Постанова № 94441123, 27.01.2021, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/917/20

Провадження № 3/581/2/21

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2021 року сел. Липова Долина

Суддя Липоводолинського районного суду Сумської області Кузьмінський О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Липоводолинського відділення поліції ГУНП України в Сумській області, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого на посаді енергетика ТОВ «СК-АГРО», до адміністративної відповідальності не притягувався,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

21 листопада 2020 року о 2 год. 13 хв. в сел. Липова Долина по вул. Благовіщенській водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Згідно висновку закладу охорони здоров`я № 179 ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9. Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 у судовому засіданні 22 січня 2021 року провину не визнав, зазначивши, що не керував транспортним засобом перед його зупинкою на вимогу поліцейського, та пояснивши, що уночі 21 листопада 2020 року за проханням товариша ОСОБА_2 приїхав автомобілем ВАЗ 21099 до місцевого розважального закладу у Липовій Долині, щоб забрати останнього. Деякий час перебував там і «пригубив» алкогольного напою, а потім разом з ОСОБА_2 рухаючись на автомобілі були зупинені поліцейськими. Після перевірки документів поліцейські їх відпустили, не виявивши в нього ознак алкогольного сп`яніння. Автомобіль не заводився і у зв`язку з сильною знервованістю та незадовільним емоційним станом, пов`язаним, зокрема, з хворобою рідних людей, він випив горілки, що була у ОСОБА_2 . Після цього повернулися поліцейські, виявили ознаки алкогольного сп`яніння, повезли до лікарні.

Захисник Цвіркун І.О. вважав, що провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки не доведена вина у його вчиненні ОСОБА_1 . Також як на підстави закриття провадження посилався на те, що не було підстав для зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , медичний висновок було складено медичною установою, діяльність якої припинено, біологічне середовище – кров було відібрано у ОСОБА_1 21 листопада 2020 року, а лабораторні тести були проведені 23 листопада 2020 року, не зрозуміло чому для дослідження була взята у ОСОБА_1 саме кров, а не інше біологічне середовище, при проведенні лабораторних досліджень було використано обладнання, строк експлуатації якого сплинув, в акті медичного огляду відсутні відомості про вимірювальний засіб, який застосовувався, направлення на медичний огляд поліцейським було виписане в лікарні, не було підстав доставляти ОСОБА_1 до лікарні, дата та час на відеореєстраторі поліцейського відрізнялися від фактичних дати та часу, 2-й примірник протоколу є неякісним.

Допитаний поліцейський ОСОБА_3 дав показання, що ним під час патрулювання сел. Липова Долина 21 листопада 2020 року був помічений автомобіль ВАЗ 21099, який здійснював небезпечне маневрування. Після зупинки цього автомобіля у його водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки водій відмовився, був доставлений до Липоводолинської районної лікарні, де пройшов медичний огляд. Оскільки результат дослідження крові ОСОБА_1 був готовий за декілька днів, після надання висновку про його перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме 24 листопада 2020 року був складений протокол про адміністративне правопорушення. Під час проходження медичного огляду та складення протоколу ОСОБА_1 не заперечував факту керування ним транспортним засобом безпосередньо перед його зупинкою. Посилання ОСОБА_1 на те, що 21 листопада 2020 року правоохоронці двічі протягом невеликого проміжку часу зупиняли його під час керування автомобілем не відповідають дійсності. Налаштовані дата та час портативного відеореєстратора, що використовувався ним 21 листопада 2020 року, є некоректними, оскільки він не має доступу до цих налаштувань, водночас зафіксовані обставини є послідовними та відповідають дійсності. У проміжку часу між проходженням медичного огляду та складенням протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 неодноразово шукав із ним зустрічі, пропонував неправомірну вигоду за нескладення протоколу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини вчинення правопорушення, суд вважає, що керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, водій ОСОБА_1 порушив п. 2.9. (а) Правил дорожнього руху та своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення доводиться такими доказами:

протоколом про адміністративне правопорушення серія ДПР 18 № 236322 від 24 листопада 2020 року;

копією направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 листопада 2020 року;

медичним висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 21 листопада 2020 року про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння станом на 2 год. 35 хв. 21 листопада 2020 року;

копією акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №179 від 21 листопада 2020 року, який зафіксовано перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння станом на 2 год 35 хв 21 листопада 2020 року з показником етилового спирту в крові 3 %;

відеозаписом події 21 листопада 2020 року, який було відтворено під час розгляду справи, та на якому зафіксовано рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 21 листопада 2020 року о 2 год 13 хв, його зупинку поліцейським, виявлення ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , пропозицію пройти огляд на визначення стану сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального приладу та в медичному закладі, проходження ОСОБА_1 огляду у медичному закладі, складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само за відмову осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп`яніння.

Суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Суд вважає необґрунтованими доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом перед зупинкою автомобіля поліцейським та про повернення автомобіля поліцейських, оскільки це спростовується дослідженим відеозаписом, на якому зафіксовано рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , його зупинку поліцейським, не оспорювання ОСОБА_1 факту керування автомобілем.

Щодо доводів захисника Цвіркуна І.О. щодо відсутності підстав для зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 то суду її вважає такими, що не мають доказового значення для вирішення питань, які вирішуються під час розгляду справи.

З приводу складення медичного висновку установою, діяльність якої припинено, то суду зазначає, що дійсно бланк медичного висновку, яким установлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння у графі «найменування закладу» має напис КНП «Липоводолинська центральна районна лікарня», діяльність якого була припинена в 2019 році. Також висновок скріплений печаткою «для пакетів» КНП Липоводолинська центральна районна лікарня. Однак у зазначеному медичному висновку у відповідній графі «назва закладу охорони здоров`я, де проводився огляд» зазначено КНП Липоводолинська районна лікарня, яка є правонаступником центральної районної лікарні. На переконання суду викладене не може бути підставою для визнання недійсним проведеного медичного огляду.

З приводу зазначення в Акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №179 від 21 листопада 2020 року інформації про те, що біологічне середовище – кров було відібрано 21 листопада 2020 року, а лабораторні тести були проведені 23 листопада 2020 року, то суд у цьому питанні порушень нормативних актів не вбачає, оскільки як висновок, так і акт медичного огляду почали заповнюватися відповідним медичним працівником 21 листопада 2020 року, цього ж дня була відібрана кров для проведення лабораторного дослідження. При цьому його результат був готовий 23 листопада 2020 року, після чого лікарем і був встановлений заключний діагноз, про що зроблені відповідні записи до висновку та акту медичного огляду.

Щодо відібрання крові, а не іншого біологічного матеріалу, то суд у цьому жодних порушень не вбачає, оскільки це узгоджується із вимогами пунктів 12, 13 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року №1452/735, та як було зафіксовано відеозаписом, ОСОБА_1 категорично відмовився від продування відповідного приладу та наполягав на відібранні саме крові.

При проведенні лабораторних досліджень біологічного середовища ОСОБА_1 було використано колориметр фотоелектричний концентраційний КФК - 2, виготовлений у 1984 році та відповідно до паспорту якого його строк служби становить 10 років. Втім, відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, чинного до 10 червня 2021 року, що міститься у матеріалах справи, засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам експлуатаційної документації, у зв`язку з чим суд відхиляє відповідні доводи захисника.

Щодо відсутності в акті медичного огляду відомостей про вимірювальний засіб, який застосовувався, то форма бланку цього акту не передбачає такого запису, в той же час акт містить запис про те, що лабораторне дослідження було проведено методом фотометрії рідкої частини крові, в якій було виявлено етиловий спирт 3%.

Щодо складення поліцейським направлення на медичний огляд безпосередньо в лікарні, то суду зазначає про відсутність порушень діючого законодавства з цього приводу, оскільки цей акт є підставою для проведення медичного огляду в медичному закладі, в той же час де та коли був складений поліцейським такий акт суттєвого значення не має.

Відносно доводів захисника про відсутність підстав доставляти ОСОБА_1 до лікарні для проведення медичного огляду, то суду їх вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на визначення стану сп`яніння поліцейським, огляд проводиться в закладі охорони здоров`я, що і було зроблено.

Відповідно до п. 5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх

справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Зафіксований на відеозаписах з камери поліцейського дата та час пояснюється некоректністю його налаштування на камері, що підтвердив суду поліцейський ОСОБА_3 . При цьому на наявних у матеріалах справи відеозаписах зафіксовані всі суттєві обставини вчинення правопорушення, які є послідовними та утворюють його об`єктивну сторону, а та обставина, що перебіг подій не є безперервним, жодним чином не свідчить про неможливість прийняття цих відеозаписів у якості доказів, а також про недостовірність зафіксованих на них обставин вчинення правопорушення.

Неякісність 2-го примірника протоколу не спростовує висновків суду, а також суд зазначає, що ОСОБА_1 при отриманні його копії не висловлював зауваження з цього приводу.

Що стосується клопотання ТОВ «СК-АГРО» про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 21 КУпАП з передачею матеріалів справи на розгляд трудовому колективу ТОВ «СК-АГРО», в якому ОСОБА_1 працює на посаді енергетика, для застосування заходів громадського впливу, то воно задоволенню не підлягає, оскільки особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу виключно за умови, якщо характер вчиненого правопорушення та особа правопорушника свідчать про доцільність застосування до особи заходу громадського впливу. Тобто можливість звільнення від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів справи на розгляд трудового колективу для застосування заходів громадського впливу є правом суду та вирішується з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника, в сукупності з усіма з`ясованими фактами, що дозволяють вирішити питання про доцільність звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності.

Суд зазначає, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУАП є грубим (ч. 2 ст. 30 КУпАП), характеризуються умисною формою вини та має підвищений рівень суспільної шкідливості, при цьому об`єктом цього правопорушення є безпека дорожнього руху та здоров`я громадян, що вчиняється особою, яка керує джерелом підвищеної небезпеки.

Таким чином, аналіз указаних правових норм, у поєднанні із характером вчиненого правопорушення та особою ОСОБА_1 , дають підстави стверджувати про неможливість його звільнення від адміністративної відповідальності, оскільки таке звільнення не буде сприяти виконанню завдань КУпАП, а накладення на ОСОБА_1 стягнення є необхідним для досягнення його мети у виді запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, що у свою чергу вказує на необхідність ухвалення рішення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.

Щодо наданої позитивної характеристики ОСОБА_1 , наявності в нього постійного місця проживання та про його не притягнення до кримінальної і адміністративної відповідальності, то їх, в сукупності з іншими встановленими судом обставинами, суд не може визнати підставою для звільнення його від стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами та передачі на поруки трудовому колективу.

Враховуючи положення ст. 33 КУпАП та беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, вважаю, що з метою недопущення подібних правопорушень у майбутньому необхідним буде застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн. судового збору.

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 221, 245, 280, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 грн., який підлягає зарахуванню до державного бюджету за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова судді може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О. В. Кузьмінський