Постанова № 9444249, 15.04.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2010 р.                                                                       К-20957/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представника відповідача –Лінніка О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя

на постанову Господарського суду міста Севастополя від 26 липня 2007 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2007 року

у справі № 20-12/157

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастопольський судноремонтний завод «Лазарєвське адміралтейство»

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя

про визнання недійсним рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2007 року ТОВ «Севастопольський судноремонтний завод «Лазарєвське адміралтейство»звернулось до суду з позовом до ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02 квітня 2007 року № 0000072200/0.

Постановою Господарського суду міста Севастополя від 26 липня 2007 року позов задоволено. Визнано недійсним рішення ДПІ у Нахімовському районі міста Севастополя №0000072200/0 від 02 квітня 2007 року про застосування до ТОВ «Севастопольський судноремонтний завод «Лазарєвське адміралтейство»штрафних санкцій на суму 166568,91 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2007 року постанову Господарського суду міста Севастополя від 26 липня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду міста Севастополя від 26 липня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2007 року, прийняти нове рішення, яким позов залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя провела виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Севастопольський судноремонтний завод «Лазарєвське адміралтейство»з питань дотримання вимог валютного законодавства, за результатами якої було складено акт №166/10/22-099/30394016/5 від 22 березня 2007 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яке полягає в перевищенні встановленого законодавством строку надходження валютної виручки у сумі 2659984,91 рос. рублів в межах договору № 34/05-6 від 20 жовтня 2005 року на умовах відстрочки поставки з перевищенням 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу на 19 днів та перевищенні встановленого законодавством строку надходження валютної виручки у сумі 2000000,00 рос. рублів в межах договору № 20 від 15 вересня 2003 року на умовах відстрочки поставки з перевищенням 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу на 121 день.

02 квітня 2007 року ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя на підставі акту перевірки прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000072200/0, яким згідно статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 166568, 91 грн.

Перевіркою було встановлено, що ТОВ «Севастопольський судноремонтний завод «Лазарєвське адміралтейство»09 червня 2006 року здійснило імпортну операцію на суму 2659984,91 рос. рублів в межах договору № 34/05-6 від 20 жовтня 2005 року з нерезидентом - Відкритим акціонерним товариством «Пермська науково-виробнича приладобудівна компанія»на умовах відстрочки поставки з перевищенням 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу. Вказана операції була здійснена позивачем з перевищенням встановленого законодавством строку надходження валютної виручки на 19 днів, оскільки строк на перевищення встановленого законодавством строку по імпортній операції на вказану суму згідно зазначеного договору, встановлений індивідуальною ліцензією Національного банку України № 959 від 27 листопада 2006 року, настає не пізніше 31 грудня 2006 року. Інших ліцензій по вищевказаній імпортній операції в ході перевірки позивачем не надано.

Також перевіркою було встановлено, що 27 червня 2006 року ТОВ «Севастопольський судноремонтний завод «Лазарєвське адміралтейство»здійснило імпортну операцію по перерахуванню авансового платежу в сумі 2000000,00 рос. рублів у межах договору № 20 від 15 вересня 2003 року з нерезидентом - Відкритим акціонерним товариством «Горизонт»на умовах відстрочки поставки з перевищенням 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу. Вказана операції була здійснена позивачем з перевищенням встановленого законодавством строку надходження валютної виручки на 121 день, оскільки законодавчо встановлений строк - не пізніше 25 вересня 2006 року. Індивідуальна ліцензія Національного банку України на продовження законодавчо встановленого строку за вказаною імпортною операцією на зазначену суму позивачем до перевірки надана не була.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що позивачем було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, а саме: отримано згоду Мінекономіки на продовження строків розрахунків до 31 січня 2007 року, тоді як Державна податкова адміністрації України тричі безпідставно відмовила в наданні такої згоди, а тому позивач не повинен нести відповідальність у вигляді штрафних санкцій.

Однак, з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

У разі перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, в разі виконання резидентами договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення Національний банк України може надавати індивідуальні ліцензії (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»).

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»порушення резидентами строків повернення валютної виручки або строків поставки товару, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Порядок отримання індивідуальних ліцензій визначається Інструкцією про порядок здійснення і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженою постановою правління Національного банку України від 24 березня 1999 року №136 (далі –Інструкція).

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 1.5 розділу 1 Інструкції перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями резидентів дозволяється виключно за наявності ліцензії. Обов'язковою умовою для отримання ліцензії є наявність остаточного висновку Державної податкової адміністрації України про можливість продовження цих строків за зовнішньоекономічними договорами резидентів, визначеними статтею 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Без виконання зазначеної умови клопотання про отримання ліцензії Національний банк України не розглядатиме.

Згідно з пунктом 5.2 розділу 5 Інструкції для отримання ліцензії за імпортною операцією резидент має подати до Національного банку України, зокрема, заяву за довільною формою з обґрунтуванням потреби в перевищенні законодавчо встановлених строків розрахунків, яка, поряд з іншою інформацією, обов'язково має містити суму заборгованості та строк перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків та висновок, зазначений в абзаці другому пункту 1.5 цієї Інструкції.

Так, індивідуальна ліцензія може бути видана за зверненням резидента як в межах строку, передбаченого статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», так і після його закінчення. В той же час санкції, передбачені статтею 4 вказаного Закону, підлягають застосуванню при перевищенні строку розрахунку лише у разі відсутності ліцензії Національного банку України, а не у випадку несвоєчасного її отримання.

Судова колегія вважає за необхідне відзначити, що ліцензія Національного банку України - це індивідуальний правовий акт, виданий на перевищення встановлених законодавством строків розрахунків, який, у тому числі, усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому - має зворотню силу в часі. Тобто, ліцензія Національного банку України, яка видана вже після перевищення строків законодавчо встановленого строку розрахунків ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені.

Отже, позивачем не були виконані вимоги чинного законодавства, які передбачають отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України, в разі, коли відстрочення поставки продукції перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу постачальнику.

При цьому колегія суддів приймає, як обґрунтовані, доводи касаційної скарги, що ТОВ «Севастопольський судноремонтний завод «Лазарєвське адміралтейство»не оскаржувало дії Державної податкової адміністрації України щодо відмови у наданні остаточного висновку для отримання підприємством індивідуальної ліцензії Національного банку України на перевищення граничних термінів розрахунків по зовнішньоекономічним контрактам та дії Мінекономіки щодо несвоєчасного надання висновку.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя правомірно нарахувала позивачу штрафні санкції в розмірі 166568,91 грн. за порушення законодавчо встановлених строків поставки товару спірним рішенням.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, постанова Господарського суду міста Севастополя від 26 липня 2007 року та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2007 року підлягають скасуванню із постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя задовольнити.

Постанову Господарського суду міста Севастополя від 26 липня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2007 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: ________ Л.І. Бившева

Судді: ________ М.І. Костенко

________ Н.Є. Маринчак

________ Є.А. Усенко

________ Т.М. Шипуліна