Рішення № 94453032, 27.01.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 січня 2021 р. Справа № 120/5895/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 11765,21 грн., в тому числі основний платіж – 8812,44 грн., штрафні санкції – 2203,11 грн., пеня – 749,66 грн., яка складається з таких платежів:

- податок із доходів фізичних осіб на загальну суму 9050,16 грн., в тому числі за - основним платежем 6778,80 грн., штрафними санкціями – 1694,70 грн. та пенею – 576,66 грн.

- військовий збір на загальну суму 2715,05 грн., в тому числі за основним платежем – 2033,64 грн., штрафними санкціями – 508,41 грн. та пенею – 173,00 грн.

Зазначена заборгованість утворилася в результаті не сплати донарахованих ГУ ДПС у Вінницькій області сум грошового зобов`язання, що підтверджується податковими повідомленнями – рішеннями від 07.02.2018 № 0009091305, № 0009081305, а також карткою особового рахунку платника податків, податковою вимогою форми «Ф» від 15.06.2018 № 288840-50 на загальну суму 11765,21 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач самостійно не сплачує узгоджену суму зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган звертається до суду з позовом про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Згідно ч. 3 ст. 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

21.10.2020 судом направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання фізичної особи ОСОБА_1 .

19.11.2020 надійшла відповідь, згідно якої ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 23.11.2020 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

28.12.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідач вказала, що податкові повідомлення – рішення від 07.02.2018 та податкову вимогу від 15.06.2018 направлено контролюючим органом на адресу: АДРЕСА_2 . Однак вона з 31.03.2016 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Також відповідач вказала, що ні податкові повідомлення – рішення, ні податкову вимогу не отримувала особисто. Про наявність боргу дізналася 11.12.2020 після отримання ухвали про відкриття провадження у цій справі.

Відповідач зазначає, що оскільки податкові повідомлення – рішення не направлялися податковим органом на її податкову адресу, тому вважати такі документи належним чином врученими у розумінні п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України не має підстав. Відтак грошові зобов`язання, визначені у податкових повідомленнях – рішеннях не є узгодженими, що виключає право контролюючого органу надсилати податкову вимогу та звертатися до суду із позовом про стягнення податкового боргу.

06.01.2021 на адресу суду надійшла відповідь на відзив у якій позивач вважає доводи викладені відповідачем у відзиві необґрунтованими.

Мотивуючи відповідь на відзив позивач зазначає, що податкові повідомлення – рішення від 07.02.2018 № 0009091305, № 0009081305 надсилалися відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_2 , які остання отримала 13.02.2018.

Позивач вказав, що відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України (станом на день направлення податкових повідомлень - рішень) податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Позивач зазначає, що остання відома податкова адреса ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 , що підтверджувалося довідкою про реєстрацію місця проживання Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради. Крім того на момент подання позовної заяви були відсутні будь-які інші офіційні дані, які б свідчили про зміну податкової адреси, а сам відповідач не повідомляв про зміну адреси, як того вимагає Податковий кодекс України.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові аргументи, викладені у заявах по суті, суд встановив наступне.

На підставі довідки про заборгованість платника податку встановлено, що станом на 15.10.2020 за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 11765,21 грн., в тому числі основний платіж – 8812,44 грн., штрафні санкції – 2203,11 грн., пеня – 749,66 грн., яка складається з таких платежів:

- податок із доходів фізичних осіб на загальну суму 9050,16 грн., в тому числі за - основним платежем 6778,80 грн., штрафними санкціями – 1694,70 грн. та пенею – 576,66 грн.

- військовий збір на загальну суму 2715,05 грн., в тому числі за основним платежем – 2033,64 грн., штрафними санкціями – 508,41 грн. та пенею – 173,00 грн (а.с.8).

Зазначена заборгованість утворилася в результаті не сплати донарахованих ГУ ДПС у Вінницькій області сум грошового зобов`язання, що підтверджується податковими повідомленнями – рішеннями від 07.02.2018 № 0009091305, № 0009081305 (а.с.12-13), а також карткою особового рахунку платника податків (а.с.10-11), податковою вимогою форми «Ф» від 15.06.2018 № 288840-50 на загальну суму 11765,21 грн. (а.с.15).

Разом з тим, вказана заборгованість відповідачем не сплачена, що і стало підставою для звернення до суду.

Визначаючись щодо наявності підстав для стягнення суми податкового боргу, суд виходить з такого.

Обов`язок сплати податків платником передбачений п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI) (станом на 07.02.2018), відповідно до якого, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Відповідно до п. п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Згідно з п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

В силу п. 57.3 ст. 57 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення на підставі яких у відповідача виник податковий борг надсилалися їй за адресою АДРЕСА_2 .

За правилами, визначеними п. 59.1 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, відповідач зазначає, що податкові повідомлення – рішення та податкову вимогу не отримувала. Крім того зазначила, що контролюючим органом направлено податкові повідомлення – рішення та податкову вимогу не на податкову адресу, оскільки з 31.03.2016 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо аргументів відповідача про направлення податкових повідомлень – рішень та податкової вимоги не за адресою місця реєстрації платника податків, суд оцінює їх критично з огляду на наступне.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 ст. 42 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата (п. 42.3 ст. 42 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Пунктом 63.5 ст. 63 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

З метою визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 розроблено та затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (далі – Положення № 822).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Положення № 822 усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному цим Положенням.

Облік фізичних осіб - платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків, а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків (до паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта).

До Облікової картки (Повідомлення, Заяви про внесення змін) вноситься така інформація: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності); дата народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання/місцеперебування; громадянство; для іноземців - податковий номер у країні громадянства (за наявності); реквізити документа, що посвідчує особу (назва документа, серія та/або номер, дата видачі та уповноважений суб`єкт, що видав документ) (п. 5 розділу ІІІ Положення № 822).

Державний реєстр формується на основі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів (п. 1 розділу IV Положення № 822).

Згідно з п. 1 розділу V Положення № 822, до Державного реєстру включаються: 1) інформація з Облікових карток, Повідомлень, Заяв про внесення змін; 2) дані про фізичних осіб, а саме: джерела отримання доходів; об`єкти оподаткування; сума нарахованих та/або отриманих доходів; сума нарахованих та/або сплачених податків; інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків; 3) відомості про державну реєстрацію, реєстрацію і взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: дати, номери записів, свідоцтв та інших документів, а також підстави державної реєстрації, реєстрації та взяття на облік, припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності, інші реєстраційні дані; інформація про державну реєстрацію, реєстрацію та взяття на облік змін у даних про особу, заміну чи продовження дії довідок про взяття на облік; місце провадження діяльності, телефони та інша додаткова інформація для зв`язку з фізичною особою - підприємцем чи особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність; види діяльності; громадянство та номер, що використовується під час оподаткування в країні громадянства, - для іноземців; системи оподаткування із зазначенням періодів її дії.

Як встановлено із відповіді Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради від 23.03.2017 № 7221 на запит контролюючого органу, адреса реєстрації ОСОБА_1 визначена: АДРЕСА_2 (а.с.9).

Вказана адреса вважалася податковою адресою відповідача на момент направлення податкових повідомлень - рішень, а про її зміну платник податків, як це передбачено нормами податкового законодавства, не повідомляв.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення – рішення від 07.02.2018 № 0009091305, № 0009081305 надсилалися за адресою: АДРЕСА_2 , отримані відповідачем 13.02.2018, що підтверджується повідомленням про вручення. Разом з тим, податкова вимога від 15.06.2018 № 288840-50 повернута без вручення, у зв`язку із закінченням терміну зберігання (а.с.14-15).

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що податкові повідомлення - рішення на підставі яких виник податковий борг та податкова вимога направлені за податковою адресою платника податків інформація про яку визначена у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, що відповідає вимогам встановленими ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, відтак вважаються врученими.

Суд критично оцінює твердження відповідача, що остання не отримувала податкові повідомлення – рішення від 07.02.2018, оскільки матеріалами справи підтверджується факт їх отримання 13.02.2018, про що свідчить підпис у повідомленні про вручення (а.с.14).

Щодо аргументів відповідача про недостовірність наявних у контролюючого органу відомостей про її адресу, то такі оцінюються критично, адже джерелом такої інформації був лист органу реєстрації місця проживання особи. Крім того з метою запобігання помилковому направленню контролюючим органом на адресу платника податків рішень, нормами Податкового кодексу України покладено на платника податків обов`язок повідомити про зміну податкової адреси. Натомість відповідач із заявою про зміну податкової адреси до контролюючого органу не зверталася, а тому її посилання на те, що податкові повідомлення - рішення та вимога їй невручені через помилку, допущену контролюючим органом, є безпідставним.

При розгляді цієї справи, доказів оскарження/скасування податкових повідомлень-рішень до суду не надано. Таким чином, на час ухвалення рішення у справі прийняті контролюючим органом податкові повідомлення - рішення є чинними, а податкове зобов`язання вважається узгодженим.

За правилами, визначеними п. 59.1 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вказаної норми законодавства, податковим органом надіслано податкову вимогу форми «Ф» від 15.06.2018 № 288840-50 на загальну суму 11765,21 грн. (а.с.15).

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), штрафних (фінансових) санкцій та пені, що складає всього 11765,21 грн., в тому числі основний платіж – 8812,44 грн., штрафні санкції – 2203,11 грн., пеня – 749,66 грн.

Стаття 61 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) податковий борг у сумі 11765,21 грн. (одинадцять тисяч сімсот шістдесят п`ять гривень 21 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 43142454);

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Суддя Богоніс Михайло Богданович