Ухвала суду № 94448758, 26.01.2021, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/891/20

Провадження №2-з/155/2/21

УХВАЛА

(про забезпечення позову)

26 січня 2021 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Адамчук Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Ревуцької М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Горохівського районного суду Волинської області справу заяву представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про захист права власності на земельну ділянку шляхом скасування державної реєстрації прав, –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Горохівського районного суду Волинської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про захист права власності на земельну ділянку шляхом скасування державної реєстрації прав.

Ухвалою суду від 18 грудня 2020 року в даній справі призначено судове засідання на 04 лютого 2021 року.

22 січня 2021 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про забезпечення позову у даній цивільній справі.

Заява мотивована тим, що предметом розгляду вищевказаної цивільної справи є припинення права державної власності Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на земельну ділянку площею 18,8182 га кадастровий номер 0720883800:00:001:0032, цільове призначення землі сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Мервинської сільської ради Горохівського району Волинської області та скасування державної реєстрації державної власності Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на земельну ділянку площею 18,8182 га кадастровий номер 0720883800:00:001:0032, що була здійснена на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32729120 від 05 грудня 2016 року державного реєстратора Горохівської районної державної адміністрації Лотвіною А.В.

Заявниця вказує, що на сьогоднішній день вирішується питання про передачу спірної земельної ділянки у комунальну власність Берестечківської об`єднаної територіальної громади, у зв`язку з чим існує реальна загроза ускладнення виконання чи неможливості виконання рішення у даній справі взагалі.

З огляду на це, просить забезпечити позов шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та особам, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно проводити будь-які реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією виникнення, переходу, припинення речових прав, скасування державної реєстрації прав щодо земельної ділянки площею 18,8182 га кадастровий номер 0720883800:00:001:0032, цільове призначення землі сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Мервинської сільської ради Горохівського району Волинської області до набрання законної сили рішенням Горохівського районного суду Волинської області у справі №155/891/20.

Суд, вивчивши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із змістом статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст.150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, у даному випадку держави, від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

До видів забезпечення позову законом віднесено накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини 1 статті 150 ЦПК України), а також заборону вчиняти певні дії (пункти 2, 4 частини 1 статті 150 ЦПК України).

Під арештом майна слід розуміти заборону розпорядження цим майном, а в певних випадках – і користування ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що представником позивача заявлено позов в інтересах ОСОБА_1 , який обґрунтовано необхідністю захисту майнових прав останнього з метою реалізації його спадкових прав.

Отже, предметом позову є правовідносини щодо права власності відповідача на спірну земельну ділянку.

Складовими права власності на землю є право розпорядження, володіння та користування цією нерухомістю.

В порядку забезпечення позову представник позивача вважає необхідним тимчасово обмежити відповідача у праві розпорядження спірним майном з передачею прав на цю землю у будь-який спосіб та реєстрацією речових прав, а також змінювати об`єкт спору (змінювати цільове призначення, проводити поділ, об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо земельної ділянки), що є складовою оспорюваного права власності.

Отже, обраний позивачем спосіб забезпечення позову є співмірним заявленим вимогам.

Спір щодо земельної ділянки є реальним, носить матеріальний характер, власником спірної земельної ділянки є відповідач.

Відсутність обтяжень спірної нерухомості не перешкоджатиме подальшій зміні речових прав на землю, що може стати дійсною перешкодою у ефективному захисті та поновленні прав, якщо факт їх порушення буде встановлений судом при вирішенні спору.

Необхідність збереження правового статусу та стану спірної ділянки, який існує, принаймні на час виникнення спору, відповідає умовам вжиття заходів забезпечення позову та застосуванню правил частини 2 статті 149 ЦПК України.

Такі умови можуть бути забезпечені тимчасовою забороною розпорядження цим майном з передачею прав на цю землю та реєстрацією речових прав, та забороною змінювати об`єкт спору (цільове призначення, поділ, об`єднання тощо).

Такий спосіб забезпечення позову відповідає і підставам, зазначеним представником позивача у заяві.

Забезпечення позову у вказаний спосіб не обмежує права користування земельною ділянкою її теперішнім власником в існуючих розмірах за її цільовим призначенням.

Тимчасове обмеження у розпорядженні спірною ділянкою на час розгляду справи не порушує статті 1 Першого протоколу Конвенції, оскільки таке обмеження встановлюється в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи викладене, заява представника позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153, 258-261 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про забезпечення позову – задовольнити.

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та особам, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно проводити будь-які реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією виникнення, переходу, припинення речових прав, скасування державної реєстрації прав щодо земельної ділянки площею 18,8182 га кадастровий номер 0720883800:00:001:0032, цільове призначення землі сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Мервинської сільської ради Горохівського району Волинської області до набрання законної сили рішенням Горохівського районного суду Волинської області у справі №155/891/20.

Копії даної ухвали направити сторонам для відома, та відділу «Центру надання адміністративних послуг» Горохівської районної державної адміністрації для виконання.

На підставі частини 1 статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий