Рішення № 94448360, 26.01.2021, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/2681/20

Провадження № 2/621/161/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26 січня 2021 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – Вельможної І.В.,

секретаря судового засідання – Акулової А.М.,

розглянувши за відсутності учасників справи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

29.09.2020 позивач, АТ КБ «Приватбанк», звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 13.08.2012 в розмірі 35317 грн. 28 коп., а також понесені витрати по сплаті судового збору за подання позову до суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13.08.2012 ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписав Заяву б/н від 13.08.2012 року та відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у Довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 38000 грн. Відповідач при підписанні Анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання Анкети-заяви, що підтверджується підписом ОСОБА_1 у Анкеті-заяві. При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. ОСОБА_1 зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору. Відповідач не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, а також інші витрати відповідно до умов договору. Таким чином, ОСОБА_1 зобов`язання за договором не виконав і станом на 09.09.2020 має заборгованість у сумі 35317 грн 28 к., яка складається з наступного: - заборгованість за тілом кредиту – 25358 грн 23 к., в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 25358 грн 23 к. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 1735 грн 94 к. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 8223 грн 11 к. - нарахована пеня; 0,00 грн. – нараховано комісії.

На даний час, відповідач ухиляється від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ «КБ «Приватбанк».

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 28.10.2020 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 27.11.2020.

У судове засідання, призначене на 27.11.2020 ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлявся шляхом направлення судової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання.

Представник позивача ОСОБА_2 просив судовий розгляд справи проводити за його відсутності, підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення.

27.11.2020 судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою відповідача.

14.12.2020, 05.01.2021 та 26.01.2021 відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки про виклик до суду за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання, а також викликалася до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причин неявки суду ОСОБА_1 не повідомив, заперечень (відзиву) на позов не надавав.

Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, яка повідомлялася про час і місце розгляду справи в порядку, визначеному ЦПК України, і від якої не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за її відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, проти чого не заперечував представник позивача.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Даними Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 13.08.2012, Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 . Довідкою про надання кредитних карт по договору б/н, остання картка видавалась 21.11.2014, з терміном дії до 11/18, підтверджується, що 13.08.2012 між ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н (а.с. 31, 32, 33, 34).

Матеріали справи містять виписку з особового рахунку відповідача, в якій відображено рух коштів за виданими кредитними картками, довідки Банку, згідно яких ОСОБА_1 отримував кредитні картки на підставі підписаної Анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг зі строком дії останньої перевипущеної картки до листопада 2018 року включно (а.с. 16-30, 32, 33).

З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 станом на 09.09.2020 має заборгованість у сумі 35317 грн 28 к., яка складається з наступного: - Заборгованість за тілом кредиту – 25358 грн 23 к., в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 25358 грн 23 к. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 1735 грн 94 к. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 8223 грн 11 к. - нарахована пеня; 0,00 грн. – нараховано комісії (а.с. 8-13).

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку з укладанням кредитного договору б/н від 13.08.2012 та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним - стаття 1055 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, в даному випадку АТ КБ «Приватбанк».

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 13.08.2012 відсотки за ст. 625 ЦК України не містяться.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України.

При цьому, заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, згідно ст. 625 ЦК України, банк обґрунтовує Умовами та Правилами надання банківських послуг.

Тобто відсотки за ст. 625 ЦК України є договірними.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та Правил надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за ст. 625 ЦК України та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заяві позичальника домовленості сторін про сплату відсотків за ст. 625 ЦК України, наданий банком витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Враховуючи, що витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, який міститься в матеріалах даної справи не містить підпису відповідача, суд дійшов висновку, що його не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 12.08.2012 шляхом підписання Анкети-заяви, а тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за ст. 625 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України у розмірі 1735 грн 94 к.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором станом на 09.09.2020 року у сумі 33 581 грн 34 к., яка складається з наступного: - заборгованість за тілом кредиту – 25358 грн 23 коп., в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 25358 грн 23 к. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн.- заборгованість за простроченими відсотками; 8228 грн 11 к. - нарахована пеня; 0,00 грн. – нараховано комісії.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача Згідно зі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог. В.М. на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 207, 509, 526, 527, 530, 549, 626, 628, 633, 634, 638, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 267, 273, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 25 березня 1999 року Зміївським РВ УМВС України в Харківській області, ІПН НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. № 1-Д, адреса для листування – 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, суму заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 13.08.2012 у розмірі 33 581 (тридцять три тисячі п`ятсот вісімдесят одна) грн. 34 к., які перерахувати на рах. № НОМЕР_3 , МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 25 березня 1999 року Зміївським РВ УМВС України в Харківській області, ІПН НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1998 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто вісім) грн 58 к., які перерахувати на рах. № НОМЕР_3 , МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

В іншій частині позову – відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Роз`яснити учасникам справи, що строки, вказані у рішенні, обчислюються з урахуванням положень пункту 3 Розділу 12 Прикінцеві положення ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 28 січня 2021 року.

Головуючий: