Вирок № 94441328, 26.01.2021, Ямпільський районний суд Сумської області

Справа №590/1066/18

Провадження № 1-кп/590/13/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року Ямпільський районний суд

Сумської області

в складі: головуючого судді - Бондарчук Я.П.

за участю секретаря: - Кубрак В.Г.

за участю: сторони обвинувачення, прокурора - Зайцева І.А.

сторони захисту: обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника, адвоката - Страшок О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Ямпіль Сумської області об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дружба Ямпільського району Сумської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1) 24.09.2009 року Ямпільським районним судом Сумської області за ч.1 ст.185 КК України до 200 годин громадських робіт;

2) 17.05.2010 року Ямпільським районним судом Сумської області за ч.2 ст.389 КК України до 4 місяців 20 днів арешту;

3) 05.04.2011 року Ямпільським районним судом Сумської області за ч.1 ст.309 КК України до 4 місяців арешту;

4) 02.03.2012 року Ямпільським районним судом Сумської області за ч.2 ст.263 КК України до 180 годин громадських робіт;

5) 19.06.2012 року Ямпільським районним судом Сумської області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.277, ч.1 ст.70 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі, згідно ч.4 ст.70, 72, 71 КК України до остаточного покарання у виді 2 років позбавлення волі;

6) 06.09.2012 року Середино-Будським районним судом Сумської області за ч.2 ст.15 ч.2 ст.305, ч.2 ст.307, ч.1 ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі;

7) 28.04.2017 року обвинувальний акт за ч.2 ст.185 КК України направлено до Шосткинського районного суду Сумської області;

8) 20.09.2017 року обвинувальний акт за ч.2 ст.185 КК України направлено до Шосткинського районного суду Сумської області;

9) 29.03.2018 року обвинувальний акт за ч.2 ст.185 КК України направлено до Шосткинського районного суду Сумської області;

10) 14.05.2018 року обвинувальний акт за ч.2 ст.185 КК України направлено до Шосткинського районного суду Сумської області;

11) 25.05.2018 року Ямпільським районним судом Сумської області за ч.2 ст.309, ст.69 КК України до 2 років позбавлення;

12) 31.05.2018 року обвинувальний акт за ч.2 ст.185 КК України направлено до Шосткинського районного суду Сумської області;

13) 11.07.2018 року обвинувальний акт за ч.1 ст.263 КК України направлено до Шосткинського районного суду Сумської області,

14) 22.11.2018 Шостинським міськрайонним судом Сумської області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.263 КК України до 3 років позбавлення волі,

15) 22.05.2019 року Середино-Будським районним судом Сумської області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В середині березня 2018 року у вечірній час ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне з корисливих спонукань викрадення чужого майна, яке належить ПАТ «Українська залізниця», з 518 кілометру, 10 пікету, непарної колії перегону Хутір-Михайлівський - Зернове, шляхом вільного доступу, діючи повторно, таємно викрав 34 штуки старопридатних болтів в зборі, вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи №19/119/11-1/1518е від 11.05.2018 року 1 (один) клемний болт в зборі становить - 15,94 грн., тобто загальною вартістю - 541,96 грн.. Таким чином, своїми злочинними діями ОСОБА_1 заподіяв ПАТ «Українська залізниця» матеріальну шкоду на загальну суму 541,96 грн..

Крім того, 04.04.2018 року в післяобідній час ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне з корисливих спонукань викрадення чужого майна, яке належить ПАТ «Українська залізниця», з 518 кілометру, 10 пікету, непарної колії перегону Хутір-Михайлівський - Зернове, шляхом вільного доступу, діючи повторно, намагався таємно викрасти 17 штук старопридатних болтів в зборі, вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи №19/119/11-1/1890е від 05.06.2018 року 1 (один) старопридатний болт в зборі становить - 17,17 грн., тобто загальною вартістю - 291,89 грн.. Таким чином, своїми злочинними діями ОСОБА_1 заподіяв ПАТ «Українська залізниця» матеріальну шкоду на загальну суму 291,89 грн..

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю та надав суду чіткі та послідовні покази з цього приводу, пояснивши, що в середині березня 2018 року у вечірній час він з 518 кілометру, 10 пікету, непарної колії перегону Хутір-Михайлівський - Зернове, таємно викрав 34 штуки старопридатних болтів в зборі, після чого він з викраденим зник та розпорядився ним на власний розсуд. Крім того, 04.04.2018 року в післяобідній час він з 518 кілометру, 10 пікету, непарної колії перегону Хутір-Михайлівський - Зернове, намагався викрасти 17 штук старопридатних болтів в зборі, проте злочин не довів до кінця з причин, що від нього не залежали.

Заслухавши пояснення обвинуваченого, з`ясувавши думку учасників судового провадження, за згодою обвинуваченого суд відповідно до ч.3 ст.26 та ч.3 ст.349 КПК України визнав за недоцільне досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності його позиції, роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, стосуються речових доказів та судових витрат.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998р., параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009р.), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978р., «Коробов проти України» від 21.10.2011р. - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом. У суду не має сумнівів щодо об`єктивності та правдивості показань обвинуваченого.

За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, та за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, що виразились у незакінчному замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчинене повторно.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокат Страшок О.В., не заперечував факти скоєння його підзахисним інкримінованих йому злочинів, просив суд з урахуванням всіх обставин справи суворо не карати.

Згідно ст.337 КПК України суд діє в межах висунутого обвинувачення.

Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 у відповідності до положень ст.12 КК України вчинив злочин середньої тяжкості та замах на злочин середньої тяжкості, у вчиненому розкаявся, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває (Т.2, а.с.39,40), відповідно до довідки Шосткинської ЦРЛ №391 від 10.08.2018 року перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога з 29.03.2018 року з діагнозом «РПВВ алкоголя (синдром залежності)» (Т.2 а.с.30), раніше судимий (Т.2 а.с.32-36, 46-48), за місцем проживання характеризується посередньо (Т.2 а.с.42,43).

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст.66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст.67 КК України, є рецидив злочинів.

Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява №10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. При цьому суд також враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів.

При розгляді даного кримінального провадження суд керувався принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно ст.6 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, обставин, які пом`якшують та обтяжують його покарання, враховуючи роз`яснення, надані в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 не можливе без ізоляції його від суспільства, а покаранням, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк. При визначенні остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити його з врахуванням положень ч.1, ч.4 ст.70 КК України.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України витрати на проведення судової товарознавчої експертизи №19/119/11-1/1518е від 11.05.2018 року в сумі 429,00 грн. (чотириста двадцять дев`ят грн. 00 коп.) та витрати на проведення судової товарознавчої експертизи №19/119/11-1/1890е від 05.06.2018 року в сумі 429,00 грн. (чотириста двадцять дев`ят грн. 00 коп.), а всього 858,00 грн. (вісімсот п`ятдесят вісм грн. 00 коп.) слід покласти на обвинуваченого.

Запобіжний захід під час досудового розслідування відносно ОСОБА_1 не обирався.

Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину, на суму 2517,16 грн. (дві тисячі п`ятсот сімнадцять грн. 16 коп.).

В ході судового розгляду даний позов знайшов своє підтвердження та був в повному обсязі визнаний обвинуваченим.

Керуючись п.1, п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», ч.3 ст.349, ст.ст.368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання:

-за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

-за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеним цим вироком, більш суворим покаранням, призначеного вироком Середино-Будського районного суду Сумської області від 22.05.2019 року, визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 22.11.2018 року.

У строк покарання за цим вироком зарахувати ОСОБА_1 часткове відбуте ним покарання за вироком Середино-Будського районного суду Сумської області від 22.05.2019 року у виді позбавлення волі, з 22.11.2018 року по 26.01.2021 року.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Речові докази, а саме:

-6 (шість) закладних болтів у зборі, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Ямпільського ВП ГУНП в Сумській області - повернути потерпілій стороні Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 40081221) шкоду, завдану внаслідок злочину, на суму 2517,16 грн. (дві тисячі п`ятсот сімнадцять грн. 16 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експертів у кримінальному провадженню на загальну суму 858,00 грн. (вісімсот п`ятдесят вісм грн. 00 коп.), в тому числі:

-за проведення товарознавчої експертизи №19/119/11-1/1518е від 11.05.2018 року в сумі 429,00 грн. (чотириста двадцять дев`ят грн. 00 коп.);

-за проведення товарознавчої експертизи №19/119/11-1/1890е від 05.06.2018 року в сумі 429,00 грн. (чотириста двадцять дев`ят грн. 00 коп.).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Ямпільський районний суд Сумської області протягом 30 днів з моменту його проголошення

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ямпільського районного суду

Сумської області Я.П. Бондарчук