
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2021 р. Справа № 120/7122/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінагрогруп" до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінагрогруп" (позивач, ТОВ "Вінагрогруп") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (відповідач 1, ДПС України) та Головного управління ДПС у Вінницькій області (відповідач 2, ГУ ДПС у Вінницькій області), в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 06.11.2020 року № 2113588/39652387 комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації;
- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну позивача № 527 від 01.10.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та вважати вказану податкову накладну прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку – позивачем, а саме 01.10.2020 року.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 01.10.2020 року позивач сформував податкову накладну № 527 та направив її для реєстрації в ЄРПН відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Згідно з квитанцією від 23.10.2020 року документ було доставлено та прийнято, однак його реєстрацію зупинено. Причина зупинення реєстрації такої податкової накладної зазначено, що платник відповідає вимогам пункту 8 "Критеріїв ризиковості платника податку". Так, 30.10.2020 року на виконання вказівок контролюючого органу позивач надав пояснення та копії всіх наявних у нього документів для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, у зв`язку з якими було складено податкову накладну. Проте, рішенням відповідача 2 від 06.11.2020 року № 2113588/39652387 у реєстрації податкової накладної відмовлено. Не погодившись з цим рішенням, 12.11.2020 року позивач звернувся зі скаргою до відповідача 1. Однак, рішенням від 17.11.2020 року № 62752/39652387/2 зазначену скаргу залишено без задоволення, а рішення - без змін. Позивач зазначив, що ним надано усі документи достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а тому вважаючи рішення про відмову у реєстрації податкової накладної протиправним, з метою його скасування та зобов`язання зареєструвати податкову накладну № 527 від 01.10.2020 року, звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 30.11.2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, сторонам встановлені строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.
16.12.2021 року на адресу суду надійшли відзиви на позовну заяву від відповідача 1 та відповідача 2 (вх. № 43494 та № 43493), у яких відповідачі просили у задоволенні вимог позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх заперечень відповідач 2 зіслався, зокрема на те, що після зупинення реєстрації податкової накладної платник податків має право подати контролюючому органу копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Так, на виконання вимог п.п. 201.16.1-201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України та пропозицій, викладених у квитанції, позивач надав первинні документи та пояснення на підтвердження здійснення господарських операцій по зупиненій податковій накладній. Однак, таких документів та пояснень було недостатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Відтак, 06.11.2020 року комісія Головного управління ДПС у Вінницькій області винесла рішення № 2113588/39652387, яким відмовила в реєстрації податкової накладної ТОВ "Вінагрогруп" № 527 від 01.10.2020 року. Підставою для прийняття цього рішень стало ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів / послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (Інвентаризаційні описи), в тому числі рахунків/фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи які не надано, підкреслити); документів щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачено договором та /або законодавством (документи які не надано, підкреслити) (1 підстава), а також розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (2 підстава). Таким чином, відповідач 2 вважає, що позивач не надав необхідних документів на підтвердження реальності господарської операції, а тому оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є правомірним.
Разом із тим, у своєму відзиві на позовну заяву відповідач 1 також просив відмовити у задоволенні даного позову, вказавши, що відмовляючи в реєстрації податкової накладної контролюючий орган діяв на підставі та в спосіб, що передбачений чинним законодавством. З-поміж іншого наголосив, що зобов`язання відповідача 1 зареєструвати податкову накладну є втручання в дискреційні повноваження контролюючого органу. Дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим, проектом нормативно-правового акта. Крім того, Кодекс адміністративного судочинства України не містить норм щодо наділенням повноважень про зобов`язання відповідача прийняти будь-яке рішення. На думку відповідача 1, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.
21.12.2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 44281/20), в якій останній спростовує доводи відповідачів та наводить додаткову аргументацію обґрунтованості своїх вимог.
Інших заяв по суті до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Водночас частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінагрогруп" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 20.02.2015 року (номер запису: 15221020000031343). Крім того, позивач зареєстрований в податковому органі платником податків та зборів, та є платником податку на додану вартість.
Так, судом встановлено, що 01.11.2019 року між ТОВ "Вінагрогруп" ("Комісіонер") та ТОВ "Блок майстер Україна" ("Комітент") укладено договір комісії № БМУ-ВГ/011119, за умовами якого Комісіонером зобов`язується вчинити правочин (укладення договору купівлі-продажу із третіми особами - нерезидентами або резидентами, що здійснять власними силами продаж товару Комітента іншому нерезиденту) щодо продажу товарів та фактичної передачі товарів третім особам.
У процесі виконання зазначеного господарського зобов`язання, згідно Специфікації № 6 від 26.11.2019 року, сторонами було узгоджено поставку кукурудзи 3-го класу, українського походження, врожаю 2019 року у кількості 2200 (+/-15%) на суму 347600 доларів.
