Рішення № 94453357, 26.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2021 р. Справа№200/11318/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про: визнання протиправним та скасувати рішення Бахмутсько – Лиманського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області № 36 від 21 травня 2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком, рішення Бахмутсько – Лиманського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області № 82 від 20 липня 2020 року про відмову в призначенні пільгової пенсії, зобов`язання Бахмутсько – Лиманське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 травня 2020 року про призначення пенсії на пільгових умовах, зарахувавши до періоду роботи ОСОБА_1 роботу повний робочий день зі шкідливими та важкими умовами праці з шкідливими речовинами 1, 2 та 3 класу небезпеки в період з 04.08.1982 року по 28.02.1991 року на посаді лаборанта хімічного аналізу у ВАТ “Донецький завод хімічних реактивів” та з 30.03.1991 року по 26.08.1992 року на посаді лаборанта хімічного аналізу у Малому підприємстві фірми “Баф”.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасувати рішення Бахмутсько – Лиманського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області № 36 від 21 травня 2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком, рішення Бахмутсько – Лиманського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області № 82 від 20 липня 2020 року про відмову в призначенні пільгової пенсії, зобов`язання Бахмутсько – Лиманське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 травня 2020 року про призначення пенсії на пільгових умовах, зарахувавши до періоду роботи ОСОБА_1 роботу повний робочий день зі шкідливими та важкими умовами праці з шкідливими речовинами 1, 2 та 3 класу небезпеки в період з 04.08.1982 року по 28.02.1991 року на посаді лаборанта хімічного аналізу у ВАТ “Донецький завод хімічних реактивів” та з 30.03.1991 року по 26.08.1992 року на посаді лаборанта хімічного аналізу у Малому підприємстві фірми “Баф”.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона 18.05.2020 року позивач звернулась із заявою щодо призначення пенсії за віком до Бахмутсько -Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, однак 21.05.2020 року рішенням № 36 Позивачу було відмовлено в призначені пенсії за віком. 16.07.2020 року позивач звертається із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, однак рішенням № 82 від 20.07.2020 року їй знов було відмовлено в призначені пільгової пенсії. Позивач не погоджується з прийнятими відповідачем рішеннями та вважає їх протиправними та такими, що порушують її право на отримання пенсії. Позивач вказує на те, що відповідно до вимог статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, у зв`язку з чим звертає увагу суду на те, що її трудова книжка містить усі необхідні відомості про періоди роботи. Крім того позивач зазначає, що у спірні періоди роботи вона працювала на посаді лаборанта хімічного аналізу, що віднесена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, що затверджено постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10, до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що затверджений постановами Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, від 11.03.1994 року № 162 від 24.06.2016 року № 461. Також позивач звертає увагу на те, що нею до управління були надані довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, які не були враховані відповідачем, оскільки видані підприємством на непідконтрольній території, що на думку позивача є підставним. З огляду на вказані обставини позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

До Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області 18.05.2020 звернулась ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою №1224 за призначенням пенсії за віком та були надані наступні документи: заява № 1224 від 18.05.2020 р. на призначення пенсії за віком; копія паспорту серії НОМЕР_1 виданого Краснолиманським МВУМВС України в Донецькій області від 10.03.2000 р.; довідка про присвоєння ідентифікаційного коду; копія трудової книжки НОМЕР_2 від 12.07.1983 р.; копія диплому про навчання НОМЕР_3 від 02.07.1982 р.; копія свідоцтва про народження дитини НОМЕР_4 від 15.05.2020 р.; копія свідоцтва про шлюб НОМЕР_5 від 13.09.2007 р.; довідка про заробітну плату від 17.03.2014 р. № НОМЕР_6 . Управлінням були розглянуті надані документи та було прийнято рішення № 36 від 21.05.2020 р. про відмову в призначенні пенсії за віком, оскільки на момент звернення позивачка не досягла пенсійного віку для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

16.07.2020 р. ОСОБА_1 звернулась до управління з заявою №1829 про призначення пенсії за віком (список 2). При зверненні до заяви надані наступні документи: заява № 1829 від 16.07.2020 р. на призначення пільгової пенсії; копія паспорту серії НОМЕР_1 виданого Краснолиманським МВУМВС України в Донецькій області від 10.03.2000 р.; довідка про присвоєння ідентифікаційного коду; копія трудової книжки НОМЕР_2 від 12.07.1983 р.; копія диплому про навчання НОМЕР_3 від 02.07.1982 р.; копія свідоцтва про народження НОМЕР_7 від 10.08.1964 р.; копія свідоцтва про народження дитини НОМЕР_8 від 15.05.2020 р.; копія свідоцтв про шлюб НОМЕР_9 від 13.09.2007 р., НОМЕР_10 від 10.02.2009 р.; довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів № 02-04-14/257 від 17.03.2014 р., та № 02-04-14/259 від 14.03.2014 р.; архівна довідка № 349 від 06.07.2020 р., № 351 від 06.07.2020 р., № 352 від 06.07.2020 р.; довідка про заробітну плату № 350 від 06.07.2020 р.; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 05761258 від 13.07.2020 р.

Відповідач зазначає, що при розгляді наданих документів встановлено, що в наданих пільгових довідках № 02- 04-14/257 від 17.03.2014 р., та № 02-04-14/259 від 14.03.2014 р. виданих Відкритим акціонерним товариством “Донецький завод хімічних реактивів, зазначено, ОСОБА_2 (рос.) працювала з 04.08.1982 р. по 29.11.1983 р. мельником 2 розряду и апаратником дозування 4 розряду, з 30.11.1983 р. по 28.02.1991 р. лаборантом фізвипробувльним, лаборантом хіманалізу по обслуговуванню цеха. Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.10.02 р. порушена справа № 3/229Б про банкрутство ВАТ «Донецький завод хімічних реактивів» м. Донецьк. Постановою господарського суду від 17.02.11 р. ВАТ «Донецький завод хімічних реактивів м. Донецьк визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначена арбітражний керуючий ОСОБА_3 . Строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора неодноразово продовжувалися, про що судом були винесені відповідні ухвали. На уточнюючих довідках, які видані в березні 2014 року, зазначено ПІБ ліквідатора ВАТ “Донецький завод хімічних реактивів” Ю.В. Карауш, ПІБ директора ТОВ “ Регіональний міжгалузевий архів” Г.Д. Михайловська, а в архівних довідках № 349, 351, 352 від 06.07.2020 р. видані ТОВ “Регіональним міжгалузевим архівом” зазначено ПІБ директора ТОВ “Регіональний міжгалузевий архів” ОСОБА_4 . По підприємствам, які знаходяться в стадії ліквідації, довідки повинні видаватися за підписами ліквідатора, а саме ліквідатором ВАТ “Донецький завод хімічних реактивів” Ю.В. Карауш. Тобто довідки видані у розріз Постанови № 637 пункту 3.1. Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. Довідки видані на непідконтрольній території України.

Відповідач посилається на те, що відповідно до п. 3 ст. 44 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 р., органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення прав на пенсію. Згідно до пунктів 4.2 Розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про загальнобов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 року № 22- 1, із змінами, внесеними постановою Правління Пенсійного фонду від 31.07.2014 року № 13 - 1 орган, що призначає пенсію, має право здійснювати перевірку обґрунтованості видачі довідок про заробітну плату. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085 від 07.11.2014 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" (зі змінами) зазначено м. Донецьк. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 05761258 від 13.07.2020 р. дата припинення діяльності означеного підприємства за рішенням суду у зв`язку з визнанням його банкрутом - 07.04.2011, при цьому дані про юридичних осіб-правонаступників відсутні, підприємство ВАТ “ Донецький завод хімічних реактивів” на підконтрольну територію України не перереєструвалось. У зв`язку з чим, управління провести перевірку достовірності документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи по підприємству ВАТ “ Донецький завод хімічних реактивів” не має можливості, так як підприємство знаходиться на непідконтрольній Українській владі території.

Відповідач зазначає, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 38 років 06 місяців 11 днів, стаж роботи на пільгових умовах по Списку № 2 відсутній. Згідно наданих документів право на пенсію за віком ОСОБА_1 матиме в 60 років. За таких обставин на даний час право в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу, згідно ч.2 ст.114 “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” відсутнє у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу по Списку № 2.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що спірні рішення про відмову в призначенні пенсії були прийняті у межах та у спосіб визначений чинним законодавством.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_11 (а.с. 13-19).

З матеріалів справи встановлено, що 18.05.2020 року ОСОБА_5 звернулась до відповідача із заявою № 1224 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 96).

До заяви про призначення пенсії позивачем були надані: копія паспорту серії НОМЕР_1 , копія ідентифікаційного коду, копія трудової книжки серії НОМЕР_2 , копія диплому про навчання НОМЕР_3 , копія свідоцтва про шлюб НОМЕР_5 , довідка про заробітну плату від 17.03.2014 року № 02-04-14/258.

Рішенням Бахмутсько – Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 36 від 21.05.2020 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки, відповідно до наданих документів та даних індивідуальних відомостей про застраховану особу, страховий стаж ОСОБА_5 на дату звернення склав 38 років 5 місяців 11 днів, на момент звернення заявниця не досягла пенсійного віку для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 34-35).

16.07.2020 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком (за списком № 2) (а.с. 108-109).

До заяви про призначення пенсії позивачем були надані наступні документи: копія паспорту серії НОМЕР_1 , довідка про присвоєння ідентифікаційного коду, копія диплому про навчання НОМЕР_3 від 02.07.1982 року, копія свідоцтва про народження НОМЕР_12 від 10.08.1964 року, копія свідоцтва про народження дитини НОМЕР_4 від 15.05.2020 року, копія свідоцтва про шлюб НОМЕР_5 від 13.09.2007 року, НОМЕР_13 від 10.02.2009 року, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів № 02-04-14/257 від 17.03.2014 року, № 02-04-14/259 від 14.03.2014 року, архівні довідки № 349 від 06.07.2020 року, № 351 від 06.07.2020 року, № 352 від 06.07.2020 року, довідка про заробітну плату № 350 від 06.07.2020 року, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань № 05761258 від 13.07.2020 року.

20.07.2020 року Бахмутсько – Лиманським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 36-38).

Зі змісту рішення вбачається, що в наданих пільгових довідках № 02- 04-14/257 від 17.03.2014 р., та № 02-04-14/259 від 14.03.2014 р. виданих Відкритим акціонерним товариством “Донецький завод хімічних реактивів, зазначено, що ОСОБА_2 (рос.) працювала з 04.08.1982 р. по 29.11.1983 р. мельником 2 розряду и апаратником дозування 4 розряду, з 30.11.1983 р. по 28.02.1991 р. лаборантом фізвипробувльним, лаборантом хіманалізу по обслуговуванню цеха. На зазначено ПІБ ліквідатора ВАТ “Донецький завод хімічних реактивів” Ю.В. Карауш, ПІБ директора ТОВ “ Регіональний міжгалузевий архів” Г.Д. Михайловська, а в архівних довідках № 349, 351, 352 від 06.07.2020 р. видані ТОВ “Регіональним міжгалузевим архівом” зазначено ПІБ директора ТОВ “Регіональний міжгалузевий архів” ОСОБА_4 , а повинно бути ПІБ ліквідатором ВАТ “Донецький завод хімічних реактивів” ОСОБА_6 . Тобто довідки видані у розріз Постанови № 637 пункту 3.1. Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. Довідки видані на непідконтрольній території України. По підприємствам, які знаходяться в стадії ліквідації довідки повинні видаватися за підписом ліквідатора. Довідки передані до відділу контрольно перевірочної роботи № 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 05761258 від 13.07.2020 р. дата припинення діяльності означеного підприємства за рішенням суду у зв`язку з визнанням його банкрутом - 07.04.2011, при цьому дані про юридичних осіб-правонаступників відсутні, підприємство ВАТ “ Донецький завод хімічних реактивів” на підконтрольну територію України не перереєструвалось.

З урахуванням вищезазначеного встановлено, що страховий стаж ОСОБА_5 складає 38 років 06 місяців 11 днів, стаж роботи на пільгових умовах по Списку № 2 відсутній.

Згідно наданих документів право на пенсію за віком ОСОБА_5 матиме в 60 років.

За таких обставин на даний час право в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу, згідно ч. 2 ст. 114 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутнє у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу по Списку № 2.

Позивач не погоджуючись з рішеннями відповідача про відмову в призначенні пенсії № 36 від 21.05.2016 року та № 82 від 20.07.2020 року, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до п. 1.6, 1.7 Порядку № 22-1 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення); 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи; 6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).

Як вбачається з матеріалів справи 18.05.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Бахмутсько – Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою № 1224, відповідно до якої просила призначити їй пенсію за віком.

До заяви про призначення пенсії позивачем були надані: копія паспорту серії НОМЕР_1 , копія ідентифікаційного коду, копія трудової книжки серії НОМЕР_2 , копія диплому про навчання НОМЕР_3 , копія свідоцтва про шлюб НОМЕР_5 , довідка про заробітну плату від 17.03.2014 року № 02-04-14/258.

Судом встановлено, що позивач звертаюсь до управління із заявою № 1224 про призначення пенсії від 18.05.2020 року просила призначити їй пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач приймаючи спірне рішення № 36 від 21.05.2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком виходив з того, що позивач не досягла пенсійного віку для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Згідно копії паспорту ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , отже на момент звернення позивача до управління із заявою про призначення пенсії від 18.05.2020 року досягла 56-річного віку.

Суд зазначає, що пенсія за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» призначається при досягнення особою 60 річного віку.

Враховуючи те, що позивач на момент звернення до управління із заявою № 1224 про призначення пенсії від 18.05.2020 року не досягла пенсійного віку передбаченого статтею 26 Закону № 1058, суд приходить висновку про те, що приймаючи рішення № 36 від 21.05.2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком відповідач діяв у межах та у спосіб визначений чинним законодавством, отже вказано рішення є правомірним.

Суд вказує на те, що позивачем не спростовано, що вона звертаючись до управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії 18.05.2020 року просила призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах, а не на загальних обставинах.

При цьому як підтверджується матеріалами справи ОСОБА_1 20.07.2020 року звернулась до Бахмутсько – Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою № 1829 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

20.07.2020 року Бахмутсько – Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення № 82 про відмову в призначенні пільгової пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу по Списку № 2.

Надаючи оцінку рішенню № 82 відмову в призначенні пільгової пенсії від 20.07.2020 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно пп. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Як вже зазначалось відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків (п. 2 Порядку № 383).

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі – Мінпраці) від 01.09.1992 № 41 (далі – Методичні рекомендації).

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 01 серпня 1992 року (який набрав чинності 21 серпня 1992 року) встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно із зазначеним нормативним актами основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Отже, з аналіз норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхуваня» та Порядку № 383 дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту статті 114 Закону є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документи, які можуть підтверджувати результати атестації робочого місця за умовами праці, є: наказ про підсумки атестації робочих місць за умовами праці, карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 встановлено, що остання 04.08.1982 року прийнята на роботу до Донецького заводу хімічних реактивів на посаду мельника 2 розряду в цех № 10; 01.02.1983 року переведена апаратником дозування 4 розряду в цех № 3, 30.11.1983 року переведена лаборантом фізвипробувань 2 розряду в цех № 3; 13.01.1984 року переведена лаборантом хіманалізу 3 розряду у цех № 3; 01.07.1987 року переведена лаборантом хіманалізу 3 розряду в лабораторію ОТК по обслуговуванню цеха № 3 з повним робочим днем; 01.03.1990 року переведена в цех № 3 лаборантом хімічного аналізу 3 розряду; 01.03.1990 року переведена в цех № 3 лаборантом хімічного аналізу 4 розряду; 28.02.1991 року звільнена за переведенням в мале підприємство «Баф»; 30.03.1991 року прийнята за переведенням до Малого підприємства «Баф» лаборантом хіманалізу 4 розряду; 26.08.1992 року звільнена за власним бажанням (а.с. 24-31).

Суд звертає увагу, що Порядок № 383 застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Як встановлено з трудової книжки позивач працював на СП «Шахта «Ольховатська» ДП «Орджнокідзевугілля» на різних посадах, а саме: «мельником», «апаратником дозування», «лабарантом фізвипробувань», «лаборантом хіманалізу».

Суд зазначає, що вищезазначені професії, за якими позивач працював у спірний період віднесені до Списків № 1 та № 2 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, які затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, Постановою Ради міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 року.

Враховуючи те, що основним документом, що підтверджує трудовий стаж відповідно до вимог чинного законодавства є трудова книжка, суд приходить висновку, що пільговий характер роботи позивача підтверджується наявними записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 .

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем при зверненні до управління із заявою № 1829 від 16.07.2020 року про призначення пенсії до управління були надані довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів № 02-04-14/257 від 17.03.2014 року, № 02-04-14/259 від 14.03.2014 року, архівна довідка № 349 від 026.07.2020 року, № 351 від 06.07.2020 року, № 352 від 06.07.2020 року.

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів № 02-04-14/257 від 17.03.2014 року, виданої Відкритим акціонерним товариством «Донецький завод хімічних реактивів», встановлено, що позивач у період з 04.08.1982 року по 29.11.1983 року виконувала роботи повний робочий день в хімічному цеху з шкідливими умовами праці у виробництві з`єднання брому, хлору, барію цинку, титану, феромагнітних порошків на посаді мельник 2 розряду цеху № 10, апаратником дозування 4 розряду цеху № 3, що передбачена списком № 1 розділу VIII п. 1 Постанови Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року (а.с. 62)

З довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів № 02-04-14/259 від 17.03.2014 року, виданої Відкритим акціонерним товариством «Донецький завод хімічних реактивів», встановлено, що позивач у період з 30.11.1986 року по 28.02.1991 року виконувала роботи повний робочий день в хімічному цеху з шкідливими умовами праці у виробництві з`єднання брому, хлору, барію цинку, титану, феромагнітних порошків на посаді лаборанта фізвипробувань, лаборантом хіманалізу по обслуговуванню цеха № 3, що передбачена списком № 2 розділу Х п. 3 (2110А030-1754в) Постанови Кабінету Міністрів України № 10 від 26.01.1991 року (а.с. 63)

Крім того, надані до суду наказ про проведення атестації робочих місць по умовам праці від 25.05.1994 року № 82 на Донецькому заводі хімічних реактивів (а.с .47-59).

Позивачем надано до управління довідку про заробітну плату для обчислення пенсії № 350 від 06.07.2020 року, видану ТОВ «Регіональний міжгалузевий архів», відповідно до якої визначена сума заробітної плати позивача за період з січня 1986 року по грудень 1990 року (а.с. 45).

З історико – інформаційної справи по ВАТ «Донецький завод хімічних реактивів» № 351 від 06.07.2020 року, виданої ТОВ «Регіональний міжгалузевий архів» встановлено, що відповідно до наказу МХП № 641 від 16.10.1986 року Донецький завод хімічних реактивів введений в склад Науково виробничого об`єднання «Реактивелектрон», з 01.01.1990 року Донецький завод хімічних реактивів виведений із складу Науково виробничого об`єднання «Реактивелектрон», у зв`язку з ліквідацією Науково виробничого об`єднання «Реактивелектрон», Відкрито акціонерне товариство «Донецький завод хімічних реактивів» є правоприємником Донецького заводу хімічних реактивів (а.с. 43)

З архівної довідки № 352 від 06.07.2020 року, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональний міжгалузевий архів», встановлено, що 12.12.2013 року архівний відділ ТОВ «Регіональний міжгалузевий архів» прийняв документи ВАТ «ДЗХР» по особовому складу за 1943 – 2013 роки в кількості 2900 справ (а.с. 44).

Зі спірного рішення встановлено, що відповідачем не враховані вищевказані довідки, оскільки в наданих пільгових довідках № 02- 04-14/257 від 17.03.2014 р., та № 02-04-14/259 від 14.03.2014 р. виданих Відкритим акціонерним товариством “Донецький завод хімічних реактивів, зазначено ПІБ ліквідатора ВАТ “Донецький завод хімічних реактивів” Ю.В. Карауш, ПІБ директора ТОВ “Регіональний міжгалузевий архів” Г.Д. Михайловська, а в архівних довідках № 349, 351, 352 від 06.07.2020 р. виданих ТОВ “Регіональним міжгалузевим архівом” зазначено ПІБ директора ТОВ “Регіональний міжгалузевий архів” Н.А. Крет, а повинно бути ПІБ ліквідатором ВАТ “Донецький завод хімічних реактивів” Ю.В. Карауш.

Суд вважає вказане посилання відповідача протиправним, оскільки довідки № 349, 351, 352 від 06.07.2020 р. видані ТОВ “Регіональним міжгалузевим архівом”, тобто архівною установою де зберігаються архіви документів з Відкритого акціонерного товариства «Донецький завод хімічних реактивів». Суд зазначає, що вказані довідки не можуть містити ПІБ ліквідатором ВАТ “Донецький завод хімічних реактивів”, оскільки видаються безпосередньо архівною установою, а ВАТ “Донецький завод хімічних реактивів”. Отже, доводи відповідача стосовно того, що такі довідки підписані не уповноваженою особою є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Стосовно посилання відповідача не неможливість перевірки інформації вказаної у спірних довідках, оскільки установи, які їх видали знаходяться на непідконтрольній українській владі території суд вважає помилковим.

Оскільки, чинним законодавством України не встановлено прямої заборони на використання документів, виданих підприємствами, що перереєструвалися за новою адресою в той час як первинні документи знаходяться на тимчасово непідконтрольній українській владі території, відтак посилання відповідача на неможливість взяття до уваги документів, які надавалися позивачем для підтвердження трудового стажу є неправомірним.

Суд зазначає, що за вимогами чинного законодавства, відсутність можливості здійснення перевірки обґрунтованості видачі наданих документів не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи при його підтвердженні записами у трудовій книжці.

Також, підстав вважати надані документи недостовірними, відповідачем не наведено.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п. 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п. 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Суд зазначає, що трудовий стаж позивач набув, працюючи в період, коли територія м. Донецька перебувала під контролем української влади, і підприємство, на якому працював позивач, також було утворено відповідно до законодавства України.

Всі первинні документи, на підставі яких позивач отримав право на призначення пенсії, були сформовані до проведення АТО і не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії, обрахованої із заробітку, який він отримував на законних підставах, тільки на тій підставі, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач набув пільговий стаж роботи.

Те, що УПФУ через проведення АТО, ООС позбавлені можливості провести через архів перевірку відповідності даних архівних документів, при наявності засвідчених керівником підприємства довідки, не покладає обов`язку доказування на позивача, оскільки довідка видана належним органом та містить усі необхідні реквізити та відомості.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року справі № 583/392/17.

Ураховуючи записи у трудовій книжці та докази, що наявні в матеріалах справи, у сукупності, суд зазначає, що періоди роботи ОСОБА_1 з 04.08.1982 року по 28.02.1991 року у ВАТ “Донецький завод хімічних реактивів” та з 30.03.1991 року по 26.08.1992 року у Малому підприємстві фірми “Баф” підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 2.

Таким чином, суд приходить висновку, що спірне рішення № 82 відповідача про відмову в призначенні пільгової пенсії, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 20.07.2020 року, прийнято без повного з`ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії, у зв`язку з чим рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги позивача зобов`язання Бахмутсько – Лиманське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 травня 2020 року про призначення пенсії на пільгових умовах, суд зазначає, що з матеріалів справи встановлено, що позивач звертаючись до відповідача 18 травня 2020 року просила призначити їй пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та як вже встановлено рішення № 36 від 21.05.2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком, яке було прийнято за результатами розгляду вказаної заяви, є правомірним.

У зв`язку з чим, суд приходить висновку, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Проте, враховуючи те, що позивач 16 липня 2020 року звернулась до відповідача із заявою № 1829 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, суд вважає за необхідне зобов`язати Бахмутсько – Лиманське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області повторно розглянути заяву № 1829 ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 від 16 липня 2020 року з урахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 04.08.1982 року по 28.02.1991 року у ВАТ “Донецький завод хімічних реактивів”, з 30.03.1991 року по 26.08.1992 року у Малому підприємстві фірми “Баф”.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в частині визнання протиправним та скасування рішення Бахмутсько – Лиманського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області № 82 про відмову в призначенні пільгової пенсії від 20 липня 2020 року, зобов`язання Бахмутсько – Лиманське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області повторно розглянути заяву № 1829 ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 від 16 липня 2020 року з урахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 04.08.1982 року по 28.02.1991 року у ВАТ “Донецький завод хімічних реактивів”, з 30.03.1991 року по 26.08.1992 року у Малому підприємстві фірми “Баф”.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частино 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, суд приходить висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 560,54 грн.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасувати рішення Бахмутсько – Лиманського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області № 36 від 21 травня 2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком, рішення Бахмутсько – Лиманського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області № 82 від 20 липня 2020 року про відмову в призначенні пільгової пенсії, зобов`язання Бахмутсько – Лиманське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 травня 2020 року про призначення пенсії на пільгових умовах, зарахувавши до періоду роботи ОСОБА_1 роботу повний робочий день зі шкідливими та важкими умовами праці з шкідливими речовинами 1, 2 та 3 класу небезпеки в період з 04.08.1982 року по 28.02.1991 року на посаді лаборанта хімічного аналізу у ВАТ “Донецький завод хімічних реактивів” та з 30.03.1991 року по 26.08.1992 року на посаді лаборанта хімічного аналізу у Малому підприємстві фірми “Баф” – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутсько – Лиманського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області № 82 про відмову в призначенні пільгової пенсії від 20 липня 2020 року.

Зобов`язати Бахмутсько – Лиманське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області повторно розглянути заяву № 1829 ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 від 16 липня 2020 року з урахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 04.08.1982 року по 28.02.1991 року у ВАТ “Донецький завод хімічних реактивів”, з 30.03.1991 року по 26.08.1992 року у Малому підприємстві фірми “Баф”.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_11 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько - Лиманськог об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734, місцезнаходження: вул. Миру, 35, м. Бахмут, Донецька область, 84511) судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 26 січня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Олішевська