Рішення № 94453534, 27.01.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року м. Житомир справа № 240/19442/20

категорія 111000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Нагірняк М.Ф.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Іноземного підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Іноземне підприємство "Євроголд Індестріз ЛТД" звернулося до суду з позовом про визнання протиправною індивідуальну податкову консультацію Державної податкової службу України №3242/ІПК/99-00-07-05-01-06 від 07.08.2020року та зобов`язання Відповідача надати податкову консультацію, що відповідає вимогам п. 52.3 Податкового кодексу України та містить висновок щодо практичного застосування норм права із врахуванням положень чинного законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (згідно питань 1, 2 та 3, сформованих Позивачем у зверненні на отримання індивідуальної податкової консультації №3040 від 07.07.2020р.).

Позивач зазначає, що у зверненні від 07.07.2020року до Відповідача зазначалося про отримання відповіді (податкової консультації) на чотири конкретні питання. Відповідач, на думку Позивача, безпідставно самостійно узагальнив різні за змістом запитання (1,2,3) і дав на них узагальнену консультацію. Тобто, Позивачем отримано роз`яснення (консультацію) на питання, з яким Позивач до Відповідача не звертався. Такі дії Відповідача, як зазначено в позові, є протиправними.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судові засідання, призначені на 16.12.2020року та на 18.01.2021року представники Сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.

15.01.2020 року до суду надійшов відзив Відповідача, Державної податкової служби України, на позовну заяву, та клопотання про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції. Таке клопотання може бути подано менш ніж як за п`ять днів до відповідного судового засідання, а тому підстави для його задоволення відсутні.

У відзиві на позов Відповідач проти позову заперечує і зазначає, що Позивач дійсно звертався щодо надання податкової консультації на чотири запитання. Таке звернення було розглянуто та надано індивідуальну податкову консультацію у відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи неявку в судове засідання сторін та відсутність в потребі допиту свідків та експерта, суд відповідно до вимог ч.9 ст.205 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані Позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд робить висновок, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку звернення платників податків до контролюючих органів про надання індивідуальних податкових консультацій з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та порядку розгляду таких звернень регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

За змістом положень статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право, окрім іншого безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов`язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю, в тому числі індивідуальну податкову консультацію з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства.

За визначенням підп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова консультація - це роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до положень ст. 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов`язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Контролюючі органи, до яких відноситься Відповідач, мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Судом встановлено та визнається сторонами, що у відповідності до вказаних вимог Податкового кодексу України мало місце звернення Позивача від 07.07.2020року до Відповідача на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі.

Як зазначено в дослідженій судом копії такого звернення, платник просив Відповідача роз`яснити:

1) чи існує у підприємства обов`язок застосування РРО при відпуску готової продукції кінцевим покупцям (фізичним особам) зі складу підприємства за умови доставки таких товарів поштою або кур`єрською службою та оплатою в безготівковій формі шляхом зарахування коштів на поточний рахунок підприємства із застосуванням платіжних карт, приймання до оплати яких підприємство не буде здійснювати (підприємство не укладатиме із банком договір еквайрингу та не буде забезпечувати приймання платіжних карт на своєму веб-сайті для забезпечення розрахунків покупців та не буде використовувати Р0S-термінали для розрахунків у місці продажу продукції)?

2) при відпуску готової продукції кінцевим покупцям (фізичним особам) зі складу підприємства за умови доставки таких товарів поштою або кур`єрською службою, яким слід вважати місце отримання товарів - склад підприємства (де вручатиметься товар представникам пошти/кур`єрської служби), чи адреса покупця (де товар буде отримуватись покупцем від представників пошти/кур`єрської служби)?

3) як слід розуміти вираз "приймання від покупця платіжних карток"? Якими є ознаки наявності факту "приймання від покупця платіжних карток"?

4) за якими реквізитами банківської виписки (платіжного доручення) підприємство може ідентифікувати та визначити, що покупець здійснив розрахунок:

через установи банку;

через термінал самообслуговування банку;

із застосуванням платіжних систем?

Відповідач на запит надіслав оскаржувану індивідуальну податкову консультацію №3242/ІПК/99-00-07- 05-01-06 від 07.08.2020р.

Дослідивши вказану індивідуальну податкову консультацію, суд погоджується із доводами наведеними у позові, що поставлені Позивачем конкретні та різні за змістом запитання Відповідачем безпідставно узагальнені в одне запитання - чи може Товариство при реалізації продукції не застосовувати РРО якщо оплата за товар здійснюється - кінцевим споживачем (фізичною особою) із застосуванням платіжних карток? Тобто, Позивач отримав відповідь на запитання, яке ним не було сформульоване у запиті.

Вказана індивідуальна податкова консультація №3242/ІПК/99-00-07-05-01-06 від 07.08.2020р. не містить конкретних роз`яснень платнику практичної моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин, що суперечить нормам Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі" від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР (надалі - Закон N 265/95-ВР).

Цей Закон N 265/95-ВР визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Законодавець в даному Законі N 265/95-ВР дає визначення "місце проведення розрахунків" (частина друга Закону) та вживає поняття "місце отримання товарів (надання послуг)" (пункт 12 статті 9 Закону), але не дає визначення цього поняття в розумінні податкового законодавства.

Аналогічно, законодавець в даному Законі N 265/95-ВР не дає визначення терміну "приймання платіжних карток".

В зв`язку з цим, суд визнає, що Відповідач, приймаючи до розгляду звернення Позивача, визнав потребу в роз`ясненні платнику податків щодо практичного використання окремих норм цього Закону N 265/95-ВР, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

За змістом положень ст. 52 ПК України індивідуальна податкова консультація (допомога контролюючого органу) надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта у межах їхньої компетенції з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності, має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому така консультація надана. При цьому, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування.

Разом з тим, Відповідач надаючи вказану податкову консультацію не здійснив відповідного аналізу правових норм в контексті питань, поставлених Позивачем та не надав жодних відповідей на поставлені питання, що є порушенням положень встановлених статтею 52 Податкового кодексу України та суперечить самій суті податкової консультації. Крім того, оскаржувані податкові консультації оформлені без урахування викладених позивачем обставин та не містять висновку з питань практичного використання визначених позивачем норм податкового законодавства.

Як визначено п. 53.3 ст. 53 ПК України, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Відповідно до вимог ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Враховуючи вказані положення чинного податкового законодавства, а також встановлені судом обставини справи, суд робить висновок щодо наявності підстав для скасування індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України №3242/ІПК/99-00-07-05-01-06 від 07.08.2020р., оскільки вона не містить відповіді на постановлені Позивачем запитання щодо застосування норм діючого законодавства (Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі"), а лише наведено окремі положення цього Закону та Податкового кодексу України без конкретизації дії зазначених норм до Позивача, що суперечить вимогам встановленим статтею 52 Податкового кодексу України.

Порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання Державну податкову службу України надати нову податкову консультацію щодо практичного застосування норм права із врахуванням положень чинного законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (згідно питань 1, 2 та 3, сформованих Позивачем у зверненні на отримання індивідуальної податкової консультації №3040 від 07.07.2020р.).

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України судові витрати Іноземного підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" у вигляді судового збору в сумі 2102,00грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Керуючись вимогами ст.ст.2,9,77,90,139-143, 242-246, 250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити, визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України №3242/ІПК/99-00-07-05-01-06 від 07.08.2020р.

Зобов`язати Державну податкову службу України (пл. Львівська, 8 м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) надати нову податкову консультацію щодо практичного застосування норм права із врахуванням положень чинного законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (згідно питань 1, 2 та 3, сформованих Іноземним підприємством "Євроголд Індестріз ЛТД" (вул. Промислова 1/154 м. Житомир, 10025, код ЄДРПОУ 32265502) у зверненні на отримання індивідуальної податкової консультації №3040 від 07.07.2020р.).

Судові витрати Іноземного підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" у вигляді судового збору в сумі 2102,00грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк