Ухвала суду № 94437696, 26.01.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/961/21

1-кс/308/334/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Іванов А.П., при секретарі Боті О.І., за участі слідчого Покладюка Я.І., прокурора Красноголовця С.В., підозрюваної ОСОБА_1 , захисника Петруня М.М., перекладача Сабов Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого відділу Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Покладюка Я.І., погоджене прокурором Красноголовцем С.В., про застосування щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Сюрте Ужгородського р-ну Закарпатської області, фактично проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючої, неодруженої, на утриманні якої перебуває двоє неповнолітніх дітей, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

встановив:

24 січня 2021 близько 17:00 години ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом – усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, спрямованим на відкрите заволодіння чужим майном, повторно, з корисливим мотивом та метою незаконного збагачення за рахунок викраденого майна, проникли на територію приватного домогосподарства ОСОБА_3 , що за адресою АДРЕСА_2 . Перебуваючи на території вказаного домогосподарства, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 почали шукати в господарських спорудах цінні речі та предмети. В цей час потерпілий ОСОБА_3 побачив з вікна житлового будинку як невідомі особи ромської національності його грабують, а саме ОСОБА_2 з господарських споруд носить вироби з металу, а з приміщення ванної кімнати виходить ОСОБА_1 , тримаючи поліетиленовий пакет з побутовою технікою, серед якої: радіо, фен, плойка для волосся та одягом. Про дану подію ОСОБА_3 одразу в телефонному режимі повідомив свого сина ОСОБА_4 та попросив аби той приїхав на допомогу. Згодом потерпілий ОСОБА_3 вийшов з житлового будинку аби відібрати у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 речі, якими вони відкрито заволодівали, однак ОСОБА_1 кинула пакет із речами та нанесла потерпілому ОСОБА_3 два удари рукою в ділянку обличчя з лівої сторони, спричинивши тілесні ушкодження. Після цього, скориставшись безпорадним станом потерпілого ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 втекли за межі домогосподарства з виробами із металу, однак через кілька хвилин були затримані свідком ОСОБА_4 навпроти домогосподарства по АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України, а саме - закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого та проникненням в інше приміщення.

24.01.2021 о 21:00 годині ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України. 25.01.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні зазначеного злочину підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження.

Щодо ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, то слідчим в клопотанні зазначено про наявність ризиків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

На думку слідчого жоден з більш м`яких запобіжних заходів не здатен унеможливити ризики, зазначені у клопотанні, оскільки ОСОБА_1 ніде не працює, веде бродяжницький спосіб життя, її майновий стан є незадовільним.

З огляду на вказане, слідчий в клопотання просить застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили таке задовольнити, у зв`язку з обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків ухилення підозрюваної від слідства та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється тощо.

Захисник підозрюваної у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні вказаного клопотання, застосувати до такої більш м`який запобіжний захід, оскільки його підзахисна не має наміру ухилятися від слідства та суду, а свідки та потерпілі розслідуваного злочину допитані, отже відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Підозрювана у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку прокурора, пояснення слідчого з приводу поданого клопотання, підозрюваної та її захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Витягом з ЄРДР стверджується, що Ужгородським районним відділом поліції ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021071030000078 від 24 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України.

У відповідності до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

КПК України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

На підтвердження обґрунтованості підозри в інкримінованому ОСОБА_1 кримінальному правопорушенні, слідчим до клопотання додано ряд доказів, а тому така підтверджується зокрема протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 24.01.2021; протоколом огляду місця події від 24.01.2021; протоколом огляду місця події від 24.01.2021; рапортом оперативного працівника про встановлення осіб, причетних до скоєння злочину від 24.01.2021; відомостями з інформаційної системи АРМОР про особу ОСОБА_1 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 24.01.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 24.01.2021; довідкою КНП «ЦМКЛ Ужгородської міської ради» про тілесні ушкодження виявленні у потерпілого ОСОБА_4 від 24.01.2021; протоколом затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України від 24.01.2021; протоколом про уточнення анкетних даних від 25.01.2021; протоколом впізнання підозрюваної ОСОБА_1 по фотознімкам потерпілим ОСОБА_3 від 25.01.2021; протоколом впізнання підозрюваної ОСОБА_1 по фотознімкам свідком ОСОБА_4 від 25.01.2021; протоколом впізнання підозрюваної ОСОБА_1 по фотознімкам свідком ОСОБА_5 від 25.01.2021.

Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про причетність підозрюваної до злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України. При цьому зазначені у розглядуваному клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, отже за переконанням слідчого судді ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України.

Разом з тим слідчий суддя зауважує, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України вручено ОСОБА_1 25.01.2021.

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчий суддя враховує, що при обранні запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_1 , зазначений слідчим в клопотанні та заявлений прокурором в судовому засіданні ризик того, що підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється знайшов своє підтвердження, з огляду на те, що така офіційно не працевлаштована, її майновий стан незадовільний, а отже з корисливих мотивів може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім цього слідчий суддя вважає наявним ризик незаконного впливу ОСОБА_1 на свідків, потерпілого у кримінальному провадженні, а також на іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні

Так, розглядуване кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, ОСОБА_1 може здійснювати незаконний тиск на потерпілого та свідків, схиляючи таких до зміни даних слідству показів.

Окрім цього ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні закінченого замаху на грабіж за попередньою змовою групою осіб, а саме у групі з ОСОБА_2 , яка є підозрюваною у даному кримінальному провадженні. Тож задля уникнення кримінальної відповідальності підозрювана може вступати у поза процесуальні контакти з іншим підозрюваним у вказаному злочині для формування у слідства викривленої позиції щодо дійсних обставин інкримінованого їм діяння.

Разом з цим наявність вказаного ризику породжує ризик перешкоджання ОСОБА_1 кримінальному провадженню іншим чином, оскільки вплив на потерпілого, свідків та підозрюваного ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні призведе до неможливості встановлення дійсних обставин інкримінованого підозрюваній злочину.

При цьому слідчий суддя зазначає, що ризик переховування ОСОБА_1 від слідства та суду не доведений при розгляді клопотання, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, що вказує про наявність у такої міцних соціальних зв`язків.

Застосування альтернативних запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією підозрюваної ОСОБА_1 від суспільства, на думку слідчого судді, буде недостатнім для попередження вищевказаних ризиків й забезпечення належної процесуальної поведінки такого.

В рішенні у справі «Лабіта проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні закінченого замаху на грабіж, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого та проникненням в інше приміщення потерпілого, що свідчить про те, що така нехтує загальноприйнятими в суспільстві правилами поведінки, порушуючи при цьому право власності третіх осіб.

Разом з цим, слідчий суддя також враховує особу підозрюваної, зокрема те, що ОСОБА_1 не працює, що свідчить про відсутність офіційного джерела доходу, її майновий стан незадовільний, а також вона веде бродяжницький спосіб життя. Згідно з даних АРМОР ОСОБА_1 неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності. Зі слів ОСОБА_1 має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам, свідчить про підставність обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою на строк до 60 днів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених названим Кодексом. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення суду від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом, виходить з вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підозрювана ОСОБА_1 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі. У разі внесення застави на підозрювану ОСОБА_1 покладаються обов`язки, визначені в резолютивній частині ухвали, строк яких, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, визначено до двох місяців.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Обрати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесяти) діб.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 визначено до 24 березня 2021 року включно.

Встановити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

Роз`яснити, що ОСОБА_1 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 покласти наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим та іншими підозрюваним у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання вищезазначених обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення.

Строк дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків визначено до 24 березня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов