Ухвала суду № 94449791, 22.01.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3274/20

Провадження 2/711/496/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого – судді: Казидуб О.Г.

при секретарі: Зайцева О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до Придніпровського районного суду з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» (м. Київ вул. Грушевського, 1Д) про захист прав споживачів.

18 травня 2020 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання з викликом сторін.

В судове засідання, призначене 02 липня 2020 року позивач ОСОБА_1 не з?явилась, причини неявки суду не повідомила. Про час, дату і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 73). В зв`язку з чим судове засідання було відкладено на 12 жовтня 2020 року.

12 жовтня 2020 року позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. Через канцелярію суду надала клопотання про відкладення судового засідання в зв`язку з її хворобою (листка непрацездатності суду надано не було). В зв`язку з чим судове засідання відкладено на 02 грудня 2020 року.

02 грудня 2020 року позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. Через канцелярію суду надала клопотання про відкладення судового засідання в зв`язку з тим, що вона знаходиться на самоізоляції за місцем свого проживання в зв`язку з тим, що вона контактувала з хворим на COVID-19 (листка непрацездатності суду надано не було).В зв`язку з чим судове засідання було відкладено на 22 січня 2021 року.

22 січня 2021 року позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась.Причини неявки суду не повідомила. Про час, дату і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується «Довідкою про доставку СМС. В зв`язку з карантинними заходами, позивачка на думку суду зловживає своїми правами та умисно затягує розгляд справи та надає клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку із введенням в країні карантину,оскільки саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, та не була позбавлені можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відео конференції поза межами приміщення суду відповідно ЦПК України,проте не скористались своїм правом .

Суд враховує, що судові засідання у даній справі неодноразово відкладались за клопотаннями позивачки, вмотивованих впровадженням карантину, в наслідок чого справа розглядається судом тривалий час, отже подальше відкладення розгляду справи призведе до порушення балансу інтересів учасників справи, їх права на розгляд справи впродовж розумного строку, що є обов`язком суду в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», так само, як і протидія недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процес. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом. (ч.ч.1, 2, п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

У відповідності до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.

На думку суду, позивач ОСОБА_1 зловживає своїми правами та умисно затягує розгляд справи та надає клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку із введенням в країні карантину, оскільки, саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, а позивач ОСОБА_1 не була позбавлена можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відео конференції поза межами приміщення суду відповідно ЦПК України, проте не скористалась своїм правом.

Суд враховує, що судові засідання у даній справі неодноразово відкладались за клопотаннями позивача ОСОБА_1 , вмотивованих впровадженням карантину, внаслідок чого справа розглядається судом тривалий час, отже, подальше відкладення розгляду справи призведе до порушення балансу інтересів учасників справи, їх права на розгляд справи впродовж розумного строку.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що положення закону направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду, а позивач, при цьому, і не з`являється в судове засідання, і не використовує передбачене законом право на процесуальне представництво в суді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Одночасно, застосовуючи відповідно ЦПК України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», усилу вимог частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 ст. 6 даної Конвенції.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії” зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19 вказала, що у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.

У розумінні процесуального законодавства України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.

Загальнообов`язкові процесуальні правила, зокрема, викладені у ст. 223 ЦПК України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Частина п`ята статті 223 ЦПК України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 (справа №310/12817/13) процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Оскільки, позивач ОСОБА_1 вчетвертене з`явилася в судове засідання без поважних причин, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду.

До того ж, ОСОБА_1 не скористалася своїм правом мати представника, який представляв би її інтереси та брав участь у судових засіданнях замість неї, а також не скористалася своїм правом подати до суду заяву про розгляд справи за її відсутності за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, судом визнано факти неявки у судові засідання по справі позивача ОСОБА_1 , як такі, що відбулися без поважних причин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 4, 131, 198, 257 ч.1 п.3, 223, 258-261, 353-355 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15 днів. Апеляційна скарга подається безпосереднього до апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення повного тексту ухвали суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст ухвали виготовлено 22 січня 2021 року

Головуючий: О. Г. Казидуб