядкування містобудівної документації м. Житомира" від 17 вересня 2019 року №1604 в частині зупинення дії меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу, які визначені науково - проектною документацією "Історико-архітектурний опорний план м. Житомир з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів" (розробник - "Інститут культурної спадщини" Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини України), відповідає вимогам частини 2 статті 2 КАС України, оскільки навіть без факту прийняття цього рішення науково-проектна документація, розроблена Інститутом культурної спадщини ВРОКСУ, не підлягала застосуванню до її затвердження Міністерством культури України.

Крім того, оскільки єдиною науково-проектною документацію, на даний час, затвердженою у встановленому законом порядку, є науково-проектна документація з визначення меж та режимів використання охорони пам`яток та історичних ареалів м. Житомира, розроблена інститутом "УкрНДІпроектреставрація", відповідач правомірно ухвалив рішення про її використання.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені у ході судового розгляду обставини та норми законодавства, які їх регулюють, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні позову виконувача обов`язки керівника Житомирської місцевої прокуратури ( вул.Леха Качинського,2 м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 02909950) в інтересах держави до Житомирської міської ради ( майдан ім. С.П.Корольова,4/2 м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 13576954), треті особи: Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради ( вул.Покровська,6 м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 02498429), Міністерство культури та інформаційної політики України (вул. І.Франка,19 м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 43220275) про визнання протиправними та нечинними пунктів рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.С. Токарева

Повне судове рішення складене 28 січня 2021 року