Рішення № 94453407, 28.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2021 р. Справа№200/11527/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області (місце знаходження: вул. Героїв Праці, буд. 6, м. Селидове, Донецька області, код ЄДРПОУ: 41247274) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

09 грудня 2020 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області про:

- визнання протиправним і скасування рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області від 31.10.2019 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 пенсії;

- зобов`язання Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду Донецької області повторно переглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу з повним робочим днем в шахті у відповідності до належним чином оформлених записів у трудовій книжці періоди роботи:

з 18.01.1984 по 30.04.1985 на підприємстві шахта «ім. С.М. Кірова» виробничого об`єднання «Совєтськвугілля»;

з 10.08.1987 по 28.11.1989 на підприємстві шахта «ім. С.М. Кірова» виробничого об`єднання «Совєтськвугілля»;

з 11.12.1989 по 23.08.1993 на підприємстві шахтоуправління «Ясиновське» виробничого об`єднання «Совєтськвугілля»;

з 08.09.1993 по 31.03.1996 на підприємстві шахти №13-БІС виробничого об`єднання «Совєтськвугілля»;

з 01.01.2011 по 28.02.2014 на підприємстві ВПР «Шахта Ясиніська –Глибока» Державного підприємства «Макіїввугілля»;

період навчання у середньому ГПТУ №106 Совєтського р-ну м. Макиївки з 01.09.1980 по 31.12.1983 за спеціальністю електрослюсар підземний з умінням виконувати роботи машиніста ГВМ;

період військової строкової служби з 12.05.1985 по 01.06.1987;

з 01.03.2014 по 11.10.2015 на підприємстві ВПР «Шахта Ясиніська- Глибока» Державного підприємства «Макіїввугілля»;

до страхового стажу:

з 01.03.2014 по 31.10.2014 на підприємстві ВПР «Шахта Ясиніська- Глибока» ДП «Макіїввугілля»;

з 01.11.2014 по 11.10.2015 на підприємстві ВПР «Шахта Ясиніська- Глибока» ДП «Макіїввугілля».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії. Позивачу було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з недостатністю пільгового стажу. Так вказано, що не зараховано до пільгового стажу певні періоди роботи оскільки заявником не надані пільгові довідки та виписки з наказів про атестацію робочих місць. Також, у заявку з відсутністю відомостей про сплату щомісячних внесків, не включені до страхового стажу період роботи за 2014 рік.

Позивач вважає дії відповідача щодо не зарахування стажу роботи протиправними та такими, що порушують його конституційні права, оскільки в трудовій книжці позивача наявні всі необхідні записи для призначення пільгової пенсії, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Представником відповідача надано до суду відзив, у якому зазначено, що позивачу не зараховано періоди роботи, оскільки на виконання вимог п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України позивачем не надано пільгові довідки.

У зв`язку з чим, представники УПФ вважають, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , 24 жовтня 2019 року звернувся до управління відповідача з завою № 3032 про призначення пенсії з за віком на пільгових умовах згідно ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Селидовського об`єднаного управління ПФУ в Донецькій області № 1859 від 31 жовтня 2019 року відмовлено в призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 .

Вказана відмова обґрунтована тим, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи.

Вказано, що до пільгового стажу не зараховані період роботи

з 18.01.1984 по 30.04.1985,

з 10.08.1987 по 28.11.1989 на підприємстві шахта «ім.. С.М. Кірова» в/о «Совєтськвугілля»,

з 11.12.1989 по 23.08.1993 на підприємстві шахтоуправління «Ясинівське» в/о «Совєтськвугілля»,

з 08.09.1993 по 31.03.1996 на підприємстві шахта № 13 біс в/о «Севєтськвугілля»,

з 01.01.2011 по 28.02.2014 на підприємстві ВП «Шахта Ясинівська-Глибока ДП «Макіїввугілля» оскільки не надано пільгові довідки та виписки з наказів про атестацію робочих місць.

До страхового стажу не зараховано період роботи з 01.03.2014 по 31.10.2014 на підприємстві ВП «Шахта Ясинівська-Глибока» ДП «Макіїввугілля», оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 працював:

- з 18.01.1984 по 30.04.1985 року електрослюсарем підземним 4 розряду на підприємстві шахта «ім. С.М. Кірова» в/о «Совєтськвугілля», звільнений у зв`язку з призовом до лав Радянської армії;

- з 12.05.1985 по 01.06.1987 служив в Лавах Радянської армії;

- з 10.08.1987 по 28.11.1989 року учнем гірника по ремонту гірничих виробіток підземним з повним робочим днем в шахті, з 20.11.1987 гірником по ремонту гірничих виробіток 3 розряду підземним з повним робочим днем в шахті, з 06.02.1989 електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті на підприємстві шахта «ім.. С.М. Кірова» в/о «Совєтськвугілля»;

- з 11.12.1989 по 23.08.1993 підземним гірником по ремонту гірничих виробіток 3 розряду з повним робочим днем в шахті на підприємстві шахтоуправління «Ясинівське» в/о «Совєтськвугілля»;

- з 08.09.1993 по 31.03.1996 гірником по ремонту гірничих виробіток 3 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

- з 26.11.2007 по 11.10.2015 підземним гірником по ремонту гірничих виробіток 3 розряду з повним робочим днем в шахті на підприємстві ВПР «Шахта Ясиніська- Глибока» ДП «Макіїввугілля».

Відповідно до воєнного білету НОМЕР_3 ОСОБА_1 з 13.05.1985 року по 01.06.1987 року проходив воєнну службу в Лавах Радянської армії.

Згідно з дипломом НОМЕР_4 ОСОБА_1 з 01.09.1980 року по 31.12.1983 року проходив навчання в середньому ГПТУ № 106 радянського району м. Макєєвки за професією електрослюсар підземний з умінням виконувати роботи машиністом ГВМ.

Спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача стосовно не зарахування стажу для призначення пенсії позивачу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 N 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно ч.3 ст.44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Відповідно до частини 3 статті 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058 “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Підставою для відмови відповідачем зазначено, що позивачем не надані пільгові довідки.

Суд зазначає, що на підставі частини 3 статті 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058 “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” Пенсійним фондом може бути проведенна перевірка дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування з питання достовірності документів наданих для призначення (перерахунку) пенсій.

Разом з цим, суд зазначає, що професії позивача, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162 відноситься до посад, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Суд зазначає, що період роботи позивача з 18.01.1984 по 30.04.1985 року, з 10.08.1987 по 28.11.1989 року; з 11.12.1989 по 23.08.1993; з 08.09.1993 по 31.03.1996 підтверджуються трудовою книжкою позивача.

Таким чином, відповідачем при розрахунку пільгового стажу позивача необхідно враховувати період роботи позивача на пільгових умовах з з 18.01.1984 по 30.04.1985 року, з 10.08.1987 по 28.11.1989 року; з 11.12.1989 по 23.08.1993; з 08.09.1993 по 31.03.1996.

Окрім того, суд звертає увагу, що позивачем для призначені пенсії були надані: копію диплому серії НОМЕР_4 від 31.12.1983 року та копію військового квитка НОМЕР_5 від 12.05.1985 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України “Про професійно-технічну освіту” час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Таким чином, зважаючи на те, що позивач закінчив навчання 31.12.1983 року та почав роботу по спеціальності, за якою закінчив навчання, то період навчання позивача зараховується до його пільгового стажу для призначення пенсії.

Щодо не зарахування часу призову на строкову службу позивача суд зазначає наступне.

Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

30.04.1985 року позивач був звільнений з посади електрослюсаря підземного 4 розряду у зв`язку з призовом до лав Радянської Армії, в якій прослужив до 01.06.1987 року.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто враховуючи, що позивач на момент призову на військову службу працював за професією електрослюсаря підземного та був звільнений саме з підстави призову на військову службу, період його служби в Радянській Армії також повинен бути зарахований до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи позивача за 2014, суд зазначає наступне.

Абзацом першим частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених пунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Відповідно до п.6 ст. 92 Конституції України включно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12 та Закон України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» №1058 від 9 липня 2003 року.

Механізм обов`язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних прав.

Так, зокрема статтею 113 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 Закону).

Суд зазначає, що відповідачем не виконана ухвала суду від 14 грудня 2020 року в частини витребуваних доказів, проте позивачем до позовної заяви був доданий алгоритм розрахунку пенсії ОСОБА_1 , відповідно до якого дата останнього звільнення значиться – 28.02.2014 року, проте відповідно до записів у трудовій книжці позивач був звільнений з займаної посади 11.10.2015 року.

З урахуванням наведено суд робить висновок, що відповідачем період роботи позивача з 01.03.2014 року по 11.10.2015 року не був зарахований позивачу до його страхового стажу.

Суд наголошує, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством, зокрема, щодо сплати страхових внесків. Дана правова позиція також викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 212/11/14-14 від 18.02.2014 року. Тому позовні вимоги в частині зарахування періоди роботи з 01.03.2014 року по 11.10.2015 року до страхового стажу позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що рішення Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1859 від 31 жовтня 2019 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідачем протиправно не зараховані періоди роботи, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 681,06 грн.

Згідно ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з управління відповідача судового збору у розмірі 1 681,06 грн. на користь позивача, як того вимагає ч.2 ст. 4 Закон України “Про судовий збір”.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області (місце знаходження: вул. Героїв Праці, буд. 6, м. Селидове, Донецька області, код ЄДРПОУ: 41247274) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області від 31.10.2019 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 пенсії.

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 24.10.2019 року № 3032, зарахувавши до пільгового стажу з повним робочим днем в шахті у відповідності до належним чином оформлених записів у трудовій книжці періоди роботи:

з 18.01.1984 по 30.04.1985 на підприємстві шахта «ім. С.М. Кірова» виробничого об`єднання «Совєтськвугілля»;

з 10.08.1987 по 28.11.1989 на підприємстві шахта «ім. С.М. Кірова» виробничого об`єднання «Совєтськвугілля»;

з 11.12.1989 по 23.08.1993 на підприємстві шахтоуправління «Ясиновське» виробничого об`єднання «Совєтськвугілля»;

з 08.09.1993 по 31.03.1996 на підприємстві шахти №13-БІС виробничого об`єднання «Совєтськвугілля»;

з 01.01.2011 по 28.02.2014 на підприємстві ВПР «Шахта Ясиніська –Глибока» Державного підприємства «Макіїввугілля»;

період навчання у середньому ГПТУ №106 Совєтського р-ну м. Макиївки з 01.09.1980 по 31.12.1983 за спеціальністю електрослюсар підземний з умінням виконувати роботи машиніста ГВМ;

період військової строкової служби з 12.05.1985 по 01.06.1987;

з 01.03.2014 по 11.10.2015 на підприємстві ВПР «Шахта Ясиніська- Глибока» Державного підприємства «Макіїввугілля»;

до страхового стажу:

з 01.03.2014 по 31.10.2014 на підприємстві ВПР «Шахта Ясиніська- Глибока» ДП «Макіїввугілля»;

з 01.11.2014 по 11.10.2015 на підприємстві ВПР «Шахта Ясиніська- Глибока» ДП «Макіїввугілля».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 28 січня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасниками справи, які не були присутні в судовому засіданні, рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л.В. Арестова