Рішення № 94451128, 25.01.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/193/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2021 Справа № 908/2964/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши матеріали справи № 908/2964/20

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69076, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, буд.7)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131В)

про стягнення 19 226,88 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. №б/н від 17.11.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" про стягнення вартості витрат за невиробничий витік теплоносія в сумі 19226,88 грн.

Разом з тим, в пункті 1 прохальної частини поданої позовної заяви позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2964/20, присвоєно справі номер провадження 12/193/20, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено частково, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою суду запропоновано відповідачу не пізніше п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, проте не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Заперечень щодо розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

15.12.2020 на адресу суду від відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" надійшов відзив на позовну заяву в порядку приписів ст. 165 ГПК України, в якому останній проти позову заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- до позовної заяви додано копію довіреності № 539/20-19 від 27.05.2019, якою нібито підтверджено повноваження представника позивача, члена виконавчого органу - правління, юрисконсульта відділу примусового виконання юридичного управління Концерну «МТМ» ОСОБА_1;

- вказана довіреність не засвідчена у визначеному законом порядку та на момент подання позову до суду вже була недійсною, оскільки ОСОБА_1 з 21.11.2019 не займає посаду юрисконсульта відділу примусового виконання юридичного управління Концерну «МТМ»;

- відділу примусового виконання юридичного управління Концерну «МТМ» не існує з 2019 року на підставі наказу від 21.11.2019 № 3133 «Про скорочення чисельності у зв`язку зі змінами в організації праці», тобто в Концерні «МТМ» була проведена реорганізація;

- ОСОБА_1 не довів що має право підписувати позовну заяву та подавати її до суду;

- 06.09.2017 договір № 06/09/17-188 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» від імені співвласників багатоквартирного будинку № АДРЕСА_1 укладено заступником голови Запорізької міської ради Бородаєм О.М., уповноваженим на укладання цього договору пунктом 6 рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 520 від 01.09.2017;

- в умовах договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а саме в обов`язках управителя, немає зобов`язання обслуговувати внутрішньобудинкову систему теплопостачання, оскільки такий обов`язок покладено на позивача постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»;

- між Концерном «МТМ» та мешканцями кожної квартири будинку № АДРЕСА_1 укладені індивідуальні типові договори про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення;

- в розділі «Права та обов`язки сторін» типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 позивач зобов`язаний: проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта, утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, усувати аварії та інші порушення порядку надання послуг, а також виконувати заявки споживачів у строк, установлений законодавством і цим договором;

- обов`язок утримувати внутрішньобудинкові мережі теплопостачання у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт покладено на позивача;

- позивач не надає жодних пояснень з приводу обставин, через які сталася подія, вказана в акті від 27.09.2019;

- у позові немає підтвердження аварії у системі опалення багатоквартирного будинку № АДРЕСА_1 у випадку якої міг трапитися витік теплоносія;

- 27.09.2019 у багатоквартирному будинку № АДРЕСА_1 відповідач не проводив аварійно-ремонтних робіт та не усував наслідки аварії, які би мали місце бути у випадку витоку теплоносія, що призвело би до залиття технічного приміщення;

- акт виявлення невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача від 27.09.2019 № дог. 4000000005/4620 складено з порушенням законодавства України та в односторонньому порядку, оскільки інші представники (мешканці будинку) не зазначені у акті в якості присутніх, вони не мали права його підписувати;

- представник відповідача ОСОБА_5 взагалі був відсутній, акт не отримував, про що свідчить кількість складених актів - 4 шт. по одному для кожної із сторін;

- позивач не надає актів перевірки системи опалення будинку від 20.09.2019, тим самим не повідомляє суду про її стан, що унеможливлює з`ясувати обставини нібито невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача;

- у акті зазначено, що заходи щодо усунення невиробничого витоку теплоносія - припинення постачання опалення;

- позивач у вересні 2019 не постачав опалення, оскільки опалювальний сезон на той момент ще не розпочався, тому і припиняти було нічого;

- Концерн «МТМ» у вересні 2019 року мав проводити перевірку готовності систем опалення та системи теплопостачання у багатоквартирному будинку № АДРЕСА_1;

- в акті про усунення невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача не зазначено: які проводилися роботи по усуненню витоку теплоносія, ким вони проводилися, яка кількість теплоносія була втрачена у зв`язку з аварією;

