Вирок № 94431867, 27.01.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2020 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Шелестова К.О.

з секретарем: Горностаєвою О.М.

за участю: прокурора – Пахомової К.О.

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі матеріали кримінального провадження № 201/10938/20 (пр. № 1-кп/201/459/2021), відомості про яке 09 квітня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650000786, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, раніше судимого: 28 листопада 2016 року вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком три роки три місяці, звільненого 21 вересня 2018 року умовно-достроково з невідбутим терміном покарання дев`ять місяців 21 день; 23 січня 2020 року вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на два роки, від відбування якого, звільнений на підставі ст.ст. 75,76 КК України з іспитовим строком на два роки; 27 лютого 2020 року вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на два роки, від відбування якого, звільнений на підставі ст.ст. 75,76 КК України з іспитовим строком на один рік; 31 березня 2020 року вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за ст. 395, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки; 16 квітня 2020 року вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 190 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки та два місяці; 15 травня 2020 року вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 190 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки три місяці; 22 червня 2020 року вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки чотири місяці; 08 вересня 2020 року вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки чотири місяці, не працюючого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 09 квітня 2020 приблизно об 11.00 годині, знаходячись в місті Дніпрі, а саме: поблизу будинку за адресою: м. Дніпро, проспект Героїв, 40, побачив на землі щільно закритий паперовий згорток. Після чого, обвинувачений ОСОБА_1 підняв вказаний згорток та, розгорнувши його, виявив, що його вмістом є подрібнена рослинна речовина зеленого кольору.

Далі, обвинувачений ОСОБА_1 чітко усвідомлюючи, що вмістом вказаного згортку є наркотичний засіб обіг якого заборонений законом, а саме рослина конопель, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел направлений на незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу з метою особистого вживання без мети збуту, вчиняючи злочин протягом року після засудження за ст. 309 КК України, діючи умисно, незаконно придбав та почав зберігати при собі, наркотичний засіб - канабіс, для особистого вживання без мети збуту.

Того ж дня, 09 квітня 2020 року близько 13.00 години, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Євпаторійська, 106, на вимогу працівників поліції надати наявні при ньому заборонені в обігу речі або речовини, в присутності понятих, самостійно видав слідчому з внутрішньої кишені одягнутої на ньому куртки паперовий згорток вмістом якого була подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору - канабіс, масою 8,569 г., яка відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 7, 909 г.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальному акті.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів.

Таким чином, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчинених протягом року після засудження за цією статтею, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного злочину та особи обвинуваченого ОСОБА_1 , який на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, свою вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, є особою з інвалідністю другої групи, при цьому, ці обставини суд на підставі ст. 66 КК України, відносить до таких, що пом`якшують його покарання. До обтяжуючої покарання обвинуваченого ОСОБА_1 обставини, передбаченої ст. 67 КК України, суд відносить рецидив злочинів.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, однак не в максимальному його розмірі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжкого злочину, його конкретним обставинам і кількості епізодів злочинної діяльності, кількості вилученого у обвинуваченого наркотичного засобу і меті його придбання, зберігання і перевезення, даним про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який вину визнав і щиро розкаявся, в той же час, неодноразово судимий за вчинення інших, в тому числі однорідних кримінальних правопорушень, вчинених за короткий проміжок часу, що вказує про сталу злочинну поведінку обвинуваченого і його небажання стати на шлях виправлення, а також обставинам, що пом`якшують і обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , а отже, зазначені данні у своїй сукупності свідчать про недоцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, не пов`язаного з реальним позбавленням його волі або застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України, при цьому, саме таке покарання у виді позбавлення волі буде необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також відповідатиме принципам індивідуальності, справедливості, достатності і розумності.

Крім того, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 був засуджений 08 вересня 2020 року вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки чотири місяці, при цьому, вчинив інкриміноване йому суспільно-небезпечне діяння у цьому кримінальному провадженні до винесення зазначеного вироку суду, у зв`язку з чим, суд вважає за потрібне визначити ОСОБА_1 остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, враховуючи призначення судом реального покарання.

Долю речових доказів, суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави всі документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення призначеного цим вироком суду менш суворого покарання у виді двох років позбавлення волі, більш суворим покаранням, призначеним вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2020 року у виді трьох років чотирьох місяців позбавлення волі, остаточно визначивши ОСОБА_1 покарання у виді трьох років чотирьох місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня набрання цим вироком суду законної сили і приведення його до виконання.

На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України, зарахувати у строк призначеного ОСОБА_1 цим вироком суду покарання, строк відбутого ним покарання за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2020 року.

Речовий доказ – наркотичний засіб, який зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів у розмірі 980,70 грн. (дев`ятсот вісімдесят гривень сімдесят копійок).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: К.О. Шелестов