Ухвала суду № 94448523, 26.01.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

№ провадження 2/646/508/2021

Справа № 646/5232/20

У Х В А Л А

Іменем України

26.01.2021 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Теслікової І.І.

за участю секретаря судового засідання Бєлівцової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління (м.Харків), третя особа – Східне управління Головного управління ДФС у Харківській області, про зняття арешту з майна-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління (м.Харків), третя особа – Східне управління Головного управління ДФС у Харківській області, про зняття арешту з майна.

В обґрунтування позову зазначає, що він є власником Ѕ житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом. Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 відсуне обтяження, але відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за виконавчим провадження 22391766 Червонозаводським ХМУЮ 01.08.2012 року накладено арешт на все нерухоме майно боржника ( позивача) та оголошено заборону на його відчуження. Згідно відповіді начальнику відділу Міжрегіонального відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Купріянової М. 27.06.2013 року державним виконавцем відділу було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. У зв`язку з наявністю постанови про накладання арешту на все нерухоме майно боржника ( позивача) та оголошення заборони на його відчуження за виконавчим провадження №22391766, що винесана у 2012 році, чинить перешкоди щодо розпоряджатися майном, що набуте у 2012 році позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 02.11.2020 року провадження у вказаній справі відкрито в загальному позовному провадженні.

В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його та відсутності його представника.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Враховуючи, що відповідно до ч. 3 ст. 189 ЦПК України підготовче судове засідання має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, які не з`явилися в судове засідання та повідомлені належним чином про його дату та час.

Згідно до ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) закриття провадження у справі;

3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали даної справи за результатами підготовчого судового засідання, дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної безпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів встановлений ст.16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатись не любим, а цілком конкретним способам захисту свого права.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд зняти арешт з усього майна і заборону на його відчуження, накладеного постановою Червонозаводського ВДВС ХМУЮ від 01.08.2012 року.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №204/2494/20 від 28 жовтня 2020 року.

Згідно з вимогами п.1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, або ж у разі його помилкового відкриття - закривати провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК.

Відповідно до п.1 ч. ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підсудна розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, та в рамках якого державним виконавцем не здійснено певних дій чи допущена бездіяльність, чим порушені права боржника, як власника арештованого майна, то після ухвалення рішення по суті спору судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється виключно за правилами Розділу VІІ ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судовий рішень» ЦПК України, який визначає порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності державного виконавця в ході виконання рішень, у формі звернення до суду зі скаргою, тоді як ОСОБА_1 пред`явив позов, зі змісту якого не вбачається спору між сторонами про право власності (володіння, користування розпорядження) на майно, на яке накладено арешт, і таке право позивача ніким не оспорюється, у зв`язку з цим не містить позов і матеріально-правових вимог до відповідача, а тому належить дійти висновку, що позовна заява на предмет судового контролю за діями/бездіяльністю державного виконавця при виконанні судового рішення в іншій цивільній справі, не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, оскільки передбачають іншу форму звернення та порядок вирішення, що є підставою для закриття провадження у даній справі.

Такі вимоги не можуть розглядатися у позовному провадженні, оскільки у такому випадку позивач одночасно має бути й відповідачем, так як його майно арештовано державним виконавцем і він є боржником за виконавчим провадженням, що є неможливим відповідно до вимог статей 42,48,175,447 ЦПК України.

Зазначене позивачем у позовній заяви про те що, 27.06.2013 року державним виконавцем відділу було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу не змінює характер правовідносин.

Керуючись статтями 2, 4, 19, 186, 255 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління (м.Харків), третя особа – Східне управління Головного управління ДФС у Харківській області, про зняття арешту з майна- закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення через Червонозаводський районний суд м. Харкова.

Суддя І.І. Теслікова