Рішення № 94447183, 18.01.2021, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/1712/20

Провадження №2/173/26/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді – Петрюк Т.М.

При секретареві – Рудовій Л.В.

За участю: позивача –

ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні, за правилами загального провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської районної державної адміністрації, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Верхівцевська міська рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області про визнання статусу дитини позбавленої батьківського піклування,-

ВСТАНОВИВ:

08.10.2020 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 , з позовом про визнання статусу дитини позбавленої батьківського піклування до відповідача Служби у справах дітей Верхньодніпровської районної державної адміністрації, третя особа, що не заявляє самостійних вимог Верхівцевська міська рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

09.10.2020 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального провадження в підготовчому судовому засіданні на 23.11.2020 року.

23.11.2020 року проведене підготовче судове засідання . Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.01.2021 року.

Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки у відповідності до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.

18.01.2021 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить визнати його особою позбавленою батьківського піклування та особою з їх числа – з 25 квітня 2018 року, після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним: він народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його батьками є: ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

Батьки розірвали шлюб незадовго після його народження. Батько не виховував його та ухилявся від сплати аліментів. За реєстрацією місця проживання ( с. Полівське Малоолександрівська сільська рада) знявся в 2014 році в невідомому напрямку. Інші відомі йому родичі зі сторони батька у нього відсутні. У Верхньодніпровському відділі поліції його батько значиться як зниклий безвісти.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 . Після її смерті він проживав із вітчимом, під опіку взятий не був. Закінчив школу та Вільногірський міський коледж.

19 липня 2018 року він змінив прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 .

Вважає, що він був позбавлений батьківського піклування після смерті матері, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 , та має право на встановлення статусу особи із числа дітей, позбавлених батьківського піклування та опіки, що й стало підставою звернення до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи. Також пояснив, що його мати померла, коли йому ще не виповнилось 18 років. Батька свого він взагалі не знає. І після смерті матері намагався його відшукати, але отримав повідомлення з відділу поліції, про те , що його батько значиться як зниклий безвісти. Після смерті матері він продовжив проживати з вітчимом, але піклування над ним вітчим не оформляв.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явилися , про дату час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується даними паспорта та копією свідоцтва про народження.

Батьками заявника згідно свідоцтва про народження є: ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження .

Шлюб між батьками позивача був розірваний. В подальшому мати позивача одружилась вдруге і змінила прізвище на ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача - ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

На час смерті матері позивача, останньому 18 років ще не виповнилось.

19.07.2018 року позивач змінив прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 .

За доводами позивача він свого батька не знає. Оскільки батьки розірвали шлюб, коли він був маленьким. Позивачем з`ясовувалось місце знаходження батька. Але за останньою відомою реєстрацією місця проживання батька позивача ( с. Полівське Малоолександрівська сільська рада). ОСОБА_3 , знятий в 2014 році з реєстраційного обліку та вибув в невідомому напрямку, що підтверджується довідкою Малоолександрівська сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Згідно довідки Верхньодніпровського відділі поліції батько позивача значиться як зниклий безвісти, що підтверджується наданою позивачеві довідкою.

Свідок ОСОБА_7 , в судовому засіданні пояснив, що він почав проживати з матір`ю позивача, коли останньому виповнився 1 рік. Мати позивача померла до досягнення ОСОБА_8 повноліття. Вони продовжили проживати разом. Батько ОСОБА_8 за цей час жодного разу не з`являвся, аліментів не виплачував. І коли вони його розшукували виявилось, що він зниклий безвісти. За життя його дружина не позбавляла батька ОСОБА_8 батьківських прав, так як вони не бачили в цьому потреби. В судовому порядку батько ОСОБА_8 безвісти відсутнім не визнавався.

З повідомлення служби у справах дітей Верхньодніпровської районної державної адміністрації позивачеві відмовлено у наданні статусу дитини позбавленої батьківського піклування, оскільки позивач звернувся до служби після виповнення 18 років. І довідка про те. що батько позивача перебуває у розшуку датована також, коли позивачеві вже виповнилось 18 років.

Відповідно до ст. 1 ЗУ « Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» - діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв`язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов`язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов`язки, а також діти, розлучені із сім`єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов`язків з причин, які неможливо з`ясувати у зв`язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти;

статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування;

особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування;

Судом встановлено, що мати позивача померла до виповнення позивачеві 18 років, а місце знаходження батька позивача невідоме. Проте батько позивача безвісно відсутнім не визнавався та доказів того, що батько позивача перебував у розшуку суду не надано.

Таким чином судом встановлено, що позивач після смерті матері фактично набув статусу дитини позбавленої батьківського піклування. Але в юридично статус батька позивача як безвісно відсутнійього не оформлений належним чином. Тобто відсутнє рішення суду про визнання батька позивача безвісно відсутнім.

Тому позовні вимоги позивача про визнання позивача особою, позбавленою батьківського піклування є передчасними.

Також судом встановлено, що на даний час позивач відноситься до осіб із числа дітей, позбавлених батьківського піклування, оскільки на час звернення позивача із відповідною заявою останньому не виповнилось 23 роки і в якого мати померла до досягнення позивачем 18 років. А стосовно батька необхідно вирішити питання про визнання його безвісно відсутнім в судовому порядку, оскільки відомості про місце знаходження батька позивача відсутні з 2014 року, тобто також до досягнення позивачем 18 років.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про передчасність подання даної позовної заяви і про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог, виходячи з того, що судом ухвалюється рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 грн. 80 коп., покладаються на позивача і за рахунок відповідача не відшкодовуються.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних за позовом ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 до Верхньодніпровської районної державної адміністрації (юридична адреса: пр.. Шевченка, 21 м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області , ЄДРПОУ 23929891) третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Верхівцевська міська рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (юридична адреса: вул. Центральна, 75 м. Верхівцеві про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , особою позбавленої батьківського піклування та особою, з їх числа з 25 квітня 2018 року, після смерті матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 грн., 80 коп., покласти на позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду

Повний текст рішення виготовлений 28.01.2021 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 28.01.2021 року

Рішення набирає законної сили 02.03.2021 року