Рішення № 94436013, 22.01.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/21863/20

Пр. №2-а/521/32/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Сегеди О.М.

при секретарі - Ткач А.О.,

за участю представника позивача - адвоката Мхітарян О.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №1046/50000/20 від 25 листопада 2020 року,

встановив:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Держмитслужби, посилаючись на те, що 25 листопада 2020 року заступником начальника Одеської митниці Держмитслужби Пудрик Д.В. відносно нього було винесено постанову в справі про порушення митних правил № 1046/50000/20 від 25 листопада 2020 року, якою його, Адамовича Г.Е. - директора Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДАСОН» (далі - ТОВ «БУДАСОН»), було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, з накладанням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що на день вчинення правопорушення складає 22858,14 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , директором ТОВ «БУДАСОН», при декларуванні товарів у митній декларації № UA500110/2020/012424 від 03 жовтня 2020 року було невірно зазначено вагу товару, чим вчинені дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів, що спричинило недобори митних платежів у сумі 7619,38 грн., чим скоєно порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

Позивач вказував, що 03 жовтня 2020 року ним було подано до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію «ІМ 40 ДЕ», яка була прийнята та зареєстрована за № UA500110/2020/012424 на товар «Іграшки у наборах або комплектах», що надійшов у контейнері № FDCU0088141. В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України разом з митною декларацією були подані: інвойс № 12-976 від 26 червня 2020 року, коносамент № MEDUS2677426 від 28 серпня 2020 року, контракт № 20200703 від 03 липня 2020 року із додатковою угодою № 1 від 03 липня 2020 року, наряд № ARV12976 від 01 жовтня 2020 року та ін.

Зазначав, що 03 жовтня 2020 року посадовими особами ВМО № 4 м/п «Чорноморський» Одеської митниці та за участю співробітника Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби Ляха Ю.С. було проведено митний огляд, за результатами якого складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу.

Вказував, що 16 жовтня 2020 року головним державним інспектором відділу оперативного реагування № 2 управління забезпечення протидії митним правопорушенням Одеської митниці Держмитслужби Остапенком В.В. складено протокол про порушення митних правил № 1046/50000/20, яким, зокрема, встановлено, що: у доглянутих місцях вантаж візуально відповідає відомостям, заявленим у митний декларації, але фактичне співвідношення ваги товарів брутто та нетто складає 16% при заявлених 22%; до сплати підлягають платежі в сумі 99630,20 грн.; згідно листа м/п «Чорноморський» Одеської митниці від 12 жовтня 2020 року № 7.10-28.2-04/1812, з урахуванням зміни вагових характеристик товарів, сума митних платежів, що підлягала б сплаті за цією декларацією, становить 107249,579 грн.; різниця між сумою митних платежів, яка б підлягала сплаті за митною декларацією, та сумою митних платежів, фактично нарахованих та сплачених за цією декларацією, складає 7619,18 грн.; таким чином, директором ТОВ «БУДАСОН» ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів, шляхом декларування неправдивих відомостей щодо ваги товару, чим вчинено порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

Позивач стверджував, що, ним було заявлено у митній декларації вагу брутто та нетто, а також їх відсоткове співвідношення на підставі наданих постачальником за контрактом № 20200703 від 03 липня 2020 року документів про товар.

Так, відповідно до пакувального листа до інвойсу № 12-976 від 28 серпня 2020 року, вага брутто складає 4083 кг, а вага нетто - 3185 кг, що за формулою співвідношення складає 22%, інших даних йому відомо не було.

Однак, за результатами митного огляду встановлено, що вага брутто складає 4083 кг, а вага нетто - 3425 кг, а їх співвідношення - 16%.

Вказував, що 17 жовтня 2020 року, після встановлення вказаними актом та протоколом розбіжностей у дійсній вазі нетто та брутто, ним було сформовано та подано нову декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» за № UA500110/2020/013361 від 17 жовтня 2020 року та сплачено відповідні митні платежі в розмірі 107249,579 грн.

При цьому, 25 листопада 2020 року, на підставі вказаного протоколу, заступником начальника Одеської митниці Держмитслужби Пудриком Д.В. винесено постанову в справі про порушення митних правил № 1046/50000/20, якою його, Адамовича Г.Е. - директора ТОВ «БУДАСОН», притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України.

