Рішення № 94446044, 22.01.2021, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/3705/20

провадження у справі №2/0285/273/21

22 січня 2021 року м. Новоград-Волинський

Новоград - Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б., за участі секретаря судового засідання Медяної І.В. та осіб, які беруть участь у справі:

позивач: представник ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2 , представник ОСОБА_3 ,

розглянувши в порядку за спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради «Новоград-Волинськтеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за централізоване опалення місць загального користування будинку,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року КП «Новоград-Волинськтеплокомуненерго» звернулось до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованості за централізоване опалення місць загального користування будинку за період 11.10.2017 року по 15.04.2020 року включно в розмірі 2 432,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог підприємство зазначає, що ОСОБА_2 є власником квартир АДРЕСА_1 . У багатоквартирному будинку за вказаною адресою діє система централізованого опалення. Місця загального користування опалюються централізовано. Квартира ОСОБА_2 відключена від системи централізованого опалення будинку, що підтверджується актом від 14.10.2003 року. Позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення до вказаного багатоквартирного будинку, у якому мешкає відповідач. Відповідачу присвоєно особистий рахунок споживача послуг з централізованого опалення. У порушення вимог чинного законодавства відповідач у період з 11.10.2017 року по 15.04.2020 року включно своєчасно не сплачував надані послуги з централізованого опалення місць загального користування зазначеного будинку, у результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 2 432,34 грн. Відповідач на усні та письмові повідомлення не реагує, борг не сплачує.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в поновному обсязі та пояснила, що комунальне підприємство не є повноважним органом, який вирішує питання про встановлення пільг. Таким органом є Департамент праці та соціального захисту населення, до якого повинна звернутись споживач з питання щодо встановлення пільг на сплату житлово-комунальних послуг. У разі встановлення споживачу пільги, Департамент праці та соціального захисту населення направляє таку інформацію до комунального підприємства «Новоград-Волинськтеплокомуненерго» і після цього комунальне підприємство нараховує плату з урахування встановленої пільги. Відносно ОСОБА_2 такої інформації до комунального підприємства не надходило, тому сума за надані послуги нарахована в повному обсязі.

Відповідач та її представник в судовому засіданні пояснили, що позовні вимоги позивача не визнають, оскільки нараховуючи заборгованість зі сплати за централізоване опалення місць загального користування, Комунальне підприємство не врахувало, що вона має право на пільгу відповідно до ст. 7, ст. 6 п. 6-9 ст. 7 абзац 3 Закону України від 24.03.1998 року “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист” на плату за користування житлово-комунальними послугами в розмірі 50%. Однак, Комунальне підприємство, здійснюючи нарахування плати за централізоване опалення місць загального користування, не врахувало її право на таку пільгу і здійснило нарахування заборгованості без застосування цієї пільги, просять у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач – ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.13).

Квартира у якій проживає відповідач відключена від мережі централізованого опалення будинку, що підтверджується копією акта приймання виконаних робіт по відключенню від ЦО в окремому приміщенні в житловому багатоквартирному будинку від 14 жовтня 2003 року (а.с.15).

Позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення будинку АДРЕСА_2 , відповідачу присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_1 .

В період з 11.10.2017 року по 15.04.2020 року ОСОБА_2 оплату послуг з централізованого опалення місць загального користування багатоквартирного будинку не здійснював, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 2 432,34 грн. (а.с.8, 9).

Незважаючи на неодноразові попередження про наявну заборгованість за отриману теплову енергію та необхідності її погашення, відповідач таку заборгованість не погашає (а.с. 11-12).

За змістом ст. 13 Конституції України та ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24 січня 2006 року та ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», власник квартири (споживач) зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, та дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері даних послуг.

Відповідно до п. 28 Правил споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Методика встановлює порядок визначення витрат теплової енергії та опалення місць загального користування у багатоквартирних будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами.

Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Статтею 24 цього Закону передбачено основні обов`язки споживача теплової енергії, якими, крім інших, є додержання вимог договору і нормативно-правових актів.

Окрім того, обов`язок відповідача своєчасно вносити плату за комунальні послуги, в тому числі і за теплову енергію, випливає зі ст. 68 Житлового кодексу України.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні прав а та обов`язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов`язки і такою дією є реальне надання послуг та їх споживання і часткова оплата боржником.

Нормами ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

У постановах від 26 вересня 2018 року (справа № 703/58/16-ц) та від 3 жовтня 2019 року (справа № 539/2966/15-ц) Верховний Суд зазначив, що оскільки житло відповідача знаходиться у багатоквартирному будинку, вона зобов`язана нести витрати з утримання та обслуговування будинку спільно з іншими власниками квартир цього будинку, отже, оплачувати послуги з централізованого опалення місць загального користування згідно з встановленими тарифами.

У постанові Верховного Суду від 7 лютого 2018 року (№ 703/4963/15-ц ) висловлено правову позицію про те, що нарахування оплати за опалення місць загального користування здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства та існуючих нормативних документів, відповідачі дану послугу фактично отримують, а тому повинні її оплачувати. Нарахування плати за послугу з централізованого опалення у місцях загального користування проводиться рівномірно на всіх мешканців - користувачів багатоквартирного будинку, незалежно від того, підключений цей мешканець до централізованого опалення чи має індивідуальну систему опалення, що відповідає вимогам Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 № 359.

Таким чином, оскільки відповідач є власником квартири у багатоквартирному будинку, він зобов`язаний оплачувати послуги з централізованого опалення місць загального користування такого будинку, які фактично надаються енергопостачальною компанією, незалежно від того, чи підключена квартира відповідача до мережі централізованого опалення, чи ні.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Щодо посилання відповідача на те, що їй не нараховано 50% пільгу на оплату за централізоване опалення місць загального користування будинку, оскільки вона являється вдовою ветерана військової служби, суд знаходить такі доводи необґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно довідки Новоград-Волинсько-Червоноармійського об`єднаного міського військового комісаріату від 21.03.2013 року вдові ОСОБА_4 , як дружині померлого чоловіка ветерана військової служби ОСОБА_5 згідно ст.ст. 6, 7 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист” надається пільга на 50% знижку плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) (а.с. 83).

Відповідач ОСОБА_2 , перебуває на обліку в єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб які мають право на пільги, як вдова ветерана військової служби та користується 50% знижкою оплати житлово-комунальних послуг, послуг зв`язку (а.с.79).

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї” від 4 червня 2015 року № 389, визначено механізм реалізації права споживачів на отримання пільг. Відповідно до змісту зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України структурний підрозділ з питань соціального захисту населення подає щомісяця до 25 числа житлово-експлуатаційним організаціям, житлово-будівельним кооперативам, ОСББ, організаціям, що надають житлово-комунальні послуги та ін. списки пільговиків, які мають право на отримання пільг, надає в установленому порядку пільги готівкою для придбання твердого палива і скрапленого газу, а також видає пільговикам довідки для отримання інших видів пільг, які надаються з урахуванням доходу, відповідно до законодавства. Підприємства надають у встановленому порядку протягом дванадцяти місяців пільги пільговика, зазначеним у списках.

Отже, відповідно до змісту Постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 року № 389 органом який встановлює право споживача на пільгу за сплату житлово-комунальних послуг є відповідний структурний підрозділ з питань соціального захисту населення (Департамент праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради), який у разі встановлення такої пільги споживачу, направляє відповідну інформацію організаціям, що надають житлово-комунальні послуги.

Разом з тим, відповідно до відповіді Департаменту праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради від 4.01.2021 року ОСОБА_2 має право на пільги згідно Закону України “Про статус ветеранів вісімкової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, як вдова ветерана військової служби, з 1.10.2016 року користується пільгою з газопостачання та опалення. При цьому, як вбачається із змісту зазначеного листа Департаменту праці, пільги на оплату послуг з централізованого опалення місць загального користування будинку у ОСОБА_2 відсутні (а.с.106).

Отже, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження встановлення їй компетентним органом (Департаментом праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради) пільги з оплати послуг за централізоване опалення місць загального користування будинку в розмірі 50%.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 є інвалідом ІІ, що підтверджується копіює посвідчення серія НОМЕР_2 від 11.07.2018року.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживаюча та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради «Новоград-Волинськтеплокомуненерго» (вул. І. Франка, 15, м. Новоград-Волинський, Житомирська область ЄДРПОУ 35824365) заборгованість за централізоване опалення місць загального користування в розмірі 2 432 (дві тисячі чотириста тридцять дві) гривні 34 копійки за період з 11 жовтня 2017 року по 15 квітня 2020 року.

Судові витрати в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні компенсувати позивачу за рахунок Державного бюджету України, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвалу суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а саме Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області.

Рішення складено в повному обсязі та підписано 27 січня 2021 року.

Суддя Т.Б. Сташків