Постанова № 94438754, 20.01.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/5347/20 2-а/335/6/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді Соболєвої І.П.,

за участю секретаря суового засідання Лазоренко Д.М.,

представника відповідача Аксьонової І.О.,

розглянувши у відкритому судового засідання в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107-Б адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Запорізької міської ради про скасування постанови від 16 червня 2020 року № 482 про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

25.06.2020 до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови від 16.06.2020 № 482 про накладення адміністративного стягнення з підстав невідповідності постанови вимогам Кодексу України про адміністративне правопорушенняі закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 06.05.2020 інспектором ЮП Шевченківського відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області був складений протокол про адміністративне правопорушення серія АПР18 № 625283. Згідно протоколу, 06.05.2020, близько 11:35 год. перебуваючи за місцем роботи у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 , позивач здійснив продаж табачних виробів, а саме цигарок марки «LМ» неповнолітньому ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП. Адміністративною комісією виконавчого комітету Запорізької міської ради, за результатами розгляду адміністративної справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, 16.06.2020 ухвалена постанова № 482 у справі про адміністративне правопорушення, якою мене визнано винним в порушенні ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення – штрафу в розмірі 5 100 грн. Копію постанови позивач отримав у відділенні поштового зв`язку із індексом 69002, 24.06.2020 (трек-номер номер відправлення 6910501774233). Окрім того, зазначає, що в оскаржуваній постанові позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП (Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів). Позивач заперечує, що вчиняв вказане правопорушення, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення серія АПР18 № 625283, складеному інспектором ЮП Шевченківського відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області вказано, що він вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП (Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами). Таким чином, зміст постанови не відповідає вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП України. Позивач вважає вказану постанову незаконною, оскільки порушено процесуальний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення та позивачу у відповідності до вимог ст. 279, 280 КУпАП не заслухано особу, яка бере участь у розгляді справи, не досліджено доказів і не надано можливості заявити клопотань. Тими самими діями порушено право позивача на захист. Також, позивач вважає, що відповідач не надано жодних доказів, щодо порушення позивачем КУпАП. Такі дії відповідача є порушенням вимог ст. 276 КУпАП та вимог ст. 268 КУпАП.

06.07.2020 судом відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на. Ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позов, з підтверджуючими доказами в обґрунтування у 5-денний термін з дня вручення ухвали суду. Ухвала суду отримана ввідповідачем 13.07.2020.

21.07.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, з обґрунтуванням того, що виконавчим комітетом на приймалось. Постанова, що оскаржується прийнята адміністративною комісією при виконавчому комітеті Запорізької міської ради. Таким чином Виконавчий комітет не є належним відповідачем у справі.

14.12.2020 ухвалою суду здійснено заміну відповідача на належного – адміністративну комісію при виконавчому комітеті Запорізької міської ради.

21.01.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов , який мотивований тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. У відзиві зазначено, що 16.06.2020 під час засідання адміністративної комісії, розглянуто матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 . Відповідно до протоколу, 06.05.2020 об 11 год. 42 хв. за адресою: АДРЕСА_2 за місцем роботи у магазині «Хоп-Хей», гр. ОСОБА_1 здійснив продаж тютюнових виробів, а саме цигарок марки «ЛМ» неповнолітньому гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідальність за це правопорушення передбачена ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З пояснень неповнолітнього гр. ОСОБА_2 , опитаного у присутності педагога ОСОБА_3 , вбачається, що він зайшов до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та замовив цигарки марки «ЛМ» чорничні. Продавець віком не поцікавився, а здійснив продаж замовлення. Таким чином, комісія вважає доведеним факт продажу гр. ОСОБА_1 цигарок марки «LM», що в принципі Позивачем і не заперечується. Зазначене підтверджується поясненнями неповнолітнього гр. ОСОБА_2 , наявним в матеріалах справи чеком та фотознімками. Факт продажу саме неповнолітній особі підтверджується поясненнями неповнолітнього гр. ОСОБА_2 і у адміністративної комісії немає підстав сумніватись у достовірності цих відомостей.

Позивач у судове засідання не з`явився. До суду подав заяву про розгляд справи за його відсутністю. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представнк відповідача в судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у відзиві на адміністративний позов, який долучено до матеріалів справи, у позові просила відмовити.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В межах розгляду даної справи суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятої ним постанови, з таких підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Із змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення № 482 від 16.06.2020 року, винесеної Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Запорізької міської ради, установлено, що відповідно протоколу 06.05.2020 приблизно о 11 год. 42 хв. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна буд. 426 за місцем роботи у магазині «Хоп-Хей», гр. ОСОБА_1 здійснив продаж тютюнових виробів, а саме цигарок марки «ЛМ» неповнолітньому гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідальність за це правопорушення передбачена ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Свідки адміністративного правопорушення відсутні. До протоколу додаються матеріали (які саме матеріали додаються, їх перелік, в протоколі не зазначено). Правопорушник від надання пояснень та отримання другого екземпляра відмовився у присутності понятих гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 , на засідання не з`явився.

Письмові пояснення неповнолітньої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 06.05.2020 відібрані інспектором ювенальної поліції у останнього в присутності ОСОБА_6 .

Із долучених представником відповідача пояснень ОСОБА_2 , також не можливо встановити факт скоєння власне позивачем адміністративного правопорушення. Так, у своїх поясненнях ОСОБА_2 не вказує, що продавцем який 06.05.2020 близько об 11:42 (або 11:40 достеменно неможливо встановити) год. в крамниці «Hop Hey» продав йому пачку цигарок «ЛМ», був саме ОСОБА_1 .

У поясненнях ОСОБА_2 відсутній статус громадянки ОСОБА_6 , тому встановити дотримання порядку допиту неповнолітнього з дотриманням вимог ст. 33 Закону України «Про національну поліцію», а саме допиту у присутності матері, іншого законного представника або педагога.

З постанови № 482 від 16.06.2020 випливає, що Комісією під час розгляду справи досліджувалися наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення, рапорт, чек, пояснення гр. ОСОБА_2 , фотоматеріали, клопотання гр. ОСОБА_1 від 13.06.2020. Повістку про день, дату та місце проведення засідання порушник отримав вчасно, від присутності на засіданні комісії та надання пояснень відмовився, посилаючись на те, що всі необхідні обставини виклав у клопотанні. З пояснень неповнолітньої особи гр. ОСОБА_2 у справі, якого було опитано у присутності педагога гр. ОСОБА_3 , вбачається, що хлопець 06.05.2020 зайшов до магазину «Хоп-Хей», де замовив цигарки марки «LM» чорничні. Продавець не поцікавився віком, здійснив продаж замовлення. Також, у справі наявні фотоматеріали із зображенням неповнолітнього гр. ОСОБА_2 біля магазину «Хоп-Хей» із чеком на цигарки. З урахуванням викладеного, дослідивши матеріали адміністративної справи, майновий стан порушника, комісія прийшла до висновку, що гр. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог чинного законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.

Відповідно до ст. 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Диспозицією частини 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням є порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Згідно ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов`язаний отримати у покупця, який купує пиво, (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП полягає у порушенні працівником підприємства (організації) торгівлі правил торгівлі алкогольними виробами, зокрема, продаж алкогольних виробів особі, яка не досягла 18 років.

Суб`єктом зазначеного правопорушення є працівник підприємства (організації) торгівлі.

Згідно з матеріалами справи, за адресою АДРЕСА_3 , у магазині дозволено проводити господарську діяльність (основний вид економічної діяльності 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах) фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

Однак, матеріалами справи не було підтверджено, що позивач ОСОБА_1 на час вчинення інкримінованого йому правопорушення був працівником магазину «Hop-Hey».

Згідно пояснень позивача, то він здійснив продаж табачних виробів іншому дорослому чоловіку, а не неповнолітньому ОСОБА_2 .

До протоколу додане фото, на якому зображений ОСОБА_2 з табачними виробами (пачкою цигарок «LM»), відеозйомка не проводилась, на наданих фото відсутня прив`язка до місцевості, дата, час фотознімку. Відеозапис суду, із записом моменту продажу тютюнових виробів неповнолітній особі, надано не було. Тобто, відсутні підстави вважати, що фото зроблене саме за цією адресою, тому суд не може прийняти їх до уваги, як належні та допустимі доказив розумінні ст. 73, 74 КАС України.

Відповідно до положень статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Долучений відповідачем рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до позиції, висловленої Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.05.2020 (справа № 524/5741/16-а), рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.

Пунктом 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 здійснив торгівлю тютюновими виробами неповнолітній особі і будь-яких інших доказів на підтвердження вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідачем не надано суду.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідачем не надано достатніх та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За таких обставин, оскільки суд не уповноважений виходити за межі постанови у справі про адміністративне правопорушення, матеріалами справи протиправні дії ОСОБА_1 передбачені ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення не підтверджується, підстав для його притягнення до відповідальності не вбачається через відсутність складу адміністративного правопорушення.

Окрім того, суд наголошує, що в описовій частині постанови дії ОСОБА_1 кваліфіковані відповідачем за ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у мотивувальній та резолютивній частинах комісія дійшла висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правпорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.

На підставі викладеного вище, враховуючи вимоги ст. 77 КАС України щодо покладення обов`язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності на суб`єкта владних повноважень, суд приходить до висновку про відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, що є правовою підставою для скасування оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КАС України за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72–79, 90, 242–246, 262, 268–272, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову у спраі про адміністративне правопорушення від 16.06.2020 № 482, якою на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП, накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення від 16.06.2020 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань адміністративної комісії при виконавчому комітеті Запорізької міської ради судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

В повному обсязі рішення складано 20.01.2021.

Інформація відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач – Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Запорізької міської ради: ідентифікаційний код 02140892, юридична адреса: пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105.

Суддя І.П. Соболєва