Ухвала суду № 94434485, 26.01.2021, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/214/21

Ухвала

Ім`ям України

"26" січня 2021 р. слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області СЄЛІН Є.В., при секретарі судового засідання ПІДГЕРСЬКІЙ О.В., з участю прокурора – БОНДАРУК І.А., слідчого – ШМАТЬКО А.А., захисника – адвоката КОНАШКОВА О.В., підозрюваного – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Калинівка Вінницької області, клопотання старшого слідчого відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Шматько А.А., погоджене із прокурором Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області Бондарук І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Галузенці Деражнянського району Хмільницької області, українця, громадянина України, із неповною середньою загальною освітою, розлученого, утриманців немаючого, непрацевлаштованого, інваліда ІІ-ої групи, судимого 11.11.2019р. Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.1 ст.259 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування призначеного судом покарання з випробуванням із встановленим іспитовим строком на 3 роки та покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.2 ст.76 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25.01.2021р. до слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області звернувся старший слідчий відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції Шматько А.А., за погодженням із прокурором Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області Бондарук І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави відносно ОСОБА_3 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

В обґрунтування вказаної вимоги в поданому клопотанні зазначено, що СВ відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, за фактом хуліганських дій із застосуванням предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , будучи засуджений Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.1 ст.259 КК України до позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин. Так, 23.01.2021р. близько 17.20год. ОСОБА_3 перебував у 5-му вагоні регіонального потягу № 867 сполученням «Київ-Жмеринка» та розпивав спиртні напої із своїм товаришем ОСОБА_4 . Даним чоловікам неодноразово робили зауваження провідники та пасажири, які перебували у вказаному вагоні. Через деякий час ОСОБА_3 вирішив вийти покурити у тамбур даного вагону, де побачив свого товариша із невідомим йому чоловіком ОСОБА_5 , який був пасажиром даного потягу та почув, що останній завів тему розмови про «АТО», що ОСОБА_3 дуже сильно обурило, в результаті чого у ОСОБА_3 з ОСОБА_5 виник конфлікт. В свою чергу, ОСОБА_3 , діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, яка виражалася у висловлюванні нецензурною лексикою, демонструючи зневагу до загальноприйнятих норм моралі, що регламентують правила співжиття та співвідносин між людьми, безпричинно, бажаючи самоствердитися за рахунок публічного приниження інших, демонструючи особливу зухвалість в присутності потерпілого, дістав із правого карману своєї дублянки пневматичний пістолет спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень та здійснив два постріли направивши його униз на ноги ОСОБА_5 спричинивши йому тілесні ушкодження, а саме на тильній поверхні правої стопи в просеції першої, другої предплоскових кісточок, синці (2), овальної форми, розміром від 0,5 х 0,5 до 1 х 0,5, слід синьо-багрового кольору, що відноситься до легких тілесних ушкоджень. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; протокол допиту потерпілого; протокол допиту підозрюваного; протоколи допитів свідків, а також речовими доказами отриманими під час затримання ОСОБА_3 . На підставі викладеного, сторона обвинувачення вважає, що зазначені докази є вагомими та дають підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, а також обрати останньому запобіжний захід. Так, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, за які законом передбачено покарання у виді позбавленні волі нас строк від 3 до 7 років. ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає. Відповідно до довідки – характеристики, виданої виконавчим комітетом Галузинецької сільської ради ОСОБА_3 характеризується посередньо. Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), сторона обвинувачення вважає такі дії цілком вірогідними, беручи до уваги покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому йому злочину (у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років). Крім того, ОСОБА_3 будучи раніше судимим, обізнаний про обмеження, які існують в місцях позбавлення волі. Тому, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Крім цього, в ході розслідування встановлено, що не дивлячись на те, що ОСОБА_3 будучи засудженим Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.1 ст.259 КК України до позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, підозрюваний належних висновків не зробив та продовжує вчиняти злочини. Вказане свідчить про те, що існує високий ризик того, що перебуваючи на волі, ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, серед іншого не має постійного місця роботи та заробітку. Крім того, існує ризик того, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків, а також на потерпілого у вказаному кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), здійснювати з мотивів помсти дії, що створюють небезпеку життю та здоров`ю осіб, які приймали участь у викритті останнього у вчиненні кримінального правопорушення, що мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення. Наявність ризику «незаконний вплив на свідків» у викладеному контексті повністю співпадає із рішенням Європейського суду (Справа «Летельє проти Франції» від 26.06.1991р.). У свою чергу, незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні відповідно до діючого законодавства кваліфікується як злочин, що свідчить про наявність такого ризику як вчинення іншого кримінального правопорушення, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_3 не суперечитиме п.2 ч.3 ст.132 КПК України та правовій позиції Європейського суду з прав людини, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 24.03.2005р. та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008р., оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених процесуальних обов`язків, враховуючи також висновки Європейського суду з прав людини щодо обов`язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. На підставі викладеного, беручи до уваги вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_3 тяжкого злочину, тяжкість покарання (підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленні волі нас трок від 3 до 7 років позбавленні волі), той факт, що ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий, що свідчить про антисуспільний спосіб життя та про відсутність міцних соціальних зв`язків за місцем проживання, а також обізнаний про обмеження, які існують в місцях позбавлення волі, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто неявки до суду, незаконного впливу на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а також те, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам, слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням, яке просить задовольнити.