Для подальшої реалізації товару на експорт ТОВ "Вінагрогруп" уклав зовнішньо-економічний контракт з компанією Binboro Sp.z.o.o за № VG-B/261219B від 26.12.2019 року.
Надалі, ТОВ "Вінагрогруп" з метою здійснення доставки товару компанії Binboro Sp.z.o. залучив в якості перевізника ТОВ "БЄЛ-ТРАНС", що підтверджується укладеним договором про надання послуг з перевезення вантажу № 03/06/2019ВАГ від 03.06.2019 року. Поставка товару відбулась у період з 02.01.2020 року по 03.01.2020 року на умовах СРТ, що підтверджується рядом ТТН, наявних у матеріалах справи.
Виконання позивачем своїх зобов`язань відповідно до умов договору комісії № БМУ-ВГ/011119 від 01.11.2019 року підтверджується звітом комісіонера від 01.10.2020 року, актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000528 від 01.10.2020 року, що підтверджують вартість наданих транспортних послуг.
Отже, судом встановлено, що за наслідками взаємовідносин позивача із комітентом - ТОВ "Блок майстер Україна" на виконання п. 201.10 ст. 201 ПК України позивачем складено податкову накладну за № 527 від 01.10.2020 року на загальну суму 755184,60 грн. грн., в т. ч. ПДВ 125864,10 грн., та за допомогою програми електронного документообігу направлено її до податкового органу для реєстрації в ЄРПН.
Квитанцією від 23.10.2020 року документ прийнято і відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК від 01.10.2020 року № 527 в ЄРПН зупинена. У квитанції зазначено, що платник податку, яким подано на реєстрацію ПН/РК відповідає вимогам пункту 8 "Критеріїв ризиковості платника податків". Водночас позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
30.10.2020 року, на виконання вимог пп. 201.16.2 п. 201.16. ст. 201 ПК України, та з метою підтвердження реальності здійснення операцій по вищезазначеній податковій накладній, позивач надіслав до податкового органу за місцем своєї реєстрації пояснення від 30.10.2020 року за вих. № 45, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 527 від 01.10.2020 року .
Разом з тим 06.11.2020 року відповідачем 2 прийнято рішення за № 2113588/39652387 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ "ВІНАГРОГРУП" № 527 від 01.10.2020 року в ЄРПН, у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме "первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні", а також "розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків".
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач 12.11.2020 року подав скаргу на рішення комісії регіонального рівня до вищестоящого органу, яка рішенням відповідної Комісії центрального рівня ДПС України від 17.11.2020 року № 62752/39652387/2 залишена без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Не погоджуючись із рішенням відповідача 2 від 06.11.2020 року № 2113588/39652387 про відмову у реєстрації податкової накладної № 527 від 01.10.2020 року, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.
Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 N 2755-VI) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно п. п. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України від 02.12.2010 N 2755-VI, об`єктом оподаткування є у тому числі, операції із постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).
Згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.7 ст. 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 № 1246 (далі – Порядок № 1246), податкова накладна – електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі – платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі – квитанція).
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок № 1165).
Пунктом 2 Порядку № 1165 визначено, зокрема, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків – сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, – визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства – ймовірність складення та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі – платник податку) виконання свого податкового обов`язку.
В пункті 3 Порядку № 1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.
Згідно з приписами пункту 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Із процитованих норм випливає, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, можливо зупинення їх реєстрації.
Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної позивача за № 527 від 01.10.2020 року слугувало те, що платник податку відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Так, у Додатку 1 до Порядку № 1165 визначено критерії ризиковості платника податку на додану вартість. Зокрема, відповідно до пункту 8 "У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування".
З урахуванням положень наведених норм, суд зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, контролюючий орган має зажадати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
Суд зазначає, що отримана позивачем квитанція від 23.10.2020 року про зупинення реєстрації податкової накладної містила загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної) та без вказівки на норму права, котра такий містить.
У частині зазначення критерію ризиковості відповідач зіслався лише на номер пункту та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.
Отже, наведені вказані недоліки квитанції, окрім того що характеризують рішення як необґрунтоване, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих, на думку контролюючого органу, ризиків.
Разом з тим, на переконання суду, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.
Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18 та від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок № 520).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Судом встановлено, та відповідачами дана обставина не заперечується, що з метою реєстрації податкової накладної № 527 від 01.10.2020 року у ЄРПН позивач надіслав контролюючому органу пояснення та всі наявні у нього документи, що стосуються відповідної господарської операції, оскільки в квитанції про зупинення реєстрації була відсутня жодна інформація про те, які саме пояснення та/або документи потрібно подати для прийняття рішення про реєстрацію такої податкової накладної в реєстрації.
