Ухвала суду № 94440719, 27.01.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/4833/13-ц

н\п 6/490/116/2021

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

27 січня 2021 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді – Шолох Л.М.

при секретарі – Буряченку Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві подання приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича про примусове проникнення до нежитлових приміщень боржника, -

ВСТАНОВИВ:

До Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Д.О. (далі – приватний виконавець), в якому він просить з метою повного, своєчасного виконання рішення суду для проведення виконавчих дій щодо опису і арешту майна боржника ОСОБА_1 надати дозвіл на примусове проникнення до нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та належать боржникові на праві власності частина цього нерухомого майна.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 26 січня 2021 року для розгляду цього подання визначено суддю Шолох Л.М.

Відповідно до частини другої статті 439 ЦПК України розгляд подання здійснюється без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб та приватного виконавця Куліченка Д.О., який просить його подання розглядати без його участі.

З матеріалів справи № 490/4833/13 слідує, що заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 липня 2013 року задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .Ю ТОВ «Аква-Терм- Миколаїв» на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 11196234000 від 10 серпня 2007 року (реєстраційний номер 11196234001) в розмірі 1 129 690 грн 81 коп., вирішено питання про розподіл судових витрат.

Це заочне рішення ніким оскаржено не було та звернуто до примусового виконання.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О. від 09 серпня 2019 року відкрито виконавче провадження № 5977076 з виконання виконавчого листа № 490/4833/13-ц від 24 вересня 2013 року, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва на виконання означеного заочного рішення.

Постановами приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О. від 09 серпня 2019 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, кошти і цінні папери, майнові права, корпоративні права та інше.

Копію цих постанов, а також вимогу приватного виконавця від 09 серпня 2019 року боржник ОСОБА_1 отримав за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (дата отримання не вбачається).

За повідомленнями IBOX bank, АТ «Скай Банк», АТ «КБ «Глобус», АБ «Укргазбанк», АТ «Вест Файненс Енд Кредит Банк», АТ «БТА Банк», АТ «РВС Банк», АТ «Креді Агріколь Банк», АТ «АКБ «Аркада», АТ «ОТП Банк», АТ «Кристалбанк», АТ «Банк Альянс», АТ «Кредобанк», АТ «Комерційний інвестиційний банк», АТ «ІНГ Банк Україна», АТ АКБ «Львів», АТ «Асбіобанк», АТ «Агропросперіс Банк», АТ «Банк інвестицій та заощадженнь», ПАТ «Фамільний», АТ «Комерційний Індустріальний Банк», ПАТ «Комерційний Банк «Акордбанк», АТ «Альрпарі Банк», АТ «Авангард Банк», АТ «Банк «Портал», АТ «Юнекс Банк», АТ «ЄПБ», АТ «АКБ «Конкорд», АТ «Мета Банк», ПАТ «МТБ Банк», АТ «Банк Кредит Дніпро», АТ «Перший інвестиційний Банк», АТ «Кредит Європа Банк», ПАТ «А-Банк» боржник ОСОБА_1 не має відкритих рахунків у цих банках.

09 серпня 2019 року приватним виконавцем направлено боржнику ОСОБА_1 направлено вимогу подати приватному виконавцю у п`ятиденний строк декларацію про доходи та майно боржника. В строк до 21 серпня 2019 року в період з 09.00 год. до 12.00 год. з`явитися до офісу приватного виконавця Куліченка Д.О. та надати приватному виконавцю документальне підтвердження виконання рішення суду або пояснення щодо причин невиконання рішення суду.

04 жовтня 2019 року приватним виконавцем направлено боржнику вимогу 17 жовтня 2019 року з 10.00 год. надати приватному виконавцю доступ до нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

17 жовтня 2019 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого встановлено, за вказаною адресою двері не відчинили. Перевірити майновий стан та місце проживання боржника є неможливим.

Також 17 жовтня 2019 року приватним виконавцем після виходу за адресами АДРЕСА_3 , та АДРЕСА_2 зі слів сусідів встановлено, що боржник ОСОБА_1 за цими адресами не з`являється.

20 березня 2020 року приватним виконавцем направлено боржнику ОСОБА_1 вимогу 02 квітня 2020 року з 10.00 год. надати приватному виконавцю доступ до нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

02 квітня 2020 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , при якому встановлено, за вказаною адресою двері не відчинили. Перевірити майновий стан та місце проживання боржника не виявляється можливим.

10 квітня 2020 року приватним виконавцем направлено боржнику ОСОБА_1 вимогу 24 квітня 2020 року з 10.00 год. надати приватному виконавцю доступ до нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

24 квітня 2020 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , під якого встановлено, за вказаною адресою двері не відчинили. Перевірити майновий стан та місце проживання боржника не є можливим.

14 грудня 2020 року приватним виконавцем направлено боржнику ОСОБА_1 вимогу 18 грудня 2020 року з 10.00 год. надати приватному виконавцю доступ до нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

18 грудня 2020 року здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , яким встановлено, що вимогу приватного виконавця від 14 грудня 2020 року боржник не виконав, доступ до нежитлового приміщення для опису та арешту майна боржника ОСОБА_1

22 грудня 2020 року приватним виконавцем направлено боржнику ОСОБА_1 вимогу 18 грудня 2020 року з 10.00 год. надати приватному виконавцю доступ до нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту від 28 грудня 2020 року приватний виконавець здійснив вихід за адресою АДРЕСА_1 , для перевірки майнового стану боржника, а також для опису та арешту майна боржника ОСОБА_1 . Боржником вимогу приватного виконавця від 22 грудня 2020 рок не виконав, щодо надання доступу до нерухомого майна, нежитлового приміщення для опису та арешту майна не виконано, доступ до приміщень не забезпечено.

Надалі 30 грудня 2020 року приватним виконавцем направлено вимогу боржнику про надання доступу до нерухомого майна, нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

Актом від 11 січня 2021 року, складеного приватним виконавцем Куліченком Д.О. Вимогу приватного виконавця боржник не виконав, доступу до нерухового майна не забезпечив.

11 січня 2021 року приватним виконавцем направлено вимогу боржнику про надання доступу з 10 год 00 хв щодо доступу до нерухомого майна, нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 . Цього ж дня приватний виконавець направив боржнику вимогу про надання 22 січня 2021 року з 14 год 00 хв. доступ до нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 .

22 січня 2021 року приватним виконавцем складено акт про те, що боржником доступу до помешкання за адресою АДРЕСА_2 для здійснення ним виконавчих дій.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданого приватним виконавцем подання суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі – Закон України «Про виконавче провадження») виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Під час здійснення виконавчого провадження, серед іншого, виконавець має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Частиною першою статті 439 ЦПК України встановлено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

За змістом Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм підстави для висновку про законодавче збалансування прав як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано.

Питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Судове рішення про надання дозволу на проникнення до житла чи іншого володіння боржника має бути вмотивованим, тобто суду мають бути надані переконливі докази того, що виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до майна, проте це не дало результатів.

Підставою для такого проникнення є порушення боржником у виконавчому провадженні, встановлених статтею 19 Закону «Про виконавче провадження» обов`язків, які свідчать про ухилення особи від виконання рішення суду.

До таких обов`язків, зокрема, відноситься обов`язок допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.

Таким чином, юридично важливою обставиною при розгляді подання виконавця про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.

Відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Згідно частин першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як слідує з матеріалів справи № 490/4833/13-ц виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 490/4833/13-ц про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ТОВ «Аква-Терм - Миколаїв» на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором № 1119623400 0 від 10 серпня 2007 року в розмірі 1 129 690 грн 81 коп. відкрито 09 серпня 2019 року.

За період з 09 серпня 2019 року до січня 2021 року приватний виконавець двічі звертався до суду з подання про примусове проникнення до нежитлових приміщень, розташованих у АДРЕСА_1 .

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2020 року та ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 вересня 2020 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Миколаївської області від 14 грудня 2020 року, відмовлено приватному виконавцю ОСОБА_4 у примусовому проникненні до нежитлових приміщень, розташованих у АДРЕСА_1 .

Під час ухвалення зазначених рішень предметом судового контролю були виконавчі дії, вчинені приватним виконавцем у виконавчому провадженні № 59770763 за період з 09 серпня 2019 року по 24 квітня 2020 року. За результатами судового розгляду суди як першої так і апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для надання дозволу на примусове проникнення до нежитлових приміщень, що розташовані у АДРЕСА_1 у означений період часу.

Надалі приватним виконавцем на адресу боржника ОСОБА_1 направлено вимоги від 14, 22, 30 грудня 2020 року та 11 січня 2021 року з вимогою надати доступ до нежитлових приміщень у АДРЕСА_1 . Приватним виконавцем надано докази направлення цих вимог, однак докази отримання боржником цих вимог суду не надано.

Приватним виконавцем складені акти від 22 січня 2021 року про те, що боржник відсутній як за адресою АДРЕСА_2 (адреса місця реєстрації) так і за адресою АДРЕСА_3 (адреса місця проживання). При цьому матеріали справи не містять доказів оголошення боржника у розшук.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що боржник ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином про вимоги приватного виконавця від 14, 22, 30 грудня 2020 року та 11 січня 2021 року, що вказує на його необізнаність та неможливість виконання ним вимог приватного виконавця.

Слід також зазначити, що нежитлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1 є об`єктом спільної часткової власності як боржника так і ПМП «Енерготехбуд».

За змістом статті 355 ЦПК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (частина перша статті 358 ЦПК України). Зміст правовідносин спільної власності полягає в єдності об`єкта права власності та множинності суб`єктів такого права.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що приватний виконавець не надав доказів ухилення боржника від виконання рішення суду та перешкоджанню ним у здійсненні виконавчих дій.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 259, 260, 261, 269, 352-354, 439 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича про примусове проникнення до нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя Л.М. Шолох