Рішення № 94441244, 26.01.2021, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2151/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року м. Суми

Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Черних О.М., з участю секретаря судового засідання Землюк А.П., з участю представника позивача Грабар В.П., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз збут» (м. Суми, вул. О.Береста, 21, Сумської області) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2020 року позивач звернувся з позовом і просив стягнути з відповідача борг за спожитий газ у сумі 42532,22 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що є постачальником газу населенню, бюджетним установам та організаціям, промисловим підприємствам, а також іншим юридичним особам послуг з постачання природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ. Зокрема поставляв газ відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 . В 2016 році в зв`язку з неповною сплатою за отримані послуги постачання за вказаною адресою було припинено, шляхом відключення та пломбування запірного пристрою на вводі в будинок. Під час контрольного огляду вузла обліку 23.10.2019 року було виявлено несанкціоноване відновлення газопостачання на об`єкті споживача та складений акт про порушення № 02/3173, та здійснені контрольні зняття показань, які склали 35006,97 гривень. Різниця показників склала 6779,97 м. куб. та було нараховано заборгованості в сумі 47382,62 гривень. З листопада 2019 року по травень 2020 року відповідач добровільно сплачував заборгованість і станом на 01.05.2020 року вона склала 43269, 37 гривень. Після направлення досудового попередження на адресу відповідача, останній частково сплатив заборгованість у розмірі 737,15 гривень, у зв`язку з цим позивач звертався до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача боргу за надані послуги з газопостачання у розмірі 42532,22 грн. Втім за заявою відповідача судовий наказ № 587/1639/20 від 18.08.20120 року був скасований ухвалою суду від 02.09.2020 року. А тому позивач звертається з зазначеною позовною заявою до суду про стягнення заборгованості з відповідача в сумі 42532,22 гривень.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначивши, що він деякий час не користувався будинком за адресою: АДРЕСА_1 , а користувалися будинком інші особи.

Суд, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач є постачальником газу населенню, бюджетним установам та організаціям, промисловим підприємствам, а також іншим юридичним особам послуг з постачання природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ. Зокрема позивач постачав газ відповідачу за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 14) . Даний будинок був прийнятий відповідачем у спадок від померлих у 2009 році спадкодавців, з якими він проживав разом, але спадщину він не оформив, що підтверджується довідкою виконкому Битицької сільської ради Сумського району від 31.08.2020 року (а.с. 15).

У зв`язку з тим, що споживач не своєчасно та не в повному обсязі сплачував отримані послуги з постачання природного газу, в лютому 2016 році оператором ГРМ газопостачання у помешканні, яке відповідач прийняв у спадщину було припинено, шляхом відключення та пломбування запірного пристрою на вводі в будинок. 23 жовтня 2019 року оператором ГРМ під час контрольного огляду вузла обліку та перевірці цілісності пломб, було виявлено несанкціоноване відновлення газопостачання на об`єкті відповідача та складений, в його присутності, акт про порушення № 02/3173, та здійснені контрольні зняття показань ЗВТ, які склали 35006,97 куб. м. (а.с. 16). Різниця показників лічильника, на момент припинення газопостачання та на момент виявлення самовільного відновлення, склала 6779,97 м. куб., що складає 47382,62 гривень.

З листопада 2019 року по травень 2020 року відповідач добровільно сплачував заборгованість і станом на 01.05.2020 року вона склала 43269, 37 гривень, що підтверджується роздруківкою за вказаною адресою (а.с. 18).

Після направлення досудового попередження на адресу відповідача, останній частково сплатив заборгованість у розмірі 737,15 гривень (а.с. 17-18).

Позивач звертався до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача боргу за надані послуги з газопостачання у розмірі 42532,22 грн., втім за заявою відповідача судовий наказ № 587/1639/20 від 18.08.20120 року був скасований ухвалою суду від 02.09.2020 року (а.с. 19).

Статтею 13 ЦПК України визначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених ЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

З встановленого вбачається, що спірні правовідносини між сторонами є цивільними та врегульовані ст. ст. 11, 256, 257, 264, 509, 526, 542, 543 ЦК України, ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, п. 17 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року № 2246, умов Типового договору про наданню населенню послуг з газопостачання, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 року № 938 (зі змінами, внесеними згідно Постановою КМ № 119 від 22.02.2012 року). Відповідно до зазначених положень нормативних актів споживач повинний здійснювати плату за надані послуги з газопостачання не пізніше 10 числа наступного місяця.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 509 ЦК України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом (ч. 3 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу»).

Відповідно до п. 2 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належить: наявність несанкціонованого газопроводу; несанкціоноване відновлення газоспоживання; несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.

Пунктом 4 глави І Розділу І Кодексу ГРМ несанкціоноване відновлення газоспоживання визначено як виявлений після складання акта про припинення розподілу природного газу (газопостачання) та/або пломбування запірних пристроїв чи встановлення інвентарної заглушки факт несанкціонованого втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі на об`єкт споживача, пошкодження або зняття інвентарних заглушок тощо, внаслідок чого здійснюється чи є можливість несанкціонованого відбору природного газу на об`єкті споживача (окремих його газових приладах чи пристроях), у тому числі поза обліком.

Кодексом газорозподільних систем визначено, що у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого відновлення газоспоживання або використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу спожитий об`єм природного газу визначається за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня припинення газопостачання (або у разі здійснення попередньої перевірки відключеного стану - з дня такої перевірки, що має підтверджуватися відповідним актом перевірки), а при використанні газу без договору - з дня його закінчення (розірвання) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

На думку суду, позивач довів факт дійсності та чинності між сторонами даного спору договірних відносин із постачання природного газу для побутово-споживчих потреб відповідачу та одночасне грубе порушення останнім умов вищенаведеного договору та норм Кодексу газорозподільних систем у виді відновлення газопостачання у зв`язку з чим позивачем нараховано ОСОБА_1 42532 грн. 22 коп. (з урахуванням сплати частини боргу) вартості природного газу.

Окрім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 264, 285 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз збут» (м. Суми, вул. О.Береста, 21, Сумської області) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз збут» (місцезнаходження м. Суми вул. О.Береста, 21, код ЄДРПОУ 33586236) борг за спожитий газ в сумі 42532 грн. 22 коп., відшкодування витрат у сумі 2102 грн. 00 коп., а всього 44634 грн. 22 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Черних