Так, до своїх письмових пояснень від 30.10.2020 року, які є детальними та в повному обсязі описують факт здійснення спірної господарської операції, як стверджує позивач та не заперечується відповідачами, надано копії наявних у нього первинних документів на підтвердження правомірності складення податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено, а саме: договір комісії № БМУ-ВГ/011119 від 01.11.2019 року, Специфікація № 6 від 26.12.2019 року, акт від 16.09.2020 року № 6/3-4 повернення товару з комісії, акт № 6-1 прийому передачі товару на комісію від 02.01.2020 року, акт № 6-2 прийому передачі товару на комісію від 03.01.2020 року, заявка до договору № 03/06/2019ВАГ від 03 червня 2019 року про надання автотранспорту для переведення від 26.02.2019 року, договір надання послуг з перевезення вантажу № 03/06/2019ВАГ від 03.06.2019 року, зовнішньо-економічний контракт з компанією Binboro Sp.z.o.o за № VG-B/261219B від 26.12.2019 року із відповідним Додатком 1, ряд товарно-транспортних накладних за період з 02.01.2020 року по 03.01.2020 року (а.с. 27 - 120), звіт комісіонера комісії № БМУ-ВГ/011119 від 01.11.2019 року, акт № ОУ-0000528 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.10.2020 року, рахунок - фактура № СФ-0004945 від 16.09.2020 року.
Так, судом було з`ясовано, що дійсно позивачем до поданих пояснень не додавалися розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків ТОВ "Вінагрогруп".
Однак, із цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що, по-перше, відомості про необхідність подання саме таких документів та відповідної інформації у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної були відсутні. Крім того, на переконання суду, відсутність у відповідача цих документів, за наявності інших доказів про здійснення господарської операції, не може бути підставою для відмови у реєстрації податкової накладної.
Разом із тим, оспорюваним рішенням відповідачем було відмовлено у реєстрації податкової накладної також з підстав ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів / послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (Інвентаризаційні описи), в тому числі рахунків/фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи які не надано, підкреслити); документів щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачено договором та /або законодавством (документи які не надано, підкреслити).
Формулювання відповідної підстави для відмови у реєстрації податкової накладної зобов`язує контролюючий орган підкреслити первинні документи серед наведених у такому рішенні (у встановленій формі), які були ненадані платником податків.
Однак, при розгляді питання щодо відмови позивачеві у реєстрації податкової накладної, комісією контролюючого органу зазначено лише шаблонні висновки про ненадання платником податків документів, які є формальними та спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи.
В той же час, як уже встановлено судом, що на підтвердження реальності здійснення господарської операції, позивачем подані пояснення з підтверджуючими документами. Відповідачем суду не доведено, що зазначений перелік документів не подавався позивачем.
При цьому, детальний аналіз таких документів вказує на те, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст спірної господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 527 від 01.10.2020 року у ЄРПН.
Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи, що такі документи надавалися контролюючому органу, суд доходить висновку, що у відповідача не було достатніх підстав для відмови у реєстрації вищезазначеної накладної.
Водночас суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарської операції, на підставі якої позивач склав спірну податкову накладну, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
З огляду на викладене суд визнає протиправним і такими, що підлягає скасуванню рішення від 06.11.2020 року № 2113588/39652387, яке прийняте Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Вінницькій області. Відтак позовні вимоги в цій частині належить задовольнити.
Що ж до позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну ТОВ "Вінагрогруп" в ЄРПН, то суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 N 2755-VI реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Так, пунктом 28 Порядку від 21.02.18 N 117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
При цьому, згідно з нормами п. п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, судом не встановлено.
Відповідно частини 3 статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України вчинити необхідні дії шляхом реєстрації податкової накладної № 527 від 01.10.2020 року в ЄРПН датою її фактичного надходження, якою згідно квитанції про прийняття є 23.10.2020 року, а не 01.10.2020 року, як вказує позивач. Доказів про те, що позивач надіслав на реєстрацію спірну податкову накладну саме 01.10.2020 року, тобто в день її складання, матеріали справи не містять.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у зв`язку з задоволенням позову, судові витрати позивача, які понесені ним у зв`язку зі сплатою судового збору в розмірі 2102 грн., що підтверджуються платіжним дорученням № 334 від 18.11.2020 року, належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань обох відповідачів у справі солідарно, в рівних частинах.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення від 06.11.2020 року № 2113588/39652387, яке прийняте Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Вінницькій області.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінагрогруп" (код ЄДРПОУ 39652387) № 527 від 01.10.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її надходження на реєстрацію - 23.10.2020 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінагрогруп" судовий збір в розмірі 1051,00 грн. (одна тисяча п`ятдесят одна гривня гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінагрогруп" судовий збір в розмірі 1051,00 грн. (одна тисяча п`ятдесят одна гривня гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 28.01.2021.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінагрогруп" (код ЄДРПОУ 39652387, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 13, офіс 112, м. Вінниця, 21036);
Відповідач 1: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053);
Відповідач 2: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).
Суддя Слободонюк Михайло Васильович
Судове рішення № 94453058, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 28.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 120/7122/20-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: