Рішення № 94451861, 20.01.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3253/20

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Ловга В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Оплачко В.О. на підставі ордеру;

Від відповідача: Поляков О.Г. за довіреністю;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоком сервіс” до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса про стягнення 211 583,25 грн., –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергоком сервіс” (далі по тексту – ТОВ „Енергоком сервіс”) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса (далі по тексту – КЕВ м. Одеса) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 211 583,25 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 199 124,46 грн., 3% річних у розмірі 7859,03 грн., збитків від інфляції у розмірі 4599,76 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань за договором про надання послуг №23 від 01.04.2019р. в частині своєчасної та повної оплати вартості наданих позивачем послуг у червні 2019р.

КЕВ м. Одеса заперечувало проти задоволення заявлених позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Зокрема, відповідачем було наголошено про неможливість виконання грошових зобов`язань за договором у поточному бюджетному році, зобов`язання за попередні періоди погашенню за рахунок бюджетних коштів не підлягають, так як відповідна заборгованість не є бюджетною, у зв`язку з її відсутністю на обліку у казначействі станом на 01.01.2020р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

01.04.2019р. між КЕВ м. Одеса (Замовник) та ТОВ „Енергоком сервіс” (Виконавець) було укладено договір №23, відповідно до п. п. 1.1, 2.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання по наданню послуги з прочищення зовнішніх мереж каналізації військового містечка № 1 за адресою: м. Одеса, пров. Штабний, 1, згідно ДК 021:2015 90470000-2 - послуги з чищення каналізаційних колекторів. Загальна сума вартості послуги згідно даного договору визначається згідно дефектного акту та кошторисної документації на послуги, які є невід`ємною частиною договору і становить 199 124,46 грн.

Згідно з п. 2.2 договору №23 від 01.04.2019р. Замовник зобов`язується прийняти і оплатити цю послугу в повному обсязі згідно з актом надання послуг.

Умовами п. 3.2 договору №23 від 01.04.2019р. встановлено, що Замовник зобов`язаний допустити на об`єкт Замовника техніку та спеціалістів Виконавця на строк, необхідний для надання послуги; прийняти надані послуги згідно з актом надання послуг; своєчасно та в повному обсязі оплатити виконані послуги шляхом перерахування обумовленої суми на розрахунковий рахунок Виконавця.

Положеннями п. 4.1 договору №23 від 01.04.2019р. встановлено, що надання послуги Виконавцем вважається здійсненим з моменту підписання акту надання послуг.

Відповідно до п. 8.1 договору №23 від 01.04.2019р. цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2019р., але в частині фінансових зобов`язань до повного виконання.

На виконання прийнятих на себе зобов`язань за договором №23 від 01.04.2019р. ТОВ „Енергоком сервіс” було надано відповідачу послуги з прочищення зовнішніх мереж каналізації, що підтверджується підписаним 28.06.2019р. між сторонами актом приймання виконаних послуг за червень 2019р. на суму 199 124,46 грн., а також довідкою про вартість виконаних послуг та витрати за червень 2019р., підсумковою відомістю ресурсів до акту приймання виконаних послуг.

Не виконання КЕВ м. Одеса прийнятих на себе грошових зобов`язань за договором про надання послуг №23 від 01.04.2019р. в частині своєчасної та повної оплати вартості наданих позивачем послуг у червні 2019р. стало підставою для звернення ТОВ „Енергоком сервіс” до господарського суду із даними позовними вимогами.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем прийняті на себе зобов`язання з надання послуг, передбачених умовами договору №23 від 01.04.2019р., були виконанні у повному обсязі, що підтверджується підписаним між сторонами по справі актом приймання виконаних послуг від 28.06.2019р. на суму 199 124,46 грн. Проте, КЕВ м. Одеса у порушення зобов`язань, прийнятих на себе за договором №23 від 01.04.2019р. не було здійснено оплати наданих позивачем послуг.

З викладених обставин, позовні вимоги ТОВ „Енергоком сервіс” до КЕВ м. Одеса в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 199 124,46 грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

При цьому, господарським судом відхиляються доводи КЕВ м. Одеса, наведені у відзиві на позовну заяву про неможливість виконання грошових зобов`язань, оскільки положеннями чинного законодавства не передбачено такої підстави для звільнення від виконання грошових зобов`язань у зв`язку з відсутністю заборгованості на обліку у казначействі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості наданих позивачем послуг, позивачем в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано КЕВ м. Одеса до сплати три відсотки річних у розмірі 7859,03 грн. та збитки від інфляції у розмірі 4599,76 грн., які були нараховані на суму основного боргу протягом періоду з 29.06.2019р. по 21.10.2020р.

При цьому, ТОВ „Енергоком сервіс” у поданій до суду позовній заяві із посиланням на п. 2.2 договору №23 від 01.04.2019р., а також приписи ч. 1 ст. 530 ЦК України було наголошено, що зобов`язання з оплати наданих послуг мало бути виконано КЕВ м. Одеса у день підписання акту приймання виконаних робіт, тобто 28.06.2019р., а отже, початковим моментом прострочення виконання зобов`язань за договором є 29.06.2019р.

Згідно з п. 2.2 договору №23 від 01.04.2019р. Замовник зобов`язується прийняти і оплатити цю послугу в повному обсязі згідно з актом надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Господарським судом відхиляються доводи ТОВ „Енергоком сервіс” про виникнення у КЕВ м. Одеса зобов`язання з оплати наданих послуг за договором у день підписання акту приймання виконаних робіт, оскільки строк виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором №23 від 01.04.2019р. не встановлений. При цьому, у акті приймання виконаних робіт від 28.06.2019р. також відсутня вказівка на строк, протягом якого відповідач має оплатити роботи.

З огляду на викладене господарський суд доходить висновку, що строк виконання КЕВ м. Одеса грошового зобов`язання за договором про надання послуг №23 від 01.04.2019р. повинен обчислюватись із урахуванням вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, тобто після пред`явлення ТОВ „Енергоком сервіс” вимоги про його виконання.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження звернення ТОВ „Енергоком сервіс” до КЕВ м. Одеса із вимогою про виконання грошових зобов`язань за договором №23 від 01.04.2019р. у порядку ст. 530 ЦК України до моменту звернення позивача до суду із даним позовом, господарський суд доходить висновку про відсутність правових підстав для нарахування відповідачу трьох відсотків річних та збитків від інфляції протягом періоду з 29.06.2019р. по 21.10.2020р.

Наведене має наслідком необхідність відмови у задоволенні заявлених ТОВ „Енергоком сервіс” до КЕВ м. Одеса позовних вимог в частині стягнення трьох відсотків річних у розмірі 7859,03 грн. та збитків від інфляції у розмірі 4599,76 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених ТОВ „Енергоком сервіс” до КЕВ м. Одеса позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача суми основного боргу у розмірі 199 124,46 грн. В решті позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн., клопотання про покладення яких на відповідача було заявлено позивачем під час розгляду судом даного спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України врегульовано, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Положеннями ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем було надано суду договір про надання правової допомоги (адвокатських послуг) №1106/23-ЕС від 21.10.2020р., укладений між позивачем та адвокатом Оплачко В.О., платіжне доручення №407 від 05.11.2020р. на суму 6 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг) №1106/23-ЕС від 21.10.2020р. в порядку та на умовах, визначених цим договором, Виконавець зобов`язується надати Замовнику правову допомогу (адвокатські послуги) щодо стягнення заборгованості за виконані роботи (надані послуги) з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси за договором №23 від 01.04.2019р. та представництва інтересів Замовника в якості позивача в господарському суді Одеської області, а Замовник зобов`язується оплатити такі послуги.

Згідно з п. 4.1-4.3 договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг) №1106/23-ЕС від 21.10.2020р. за надані послуги Замовник сплачує Виконавцеві плату в розмірі 6 000,00 гривень без ПДВ. Замовник сплачує Виконавцеві плату у вигляді авансу. Розрахунок наданих послуг складається з : опрацювання матеріалів, підготовка та подача позовної заяви до суду - 4 000 грн.; супровід справи в суді, незалежно від кількості судових засідань; підготовка та подача необхідних процесуальних документів - 2 000 грн.

Господарським судом відхиляються доводи КЕВ м. Одеса про зловживання ТОВ „Енергоком сервіс” правом на стягнення витрат на правову допомогу, оскільки розмір заявлених до стягнення витрат є співмірним із ціною позову та наданими адвокатом послугами (складання позову, відповіді на відзив, участь у 3 судових засіданнях тощо).

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позивачем клопотання шляхом присудження до стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 5 500,00 грн., розмір яких є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 – 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса /65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13; ідентифікаційний код 08038284/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоком сервіс” /01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 24-А; ідентифікаційний код 40555913/ суму основного боргу у розмірі 199 124,46 грн. /сто дев`яносто дев`ять тисяч сто двадцять чотири грн. 46 коп./, судовий збір у розмірі 2 986,87 грн. /дві тисячі дев`ятсот вісімдесят шість грн. 87 коп./, витрати на правову допомогу у розмірі 5 500,00 грн. /п`ять тисяч п`ятсот грн. 00 коп./.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 27 січня 2021 р.

Суддя С.П. Желєзна