В судовому засіданні слідчий ШМАТЬКО А.А. підтримала дане клопотання та зазначила, що всі підстави для застосування у відношенні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, викладені у поданому слідчому судді процесуальному документі.

Прокурор БОНДАРУК І.А. в судовому засіданні підтримала подане слідчим Шматько А.А. клопотання та просила його задовольнити, з підстав зазначених в ньому.

Підозрюваний ОСОБА_6 , будучи особою, у відношенні якої ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також його захисник – адвокат КОНАШКОВ О.В., в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання через відсутність для цього законних підстав, а тому вважали за можливе, застосувати більш м`який запобіжний захід, зокрема у вигляді домашнього арешту.

Розглянувши подане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, вислухавши доводи слідчого та прокурора, з`ясувавши позицію та заперечення підозрюваного та його захисника, дослідивши подані учасниками розгляду клопотання докази, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав:

Під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив, що в провадженні СВ відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020220000023 від 23.01.2021р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

ОСОБА_3 згідно Протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 24.01.2021р., затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

24.01.2021р. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

Під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України, запобіжним заходом зокрема є тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування матеріали, що містяться в клопотанні, достатньою мірою підтверджують наявність в діях підозрюваного ОСОБА_3 ознак інкримінованого йому злочину.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

Так, характер інкримінованого підозрюваному злочину, а також те, що ОСОБА_3 раніше притягався до кримінальної відповідальності, засуджений 11.11.2019р. Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.1 ст.259 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування призначеного судом покарання з випробуванням із встановленим іспитовим строком на 3 роки та покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.2 ст.76 КК України, в період якого вчинив даний злочин, в сукупності свідчать про ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки підозрюваного.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Доведений і ризик, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має належного джерела прибутку та те, що раніше був судимим за вчинення умисного злочину.

Ймовірним є й те, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадження.

При застосуванні цього запобіжного заходу судом враховано також вік підозрюваного, його стан здоров`я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя. Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного саме такого виняткового виду запобіжного заходу.

Таким чином, на переконання слідчого судді, враховуючи викладені обставини, запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного за допомогою більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо.

Більш м`який запобіжний захід, у тому числі у вигляді домашнього арешту не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак не може бути застосований, а тому у задоволенні усного клопотання підозрюваного та його захисника необхідно відмовити.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи тяжкість злочину, обставин кримінального правопорушення, майновий, сімейний стан підозрюваного, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту із визначенням розміру застави, та за належне призначити заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно станом на 26.01.2021р. становить 136200,00грн. (2270грн. х 60), оскільки саме такий розмір зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, в разі застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього певні обов`язки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 193-194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Шматько А.А., погоджене із прокурором Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області Бондарук І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави відносно ОСОБА_3 - задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Галузенці Деражнянського району Хмільницької області, українцю, громадянину України, із неповною середньою загальною освітою, розлученому, утриманців немаючому, непрацевлаштованому, інваліду ІІ-ої групи, судимому 11.11.2019р. Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.1 ст.259 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування призначеного судом покарання з випробуванням із встановленим іспитовим строком на 3 роки та покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.2 ст.76 КК України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 24 березня 2021 року включно.

Підозрюваного ОСОБА_3 утримувати під вартою у слідчому ізоляторі Державної установи «Вінницька УВП (№ 1)», куди невідкладно надіслати копію цієї ухвали для виконання.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити розмір застави у межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що складає 136200,00грн.), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок отримувача: UA688201720355219002000000401, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава, номер та дата ухвали суду, кримінальне провадження, прізвище, ім`я, по-батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області; повідомляти слідчого відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному положення п.п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 24.03.2021р.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, мають право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу.

У задоволенні усного клопотання підозрюваного та його захисника про обрання більш м`якого запобіжного заходу, зокрема у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя