Вирок № 94435234, 25.01.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/2301/21

Провадження № 1-кп/947/518/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2021 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Войтова Г.В.,

за участю секретаря Маркової О.І.

розглянувши в залі суду в м. Одесі в спрощеному порядку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160480001379 від 14.05.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки м. Харків, українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, згідно виписки з ЄРДР юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 26.12.2008 року за №15561020000034426.

Згідно Положення про Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі Положення), затвердженого рішенням Одеської міської ради від 31.07.2019 року №4876-V11 - Департамент є виконавчим органом Одеської міської ради, створюється відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і підпорядкований виконавчому комітету міської ради та міському голові, підзвітний та підконтрольний міській раді.

Відповідно до Положення та покладних на нього завдань Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради призначає та виплачує соціальні допомоги, компенсації та інші соціальні виплати, встановлені законодавством України, виконує функції головного розпорядника коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Управління соціального захисту населення в Київському районі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, відповідно до Положення, затвердженого наказом директора Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради №219 від 31.08.2018 року (далі Положення), є територіальним структурним підрозділом Департаменту та підпорядковується директору департаменту.

Відповідно до Положення, управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради - призначає і виплачує усі види державної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством України.

Підстави та порядок призначення соціальної допомоги на дітей одиноким матерям регулюються нормами Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 01.06.2000, норми якого визначають, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї. В свою чергу, середньомісячний сукупний доход сім`ї - обчислений у середньому за місяць доход усіх членів сім`ї з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги, крім допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім`ї.

Згідно п.2 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям» № 250 від 24.02.2003 року зі змінами (далі Постанова) - державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім`ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї.

Так, відповідно до п.6 Постанови для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім`ї особа, яка бажає отримати державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям звертається безпосередньо до відділу грошових виплат та компенсацій Управління соціального захисту населення Департаменту праці та соціальної політики шляхом подання таких документів: заявка, документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім`ї, довідки про склад сім`ї, декларацію про доходи та майно, а також довідку про наявність та розмір земельної частки (паю).

Відповідно до п.10 Порядку, у призначенні соціальної допомоги може бути відмовлено у разі, коли: під час обстеження матеріально-побутових умов сім`ї з`ясовано, що малозабезпечена сім`я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно (здача у найм або оренду житлового приміщення (будинку) або його частини; один чи кілька членів сім`ї працюють без оформлення трудових відносин у встановленому порядку; можливість отримання доходу від утримання худоби, птиці, інших тварин; дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажної машини, мікроавтобусу тощо); особи, які входять до складу малозабезпеченої сім'ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили покупку земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо або оплатили послуги з навчання, будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв`язку тощо, крім житлово-комунальних послуг, у межах норм споживання та медичних послуг, пов`язаних із життєдіяльністю, на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім'ї; у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму). При цьому не враховуються транспортні засоби, які згідно із законодавством не є об`єктами оподаткування (крім тракторів на гусеничному ходу).

Так, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що 17.03.2020 в невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 9, громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, шляхом власноручного заповнення відповідної заяви, декларації про майновий стан осіб та подачі необхідних документів.

З метою оформлення та подальшому отриманні вказаних соціальних допомог, ОСОБА_1 надала працівникові Управління департаменту праці та соціальної політики Одеської місцевої ради оригінали документів, серед яких було завідомо підроблене свідоцтво про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_1 від 17.03.2020 на якому відбиток гербової печатки синього кольору «Київський районний у місті Одеса відділ державної реєстрації актів цивільного стану ідентифікаційний код 37946529» у Свідоцтві про народження на ім`я ОСОБА_2 НОМЕР_1 від 17 березня 2020 року, було нанесено не за допомогою кліше печатки гербової печатки синього кольору «Київський районний у місті Одеса відділ державної реєстрації актів цивільного стану ідентифікаційний код 37946529».

Таким чином своїми умисними діями, обвинувачена ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.

Прокурор Бічевський В.В. звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачена ОСОБА_1 в присутності захисника Мастюка К.П., звернулась до суду з заявою, згідно якої вона беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, ознайомлена із обмеженням прав на апеляційне оскарження і згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_1 кримінального проступку, дії обвинуваченої суд кваліфікує за ч. 4 ст. 358 КК України.

Вирішуючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченій, суд враховує відповідно до ст.ст. 65-69-1 КК України, ступінь тяжкості вчиненого проступку, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України, вчинений обвинуваченою проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 цього Кодексу, є нетяжким злочином, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 321-ХІ від 03.12.2019 року, який набрав чинності 01 липня 2020 року, злочин, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України віднесений до кримінальних проступків.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 відповідно до ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання відповідно до ст.66 КК України суд визнає визнання обвинуваченою вини у скоєнні кримінального правопорушення, каяття у скоєному та усвідомлення суспільної небезпеки свого діяння.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до статті 67 КК України суд не вбачає.

Визначаючи обвинуваченій покарання, суд враховує обставини скоєного кримінального проступку, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, у лікарів психіатра і нарколога на обліку не перебуває, щире каяття у скоєному. Крім того суд бере до уваги повне визнання ОСОБА_1 вини, і вважає, що необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових кримінальних проступків або правопорушень, покарання їй слід призначити у виді штрафу.

Вирішуючи питання про речові докази, суд, виходив з положень ст.100 КПК України.

Відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи № 291-П від 06.07.2020 року вартість процесуальних витрат становить 1570 гривень 01копійка.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.369-370, 373-374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_1 на залучення експертів судові витрати в розмірі 1570 гривень (одну тисячу п`ятсот сімдесят ) гривні 01 копійку.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей,передбаченихст.394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя Войтов Г. В.