
Дата документу 18.01.2021 Справа № 554/288/21
Провадження № 1-кс/554/1488/2021
У Х В А Л А
іменем України
18 січня 2021 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Гальонкіна Ю.С., за участю секретаря судового засідання Юрченко А.О., прокурора Зварича В.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Порхуна С.Л., розглянувши в режимі відеоконференції клопотання слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, Кривенка І.Л., погоджене прокурором військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Зваричем В.О., у кримінальному провадженні за № 42020040010000079 від 04.03.2020 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олександрівка Станично-Луганського району, Луганської області, громадянина України, неодруженого, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за контрактом,стрільця-помічника гранатометника 3 штурмового відділення 2 штурмового взводу 2 штурмової роти військової частини А3488, у військовому званні «солдат», раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини А3488 №155 (по стройовій частині) від 31 травня 2019 року, солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини та призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 3 штурмового відділення 2 штурмового взводу 2 штурмової роти військової частини А3488.
Солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов`язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України, бути взірцем виконання службового обов`язку.
Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України про часткову мобілізацію», з 20 січня 2015 року в Україні діє особливий період.
У відповідності до нової редакції статті 407 КК України внесеної Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі військові злочини», який опубліковано у журналі Голос України від 04 березня 2015 року — № 39 зазначено, що до ст. 407 КК України внесені зміни та її доповнено ч. 4, яка передбачає відповідальність, за самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду. Зазначені зміни набирають законної сили на наступний день після опублікування, тобто 05 березня 2015 року. Таким чином, солдат ОСОБА_1 вчинив злочин в умовах особливого періоду.
12 січня 2020 року солдат ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, самовільно залишив військову частини А3488, яка дислокувалася за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Черкаське, свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, не приймаючи мір для повернення до військової частини А3488, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв.
17 січня 2021 року солдата ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
Таким чином, 12 січня 2020 року солдат ОСОБА_1 умисно, без поважних причин, самовільно залишив військову частину А3488, яка дислокувалася за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Черкаське в умовах особливого періоду, крім воєнного стану та незаконно перебував за межами військової до 17 січня 2021 року.
17 січня 2021 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
Викладені обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, підтверджуються: протоколом допиту свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншими матеріалами кримінального провадження, які як самі по собі, так і в сукупності, містять відомості фактів та обставин вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
В ході досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить запобіганню вказаним ризикам.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 переховувався від органів досудового розслідування, застосуваннязапобіжного заходу у виді особистого зобов`язання не забезпечить виконання ОСОБА_1 виконання покладених на нього обов`язків.
Враховуючи особистість ОСОБА_1 , який не має стійких соціальних зв`язків, зареєстрованого місця проживання, досудовим слідством не встановлено осіб, які б могли поручитися за виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків. У зв`язку з викладеним, застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді особистої поруки також не вбачається можливим та не забезпечить виконання останнім покладених на нього обов`язків.
Також, ОСОБА_1 являється військовослужбовцем контрактної служби, та, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов`язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України.
Так, ОСОБА_1 зобов`язаний, відповідно до вимог контракту, в службовий час, та понад встановлений службовий час в період військових навчань, походів кораблів, бойових стрільб, бойового чергування, несення служби в добовому наряді перебувати в розташуванні військової частини А3488 та виконувати свої службові обов`язки за посадою, а також особливі обов`язки визначені статутами Збройних Сил України. В зв`язку із чим застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту не забезпечить виконання останнім службових обов`язків а також дотримання інших вимог контракту про проходження військової служби.
Враховуючи сукупність викладених обставин, у разі незастосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 існують ризики, що він може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти злочин, в якому підозрюється, а тому, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, для запобігання вищевказаним ризикам, до підозрюваного доцільно застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Беручи до увагу, що органом досудового розслідування встановлені докази скоєння підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, санкцією якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семироків, який відповідно до ст. 12 КК України віднесений до категорії тяжкого злочину, а також те, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, застосування більш м`якого запобіжного заходу не дозволить запобігти вказаним ризикам.
Враховуючи, що вчинений ОСОБА_1 тяжкий злочин, не пов`язаний із застосуванням насильства, не спричинив загибелі людей, однак ОСОБА_1 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України необхідно визначити заставу у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час складає 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, викладених у клопотанні та просив задовольнити і застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання не заперечували.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, приходить до таких висновків.
Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків , а також запобігання спробам:
переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років.
17 січня 2021 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами у їх сукупності.
На обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,4 ст.177 КПК України, тобто запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Проаналізувавши доводи прокурора, покладені в основу обґрунтування обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає, що ризики, визначені ст. 177 КПК України знайшли своє підтвердження, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлені волі від трьох до семи років, існує ризик, що підозрюваний, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлені волі від трьох до семи років, існує ризик, що підозрюваний, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_1 не має офіційного джерела доходу, це може сприяти нез`явленню ОСОБА_1 за викликом слідчого, прокурора та суду.
Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні: орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_1 в подальшому, як у спосіб погроз, так і реально може незаконно впливати на свідків у провадженні, а саме на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , інших свідків. При цьому, враховуючи, що наразі, під час здійснення досудового розслідування не допитані та не встановлені інші особи, тобто свідки, яким можуть бути відомі обставини вчинення ОСОБА_1 зазначеного кримінального правопорушення, останній може впливати на даних осіб для зміни їх показів з метою уникнення кримінальної відповідальності;
Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється:враховуючи, що ОСОБА_1 довгий час не мав реального наміру повернутися до військової частини, ОСОБА_1 може продовжити ухилятися від військової служби.
Відповідно до положень ст.178 КПК України крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, так і особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Відповідно до ч.4 п.1 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, наявність повідомлення про підозру, конкретні обставини справи, та з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м`якого запобіжного заходу, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Ураховуючи, що вчинений ОСОБА_1 тяжкий злочин, не пов`язаний із застосуванням насильства, не спричинив загибелі людей, однак ОСОБА_1 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України необхідно визначити заставу у розмірі 181 600 гривень.
Ураховуючи викладене та керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197, 376 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах гауптвахти Східного Територіального Управління Військової Служби Правопорядку, строком на 60 діб.
Строк тримання під вартою рахувати з 17 січня 2021 року з 09 год. 30 хв.
Строк дії ухвали – до 09 год. 30 хв. 17 березня 2021 року.
Одночасно визначити розмір застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , визначених КПК України обов`язків.
Призначити заставу в розмірі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, після внесення якої підозрюваний ОСОБА_1 , звільняється з-під варти під заставу.
Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: UA 398201720355289002000015950, В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, Отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з місця дислокації військової частини А3488, в якій проходить військову службу ОСОБА_1 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п`яти днів з часу проголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено 27.01.2021 року о 09 год. 10 хв.
Слідчий суддя Ю.С. Гальонкіна
Судове рішення № 94449563, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 18.01.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 554/288/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: