Рішення № 94438094, 26.01.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

26.01.2021

Справа № 331/22/21

Провадження № 2-а /331/17/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року м.Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Солодовнікова Р.С.,

за участю секретаря: Танковської А.А.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Запорізькій області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м.Запоріжжя звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) в інтересах від імені якого дії адвокат ОСОБА_2 із вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕАМ № 3490241 про накладення адміністративного стягнення від 28.11.2020 р. та закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.11.2020 інспектором патрульної поліції, який перебуває на службі у відповідача, відносно нього складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №3490241 про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.121 КУпАП

Згідно із зазначеною постановою 28.11.2020 року о 10:52 год. ОСОБА_1 в місті Запоріжжя по вул. Набережна позивач здійснював керування належного йому транспортного засобу ACURA MDX д/н НОМЕР_1 , порушив вимоги дорожнього знаку 3.29 (обмеження максимальної швидкості 40 км/г) та додаткового знаку 1.39 (аварійно небезпечна ділянка), чим порушив п.8.4. Правил дорожнього руху України (далі ПДР).

Позивач із зазначеною постановою не погоджується, зазначає що не порушував Правил дорожнього руху. Вважає, що обставини, викладені у постанові, не відповідають фактичним обставинам справи, збирання і фіксування доказів правопорушення, розгляд адміністративної справи та винесення постанови у справі проведені з порушенням вимог чинного законодавства.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача причини неявки суду не повідомив, надав відзив на позов, в якому посилаючись на безпідставність позовних вимог зазначив, що 28.11.2020 інспектором Пуздрач О.І. за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 TC 000571 було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме: водій транспортного засобу ACURA MDX з номерним знаком НОМЕР_2 , рухався зі швидкістю 68 км/год при цьому порушив вимоги дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості руху», а саме 40 км/г та перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 28 км/год, чим порушив п.8.4.в ПДР України. Дії працівників поліції вважають правомірними, оскільки вони діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підтвердження своїх доводів надані фото з приладу TruCam, з місця події, DVD-r диск з відеозаписом і фото.

У відповідності до вимог ч. 9 ст. 205 КАС України оскільки всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглянув справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Суд, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають значення для вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Згідно із ч.1ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідно до Конституції України і Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський під час виконання своїх службових обов`язків зобов`язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до постанови від 28.11.2020 року серії ЕАМ № 3490241 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що він 28.11.2020 року о 10:52 год. ОСОБА_1 в місті Запоріжжя по вул. Набережна здійснював керування належного йому транспортного засобу ACURA MDX д/н НОМЕР_1 , порушив вимоги дорожнього знаку 3.29 та додаткового знаку 1.39, чим порушив п.8.4 в ПДР.

Пункт 8.4 ПДР визначає поділення дорожніх знаків на певні групи , зокрема заборонні знаки - запроваджують або скасовують певні обмеження в русі (пункт 8.4 в).

Відповідно до п.12.10 Додаткові обмеження дозволеної швидкості руху можуть вводитися тимчасово і постійно. При цьому разом із знаками обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 обов`язково додатково встановлюються відповідні дорожні знаки, які попереджають про характер небезпеки та/або наближення до відповідного об`єкта.

У разі коли дорожні знаки обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 встановлені з порушенням визначених цими Правилами вимог щодо їх введення чи з порушенням вимог національних стандартів або залишені після усунення обставин, за яких їх було встановлено, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.

Диспозицією ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за порушення вимог дорожніх знаків.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ч.2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідно до встановлених процедур і довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами, зокрема довести керування позивачем транспортним засобом зі швидкістю, що перевищує сорок кілометрів на годину в зоні дії знаку 3.29 (обмеження максимальної швидкості 40 км/г) і наявність додатково встановлених відповідних дорожніх знаків, які попереджають про характер небезпеки та/або наближення до відповідного об`єкта, отже відповідно до пункту 12.10 ПДР дорожні знаки обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 встановлені з порушенням визначених цими Правилами вимог щодо їх введення чи з порушенням вимог національних стандартів або залишені після усунення обставин, за яких їх було встановлено, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Окрім того, статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У наведених положеннях Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015р. за № 1395 (далі - Інструкція).

Згідно із п.4 розділ 1 Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Інструкції Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.

Процедура розгляду справи визначена пунктами 9 і 10 розділу ІII Інструкції.

Так, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до пунктів 1,2 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Згідно із п.5 розділ IV Інструкції Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП).

З поданих відповідачем доказів (фото, відеозаписів) судом встановлено, що в порушення вищезазначеного порядку розгляду справи, посадовою особою відповідача не оголошено, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, не роз`яснені особі, яка бере участь у розгляді справи, її права і обов`язки.

Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №3490241 від 28.11.2020 року не відповідає вимогам статті 283 КУпАП, зокрема у постанові не зазначений технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення, як завершальної стадії розгляду справи, взагалі не відбулось. Поліцейський обмежився тільки спробою вручити постанову про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи викладене, посадовою особою відповідача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови грубо порушений порядок провадження у справі про адміністративне правопорушення, зокрема пункти 4,9 розділу ІІІ, а також пункти 2,5 розділу IV Інструкції.

Розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення без забезпечення прав і законних гарантій особи, що притягується до адміністративної відповідальності, об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення із суворим дотримання законності (ст.7 КУпАП) призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП, зокрема право користуватися юридичною допомогою адвоката, право знайомитися з матеріалами справи, на підставі яких уповноважена особа приймає рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, заявляти клопотання, подавати докази по справі, тощо.

За нормами КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку про відсутність належних і допустимих доказів порушення позивачем правил дорожнього руху.

В постанові про накладення адміністративного стягнення від 28.11.2020 року обов`язковим додатковим знаком зазначений знак 1.39 (аварійно - небезпечна ділянка), однак як встановлено з фото з місця події, наданими відповідачем, на даній місцевості встановлений інший дорожній знак, який попереджає про характер небезпеки та/або наближення до відповідного об`єкта - знак 6.23 (пляж або басейн). Отже, поліцейським помилково визначений додатковий знак, який відповідно до п.12.10 ПДР є обов`язковим, отже дотримання вимог до його встановлення впливає на притягнення водія до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.

Разом з тим, посадова особа відповідача у постанові про накладення адміністративного стягнення не зазначив з яких доказів він виходив при встановленні порушення позивачем вимог дорожнього знаку 3.29 (Обмеження максимальної швидкості 40 км/г). Даних про використання будь-яких технічних засобів для встановлення швидкості зазначена постанова не містить, що є порушенням статті 283 КУпАП.

Оцінюючи в сукупності порушення порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності, допущення суб`єктом владних повноважень помилок суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не можна вважати законним і таким, що проведене у спосіб, що визначений Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова не є законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини третьої ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу.

Судом встановлено, що позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 420,40 гривень. Вказані судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Керуючись ст.ст. 77,205, 241 , 268,271, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 28.11.2020 року серії ЕАМ № 3490241 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ( місце знаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108578 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420,40 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня проголошення.

На підставі ч.2 ст. 271 КАС України копію судового рішення невідкладно надіслати учасникам справи.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Запорізької області, код ЕДРПОУ 40108578, місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 96.

Повний текст рішення складено 26 січня 2021 року.

Суддя: Р.С. Солодовніков