- акт усунення невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача від 27.09.2019 № дог. 4000000005/4620 складено з помилками та з порушеннями законодавства України, з наступних підстав: присутній був мешканець квартири 11 ОСОБА_2 , проте акт підписував мешканець квартири 11 ОСОБА_3 , присутній був мешканець квартири 54 ОСОБА_4 , проте акт підписував мешканець квартири 50 ОСОБА_4 , представник відповідача ОСОБА_5 нібито від підпису відмовився, втім при складанні акту представник відповідача ОСОБА_5 був відсутній, акт не отримував, про що свідчить кількість складених актів - 4 шт. по одному для кожної із сторін;

- відповідач вважає акти недійсними та з ознаками підробки;

- позивач не довів існування невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача та обов`язку відповідача відшкодовувати виток теплоносія з мережі опалення;

- позивачем не надано жодного доказу заповнення теплоносієм системи опалення будинку № АДРЕСА_1 після витоку теплоносія, який трапився 27.09.2019;

- позивач не довів понесених ним втрат на суму 19226,88 грн. та не обґрунтував ціну позову. Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 25.01.2021.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 520 від 01.09.2017 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя» вирішено: призначити управителем багатоквартирних будинків у м. Запоріжжі, згідно з додатком №2 та додатком № 4 до цього рішення, за об`єктом конкурсу (група будинків) №2 та за об`єктом конкурсу (група будинків) № 4 Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Місто для людей Запоріжжя», ідентифікаційний код юридичної особи у єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 41279924.

Відповідно до додатка № 4 до вказаного рішення Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Місто для людей Запоріжжя» є управителем в тому числі будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Матеріали справи свідчать, що 27.09.2019 працівниками Концерну «Міські теплові мережі» був складений акт виявлення невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача, в якому зазначено, що в будинку № АДРЕСА_1 о 14 годині 30 хвилин виявлено невиробничий виток теплоносія на системі центрального опалення (гарячого водопостачання) споживача, місце виявлення невиробничого витоку теплоносія - елеваторний вузол. При цьому в акті зазначена дата останньої перевірки споживача 20.09.2019 року. Разом з тим в акті зазначено, що на підставі пп. 6.3.75. «Правил технічної експлуатації теплових установок та мереж», затверджених наказом Міністерством палива та енергетики України № 71 від 14.02.2007, необхідно в термін до 27.09.2019 вжити невідкладні заходи щодо усунення дефектів. Вказаний акт був оформлений за підписами працівників Концерну «Міські теплові мережі» та підписами мешканців квартир 11, 50 та 52 будинку. Також в акті зазначено, що він складався в присутності начальника дільниці по ремонту інженерних мереж ОСОБА_5 (ТОВ «Місто для людей Запоріжжя») та містить позначення про те, що останній «від підпису відмовився».

З матеріалів справи вбачається, що працівниками Концерну «Міські теплові мережі» був складений акт усунення невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача від 27.09.2019, в якому зазначено що в будинку № АДРЕСА_1 о 18 годині 30 хвилин 27.09.2019 року невиробничий виток теплоносія на системі центрального опалення (гарячого водопостачання) споживача усунено. Вказаний акт був оформлений за підписами працівників Концерну «Міські теплові мережі» та підписами мешканців квартир 11, 50 та 52 будинку. Також в акті зазначено, що він складався в присутності начальника дільниці по ремонту інженерних мереж ОСОБА_5 (ТОВ «Місто для людей Запоріжжя») та містить позначення про те, що останній «від підпису відмовився».

На підставі складених актів працівником Концерну «Міські теплові мережі» був складений розрахунок втрат теплоносія у місці пошкодження трубопроводів теплових мереж, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 від 27.09.2019.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надіслав на адресу відповідача претензію-вимогу за вих. № 08-3/117 від 06.03.2020, в якій зазначив що у ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» як споживача послуг за адресою: АДРЕСА_1 виникло зобов`язання щодо оплати грошової суми за невиробничий витік. Позивач в претензії-вимозі зазначив, що ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» зобов`язане сплатити Концерну «Міські теплові мережі» у термін до 10.04.2020 вартість втрат теплоносія в сумі 19226,88 грн. В якості додатків до претензії зазначені копія акту виявлення невиробничого витоку теплоносія від 27.09.2019, копія акту усунення невиробничого витоку теплоносія та розрахунок втрат теплоносія. Факт надіслання претензії-вимоги на адресу відповідача підтверджується копією опису вкладення та фіскального чеку від 12.03.2020.

Позивач в позові вказує, що відповідно до чинного законодавства Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" як управитель багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 є особою, яка допустила невиробничий витік. Разом з тим вказує, що відповідач всупереч чинного законодавству не вжив вчасно заходи щодо усунення невиробничого витоку, що призвело до втрат теплоносія у місці пошкодження.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Предметом позову в даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача вартості витрат за невиробничий витік теплоносія в сумі 19226,88 грн.

Правовідносини у сфері теплопостачання врегульовані нормами Закону України «Про теплопостачання» № 2633-IV від 02.06.2005, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України № 71 від 14.02.2007 та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов`язками споживача теплової енергії є, зокрема:

своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії;

додержання вимог договору та нормативно-правових актів;

забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання.

Умовами п. 41 Правил користування тепловою енергією визначено, що споживач несе відповідальність зокрема за:

- технічний стан, обслуговування та експлуатацію системи теплоспоживання, що перебуває у межах його балансової належності (експлуатаційної відповідальності);

- витікання теплоносія через несвоєчасне усунення пошкоджень на

власних теплових мережах та системі теплоспоживання.

Порядок та умови обслуговування теплових мереж, розподіл відповідальності визначені Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, що затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України № 71 від 14.02.2007.

Відповідно до пункту 6.3.3. Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж межа відповідальності між споживачем і організацією, що постачає теплову енергію, за стан та обслуговування теплових мереж і систем теплопостачання визначається договором.

Згідно із п. 6.75. Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж у разі витікання (втрати) теплоносія необхідно вжити невідкладних заходів для виявлення місця витоку і усунення дефектів. Підвищений витік води з теплової мережі визначається для ДТ за збільшенням витрати підживлювальної води за постійного температурного режиму, а для споживача - за різницею показів витратомірів на подавальному та зворотному трубопроводах теплової мережі.

Пунктом 6.76. Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж визначено, що виробничий витік - втрати мережної води з теплових мереж і систем теплоспоживання під час ремонту, випробувань (на міцність, щільність, розрахункову температуру, теплові і гідравлічні втрати), промивання і заповнення нових систем визначається на підставі відповідних актів. Невиробничий витік - втрати мережної води із систем теплопостачання і систем теплоспоживання згідно з їхньою балансовою належністю має бути віднесено до власника теплових мереж або власника систем теплоспоживання, який допустив цей витік.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на положення ч. 1 ст. 174, ст. 225 ГК України, ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 6.3.75, 6.3.76 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України №71 від 14.02.2007, Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007.

Фактично предметом позову в даній справі є вимоги про стягнення з відповідача завданих збитків у вигляді витрат за невиробничий витік теплоносія в сумі 19226,88 грн.

У частинах 1-3 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода)(неодержані доходи). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Нормою ч. 2 ст. 224 ГК України визначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства на час стягнення збитків на позивача покладається обов`язок довести суду згідно із ст. 74 ГПК України наступне:

· по-перше, наявність протиправної поведінки (діяльності або бездіяльності учасника господарських відносин) особи, яка завдала збитки;

· по-друге, факт заподіяння йому збитків;

· по-третє, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань;

· по-третє, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками.

· по-четверте, вину заподіювача збитків. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді стягнення збитків.

При цьому, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.12.2010 у справі № 06/113-38.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що протиправну поведінку відповідача позивач вбачає у допущенні відповідачем невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача та невжиття відповідачем вчасно заходів щодо усунення невиробничого витоку.

Позивач в підтвердження завдання збитків у вигляді витрат за невиробничий витік теплоносія надав суду наступні документи:

1) акт виявлення невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача від 27.09.2019;

2) акт усунення невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача від 27.09.2019;

3) схему межі поділу теплової мережі по АДРЕСА_1 (додаток до договору № 4 ___ від __200_р.);

4) Регламент взаємодії між підрозділами при виявленні невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача;

5) претензію-вимогу за вих. № 08-3/117 від 06.03.2020 на оплату вартості витрат за невиробничий виток теплоносія.

Зі змісту наданих позивачем акту виявлення невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача від 27.09.2019 та акту усунення невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача від 27.09.2019 вбачається, що в них міститься посилання на договір № 4000000005/4620.

Втім, будь-яких пояснень щодо факту укладання договору № 4000000005/4620 позивач в позовній заяві не виклав та вказаний договір суду не надав.

В акті виявлення невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача від 27.09.2019 зазначено, що в будинку № АДРЕСА_1 о 14 годині 30 хвилин виявлено невиробничий виток теплоносія на системі центрального опалення (гарячого водопостачання) споживача, місце виявлення невиробничого витоку теплоносія - елеваторний вузол. При цьому в акті зазначена дата останньої перевірки споживача 20.09.2019 року.

Докази на підтвердження проведення останньої перевірки споживача 20.09.2019 року позивач суду не надав.

При цьому позивач надав схему межі поділу теплової мережі по АДРЕСА_1 (додаток до договору № 4 ___ від __200_р.).

Зі змісту вказаної схеми суд позбавлений можливості встановити до якого саме договору ця схема є Додатком 2, з ким Концерн «Міські теплові мережі» уклав вказаний договір, хто від імені Споживача підписав вказану схему.

Разом з тим, з наявних в матеріалах справи доказів суд позбавлений можливості встановити яка організація несе відповідальність за витік теплоносія в елеваторному вузлі, яким саме документом врегульоване питання розмежування відповідальності за стан теплових мереж між Концерном «Теплові мережі» та відповідачем.

З наявних в матеріалах справи доказів суд позбавлений можливості встановити де саме знаходиться елеваторний вузол та хто відповідає за його технічний стан.

Поряд з цим в акті виявлення невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача від 27.09.2019 та акті усунення невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача від 27.09.2019 зазначено, про те що вони складалися в присутності начальника дільниці по ремонту інженерних мереж ОСОБА_5 (ТОВ «Місто для людей Запоріжжя») та напроти прізвища вказаної особи в актах міститься запис «від підпису відмовився».

Проте, відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує факт присутності ОСОБА_5 під час складання вказаних вище актів.

Зазначаючи в тексті позовної заяви про те, що відповідач, як управитель, є особою, яка допустила невиробничий витік теплоносія, та повинен відшкодувати витрати за невиробничий витік теплоносія в сумі 19226,88 грн., позивач повинен довести належними та допустимим доказами те, що саме відповідач допустив такий витік і саме відповідач несе відповідальність за місце виявлення витоку теплоносія, вказане в акті від 27.09.2019, також позивач повинен довести розмір завданих збитків у зв`язку з витоком теплоносія, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та заподіяними збитками та вину заподіювача збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Приписами ч. 2 ст. 80 ГПК України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи суд дійшов висновку про те, що позивач не довів суду належними та допустимими доказами наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення (всіх елементів), в тому числі не довів існування невиробничого витоку теплоносія на мережах споживача та що саме відповідач повинен нести відповідальність за місце виявлення витоку теплоносія, вказане в акті від 27.09.2019, відтак не довів підстав для задоволення позову.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог Концерну "Міські теплові мережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" про стягнення вартості витрат за невиробничий витік теплоносія в сумі 19226,88 грн. слід відмовити.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн. покладаються на позивача у справі - Концерн "Міські теплові мережі" відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Стосовно заперечень відповідача факту наявності повноважень Савел`єва А.А. підписувати позовну заяву від імені Концерну «Міські теплові мережі» суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Повноваження Савел`єва А.А. на право підписувати позовні заяви від імені Концерну «Міські теплові мережі» підтверджуються наявною в матеріалах справи копією довіреності № 539/20-19 від 27.05.2019, яка дійсна по 31.12.2020 року. У вказаній довіреності зазначено, що Концерн «Міські теплові мережі» в особі генерального директора Грека Олександра Сергійовича уповноважує члена виконавчого органу - Правління, юрисконсульта відділу примусового виконання юридичного управління Концерну «Міські теплові мережі» ОСОБА_1 представляти інтереси Концерну у судах всіх інстанцій з правом підписання та пред`явлення від імені Концерну позову, а також правом засвідчувати власним підписом копії документів, в тому числі за відсутністю печатки. При цьому вказана копія довіреності завірена Савел`євим Артемом Андрійовичем.

Докази скасування вказаної довіреності або визнання її недійсною в матеріалах справи відсутні.

Посилаючись на наказ від 21.11.2019 № 3133 «Про скорочення чисельності у зв`язку зі змінами в організації праці» відповідач не надав суду його копію.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. У задоволенні позовних вимог Концерну "Міські теплові мережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" про стягнення вартості витрат за невиробничий витік теплоносія в сумі 19226,88 грн. відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн. покласти на Концерн "Міські теплові мережі".

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 25.01.2021 року.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.