Рішення № 94438804, 26.01.2021, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/2765/20

Провадження № 2/323/168/21

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

26.01.2021 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі судді Н.В.Фісун, за участю секретаря Мірошниченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Оріхівського РЕМ до ОСОБА_1 про стягнення боргу за активну електричну енергію, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому вказує, що 15.07.2011 року між ПАТ «Запоріжжяобленерго» (Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» є найменуванням Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго») та побутовим споживачем ОСОБА_2 був укладений Договір про користування електричною енергією № 072762. За умовами Договору, кожна із сторін взяла на себе зобов`язання, а саме: Електропостачальник взяв на себе зобов`язання постачати Споживачу електричну енергію у необхідних обсягах відповідно до потужності електроустановок, а Споживач взяв на себе зобов`язання оплачувати вартість одержаної електричної енергії за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені Договором.

На підставі Договору ПАТ «Запоріжжяобленерго» відкрило особовий рахунок побутового споживача № 072762 на ім`я Боржника та проводило постачання електричної енергії на об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В період виникнення боргу за вказаною адресою проживала ОСОБА_1 . Станом на 01 листопада 2018 року сум боргу за використану електричну енергію складає 9 660 грн. Споживач вказаний борг визнала та уклала боргову угоду.

В період часу з 01.12.2017 року по 01.01.2019 року боржником було спожито електричної енергії на загальну суму 12 241, 90 грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Тому позивач просив суд стягнути з відповідача борг за недораховану електроенергію у сумі 12241,90 грн. та понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 13.11.2020 року відкрито спрощене позовне провадження, у якій роз`яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзив на позов та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходили.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позову наполягав у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, зазначила, що згодна сплачувати борг згідно боргової угоди №51 за 01.12.2017 рік по 01.11.2018 року так як дійсно проживала за даною адресою та використовувала електричну енергію. Щодо боргу у сумі 2581,90 не визнає, так як доказів , що саме вона повинна сплачувати цей борг позивачем не надано, договір з нею ніхто не укладав, а договір укладався між позивачем та ОСОБА_3 . У судових дебатах заявила клопотання про звільнення її від сплати судового збору, так як отримує аліменти на дитину та знаходиться у декретній відпустці.

Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 21.01.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про залучення у якості співвідповідача ОСОБА_4 у цивільній справі за позовом ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Оріхівського РЕМ до ОСОБА_1 про стягнення боргу за активну електроенергію.

Суд, заслухавши сторони по справі, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази надані сторонами, вважає, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 Цивільного кодексу України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 58 ЗУ «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно ч. 1 п. 3 ст. 57 ЗУ «Про ринок електричної енергії» електропостачальник має права на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Згідно Правил роздрібного ринку електричної енергії побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Згідно з п. 42 ПКЕЕН, побутовий споживач зобов`язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил. Пунктом 20 ПКЕЕН передбачено, що розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Судом встановлено, що 15.07.2011 року між ПАТ «Запоріжжяобленерго» (Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» є найменуванням Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго») та побутовим споживачем ОСОБА_2 був укладений Договір про користування електричною енергією № 072762/а.с.4/.

На підставі Договору ПАТ «Запоріжжяобленерго» відкрило особовий рахунок побутового споживача № 072762 на ім`я боржника та проводило постачання електричної енергії на об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

24.04.2012 року ОСОБА_5 набула право власності на квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №236305151/а.с.32/.

В період часу з 01.12.2017 року по 01.01.2019 року за вказаною адресою було спожито електричної енергії на загальну суму 12 241, 90 грн., борг за яку до теперішнього часу не сплачено, що підтверджується відповідним розрахунком.

У судовому засіданні відповідач підтвердила, що період часу з 01.12.2017 року по 01.11.2018 року вона проживала за адресою: АДРЕСА_1 та користувалася електричною енергією. Сплачувала у 2019 році за електричну енергію , але квитанції не збереглися.

12.11.2018 року ОСОБА_1 підписала угоду №51 про порядок погашення боргу та угоду №51 про визнання боргу за період з 01.12.2017 року по 01.11.2018 року в сумі 9660 грн. 00 коп. Угода є чинною, не визнана недійсною, тому зобов`язання, передбачені нею, підлягають виконанню. Також, зазначену суму боргу відповідач визнала у судовому засіданні. Тому борг у сумі 9660 грн. 00 коп. підлягає стягнення з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за період з 01.11.2018 року по 01.01.2019 року у розмірі 2581, 90 коп. суд вважає в задоволенні позову в цій частині слід відмовити з наступних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Оріхівського РЕМ звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.11.2018 року по 01.01.2019 року у розмірі 2581, 90 коп.

Судом встановлено, що 24.04.2012 року ОСОБА_5 набула право власності на квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №236305151.з 24.04.2012 року у ОСОБА_6 , як споживача послуг електропостачання припинилися цивільно-правові відносини ОСОБА_6 з ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Оріхівського РЕМ за вказаною квартирою. (а.с. 32).

Окрім того, позивачем до позову додано розрахунок боргу по особовому рахунку № НОМЕР_1 , де зазначено користувача послуг не відповідача і не власника квартири, а ОСОБА_3 . Договір укладений також між позивачем та ОСОБА_3 /а.с.4/.

Відповідно до частин 1-4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Відповідно до статей 77, 78, 79 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі статтею 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Зокрема, позивач посилається на те, що на їх думку заборгованість виникла з 01.11.2018 року по 01.01.2019 року у розмірі 2581, 90 коп. внаслідок неналежного виконання своїх обов`язків відповідачем ОСОБА_1 , але зазначене є припущенням, а також не є переконливим зазначення про те, що позивач не був обізнаний про зміну власника квартири.

Довідка виконавчого комітету Малатокмачанської сільської ради Оріхівського району Запорізької області та акт щодо встановлення фактичного місця проживання гр. ОСОБА_1 , затвердженого головою Малатокмачанскьої сільської ради Запорізької області суд не бере до уваги як доказ, оскільки вони суперечать один одному. В довідці зазначено, що ОСОБА_1 проживала за адресою: АДРЕСА_1 з вересня 2017 року по жовтень 2019 року, а в акті зазначено- з 01.08.2017 року по 01.12.2019 рік. Позивачем дані суперечності у судовому засіданні усунуті не були.

Суд не бере до уваги як належний та допустимий доказ роздруківку , яка надана у судовому засіданні ОСОБА_1 щодо оплати за борг користування електричною енергією, так як вона належним чином не завірена, та неможливо прочитати та встановити за що саме проходила оплата, по якому особовому рахунку.

Згідно з частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не було надано під час розгляду справи в суді належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за електричну енергію за період з 01.11.2018 року по 01.01.2019 року у розмірі 2581, 90 коп.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати членів малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї. На підтвердження того, що ОСОБА_1 є багатодітною матір`ю, отримує аліменти, не має більше інших доходів, відповідач доказів суду не надала.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1679 грн. 50 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 526-527, 530, 629, 714 ЦК України ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 274- 279, 280-289, 353,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Оріхівського РЕМ до ОСОБА_1 про стягнення боргу за активну електричну енергію – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобенерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ЄДРПОУ 00130926, р/р НОМЕР_2 в ПАТ «Метабанк», МФО 313582) борг за недораховану електричну енергію в розмірі 9660 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобенерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ЄДРПОУ 00130926, р/р НОМЕР_2 в ПАТ «Метабанк», МФО 313582) судовий збір у сумі 1679 грн. 50 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду, з урахуванням вимог п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХIII Перехідних Положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року.

Повний текст рішення виготовлений 27 січня 2021 року.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області Н.В.Фісун