Стверджував, що ним не було заявлено будь-яких неправдивих відомостей, декларування товару здійснювалось на підставі наявної у товаросупровідних документах інформації про товар та ним не вчинено жодних протиправних дій, передбачених диспозицією ст. 485 МК України.

Посилаючись на порушення своїх прав, позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Одеської митниці Держмитслужби від 25 листопада 2020 року у справі про порушення митних правил № 1046/50000/20, якою його, якою його, Адамовича Г.Е. - директора ТОВ «БУДАСОН», притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 22858,14 грн.

Ухвалою суду від 28 грудня 2020 року по вказаній справі було відкрито провадження, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с. 46-47).

Представник позивача, який діє на підставі ордеру від 17 грудня 2020 року, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити (а.с. 33).

Представник Одеської митниці Держмитслужби в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. ст. 124, 126 КАС України, у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надав (а.с. 54, 55-57).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Згідно ст. 6 КАС України суд, при вирішенні справи керується, принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом встановлено, що 03 липня 2020 року між ТОВ «БУДАСОН» та компанією «ATENSA INTERTRADE KFT» було укладено контракт № 20200703 щодо поставки товарів, в кількості та за ціною, вказаними в інвойсі. У цей же день між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до контракту купівлі-продажу № 20200703 (а.с. 9-11, 12-13).

З метою митного оформлення у митному режимі «імпорт» товару, завезеного на адресу ТОВ «БУДАСОН», позивач, як декларант ТОВ «БУДАСОН», 03 жовтня 2020 року подав до Одеської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію «ІМ 40 ДЕ», яка була прийнята та зареєстрована за № UA500110/2020/012424 на товар «Іграшки у наборах або комплектах», що надійшов у контейнері № FDCU0088141 (а.с. 7).

Відповідно до граф 35 та 38 митної декларації № UA500110/2020/012424 від 03 жовтня 2020 рокудекларантом було заявлено вагу брутто 4083 кг та вагу нетто 3185 кг, що за формулою співвідношення складає 22%.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України разом з митною декларацією були подані: інвойс № 12-976 від 26 червня 2020 року, коносамент № MEDUS2677426 від 28 серпня 2020 року, контракт № 20200703 від 03 липня 2020 року із додатковою угодою № 1 від 03 липня 2020 року, наряд № ARV12976 від 01 жовтня року та інші товаросупровідні документи (а.с. 9-11, 12-13, 14, 15, 16, 17).

Встановлено, що відповідно до інформації, зазначеної у вказаних вище митній декларації та товаросупровідних документах, продавцем товару є фірма «ATENSA INTERTRADE KFT» (Угорщина), відправником товару є компанія «SHANTOU MAXLAND TRADING CO., LTD» (Китай), а покупцем та одержувачем є ТОВ «БУДАСОН»(Україна).

З матеріалів справи вбачається, що 03 жовтня 2020 року посадовими особами ВМО № 4 м/п «Чорноморський» Одеської митниці та за участю співробітника Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби Ляха Ю.С. було проведено митний огляд, за результатами якого складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу. В ході проведення часткового митного огляду встановлено, що у доглянутих місцях вантаж візуально відповідає відомостям, заявленим у митній декларації, але виявлено, що фактичне співвідношення ваги брутто та нетто складає 16%, при заявлених 22% у митній декларації (а.с. 18).

Встановлено, що 16 жовтня 2020 року головним державним інспектором відділу оперативного реагування № 2 управління забезпечення протидії митним правопорушенням Одеської митниці Держмитслужби Остапенком В.В. щодо Адамовича Г.Е. - директора ТОВ «БУДАСОН»,складено протокол про порушення митних правил № 1046/50000/20 (а.с. 19-24).

25 листопада 2020 року заступником начальника Одеської митниці Держмитслужби Пудриком Д.В. винесено постанову в справі про порушення митних правил № 1046/50000/20, якою Адамовича Г.Е. - директора ТОВ «БУДАСОН», притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України з накладанням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що на день вчинення правопорушення складає 22858,14 грн. (а.с. 25-29).

Зі змісту зазначеної постанови від 25 листопада 2020 року вбачається, що ТОВ «БУДАСОН» було ввезено з Китаю до України товари «Іграшки у наборах або комплектах», що надійшов у контейнері № FDCU0088141, які позивач, як декларант ТОВ «БУДАСОН», задекларував у митній декларації № UA500110/2020/012424 від 03 жовтня 2020 року.

03 жовтня 2020 року після пред`явлення для митного огляду товарів у контейнері

№ FDCU0088141, посадовими особами ВМО № 4 м/п «Чорноморський» Одеської митниці Держмитслужби та за участю співробітника Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби Ляха Ю.О. було проведено митний огляд, в ході якого встановлено, що у доглянутих місцях вантаж візуально відповідає відомостям, заявленим у митній декларації, але фактичне співвідношення ваги товарів брутто та нетто складає 16 % при заявлених 22% у митній декларації. Середня вага нетто товарів одного виробу складає 2,33 кг, але загальна вага нетто - 3425 кг.

Митну вартість товару визначено та заявлено декларантом за другорядним методом визначення митної вартості - резервним (6). Заявлений рівень митної вартості товару становить 5,52 дол. США.

За митною декларацією «ІМ 40 ДЕ» № UA500110/2020/012424 сплачено митних платежів в сумі 99630,20 грн.

Згідно листа митного поста «Чорноморський» Одеської митниці Держмитслужби від 12 жовтня 2020 року №7.10-28.2-04/1812, з урахуванням зміни вагових характеристик товарів, сума митних платежів, яка підлягала б сплаті за митною декларацією, становить 107249,579 грн.

Тобто різниця між сумою митних платежів, яка підлягала б сплаті за митною декларацією № UA500110/2020/012424 та сумою митних платежів, фактично нарахованих та сплачених за вищевказаною митною декларацією, складає 7619,38 грн.

Відповідно до ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного оформлення.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про товари, у тому числі, про кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру (п. 5.е ч. 8 ст. 257 МК України).

Згідно ст. 266 МК України, декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України, у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України сплатити митні платежі. Для належного виконання цих обов`язків декларанту надано право перед початком декларування провести фізичний огляд, товару брати проби та зразки товарів. При цьому відповідно до ч. 4 ст. 266 МК України саме декларант несе у повному обсязі відповідальність за вчинення порушення митних правил.

Частиною 8 ст. 264 Митного Кодексу України передбачено, що з моменту прийняття органом доходів та зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Судом встановлено, що позивач, як декларант ТОВ «БУДАСОН», 03 жовтня 2020 року подав до Одеської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію «ІМ 40 ДЕ», яка була прийнята та зареєстрована за № UA500110/2020/012424 на товар, який було ввезено з Китаю на митну територію України, що надійшов у контейнері № FDCU0088141, а саме: «Іграшки у наборах або комплектах».

Відповідно до граф 35 та 38 митної декларації № UA500110/2020/012424 від 03 жовтня 2020 рокудекларантом було заявлено вагу брутто 4083 кг та вагу нетто 3185 кг.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України разом з митною декларацією були подані: інвойс № 12-976 від 26 червня 2020 року, коносамент № MEDUS2677426 від 28 серпня 2020 року, контракт № 20200703 від 03 липня 2020 року із додатковою угодою № 1 від 03 липня 2020 року, наряд № ARV12976 від 01 жовтня року та інші товаросупровідні документи.

Так, відповідно до пакувального листа до інвойсу № 12-976 від 28 серпня 2020 року, вага брутто складає 4083 кг, а вага нетто - 3185 кг, що за формулою співвідношення складає 22%.

Тобто, відповідно до інформації, яка міститься у товаросупровідних документах та поданій митній декларації, вагу товару зазначено вірно, а саме: брутто - 4083 кг, нетто - 3185 кг.

Отже, дані, які зазначені у вищевказаних документах, є однаковими.

Згідно тверджень позивача, ним було заявлено у митній декларації № UA500110/2020/012424 від 03 жовтня 2020 року вагу брутто та нетто, а також їх відсоткове співвідношення на підставі наданих постачальником за контрактом № 20200703 від 03 липня 2020 року документів про товар, інших даних йому відомо не було.

Встановлено, що 17 жовтня 2020 року, після встановлення актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажувід 03 жовтня 2020 року та протоколом про порушення митних правил № 1046/50000/20 від 16 жовтня 2020 року розбіжностей у дійсній вазі нетто та брутто, позивачем було сформовано та подано нову декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» за № UA500110/2020/013361 від 17 жовтня 2020 року та сплачено відповідні митні платежі в розмірі 107249,579 грн. (а.с. 30-30).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частина 2 ст. 53 МК України визначає документи, що підтверджують митну вартість товарів. Згідно ч. 3 ст. 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Статтею 488 МК України встановлено, що провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Відповідно до ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 497 МК України, у провадженні у справах про порушення митних правил беруть участь: 1) особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил; 2) власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи); 3) представники осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб (законні представники, представники, які діють на підставі довіреності, доручення); 4) захисники; 5) представники органів доходів і зборів; 6) свідки; 7) експерти; 8) перекладачі; 9) поняті.

Згідно ст. 498 МК України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил в органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний орган доходів і зборів. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Отже, чинним на час виникнення спірних відносин МК України визначено порядок провадження у справі про порушення митних правил, визначено, зокрема, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності знати про час та місце розгляду справи, брати участь у розгляді справи, подавати пояснення та заперечення.

Частиною першою ст. 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За приписами статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності

За змістом частини першої ст. 9 та ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, так як позивачем не було подано митному органу неправдивих відомостей, необхідних для визначення вартості товару, декларування товару здійснювалось на підставі наявної у товаросупровідних документах інформації про товар, при цьому, сам по собі факт невірного зазначення ваги товару, за умови не подання декларантом неправдивих відомостей, необхідних для визначення ваги товару, не створює склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Враховуючи наведене, зазначення ОСОБА_1 неправильної ваги товару, як було встановлено Одеською митницею Держмитслужби, не може бути доказом того, що дії позивача були направлені на умисну несплату митних платежів у формі прямого умислу, оскільки всі відомості в декларації останнім були заявлені правдиві та відповідають товаросупровідним документам.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 640/5082/17 вказав, якщо судами не встановлено подання позивачем неправдивих відомостей та документів чи приховування важливих для правильної класифікації товару даних, а декларування товару здійснювалось на основі наявних товаросупровідних документів та його технічного опису, то у митного органу не було підстав визнавати дії позивача такими, що спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, що являє собою об`єктивну сторону передбаченого ст. 485 МК України правопорушення.

Аналогічна правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 22 травня 2018 року (справа № 463/6189/15-а), з якої вбачається, якщо особою не вчинено дій, спрямованих на приховування дійсних відомостей про товар, то склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, відсутній.

Суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 20 серпня 2020 року (справа № 553/1435/17), від 25 червня 2020 року (справа № 163/1218/16-а), від 18 червня 2020 року (справа №638/10546/16-а), згідно яких склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Отже, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 в митній декларації № UA500110/2020/012424 від 03 жовтня 2020 року були заявлені повні та правдиві відомості про вагу товару, зокрема, брутто - 4083 кг, нетто - 3185 кг, що також підтверджується товаросупровідними документами.

Крім того, суд враховує, що 17 жовтня 2020 року, після встановлення актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажувід 03 жовтня 2020 року та протоколом про порушення митних правил № 1046/50000/20 від 16 жовтня 2020 року розбіжностей у дійсній вазі нетто та брутто, позивачем було сформовано та подано нову декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» за № UA500110/2020/013361 від 17 жовтня 2020 року та сплачено відповідні митні платежі в розмірі 107249,579 грн. до винесення оскаржуваної постанови.

На підставі досліджених по справі доказів суд дійшов висновку, що відповідач в порушення ч. 2 ст. 2 КАС України прийняв рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не обґрунтовано, тобто без повного дослідження об`єктивної та суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без ретельного збору та дослідження матеріалів, що мають доказове значення у справі, дійшовши передчасного висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 529 МК України, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

На підставі ч. 6 ст. 530 МК України, перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому КАС України.

Згідно ст. 531 ч. 1 п. 1 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, зокрема, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вбачає обґрунтованим задовольнити вимоги позивача та скасувати оскаржувану постанову. Разом з тим, оскільки в процесі розгляду справи суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача порушень митних правил, суд вбачає обґрунтованим закрити провадження у відповідній справі.

Керуючись ст. ст. 4, 53, 57, 71, 292, 485, 494, 495, 498, 529, 530, 531 Митного кодексу України, ст. ст. 2, 5, 9, 20, 238, 242, 245, 250, 257, 260, 261, 268, 269, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №1046/50000/20 від 25 листопада 2020 року - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Одеської митниці Держмитслужбивід 25 листопада 2020 року у справі про порушення митних правил №1046/50000/20, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 22858,14 грн., закрити провадження у справі про порушення митних правил.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 27 січня 2021 року.

Суддя: О.М. Сегеда