Вирок № 94430827, 27.01.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/16131/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд)

у складі головуючої судді Бірси О.В. одноособово,

за участю

секретарів судових засідань Ярмак І.В., Цімох М.М.,

та сторін кримінального провадження:

прокурорів Данькова А.Ю., Талантової Л.О.

захисників Біньковського В.М., Ісаєнка О.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.08.2016 за № 42016100000000745 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, працюючого станом на 04.08.2016 на посаді інспектора батальйону № 3 роти № 3 УПП в м. Києві ДПП НП України, раніше не судимого, та

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, маючого на утриманні доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , працюючого станом на 04.08.2016 на посаді інспектора батальйону № 3 роти № 3 УПП в м. Києві ДПП НП України, раніше не судимого, кожного окремо,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

у с т а н о в и в :

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , будучи відповідно до наказів Голови національної поліції України № 114 о/с від 07.11.2015призначеними на посади інспекторів батальйону № 3 роти № 3 УПП в м. Києві ДПП НП України, 04.08.2016 здійснюючи нагляд за дорожнім рухом та охороною громадського порядку у складі екіпажу «ФОРТ 0352» на патрульному автомобілі поблизу станції метро «Лісова» в м. Києві, зупинили автомобіль марки «Chery» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 .

В ході бесіди з останнім, розуміючи, що він ( ОСОБА_4 ) перебуває у стані наркотичного сп`яніння, у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_4 .

Керуючись виниклим умислом на отримання неправомірної вигоди за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не вжили заходів, направлених на встановлення факту наркотичного сп`яніння ОСОБА_4 під час керування транспортним засобом, притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, та діючи всупереч інтересам служби, з корисних мотивів, направлених на отримання неправомірної вигоди, вилучили у ОСОБА_4 посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на автомобіль марки «Chery», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Після чого, висловили вимогу у найкоротший строк надати їм грошові кошти в сумі 4 000 гривень за повернення вилученого посвідчення водія на ім`я ОСОБА_4 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Chery», державний номерний знак НОМЕР_1 , а також невжиття заходів, направлених на збирання матеріалів за фактом вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, у тому числі встановлення стану наркотичного сп`яніння останнього та подальше скерування їх у встановленому законодавством порядку на розгляд суду.

При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 висунули вимогу ОСОБА_4 перерахувати названу ними суму в розмірі 4 000 гривень неправомірної вигоди на банківську картку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 .

На виконання зазначених протиправних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , направлених на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 , останній 05.08.2016 о 14 годині 38 хвилин за допомогою терміналу «Айбокс» № НОМЕР_5 здійснив зарахування грошових коштів у сумі 2000 грн.на картку № НОМЕР_4 ПАТ КБ «Приватбанк», яка належить ОСОБА_6 , котрий спільно мешкає у квартирі з ОСОБА_1 .

В подальшому перераховані на карту грошові кошти в наведеній сумі отримали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та розпорядилися ними на власний розсуд та продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_4 , з метою уникнення особистої зустрічі з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , попередньо узгодивши порядок спільних незаконних дій, направлених на приховання їх злочинної діяльності, завчасно у невстановлений в ході досудового слідства час та спосіб залишили свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Chery», державний номерний знак НОМЕР_1 на території стадіону по проспекту Алішера Навої у пачці з-під сигарет «Winston».

11.08.2016 о 18 годині 27 хвилин, керуючись усними вказівками ОСОБА_2 , які той надавав телефоном, ОСОБА_4 на території стадіону по проспекту Алішера Навої, між гіллям одного з дерев у пачці з-під сигарет «Winston» виявив технічний паспорт на автомобіль марки «Chery», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Одночасно, 11.08.2016 приблизно о 18 годині 30 хвилин, в ході телефонної бесіди між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , останні узгодили можливість повернення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 раніше незаконно вилученого посвідчення водія на ім`я ОСОБА_4 за передачу ОСОБА_4 другої частини неправомірної вигоди в розмірі 2000 гривень шляхом зарахування на картку № НОМЕР_4 ПАТ КБ «Приватбанк», яка належить ОСОБА_1 , й, у свою чергу, котрий спільно проживає у квартирі з ОСОБА_6 .

На виконання протиправних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , направлених на отримання неправомірної вигоди, 11.08.2016 о 18 годині 58 хвилин, ОСОБА_4 за допомогою терміналу «Айбокс» № НОМЕР_6 здійснив зарахування залишку раніше названої ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - частини неправомірної вигоди - у сумі 2000 грн.на картку № НОМЕР_4 ПАТ КБ «Приватбанк», яка належить особі, з якою ОСОБА_1 спільно мешкав на квартирі ОСОБА_6 , й які в подальшому отримали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та розпорядилися ними на власний розсуд.

В подальшому, 11.08.2016 о 19 годині 23 хвилини, керуючись усними вказівками ОСОБА_2 , які той надавав телефоном, ОСОБА_4 біля струмка за поліклінікою по проспекту Алішера Навої у пачці з-під сигарет «Winston» виявив посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке ОСОБА_2 та ОСОБА_1 завчасно у невстановлений в ході досудового слідства час та спосіб залишили на вказаному місці.

Вказаних висновків Суд дійшов провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Тобто, докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об`єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (див. постанову ККС ВС від 28.03.2019 у справі № 154/3213/16).

У той час, як процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2 ст. 84 КПК).

Так, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будучи допитаними у судовому засіданні, кожен окремо, свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК не визнали та пояснили, у їх діях відсутній власне сам склад цього злочину.

Докази здобуті у ході досудового розслідування останні уважають недопустимими з огляду на їх отримання з істотним порушенням прав та свобод людини регламентованих ст. 87 КПК.

Щодо подій, які мали місце за участю водія ОСОБА_4 указали, що ними дійсно, як інспекторами зупинявся указаний водій та на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.

У цій ситуації, обвинувачені діяли, як інспектори третьої роти третього батальйону УПП у м. Києві ДПП НП України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , діяли відповідно до своїх посадових обов`язків та інструкцій.

Зокрема, після перевірки документів та вжиття необхідних заходів реагування згідно до вимог чинного законодавства було доставлено ОСОБА_4 до КМНКЛ «Соціотерапія» по пр-ту Визволителів, 6 у м. Києві для проходження медичного огляду.

Але, оскільки там був ремонт і по технічним причинам не було можливості здійснити медичний огляд, було прийнято рішення доставити ОСОБА_4 на вулицю Милославську до іншого екіпажу в якого був прилад Драгер для проведення огляду.

Зокрема, 04.08.2016 приблизно о 09 год. 30 хв. вони прибули на вул. Милославську до екіпажу № 301, в складі якого були інспектори ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Там,провели дослідження на стану сп`яніння приладом "Драгер" в присутності 2-х свідків.

Драгер показав нулі, тобто відсутність алкоголю.

Під час здійснення дослідження було складено протокол в якому зазначено відсутність сп`яніння.

Протокол, було підписано всіма учасниками, в тому числі свідками та ОСОБА_4 .

Зокрема, ОСОБА_4 зазначив власноручно в протоколі, що з результатами згоден, посвідчення водія не вилучалось. Також, поліцейські ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , свідки бачили ОСОБА_4 і в них також не було жодної підозри, що ОСОБА_4 знаходиться в стані будь-якого сп`яніння.

Після чого, було доставлено ОСОБА_4 назад до його автомобіля на вулицю Кіото у м. Києві.

Весь час за кермом був ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 знаходився в цей час на задньому сидінні разом із

ОСОБА_4 ід час поїздки ОСОБА_4 необачно сівна телефон Хуавей, якийналежить ОСОБА_2 та лежав на задньому сидінні і зламав цей телефон, зокрема матрицю екрану. Телефон був новий, придбаний приблизно в липні 2016 року.

Далі, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_2 кошти, як компенсацію за зламаний телефон. ОСОБА_2 погодився.

ОСОБА_2 сам спілкувався з ОСОБА_4

ОСОБА_1 не чув розмови ОСОБА_2 з ОСОБА_4 і про цю розмову ОСОБА_1 не був обізнаний.

Складений04.08.2016 протокол залишився в ОСОБА_2 . При цьому, як підтверджується текстом протоколу він складений в присутності свідків і в ньому міститься напис вчинений ОСОБА_4 , що він, ОСОБА_4 , обізнаний з текстом протоколу і посвідчення водія в нього не вилучалось.

ОСОБА_2 здавав 04.08.2016 інспектору поліції ОСОБА_10 цей протокол, але вона його не прийняла, такяк сама не знала як його списати.

ОСОБА_2 також не знав як його списати. Жодних інструкцій на той час не існувало, в яких було би визначено порядок яким чином підлягав списанню протокол з нульовим результатом на стан сп`яніння. Це й стало причиною, що протокол залишився у ОСОБА_2 та був вилучений у нього під час обшуку.

Зазначили, що необхідності у перевірці ОСОБА_11 на стан наркотичного сп`яніння не було, бо не виникло такої підозри.

Зауважили, що не є дійсним факт змови між ними, бо з ОСОБА_4 спілкувався лише ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 не приймав участі в цих розмовахта не отримував від ОСОБА_4 документів і грошових коштів.

ОСОБА_4 сам запропонував ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 4000 грн. При цьому, ці кошти були запропоновані в якості відшкодування вартості пошкодженого телефону і ОСОБА_4 сам із своєї волі запропонував в заставу свої документи, за те, що пошкодив ОСОБА_2 мобільний телефон, так як при собі в нього коштів не було, тому ОСОБА_4 обіцяв відшкодувати погоджену вартість пошкоджень телефону, а в заставу залишив документи. При цьому, ОСОБА_2 повинен був повернути документи ОСОБА_4 після відшкодування ОСОБА_4 вартості пошкодженого телефону. ОСОБА_2 погодився на пропозицію ОСОБА_4 .

Тобто, між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виникли цивільно-правові відносини, щодо відшкодування вартості пошкодженого телефону.

У той же час, з досліджених судом, у порядку ст. 358 КПК України, у судовому засіданні, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об`єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо та показань свідків, які Суд сприймав безпосередньо, в їх системному зв`язку, судовим слідством встановлено наступне.

Відповідно до наказів голови Національної поліції України № 114 о/с від 07.11.2015, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 призначені з 07.11.2015 на посади інспекторів батальйону № 3 роти № 3 УПП в м. Києві ДПП НП України (а.с. 218, 219 том 2).

З підписаних пам`яток-застережень працівника ОВС України про спеціальні обмеження, передбачені законодавством України слідує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були поінформовані (ознайомлені) з часу призначення на указані посади з тим, що, згідно із Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», їм забороняється, зокрема, одержувати неправомірну вигоду або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб (а.с. 220, 221 том № 2).

Відповідно до заяви про злочин ОСОБА_4 , яка подана ним на ім`я директора департаменту - начальника УВБ в м. Києві ДВБ НП України ОСОБА_13 05.08.2016 за вх. № П-390, убачається, що у ній ОСОБА_4 указує, провимагання в нього працівниками УПП в місті Києві ДПП Національної поліції України грошових коштів в розмірі 4 000 гривень за не притягнення до адміністративної відповідальності за керування автомобілем у стані наркотичного та алкогольного сп`яніння, які той повинен перерахувати на банківську карту (а.с. 28 том № 2).

При цьому, дійсно дана заява містить у собі друкований текст, однак нижче нього наявний рукописний текст ОСОБА_4 та його підпис, де останній власноручно указав таке: «З моїх слів надруковано вірно, мною прочитано».

З спільного рапорту від 05.08.2016 (а.с. 28 том № 2), сформованого інспектором роти № 4 батальйону № 4 УПП ДПП України в м. Києві ОСОБА_14 та поліцейським роти того ж органу ОСОБА_15 , слідує, що останні поінформували начальника УПП ДПП в м. Києві ОСОБА_16 про те, що ними 05.08.2016 о 02:40 год. патрулюючи у складі 415 екіпажу було виявлено автомобіль Чері, д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований за адресою Харківське Шосе, 2-Б, та у якому знаходився ОСОБА_4 , 1990 р.н., й дивно себе поводив.

На вимогу пред`явити документи ОСОБА_4 почав їх шукати, але після відвертої розмови повідомив, що його документи знаходяться у працівників патрульної поліції, які зупинили його 04.08.2016, склали на нього протокол за ст. 130 КУпАП, але потім домовились урегулювати усе на місці.

Згідно досягнутих домовленостей ОСОБА_4 мав перерахувати кошти, а саме 4 000 грн., на карту Приват Банку № НОМЕР_4 після чого йому будуть повернуті посвідчення водія та свідоцтво реєстрації ТЗ.

Після отриманої інформації ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , згідно даних указаного рапорту, було проведено перевірку номера карти у сервісі Приват 24 та установлено її власника ОСОБА_6 .

За даними системи Армор інформації на ОСОБА_6 виявлено не було, тож було прийнято рішення перевірити його у мережі Фейсбук та переглядаючи сторінку останнього виявлено серед друзів особу з нікнеймом ОСОБА_17 та у анкеті якого було вказано, що він працює в патрульній поліції.

Показавши фото зі сторінки ОСОБА_17 ОСОБА_4 , останній підтвердив схожість цієї особи на фото з патрульним, який був присутній при указаному вище інциденті з документами останнього.

Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , будучи допитаними у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попередженими про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання суду надали показання тотожні даним їх рапорту від 05.08.2016.

Зокрема, свідок ОСОБА_15 указав, що в ніч з 04 на 05 серпня 2016 він разом з напарником - інспектором роти № 4 батальону № 4 УПП ДПП в м. Києві лейтенантом поліції ОСОБА_14 здійснювали нічне чергування території Дніпровського району на службовому автомобілі Тойота Приус, д.н. НОМЕР_7 , бортовий номер НОМЕР_8 , екіпаж 0415.

В ході нічного чергування в ході патрулювання дворів приблизно о 2 годині ночі біля будинку за адресою: вул. Харківське шосе, 2-б був встановлений автомобіль марки Cherry QQ, д.н. НОМЕР_1 , який був припаркований.

Підійшовши до автомобілю встановлили, що на водійському сидінні перебувала особа, яка представилась ОСОБА_4 , 1990 р.н., який поводив себе дивно, був розгублений та коверсався у автомобілі.

На вимогу пред"явити документи на автомобіль ОСОБА_4 спочатку казав, що він їх забув, а в подальшому все ж таки, коли інспектори поспілкувалися на протязі тривалого проміжку часу розповів, що документи на автомобіль вранці в нього забрали двоє співробітників поліції в районі ст.м. Лісова, коли той був припаркований у неналежному місці.

Так, ті співробітники поліції сказали, що щодо нього буде складений адмінпротокол за ст. 130 КУпАП за водіння у нетверезому стані. У разі, якщо ОСОБА_4 хоче, щоб відносно нього протокол не складали, то він повинен перерахувати на банківську карту грошові кошти. В такому разі відносно нього протокол буде знищений, а вилучені водійске посвідчення та документи на атвомобіль будуть повернуті. На це ОСОБА_4 , дав свою згоду.

З метою перевірки отриманої від ОСОБА_4 інформації, свідок з напарником спочатку через термінал «Приватбанку» перевірили цю інформацію та встановлили, що власником є ОСОБА_18 .

В подальшому через соціальну мережу Фейсбук був встановлений ОСОБА_18 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 при вході на цю сторінку було виявлено, що у останнього наявні лише два друга, один з яких ОСОБА_19 . При вході на сторінку ОСОБА_20 , на сторінці було зазначено, що він працює патрульним поліцейським та проживає у м. Києві.

Фотографію, яка містилась на сторінці ОСОБА_1 ОСОБА_14 показав ОСОБА_4 та запитав чи впізнає останній в цій особі поліцейського, який вилучив в нього документи та вимагає неправомріну вигоду, на що ОСОБА_4 надав позитивну відповідь.

В подальшому свідок та напарник доповіли про це командиру - ОСОБА_22 ( НОМЕР_9 ), а також до відділу внутрішнього моніторингу.

Було встановлено, що ОСОБА_19 займає посаду т.в.о.командира третьої роти першого батальону УПП ДПП в м.Києві.

У зв"язку з викладеним, враховуючи, що дії ОСОБА_23 та ще одного його напарника, які полягали у вимаганні від ОСОБА_4 грошових коштів, а також вилучення документів останнього, є протиправними, фактично полягали у вимаганні неправомірної вигоди, а також порочили честь та гідність поліцейського свідком та ОСОБА_14 було одразу ж вирішено запропонувати ОСОБА_4 за вказаним фактом звернутись до правоохоронних органів, до внутрішньої безпеки поліції, та написати відповідну заяву про скоєнння злочину. На це ОСОБА_4 надав свою згоду та вони за вказівкою командира відвезли його до відділу моніторингу департаменту патрульної поліції за адресою: вул. Народного Ополчення, 9 , де й залишили останнього, а самі склали рапорти за вказаною подією.

Окрім свого командира та відділу моніторингу про цю подію нікому не повідомляли.

Також свідок зазначив, що означені події за часом відбувались до 07 годину ранку.

Свідок ОСОБА_7 будучи допитаним у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попередженим про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання суду надав показання у яких вказав, що при проведенні тестування ОСОБА_5 тестером "Драгер" на стан сп`яніння результат був рівний нулю.

Свідок ОСОБА_10 , будучи допитаною у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попередженою про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання суду надала показання у яких вказала, що ОСОБА_2 здавав їй 04.08.2016 протокол про адміністративне правопорушення, але вона його не прийняла, так як сама не знала як його списати.

Пояснити чому протокол мав би бути списаний, а не переданий для розгляду до суду, як те і передбачено нормами КУпАП свідок не змогла.

З протоколу огляду від 05.08.2016 з додатками (а.с. 39-40 том № 2) слідує, що слідчий ОСОБА_38 на підставі отриманої в ході допиту в якості свідків інспекторів роти № 4 батальйону № 4 УПП ДПП в м. Києві НП України ОСОБА_15 та ОСОБА_14 інформації, яка має істотне значення для досудового розслідування, за допомогою комп`ютеру Lenovo з використанням програмного забезпечення Google Chrome у всесвітній мережі Інтернет здійснив огляд сторінок соціальної мережі Facebook.

В ході цього огляду при вході на сторінку з наступними реквізитами: ІНФОРМАЦІЯ_9 встановлена інформація, що власником сторінки є « ОСОБА_18 », який має двох друзів, один з яких « ОСОБА_17 ».

В подальшому, при натисканні на сторінку « ОСОБА_17 » здійснено перехід на сторінку з реквізитами: ІНФОРМАЦІЯ_10.

Згідно викладених на сторінці « ОСОБА_17 » відомостей в розділі «О себе» значаться відомості Police Office в Патрульна поліція України.

З протоколу огляду від 05.08.2016 (а.с. 32-33 том № 2) слідує, що слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури м. Києва ОСОБА_38 провів огляд речей наданих йому 05.08.2016 ОСОБА_4 .

Предметом огляду є мобільний телефон Samsung C 6112 бордового кольору типу слайдер з прикріпленим до нього шнурком (увімкнений). Imei1 НОМЕР_11 , imei2 НОМЕР_12 . До телефону підключені дві сім-карти операторів Life - НОМЕР_13 ; Київстар - НОМЕР_14 . З головного меню телефону при відкритті текстових повідомлень відображається інформація про вхідне повідомлення від Ibox.ua. Відкривши дане повідомлення на екрані відображається наступна інформація: «Получено: SIM1 ІНФОРМАЦІЯ_11».

На цьому огляд завершено.

В ході огляду здійснювалося фотографування на мобільний телефон марки «BlackBerry Z10» А1431 НОМЕР_54 та копіювання зображень фото до вказаного протоколу за допомогою персонального комп`ютера.

Свідок ОСОБА_6 будучи допитаним у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попередженим про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання указав, що дійсно на його банківську карту у Приват Банку надходили грошові кошти двома транзакціями, які він після їх зняття передав ОСОБА_1 .

З протоколу огляду від 05.08.2016 з додатками (а.с. 34-35, 38 том № 2) слідує, що слідчий ОСОБА_38 провів огляд речей наданих йому 05.08.2016 ОСОБА_4 .

Предметом огляду є квитанція про переказ грошових коштів що представляє собою білий паперовий аркуш розмірами 55х100 мм з друкованим текстом чорного кольору наступного змісту:

«Агент банку: ТОВ "Айбокс" …

Термінал: 8743069

Адреса: Киев, Красноармейская ул., 40

Дата: 05.08.2016 14:38:18

Отримувач: ПАТ "Альфа Банк", Поповнення карткового рахунку MasterCard

Ідентифікаційний код отримувача: НОМЕР_55 …

Номер карти: НОМЕР_56

Номер телефону: НОМЕР_15

Одержано: 2050грн.

Зараховано Отримувачу: 2009 грн. …

Призначення платежу: Поповнення карткового рахунку Master Card

Код операції: 343176228

Від імені та на підставі Агентського договору #c2c-000005_від 23.03.2016 р.

Операція виконана …».

На титульній сторінці аркушу будь-які записи, помітки, тощо відсутні.

На цьому огляд завершено.

В ході огляду здійснювалося фотографування на мобільний телефон марки «BlackBerry Z10» та копіювання зображень фото до вказаного протоколу за допомогою персонального комп`ютера.

Постановою слідчого ОСОБА_38 від 05.08.2016 указану квитанцію визнано речовим доказом (а.с. 36-37 том № 2).

З протоколу огляду від 12.08.2016 з додатками (а.с. 71-73, 74-76, 79 том № 2) слідує, що слідчий ОСОБА_38 провів огляд речей наданих йому 12.08.2016 ОСОБА_4 .

Предметом огляду є квитанція про переказ грошових коштів що представляє собою білий паперовий аркуш розмірами 55х100 мм з друкованим текстом чорного кольору наступного змісту:

«Агент банку: ТОВ "Айбокс" …

Термінал: 8743762

Адреса: Киев, Радужная ул., 15

Дата: 11.08.2016 18:58:58

Отримувач: ПАТ "Альфа Банк", Поповнення карткового рахунку MasterCard …

Номер карти: НОМЕР_56

Номер телефону: НОМЕР_15

Одержано: 2050грн.

Зараховано Отримувачу: 2009 грн. …

Призначення платежу: Поповнення карткового рахунку Master Card …

Від імені та на підставі Агентського договору #c2c-000005_від 23.03.2016

Операція виконана …».

На тильній стороні аркушу будь-які записи, помітки, тощо відсутні.

Предметом цього ж огляду є водійське посвідчення серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; видане 23.07.2008 Броварським РЕВ ДАІ при УДАІ ГУМВС у Київській обл.; категорії В С1 С та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на автомобіль марки Chery; модель SQR7130S21; реєстраційний номер НОМЕР_1 ; ПІБ власника ОСОБА_24 , мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , виданий Броварським РЕВ ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Київській області.

Постановою слідчого ОСОБА_38 від 12.08.2016 указану квитанцію, водійське посвідчення, свідоцтво визнано речовими доказами (а.с. 77-78 том № 2).

Надходження грошових переказів відповідно до оглянутих слідчим чеків та відображених у відповідних протоколах від 05.08.2016 з додатками (а.с. 34-35, 38 том № 2) та 12.08.2016 з додатками (а.с. 71-73, 74-76, 79 том № 2) кореспондується з даними наданими Приват Банком про рух грошових коштів по карті ОСОБА_6 від 13.09.2016 (а.с. 86-87 том № 2).

З протоколу огляду від 14.09.2016 з додатками (а.с. 89-90, 86-87 том № 2) слідує, що слідчий ОСОБА_38, відповідно до ст.ст. 98, 100, 104, 105, 106, 237, 223 КПК України, провів огляд наданої 13.09.2016 ОСОБА_6 роздруківки ПАТ КБ «Приватбанк» по рахунку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 ,а саме виписки від 13.09.2016 за № МЕНЕ-ТК9U-R09P-63KG по указаному рахунку період з 01.08.2016 по 31.08.2016.

Та, окрім іншого, встановлено наступне: 05.08.2016 - здійснено зарахування переказу на карту на суму 2009 грн.; 11.08.2016 - здійснено зарахування переказу на карту на суму 2009 грн.

Постановою слідчого ОСОБА_38 від 14.09.2016 указану виписку визнано речовим доказом (а.с. 91-92 том № 2).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В.В. від 21.09.2016 (а.с. 184 том № 2) надано тимчасовий доступ з можливістю вилучення інформації, яка знаходиться в ПАТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570), розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, наступних документів: документів, на підставі яких грошові кошти нараховувались на розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 та отримувалися, перераховувалися з неї у період часу з 04.08.2016 по 12.08.2016; руху грошових коштів по розрахунковому рахунку № НОМЕР_4 ПАТ КБ «Приватбанк», відкритому на ім`я ОСОБА_6 , у період часу з 04.08.2016 по 12.08.2016; фотозображень осіб, які проводили зняття грошових коштів з розрахункового рахунку № НОМЕР_4 ПАТ КБ «Приватбанк», відкритому на ім`я ОСОБА_6 у період часу з 04.08.2016 по 12.08.2016, з можливістю вилучення їх копій.

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів (а.с. 185-186, 187, 197-200 том № 2) слідчим було отримано доступ до документів згідно ухвали від 21.09.2016 (а.с.188-193, 194 том № 2) та відповідно до протоколу від 17.10.2016 проведено слідчим ОСОБА_38 їх огляд у порядку ст. 237 КПК (а.с. 195-196 том № 2), й постановою того ж слідчого від 17.10.2016 (а.с.201-202 том № 2) визнано речовими доказами.

У ході їх огляду, згідно даних протоколу цієї слідчої дії від 17.10.2016 (а.с. 195-196 том № 2) установлено, що предметом огляду є, у т.ч. роздруківка руху грошових коштів по банківському рахунку № НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_6 за період з 01.08.2016 по 11.08 2016 включно на 2 аркушах, яка окрім іншого, містить наступні відомості: 05.08.2016 (час не вказаний) зараховано переказ на картку у сумі 2009 грн. CARD2CARD UA BOXCASH, KIEV, UA КРЕДИТНАЯ ЧАСТЬ Р2Р ПЕРЕВОДА; 05.08.2016 о 21 годині 00 хвилин через банкомат 8085 по вул. Перова, 5 у м.Києві, здійснено видачу готівкових коштів на суму 1900 грн. (додатково 19 грн. - комісія); 11.08.2016 (час не вказаний) зараховано переказ на картку у сумі 2009 грн. CARD2CARD UA BOXCASH, KIEV, UA КРЕДИТНАЯ ЧАСТЬ Р2Р ПЕРЕВОДА; 11.08.2016 о 19 годині 04 хвилини через банкомат 8085 по вул. Перова, 5 у м. Києві, здійснено видачу готівкових коштів на суму 1900 грн. (додатково 19 грн. - комісія).

СД-диск №410244, й за допомогою персонального комп`ютеру при його відкриті встановлені файли з відео зображеннями ОСОБА_6 , які підтверджують факт зняття 05 та 11 серпня 2016 року готівкових коштів саме ОСОБА_6 .

З протоколу огляду від 09.08.2016 з додатками (а.с. 54 том № 2) слідує, щослідчий ОСОБА_38, відповідно до ст.ст. 98, 100, 104, 105, 106, 237, 223 КПК, провів огляд речей наданих йому 05.08.2016 ОСОБА_4 .

Предметом огляду є мобільний телефон Samsung C 6112. До телефону підключені дві сім-карти операторів Київстар та Life.

Life - НОМЕР_13 ;

Київстар - НОМЕР_14 .

Так, згідно відомостей вхідних та вихідних дзвінків встановлено, що 07.08.2016 в 21.42 годин з номеру телефону НОМЕР_16 надійшов вхідний дзвінок тривалістю 1 хвилина 4 секунди.

Як стверджує ОСОБА_4 з цього номеру телефонував поліцейський ОСОБА_2.

Згідно протоколу обшуку від 11.08.2016 з додатками (а.с. 95-99, 122 том № 2) слідує, що було проведено санкціонований обшук квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває в користуванні ОСОБА_1 , у ході якого виявлено та вилучено таке: банківська картка АО КБ «Приватбанк» НОМЕР_4 ; банківська картка АО КБ «Приватбанк» НОМЕР_17 ; банківська картка АО КБ «Приватбанк» НОМЕР_18 ; банківська картка «АльфаБанк» НОМЕР_19 ; банківська картка «Ощадбанк» НОМЕР_20 ; мобільний телефон Самсунг Galaxy A5 imei НОМЕР_21 з сім картою оператору Лайф з номером НОМЕР_22 ; мобільний телефон Леново imei НОМЕР_23 з сім картою Київ Стар з номером НОМЕР_24 та сім картою з номером НОМЕР_25 ; зошит та два блокноти з чорновими записами; протокол про адмінправопорушення №143174, 000338, 000520, 000340. 002393; постанова про адмінправопорушення №482920 з матеріалами; водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_25 серії НОМЕР_26 ; службове посвідчення на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_57, жетон НОМЕР_27 ; водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_1 НОМЕР_28 ; сім карта МТС НОМЕР_29 ; бланки протоколів про адмінправопорушення №№ 000308, 000337; 214851, 214830, 000336, 214803, 955686 ; грошові кошти в сумі 936 грн.; комп`ютер НР чорного кольору SCD 22611LZ із зарядним пристроєм.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Тарасюк К.Е. від 13.08.2016 накладено арешт на майно вилучене у ході цього обшуку, у порядку ст. 170 КПК (а.с. 154-155 том № 2).

Та ці ж речі у подальшому були оглянутими слідчим ОСОБА_38, у порядку ст. 237 КПК, згідно протоколу огляду від 14.08.2016 (а.с. 109-138).

Згідно протоколу обшуку від 11.08.2016 (а.с. 102-107 том № 2) слідує, що в ході проведення 11.08.2016 санкціонованого обшуку за місцем мешкання (квартирі) ОСОБА_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , виявлено та вилучено таке: протокол про адміністративне правопорушення серії АМГ №333363 стосовно ОСОБА_4 , з другим екземпляром; бланки протоколів про адміністративні правопорушення № № 333364, 333365, 333366 - 333380; чек пристрою «Драгер» про аналіз ОСОБА_4 ; водійські права № НОМЕР_31 ОСОБА_2 ; картка замінних на ім`я ОСОБА_2 ; блокнот чорного кольору з чорновими записами; службове посвідчення ОСОБА_2 № НОМЕР_32 ; та жетон № НОМЕР_42.

Складений ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення № 333363 (оригінал протоколу про адміністративне правопорушення знаходиться на а.с.160 том № 2) складений відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 130 КУпАП містить у собі, що він складався у присутності двох свідків: ОСОБА_26 , АДРЕСА_6 , тел. НОМЕР_33 ; ОСОБА_39 , АДРЕСА_7 , тел. НОМЕР_34 (28 - нерозбірливо).

Постановою слідчого ОСОБА_38 від 14.08.2016 вилучені речі під час обшуку визнано речовим доказом (а.с. 156-158 том № 2).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Тарасюк К.Е. від 13.08.2016 накладено арешт на майно вилучене у ході цього обшуку, у порядку ст. 170 КПК (а.с. 154-155 том № 2).

З протоколу огляду від 21.10.2016 (а.с. 40-46 том № 3) слідує, що слідчий ОСОБА_38 провів огляд вилученої, згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 21.10.2016 (а.с. 36-37 том № 3) на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2016 (а.с. 34 том № 3) з ТОВ «Лайфселл», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 11-А, інформації, яка міститься на СД-диску № 23374вк (а.с. 39 том № 3), щодо трафіку дзвінків та іншої інформації.

Проведеним оглядом встановлено наступне.

По номеру телефону НОМЕР_35 , який перебуває в користуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, встановлено наявність у нього низки телефонних контактів 11.08.2016 у період з 13:49 по 19:03 з ОСОБА_2 , ОСОБА_6 .

По номеру телефону НОМЕР_36 , який перебуває в користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема, встановлено наявність у нього низки телефонних контактів 11.08.2016 у період з 17:15 по 19:03 з ОСОБА_1 .

По номеру телефону НОМЕР_37 , який перебуває в користуванні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема, встановлено наявність у нього низки телефонних контактів 11.08.2016 у період з 17:13 по 18:44 з ОСОБА_1 .

По номеру телефону НОМЕР_13 , який перебуває в користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема, встановлено наявність у нього низки телефонних контактів з ОСОБА_2 .

У всіх випадках вхідні дзвінки ОСОБА_4 надходили з номеру телефону НОМЕР_38 , який належить ОСОБА_2 , а саме: 10.08.2016 о 16:50 та 17:02; 11.08.2016 о 12:06, 14:48, 15:17, 16:10, 17:00, 18:04, 18:16, 18:21, 18:27, 18:48, 18:54, 18:56, 19:23, 19:42.

Тривалість самих дзвінків складала від 5 секунд до 275.

Також, 11.08.2016 18:33 з номеру телефону НОМЕР_38 , який належить ОСОБА_2 , ОСОБА_4 надійшло СМС - повідомлення.

Постановою слідчого ОСОБА_38 від 21.08.2016 вилучену з ТОВ «Лайфселл» в порядку тимчасового доступу вилучено інформацію, яка міститься на СД-диску № 23374вк визнано речовим доказом (а.с. 47-48 том № 3).

З протоколу огляду від 21.10.2016 (а.с. 25-27 том № 3) слідує, що слідчий ОСОБА_38 провів огляд вилученої, згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 21.10.2016 (а.с. 21-22 том № 3) на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2016 (а.с. 19 том № 3) з ПрАТ «Київстар», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, інформації, яка міститься на СД-диску № вх.24714 16904/3/кт від 21.10.16 (а.с. 24 том № 3), щодо трафіку дзвінків та іншої інформації.

Проведеним оглядом встановлено наступне.

По номеру телефону НОМЕР_39 , який перебуває в користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема, встановлено наявність у нього телефонного контакту 11.08.2016 18:30:39 з номеру телефону НОМЕР_35 , який належить ОСОБА_1 .

По номеру телефону НОМЕР_38 , який перебуває в користуванні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема, встановлено наявність у нього 19 телефонних контактів з ОСОБА_4 , у т.ч. 10.08.2016 - 16:50:46, 17:02:26 та 11.08.2016 - 12:06:04, 14:48:50, 15:17:32, 16:10:58, 17:00:44, 18:04:20, 18:16:22, 18:19:53, 18:21:21, 18:27:54, 18:48:59, 18:54:11, 18:56:30, 19:17:37, 19:22:54, 19:23:57, 19:42:15.

Постановою слідчого ОСОБА_38 від 21.10.2016 вилучену з ПрАТ «Київстар» в порядку тимчасового доступу вилучено інформацію, яка міститься на СД-диску № вх.24714 16904/3/кт визнано речовим доказом (а.с. 28-29 том № 3).

З протоколу огляду від 13.09.2016 (а.с. 2-5 том 3) слідує, що слідчий ОСОБА_38 провів огляд оптичного диску отриманого за запитом з УПП ГУ НП у м. Києві, у порядку ст. 93 КПК.

Проведеним оглядом встановлено, що його об`єктом є оптичний DVD-R диск «VS», який був направлений УПП у м. Києві ДПП НП України до другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури м. Києва як додаток до супровідного листа № 8463/41/11/07-2016 від 08.09.2016.

В ході огляду встановлено, що на зазначеному диску у каталогу з назвою «0415» містяться відеозаписи здійснені за допомогою нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) поліцейського патрульної поліції ОСОБА_2 : « 20160804204107000085 .mov», « 20160804204131000087.mov », « 20160804204 2330000 88.mov», «20160804 204334000090. mov», «2016080 4204409000092.mov», «20160804204513000093.mov».

У відеозаписах програється розмова між трьома особами, схожих на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з розмови слідує факт того, що обвинуваченими, як інспекторами констатовано факт керування ОСОБА_4 ТЗ у стані сп`яніння та запропоновано на вимогу інспектора, як те і передбачає пункт 2.9 ПДР, пройти огляд на стан сп`яніння.

Постановою прокурора відділу прокуратури м. Києва Василенкова Б.М. від 05.08.2016 № 15/1/2-2655т (а.с.136-138 том № 4) доручено (визначено) слідчому Войтовичу О.О., провести негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом 60 діб з моменту винесення такої постанови.

Обставинами, які обумовили доречність такої негласної слідчої (розшукової) дії були відомості викладені у заяві ОСОБА_4 , протоколі допиту останнього.

З письмової згоди ОСОБА_4 поданої на ім`я слідчого в ОВС другого СВ СУ прокуратури м. Києва ОСОБА_38. убачається, що останній надав свою згоду на його залучення до проведення негласних слідчих (розшукових) дій (а.с. 29 том № 2).

При цьому, дійсно така згода не містить у собі дати її надання автором, однак з протоколу про попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 05.08.2016 (а.с. 30-31 том № 2) слідує, що слідчий ОСОБА_38 попередив ОСОБА_4 , згідно з вимогами ч. 2 ст. 222 КПК, про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування, які стали та стануть йому відомі при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні унесеному до ЄРДР 05.08.2016 за № 42016100000000745, тобто щонайменше станом на 05.08.2016 указана письмова згода ОСОБА_4 була наявною, адже залучення останнього до негласних слідчих (розшукових) дій без її наявності не могло бути дійсним.

Будучи допитаним у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попередженим про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_4 надав показання в яких підтвердив обставини викладені в установочній частині вироку, зокрема в частині часу, місця та способу вчинення.

Так, свідок повідомив, що 04.08.2016 обвинувачені будучи співробітники поліції здійснюючи нагляд за дорожнім рухом та охороною громадського порядку поблизу станції метро «Лісова» в м. Києві зупинили автомобіль марки «Cheri QQ» під його керуванням та склали на нього протокол за ст. 130 КУпАП, але потім домовились урегулювати усе на місці за грошову винагороду, яка мала бути перерахована на банківську карту.

Такий алгоритм урегулювання проблеми був запропонований ним особисто за не притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки був складений відповідний протокол.

Заперечень від обвинувачених не було, навпаки ними було надано номер банківської картки для перерахування коштів та визначено, що після перерахування на банківську карту грошових коштів відносно нього відповідний протокол буде знищений, а вилучені водійске посвідчення та документи на атвомобіль будуть повернуті.

На це ОСОБА_4 , дав свою згоду.

Потім вніч з 04 на 05 серпня 2016 він зупинився у дворі біля будинку за адресою: вул. Харківське шосе, 2-б та приблизно о 2 годині ночі до його ТЗ підійшли інші працівники поліції.

На вимогу пред"явити документи на автомобіль ОСОБА_4 спочатку казав, що він їх забув, а в подальшому все ж таки, коли інспектор поспілкувався з ним розповів, що документи на автомобіль вранці в нього забрали двоє співробітників поліції в районі ст.м. Лісова, коли він був припаркований у неналежному місці, указав, що вони ж висунули вимогу про перерахування на банківську карту грошових коштів, аби закрити питання за ст. 130 КУпАП.

З метою перевірки отриманої від нього інформації він надав їм нормер карти.

Потім вони покази фото та він підтвердив, що на фото один з поліцейських, які вилучили його документи.

В подальшому з ініціативи інспекторів було поінформовані відповідні компетенті органи (командир та відділ внутрішнього моніторингу).

Було встановлено, що ОСОБА_19 займає посаду т.в.о.командира третьої роти здається першого батальону УПП ДПП в м.Києві.

Поліцейські запропонували йому за вказаним фактом звернутись до правоохоронних органів, у т.ч. написати відповідну заяву про скоєнння злочину. На це він надав свою згоду та його поліцейські відвезли до відділу моніторингу департаменту патрульної поліції за адресою: вул. Народного Ополчення, 9, де і було подано відповідну заяву.

Подальший алгоритм дій з показань цього свідка повністю коренспондується з даними НСРД.

Так, з протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину від 27.10.2016 (а.с. 139-142 том № 4) та доручення прокурора Василенкова Б. від 05.08.2016 № 15/1/2-2656т (а.с. 143 том № 4) слідує, що слідчий Войтович О.О., на підставі ст.ст. 246, 252, 271 КПК України склав цей протокол про те, що згідно постанови прокурора другого відділу процесуального керівництва прокуратури міста Києва Василенкова Б.М. від 05.08.2016 № 15/1/2-2655т (а.с. 136-138 том № 4) у кримінальному провадженні № 42016100000000745 від 05.08.2016, з дотриманням вимог ст.ст. 104, 246, 271 КПК України, за участю залученого прокуратурою міста Києва до конфіденційного співробітництва ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у відповідності до вимог ст.ст. 99, 104, 252 КПК України у період часу з 09.08.2016 по 11.08.2016 включно проведено негласну слідчу (розшукову) дію контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів (ідентифікованих грошових коштів).

В ході цієї негласної слідчої дії установлено наступне: ОСОБА_2 використовує номер телефону НОМЕР_37 ; ОСОБА_1 - НОМЕР_35 ; ОСОБА_4 - НОМЕР_13 ; ОСОБА_28 - НОМЕР_36 , НОМЕР_39 .

Так, у т.ч. зафіксовано, що 10.08.2016 о 16 год. 50 хв. та 17 год. 02 хв. ОСОБА_2 телефонує ОСОБА_4 , й вони узгоджують час зустрічі, порядок передачі неправомірної вигоди та повернення вилучених у ОСОБА_4 документів.

В подальшому, 11.08.2016 (усі подальші події відбулись 11.08.2016) в приміщенні другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 38-Б, слідчим Войтовичем О.О. в присутності понятих, було роз`яснено ОСОБА_4 , що є постанова прокурора Василенкова Б.М. про здійснення контролю за вчиненням злочину - спеціального слідчого експерименту із використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів (ідентифікованих грошових коштів). Після чого учасникам було роз`яснені права та обов`язки, передбачені чинним законодавством.

Надалі, слідчим Войтовичем О.О. в присутності понятих було вручено ОСОБА_4 заздалегідь ідентифіковані (помічені) грошові кошти на загальну суму 2000 грн. про що було складено відповідний протокол.

В 14 год. 48 хв., 15 год. 17 хв., 16 год. 10 хв. 17 год. 00 хв. ОСОБА_2 телефонує ОСОБА_4 й вони узгоджують необхідність прибути ОСОБА_4 до стоматологічної поліклініки по вул. Алішера Навої та подальші дії ОСОБА_4 щоб повернути документи. ОСОБА_4 наголошує, що йому вже набридло чекати й що йому терміново повернути техпаспорт на автомобіль. ОСОБА_2 каже, що він особисто з ОСОБА_4 зустрічатись не буде. Разом з тим, особа, яка має зустрітись з ОСОБА_4 не відповідає на дзвінки. ОСОБА_2 каже, що в ОСОБА_4 три категорії та взагалі його б покарали й наразі не було б жодних розмови. ОСОБА_2 просить ОСОБА_4 ще почекати деякий час. ОСОБА_4 каже, що він буде чекати, оскільки в нього немає іншого вибору.

О 17 год. 13 хв. ОСОБА_1 телефонує ОСОБА_2 . В ході бесіди ОСОБА_2 каже про те, щоб той зателефонував «малому», а той, в свою чергу перетелефонував ОСОБА_2 , бо там «кіпіш», каже «що він там вже стоїть дві години біля стоматологічної поліклініки». ОСОБА_1 цікавиться у кого документи. ОСОБА_2 каже, що зараз їх принесе.

О 17 год. 15 хв. ОСОБА_1 телефонує ОСОБА_6 , щоб той перетелефонував ОСОБА_2 .

О 17 год. 16 хв. ОСОБА_6 телефонує ОСОБА_2 , й останній каже про необхідність ОСОБА_6 зустрівся зі «штрихом». На це ОСОБА_6 заперечує та каже, щоб ОСОБА_31 сам з ним зустрічався. Каже, що він наразі на роботі та звільниться приблизно через годину-півтори.

О 17 год. 24 хв. ОСОБА_1 телефонує ОСОБА_2 та цікавиться чи зателефонував йому « ОСОБА_32 ». ОСОБА_2 каже, що «малий» сказав, щоб він сам зустрічався зі «штрихом». ОСОБА_1 каже, що «їх» треба кудись покласти, зателефонувати особі та сказати, де вони знаходяться, оскільки «ні мені, ні тобі це не треба».

О 17 год. 26 хв. ОСОБА_1 телефонує ОСОБА_6 та цікавиться змістом його бесіди з ОСОБА_2 ОСОБА_1 каже, що йому не можна віддавати документи. ОСОБА_6 цікавиться що за документи. На це ОСОБА_1 каже ОСОБА_6 , щоб той не «тупив». ОСОБА_6 каже, що він не може, що він на роботі.

О 17 годині 27 хвилин ОСОБА_1 телефонує ОСОБА_2 та цікавиться чи є вдома «ОСОБА_40» та «ОСОБА_41». ОСОБА_2 надає негативну відповідь. ОСОБА_1 пропонує зробити «закладку», зателефонувати та сказати, де саме. ОСОБА_1 каже, що їм не можна «світиться».

О 18 год. 04 хв. ОСОБА_2 телефонує ОСОБА_4 каже, що документи на місці. Розповідає як йому дістатись до місця, де на дереві у пачці з-під сигарет схований техпаспорт. ОСОБА_4 цікавиться чи може він сьогодні забрати ще й права й що в нього є гроші; цікавиться своїм протоколом. ОСОБА_2 запевняє ОСОБА_4 , що йому немає потреби турбуватись за протокол, оскільки той показав «нуль», а тому немає складу правопорушення. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 узгоджують, що ОСОБА_4 забере техпаспорт та перекаже через термінал кошти за права. ОСОБА_2 ще раз консультує ОСОБА_4 як добратися до місця, де зберігаються техпаспорт.

О 18 год. 13 хв. ОСОБА_1 телефонує ОСОБА_2 та ті узгоджують їх місце зустрічі на «Форі на «Сантехниці».

О 18 год. 26 хв. ОСОБА_2 телефонує особі на ім`я « ОСОБА_33 ». ОСОБА_2 каже, що зараз біля «тих кустів» буде проходити «штрих» й щоб ОСОБА_33 спостерігав чи буде «штрих» один.

О 18 год. 27 хв. ОСОБА_4 телефонує ОСОБА_2 каже, що він вже на місці та де техпаспорт. ОСОБА_2 каже, що у пачці з-під сигарет «Winston» ОСОБА_4 їх забирає. ОСОБА_2 каже, що коли ОСОБА_4 буде біля «Приватбакнівського» терміналу, то хай він йому зателефонує. ОСОБА_4 просить відправити йому номер карточки.

О 18 год. 29 хв. ОСОБА_4 в тому місці, де казав ОСОБА_2 у пачці з-під сигарет «Winston» знаходить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , а « ОСОБА_33 » телефонує ОСОБА_2 й інформує того, що «штрих» прийшов та забрав. ОСОБА_2 каже, щоб ОСОБА_33 спостерігав та щоб він зайшов додому та забрав права.

О 18 год. 30 хв. ОСОБА_1 телефонує ОСОБА_6 та каже, щоб той терміново скинув йому номер « ОСОБА_34 » картки СМС-повідомленням.

О 18 год. 31 хв. ОСОБА_6 відправляє ОСОБА_1 СМС-повідомлення наступного змісту: НОМЕР_4 .

О 18 год. 33 хв. ОСОБА_2 відправляє ОСОБА_4 СМС-повідомлення наступного змісту: НОМЕР_4 .

О 18 год. 44 хв. « ОСОБА_33 » телефонує ОСОБА_2 та цікавиться куди йому йти. ОСОБА_2 каже, що нехай той йде до « ОСОБА_35 » додому, пояснює, де саме він знаходиться, каже що вони там сидять.

О 18 год. 48 хв. ОСОБА_4 телефонує ОСОБА_2 та каже, що він біля «Ай-бокс» та чи нормально, якщо він перерахує гроші через «Ай-бокс». ОСОБА_2 розмірковує про те, що краще з «Приватівського». Каже про необхідність почекати та те, що він зараз йому перетелефонує.

О 18 год. 53 хв. ОСОБА_2 телефонує ОСОБА_4 та цікавиться чи через «Ай-бокс» минулого разу він перерахував йому гроші та коли саме це було. ОСОБА_4 каже, що через «Ай-бокс» у п`ятницю близького 14 год. ОСОБА_2 каже, що нехай він зачекає та перетелефонує йому через декілька хвилин.

О 18 год. 56 хв. ОСОБА_4 телефонує ОСОБА_2 . ОСОБА_2 каже, що нехай він перераховує через «Ай-бокс».

О 18 год. 58 хв. ОСОБА_4 з терміналу ТОВ «Айбокс» №8743762, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 15, здійснює перерахунок грошових коштів в сумі 2050 грн. (з них комісія 41 грн., 2009 грн. - на рахунок) на банківський рахунок НОМЕР_4 . ОСОБА_4 отримує з терміналу «Айбокс» отримує квитанцію №1622368369.

О 19 год. 03 хв. ОСОБА_1 телефонує ОСОБА_6 та каже, що як тільки надійдуть, то одразу ж зателефонує. ОСОБА_6 каже, що гроші вже надійшли. ОСОБА_1 каже, щоб він знімав гроші та йшов додому.

О 19 год. 23 хв. ОСОБА_2 телефонує ОСОБА_4 та пояснює яким чином йому добратись до закладки з правами.

О 19 год. 42 хв. ОСОБА_4 телефонує ОСОБА_2 та каже, що він не може їх знайти. ОСОБА_2 додатково його консультує. Врешті ОСОБА_4 знаходить водійське посвідчення серії НОМЕР_2 на своє ім`я.

З протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії з додатками від 09.09.2016 (а.с. 18-21, 22 том № 4) слідує, що о/у Мазурчак П.О. , на підставі ст.ст. 104-107, 246, 252, 258, 260, 265 КПК України склав цей протокол про те, що за дорученням слідчого Войтович О.О. від 08.08.2016 № 17/1/2-2685т (а.с. 144 том № 4) на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Ященка М.А. вих. 01-12643т/НСД від 08.08.2016 (а.с. 145-147 том № 4), прийнятої за клопотанням слідчого Войтовича О.О. про надання дозволу на проведення таких негласних слідчих дій (а.с. 148-150 том № 4) працівниками ДОТЗ НП України із застосуванням технічних засобів проведено аудіо та відео контроль стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та в ході цієї негласної слідчої дії установлено дані тотожні відомостям відображеним у протоколі про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину від 27.10.2016 (а.с. 139-142 том № 4) зміст яких детально та послідовно наведено судом вище.

Згідно протоколів затримання від 11.08.2016 (а.с. 122-128, 145-148 том № 3) обвинувачених затримано 11.08.2016 у порядку ст. 208 КПК України.

Також, у ході затримання ОСОБА_2 11.08.2016 у нього було вилучено, відповідно до даних протоколу такого затримання, грошові кошти номіналом 100 (сто) гривень в кількості 10 (десяти) штук ВЕ7729880, СВ8289668, ГГ5123492, ВХ4155085, ЕЯ1455588, КН2500207, ЗГ7171539, ЕЮ2398802, АЖ5509691, ВЧ5728589, грошові кошти номіналом 50 (п`ятдесят) гривень в кількості 1 (одна) штука СЄ9714510, грошові кошти номіналом 10 (десять) гривень в кількості 1 (одна) штука СЖ3434205, грошові кошти номіналом 5 (п`ять) гривень в кількості 1 (одна) штука СД9527671, грошові кошти номіналом 2 (два) гривень 3 (три) штуки ПА3219499, СА8336613 та СБ2115948, грошові кошти номіналом 1 (одна) гривня в кількості 10 (десять) штук СА9834358, СД1231302, УФ3762557, СА8376966, МБ6122090, СБ6321410, ГЄ3644044, СБ8678071, УТ0029476, СА7131096, грошові кошти номіналом 50 копійок в кількості 10 штук, грошові кошти номіналом 25 копійок 12 штук, грошові кошти номіналом 10 копійок 23 штук, грошові кошти номіналом 5 копійок 4 штуки; мобільний телефон марки HUAWEI TIT - UO2; перепустка № НОМЕР_58 видана на ОСОБА_2 , копія дубліката картки ФОП ДПІ у Дніпровському району м. Києва на ім`я ОСОБА_2 ; блокнот «Патрульна Поліція» з особистими нотатками; візитна картка ТАКСІ № 1 «Ваше комфортне таксі»; навушники; Ручка синього кольору; зарядний пристрій автомобільний марки BIOETYC UOMO, квитанція «Ощадбанк» № 2410 від 10.08.2016, Клаптик паперу «66071» лор 16, квитанція «Ощадбанк» № 2683 від 03.08.2016, квитанція «Ощадбанк» №492 від 02.08.2016, квитанція «Ощадбанк» № 2730 від 11.08.2016, квитанція № 2682 від 03.08.2016, квитанція № 17014-13182-21898, квитанція «СІЛЬПО» від 02.08.2016, квитанція «СІЛЬПО» від 10.08.2016, квитанція «СІЛЬПО» від 03.08.2016; квитанція «БІЛЛА-Україна» від 10.08.2016, квитанція «ЯГІДКА» від 07.08.2016, квитанція «УНІВЕРСАМ ТАРВІЯ В» від 20.07.2016, квитанція «ТАВРІЯ ПЛЮС» від 27.07.2016, квитанція «ТОВ ФОРА» від 27.07.2016, СІМ-картка № НОМЕР_43.

З досліджених судом, у порядку ст. 357 КПК України, у судовому засіданні, речових доказів, якими вони є, у світлі ст. 98 вказаного Кодексу, яка регламентує, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, судовим слідством встановлено, факт дотримання положень КПК України при їх зберіганні та пакуванні, без виявлення будь-яких істотних порушень процесуального законодавства з цього питання, з огляду на, що можливо дійти висновку про підтвердження ними в своїй сукупності інших обставин з числа регламентованих ст. 91 наведеного Кодексу, на підставі яких, у світлі норм ст. 84 того ж Кодексу, є можливим встановити наявність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та доказують реальну дійсність подій що визнані судом доведеними.

Наявні ж у справі постанови про визнання вказаних об`єктів речовими доказами підтверджують факт набуття ними відповідного статусу у відповідності до норм КПК України.

Щодо доводів сторони захисту про наявність у протоколах слідчих дій певних недоліків у питанні їх оформлення у ракурсі норм ст.ст. 104-105 КПК та описок, то Суд сприймає їх, як такі, що заслуговують на увагу, однак виходить з того, що сама по собі описка, тобто зроблена слідчим механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо), не указує на недопустимість такого документу та автоматично не дає передумов для застосування концепції "плодів отруєного дерева"по відношенню до висновків по матеріалах отриманих у ході таких слідчий дій, при відсутності для того передумов регламентованих ст. 87 КПК, що є дійсним у цій справі (відсутність констатації факту порушення вимог ст. 87 наведеного Кодексу).

При формуванні такого підходу Суд ураховує те, що у постанові від 8 жовтня 2019 року у справі № 639/8329/14-к Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду вирішуючи питання про застосування правил статті 87 КПК до наданих сторонами доказів, Суд виходить з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.

Суд, визнаючи доказ недопустимим відповідно до частини 2 або 3 статті 87 КПК, має зазначити, який саме пункт цих положень став підставою для такого рішення.

Якщо суд визнає доказ недопустимим з посиланням на частину 1 статті 87 КПК, він має зазначити, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення. Обґрунтовуючи наявність такого порушення, суд має послатися на конкретні норми Конституції та/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права і свободи, і за потреби на практику відповідних органів, уповноважених тлумачити ці норми.

Крім того, суд, вирішуючи питання щодо допустимості доказу з точки зору частини 1 статті 87 КПК, має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим, але ці обставини у даній справі судом не установлені.

Постановою від 15 лютого 2018 року в справі № 357/14462/14-к Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду указав, що не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону ситуація, при якій підставою для визнання доказів недопустимими виступає якість змісту документів, складених у ході процесуальних дій, а не порушення вимог процесуальної форми їх призначення чи проведення (порушень прав гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод). У таких ситуаціях, Суд вправі дати іншу правову оцінку доказу, у тому числі не брати його до уваги, навівши ґрунтовні мотиви свого рішення, але не визнавати його недопустимим з наведених мотивів.

А тому, усі клопотання сторони захисту про визнання доказів недопустимими Суд сприймає критично, так як не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону ситуація, при якій підставою для визнання доказів недопустимими виступає якість змісту документів, складених у ході процесуальних дій, а не порушення вимог процесуальної форми їх призначення чи проведення.

Також, слід відмітити, що на момент цієї слідчої дії обвинувачений був затриманий уже, на підставі ст. 208 КПК України (дані протоколу затримання), а Верховний Суд у постанові від 08.02.2018 у справі № 754/5978/16-к указав, що оцінюючи, як доказ, протокол огляду місця події, суд має виходити з даних протоколу затримання складеного відповідно до вимог ст. 208 КПК України, та оцінювати цю слідчу дію через призму законності проведення обшуку затриманого, відповідно до вимог частини 3 вищевказаної норми закону (ст. 208), яка указує, що уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу, а у цій ситуації, такі передумови були дійсними, сам протокол наявний.

Тим самим, порушень вимог ст. 87 КПК не установлено, а лише їх наявність, як було відмічено судом, дозволяє констатувати факт недопустимості доказу.

Аналізуючи доводи сторони захисту про визнання недопустимими доказом речових доказів, оскільки стороні захисту не було надано доступ до речового доказу у порядку 290 КПК, суд зазначає таке.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в постанова від 24 жовтня 2018 року в справі № 733/249/16-к указав, що після огляду предмет визнається речовим доказом і долучається до кримінальної справи мотивованою постановою (ухвалою), яким завершується формування даного виду доказу. Цією постановою створюється особливий правовий режим поводження з предметом в кримінальній справі. Джерелом фактичних даних (відомостей) стосовно речових доказів виступає протокол огляду предмета.

З матеріалів цього провадження убачається, що сторона захисту була ознайомлена з цими протоколами, а тому Суд відхиляє доводи захисту в частині цього питання, так як є дійсним факт сприйняття самого джерела фактичних даних (відомостей) стосовно речових доказів.

Щодо порядку проведення самої слідчої дії - огляду, то слід указати таке.

Порядок, встановлений КПК (процесуальний порядок, форма, процедура), - це певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (Верховний суд України постанова від 16.03.2017 у справі № 671/463/15-к).

За змістом статей 223, 237 КПК огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження.

На момент огляду телефон мав уже статус речового доказу.

Речові докази та документи, повинні бути отриманні у спосіб, передбачений статтею 93 КПК, належним чином залученні до кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК (залежно від способу збирання) і набути відповідного процесуального статусу (див. постанову ККС ВС від 07.08.2019 у справі № 555/456/18).

Даний речовий доказ отриманий у спосіб та порядку, передбаченому КПК, а саме під час обшуку обвинуваченого у порядку ст. 208 наведеного Кодексу, й після чого арештований, згідно ст. 170 того ж Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд у т.ч. речей та документів.

При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення окремих речей, оглядати і вилучати речі і документи (ч. 7 ст. 234 КПК).

Згідно ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі.

Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Статтею 99 КПК регламентовано, що документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати: 1) матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні).

Щодо даних огляду сторінки в мережі Facebook, то Суд виходить з того, що Facebook це соціальна мережа.

Соціальна мережа, суспільна мережа - соціальна структура, утворена індивідами або організаціями. Вона відображає розмаїття зв`язки між ними через різноманітні соціальні взаємовідносини, починаючи з випадкових знайомств і закінчуючи тісними родинними зв`язками.

Розміщенні матеріали у Facebook, у своїй більшості, окрім, як матеріалів категорії «з обмеженим доступом» (певної категорії), є матеріалами доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем.

Цей доступ, саме до такої категорії матеріалів, не є пов`язаним з подоланням системи логічного захисту, для перегляду останніх не є потрібною сама реєстрації в Facebook, а тому, на переконання суду, в контексті ч. 2 ст. 264 КПК України, доступ до таких матеріалів не потребує дозволу слідчого судді для здобуття відомостей такого характеру.

Як наслідок, Суд уважає, що порядок, встановлений КПК під час указаних оглядів (усіх) був дотриманий.

Щодо спеціального слідчого експерименту, то слід відмітити, що відповідно до п.3 ч. 1 ст. 271 КПК України спеціальний слідчий експеримент є формою контролю за вчиненням злочину, що полягає в одержанні слідчим або працівником оперативного підрозділу інформації шляхом штучного створення відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, для перевірки спрямованості намірів особи, в діях якої наявні ознаки вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів, спостереження за їх поведінкою.

В процесі проведення спеціального слідчого експерименту важлива роль належить таким негласним слідчим (розшуковим) діям як аудіо-, відео- контроль особи та місця, які проводяться в комплексі зі спеціальним слідчим експериментом.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 271 КПК України про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол.

Для глибшого розуміння природи спеціального слідчого експерименту та ґрунтовнішого його дослідження слід проаналізувати сукупність ознак, які йому властиві.

Першою ознакою спеціального слідчого експерименту є мета його проведення, а саме перевірка дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого або особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішення щодо вчинення злочину.

Другою ознакою спеціального слідчого експерименту є умови (обстановка), в яких він проходить.

Законодавець закріпив положення про те, що це «створення слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної» (п.п.1.12.4 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації державної прикордонної служби України Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 р. № 114/1042/516/1199/936/1687/5).

Слід визначити, яким вимогам повинна відповідати така обстановка, за винятком законодавчого положення про те, що не допускається підбурювання особи до вчинення злочину. Такими вимогами слід вважати: 1) обстановка повинна складатись на основі інформації про злочинну діяльність особи, яка є у слідчого або оперативного підрозділу; 2) ця обстановка повинна бути максимально наближеною до презюмованої злочинної діяльності особи, щодо якої проводиться експеримент.

Однією із ознак спеціального слідчого експерименту є те, що він не повинен містити ознак «провокації». Відповідно до ч. 3 ст. 271 КПК України забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення злочину з метою подальшого його викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який би вона не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією ж метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем.

Також ознакою спеціального слідчого експерименту є те, що його проведення не впливає на мотивацію дій особи, щодо якої він проводиться, дії цієї особи є самостійними. Ця ознака є характерною для всіх форм контролю за вчиненням злочину і нормативно закріплена у ч. 3 ст. 271 КПК України.

Проводячи спеціальний слідчий експеримент слідчий та оперативні працівники повинні обов`язково дотримуватись таких вимог: а) не провокувати особу до здійснення протиправних дій; б) не ставити особу в умови, що утруднюють задоволення її потреб законним способом; в) не принижувати честь і гідність осіб, які беруть участь в експерименті, та оточення; г) не створювати небезпеку для здоров`я осіб у кримінальному провадженні.

Отже, спеціальний слідчий експеримент - це НСРД, яка полягає у створенні та контролі уповноваженим законом суб`єктом обстановки, максимально наближеної до реальної з метою перевірки дійсних намірів конкретної особи, спостереження за її поведінкою та прийняттям рішення, за відсутності ознак провокації, коли таке проведення не впливає на мотивацію дій особи, щодо якої одержано інформацію про причетність до вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

У цій справі, указані вимоги законодавства було дотримано.

Факт дійсності у провадженні обставин регламентованих ч. 3 ст. 271 КПК України установлений не був.

Проводячи спеціальний слідчий експеримент слідчий не провокував осіб до здійснення протиправних дій, не ставив їх в умови, що утруднюють задоволення потреб законним способом, не принижували честь і гідність осіб, які беруть участь в експерименті, та оточення, не створювали небезпеку для здоров`я осіб у кримінальному провадженні.

Позицію сторони захисту про те, що, у цій ситуації, мала місце провокація злочину з боку правоохоронних органів, оскільки ОСОБА_4 діяв наполегливо та провокативною, не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.

З цього питання Суд зазначає, що для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів Європейський суд з прав людини виробив ряд критеріїв, такі як: a) змістовний критерій, b) процесуальний критерій.

При цьому під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

Відповідно аналізуючи обставини справи на предмет провокації злочину, Суд дійшов висновку, що такий факт не знайшов свого підтвердження в результаті перевірки обставин кримінального провадження та дослідження доказів. А у матеріалах кримінального провадження відсутні ознаки, притаманні провокації злочину правоохоронними органами, а саме спонукання до вчинення злочину.

У рішенні «Матановіч проти Хорватії» ЄСПЛ зазначив, що «підбурювання, за змістом кримінального процесуального закону, мало б місце тільки тоді, коли таємний агент перед тим, … як було прийнято рішення про закупку і продаж наркотиків разом з іншими співвиконавцями злочину, неодноразово б заохочував [обвинуваченого] до вчинення злочину (або сприяв утвердженню у прийнятті такого початкового рішення обвинуваченим). Втім, докази ясно показують, що така пропозиція була лише загальним абстрактним виразом готовності таємного агента платити певну суму грошей за поставлені наркотики, після чого скаржник добровільно продовжував спілкуватися з ним, щоб отримати особисту користь від абстрактної готовності "покупця" [купувати наркотики]. Звернення таємного агента в даному випадку не було обов`язковою умовою для злочинної діяльності скаржника, тобто дія, яку б в іншому випадку він би не вчинив. Навпаки, суди дійшли до висновку, що навіть без [агентів під прикриттям] він мав намір вчинити злочин, за який він був засуджений».

У своєму рішенні «Банніков проти Росії» на обґрунтування факту порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод ЄСПЛ посилається на своє рішення «Худобін проти Російської Федерації», «Тейшейро де Кастро проти Португалії», однак зміст цих рішень зводиться до вислову «не було б скоєно, як би не було спровоковано».

Отже, згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Банніков проти Російської Федерації» від 04 листопада 2010 року, «Веселов та інші проти Російської Федерації» від 02 жовтня 2010 року, «Раманаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 року застосування особливих методів ведення слідства - зокрема, агентурних методів - саме по собі не може порушувати право особи на справедливий суд. Ризик провокації з боку працівників правоохоронних органів, викликаний вказаними методами, означає, що їх використання повинно бути суворо регламентованим. Для застосування цих методів у правоохоронних органів мають бути докази на підтвердження аргументу схильності особи до вчинення злочину.

Так, для визначення провокації злочину Європейський суд встановив, зокрема, такі критерії: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.

Отже, перевіркою матеріалів цього кримінального провадження встановлено, що органи досудового розслідування діяли в основному у пасивний спосіб і не підбурювали обвинувачених до вчинення злочину. Таким чином, НСРД не призвели до підбурювання, через призму прецедентної практики ЄСПЛ стосовно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на наведене, Суд в основу обвинувального вироку поклав докази, які узгоджуються між собою та повною мірою вказують на винуватість останніх, а доводи захисту про провокацію злочину з боку правоохоронних органів не знайшли свого підтвердження.

Орієнтири тотожного характеру у питанні оцінки провокації наданні і Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 11.06.2019 у справі № 750/3402/16-к.

Відсутньою є доречність для визнання недопустимими доказами у кримінальному провадженні у відповідності до ст.ст. 87, 290 КПК процесуальних документів, прийнятих на підставі ухвал апеляційного суду про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, оскільки самі ухвали було відкрито стороні захисту лише під час розгляду провадження у суді першої інстанції, а не під час досудового розслідування, з огляду на таке.

У постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 640/6847/15-к Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок про застосування норми права у такому ключі:

? якщо сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів не відкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення;

? процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання;

? якщо у ході розгляду кримінального провадження у суді було задоволене повторне клопотання прокурора про розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, і розсекречено їх, то відповідні процесуальні документи як такі, що отримані стороною обвинувачення після передачі справи в суд, повинні бути відкриті згідно з частиною одинадцятою статті 290 КПК України.

Саме такого роду ситуація має місце в цій справі, а саме те, що процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), були відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді.

Так, за наслідками судового розгляду установлено, що ухвали Апеляційного суду м. Києва на проведення НСРД та клопотання слідчих з цього питання були відкриті (а.с. 183-186, 187-190, 191-192 том № 4) стороні захисту (обвинуваченим та їх захисникам) після відповідного розсекречення судом апеляційної інстанції судових рішень у серпні 2017 року та самих клопотань у липні того ж року, у той час, як справу передано до суду 01.11.2016 (а.с. 41 том № 1).

Відповідно має місце ситуації, при якій процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), на думку суду, можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання, що і є дійсним у цій справі.

Після розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД після передачі кримінального провадження до суду, Суд в цій справі забезпечив стороні захисту з метою реалізації принципу змагальності достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД в комплексі із процесуальною підставою для проведення НСРД, однак захист залишився при своїй позиції, яка полягає у тому, що після такі процесуальні документи не можуть бути відкриті на стадії розгляду справи в суді ,так як про їх наявність сторона обвинувачення була поінформована на час направлення кримінального провадження до суду.

Також слід відмітити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 751/7557/15-к відмітила, що для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.

Ці процесуальні рішення виступають правовою підставою проведення НСРД, з огляду на їх функціональне призначення щодо підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій, і повинні перевірятися та враховуватися судом під час оцінки доказів.

У даній справі, указані клопотання слідчого, постанови прокурора, доручення (як прокурора слідчому так і слідчого о/у), ухвали слідчих суддів були відкриті стороні захисту, у порядку ст. 290 КПК, після розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД після передачі кримінального провадження до суду з дотриманням процедур та правил окреслених ВП ВС упостанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 640/6847/15-к.

Відповідно ці процесуальні рішення (документи, які стали правовою підставою їх проведення, тобто клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), указують на дійсність правових підстав проведення НСРД та з огляду на їх функціональне призначення підтверджують допустимість доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій, і повинні перевірятися та враховуватися судом під час оцінки доказів.

Не підтвердилися за наслідками даного судового розгляду після дослідження усіх наданих доказів у порядку ст. 94 КПК і аргументи захисту щодо того, що відео та звукозаписи викликають сумнів у їх достовірності через імовірність монтажу (фальсифікації, сторона захисту не навела конкретних аргументів на обґрунтування наявності ознак монтажу, а обмежились тільки самим повідомленням про це).

Так, за змістом положень статей 358, 359 КПК сумніви щодо достовірності звуко- чи відеозапису, що дають підстави для призначення експертизи, мають ґрунтуватись на відтворенні таких записів.

Термін «достовірний» тлумачиться в українській мові як такий, що не викликає сумніву, цілком вірний, точний та є синонімом прикметника «вірогідний» - який не викликає сумніву.

Вірогідність - це суб`єктивна впевненість особи, яка оцінює докази, в існуванні чи відсутності певних фактів.

Однак, під час дослідження файлів у судовому засіданні стороною захисту не було наведено обставин, що підтверджували б твердження про недостовірність цих документів.

В тому числі, захист не вказав на певні фрагменти відеозапису, що свідчили б про застосування монтажу, вилучення з відео певних фрагментів, що мають істотне значення для встановлення обставин цього провадження, тощо, обмежуючись лише загальними посиланням на невідповідність вказаних записів, тобто висловлюючи свої припущення щодо наявності можливих (гіпотетичних) ознак монтажу.

Під час дослідження інформації, що міститься на зазначених магнітних носіях, судом не установлено даних про те, що відео- та аудіо- інформація є непослідовною, містить неприродні паузи чи переривається, також захист не вказував на невідповідність міміки осіб, звукового ряду чи на існування інших невідповідностей, які б могли свідчити про монтаж аудіо-, відео- файлів.

При вирішенні питання про достовірність цих матеріалів необхідно й зважати на те, що такі файли є електронними документами.

Відтак, на відміну від письмових документів, електронний не має постійної прив`язки до певного матеріального носія інформації, тому один і той же документ (файл) може існувати в ідентичному вигляді на різних носіях.

Так, у частині 3 ст. 99 КПК законодавець визначив, що оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа ще й його відображення, якому надається таке ж значення як документу.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації.

Безпідставним є ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документу.

Характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія.

Згідно з ДСТУ 7157:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 березня 2010 року № 8 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», електронний документ - це документ, інформація в якому подана у формі електронних даних і для використовування якого потрібні засоби обчислювальної техніки.

Для виконання завдань кримінального провадження, з огляду на положення Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», допустимість електронного документа як доказу не можна заперечувати винятково на підставі того, що він має електронну форму (ч. 2 ст. 8).

Відповідно до ст. 7 цього Закону, у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

Відповідно перенесення файлів на флеш-носій не свідчить про їх сумнівність, неточність чи те, що файли спотворені, містять викривлену інформацію.

Твердження щодо можливого здійснення технічного втручання та редагування запису, не спираються на будь-які об`єктивні дані щодо таких припущень.

Аудіо-, відеограми не містять ознак фальшування (підробки), які б сприймались органами слуху та зору.

Ознаки монтажу не підтверджені будь-якими іншими доказами у справі, не обґрунтовуються відповідними технічними висновками спеціалістів.

Об`єктивних даних про такі факти судом не установлено.

Як наслідок Суд зауважує, що не знаходить жодних об`єктивних передумов визначених кримінальним процесуальним законодавством для визнання здобутих у ході НСРД даних, як не належних, або ж недопустимих доказів.

Разом з тим, слід відмітити, що згідно ст. 85 КПК належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Безпосередньо дослідивши наступні докази, Суд приходить до висновку, що ці докази прямо чи непрямо не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, а саме зпротоколу огляду від 11.08.2016 (а.с. 35 том № 2) слідує, що слідчий Войтович О.О. за участю понятих та ОСОБА_4 провів огляд грошових коштів у сумі 2 000 грн., які є власністю ОСОБА_4 , установлено що дана сума складається з 12 купюр номіналом 100 грн. та 4 купюр номіналом 200 грн. та з протоколу про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 11.08.2016 (а.с 56-57, 58-69, 70 том № 2) слідує, що слідчий Войтович О.О. за участю понятих та ОСОБА_4 провів огляд грошових коштів, було виготовлено ксерокопії всіх купюр, також на них нанесено невидимий порошок та вручено ОСОБА_4 , однак виходячи з характеру обвинувачення визнаного судом доведеним Суд сприймає ці докази, як неналежні, так як ними жодні обставини з числа регламентованих ст. 91 КПК не доводяться, адже неправомірна вигода отримувалася через термінали Айбоксів.

Отже, вказані докази, на переконання суду, не містять даних, які б мали значення для кримінального провадження та підтверджували б або спростовували б обставини, що підлягають доказуванню, тому є неналежними доказами.

Щодо даних протоколу огляду від 14.08.2016 (а.с. 142-152 том № 2), то Суд сприймає їх критично та не ураховує, як доказ з огляду на те, що указаний протокол не містить підпису слідчого, який провів дану слідчу дію, а саме ОСОБА_38 .

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачений КПК України, суду надано не було.

Підстави наведені стороною захисту для визнання доказів недопустимими не є слушними, так як не було установлено порушень регламентованих ст. 87 КПК.

Як наслідок, цими процесуальними джерелами доказів, у розумінні ст. 84 КПК, в їх сукупності, підтверджуються обставини регламентовані ст. 91 того ж Кодексу.

Адже, аналізуючи наведені вище та безпосередньо досліджені судом докази щодо обставин вчинених протиправних дій обвинувачених, Суд не вбачає підстав піддавати їх сумніву, оскільки вони узгоджуються між собою як окремо, так і в сукупності, доводять винуватість обвинувачених у вчиненні указаного злочину.

Так, Суд приймає до уваги, що указані докази, які досліджені судом, згідно ст. 94 КПК, в своїй сукупності, указують на доведеність обставин регламентованих ст. 91 КПК, у т.ч. засвідчують факт одержання кожним з обвинувачених, як службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення та не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використання наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою групою осіб, що прямо слідує, з таких доказів, зокрема, показань свідків, записів нагрудних камер (відеореєстраторів) роти № 3 батальйону № 3 УПП в м. Києві ДПП НП України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; даними проведених протоколів оглядів, у тому числі даними про перерахування неправомірної вигоди; проведеними обшуками за адресами: АДРЕСА_8 ; АДРЕСА_4 , в ході яких виявлено та вилучено складений адміністративний протокол відносно ОСОБА_4 , банківська картка ПАТ КБ «Приватбанк» на яку ОСОБА_4 перераховував неправомірну вигоду; отриманими за результатами проведення комплексу негласних слідчих (розшукових) дій даними, що дійсності контактів (телефонних перемовин) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та алгоритму перемовин засвічую собою факт отримання такої неправомірної вигоди за попередньою змовою групою осіб.

Визнання ж судом ряду доказів неналежними доказами не впливає на висновок суду щодо винуватості обвинувачених у вчиненні цього злочину.

Таким чином, досліджені та оцінені в судовому засіданні докази дозволяють дійти висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості обвинувачених у вчиненні одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Цей же алгоритм розмов між наведеними учасниками прямо спростовує пояснення обвинувачених в суді в т.ч. доводи ОСОБА_2 щодо перерахування коштів, як відшкодування вартості ремонту пошкодженого телефону.

Сама послідовність дій з повернення водійських документів (алгоритм дій, застосований до їх передання, для прикладу, не відкрито особисто при певній зустрічі, а з застосуванням методу так званих «закладок») також, на переконання суду, указує на те, що дійсним мотивом обвинувачених було одержання службовою особою неправомірної вигоди.

При кваліфікації дій обвинувачених, Суд ураховує таке.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 в справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

Відповідно до п. 1 Примітки ст. 364 КК службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку (ст. 1 Закону України «Про національну поліцію»).

Підпунктом з) пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (надалі - Закон) регламентовано, що суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є поліцейські . {Пункт 1 частини першої статті 3 доповнено новим підпунктом "з" згідно із Законом № 766-VIII від 10.11.2015}

Закон № 766-VIII від 10.11.2015 був опублікований в Голосі України 08.12.2015 у випуску № 231, та відповідно набрав чинності 09.12.2015, й регламентує у собі, що корупція - використання особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ч. 1 ст. 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав (ст. 3 того ж Закону).

Особам, зазначеним у ч. 1 ст. 3 Закону забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Відповідно, одержання неправомірної вигоди - це прийняття службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів через своє службове становище.

Адже, статтею 22 Закону особам, уповноваженим на виконання функцій держави, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 65 Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави притягаються, зокрема, до кримінальної відповідальності у встановленому законом порядку.

Таким чином, ст. 368 КК (в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VII від 14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015, № 889-VIII від 10.12.2015) передбачено відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища

При цьому, у кримінальному законодавстві мінімального розміру неправомірної вигоди не встановлено.

Способи одержання неправомірної вигоди можуть бути різними і для кваліфікації цього злочину значення не мають.

Не має значення і те, як фактично було використано предмет неправомірної вигоди.

Як наслідок, відповідальність за злочин, передбачений ст. 368 КК (в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VII від 14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015, № 889-VIII від 10.12.2015), настає тільки за умови, якщо службова особа прийняла пропозицію чи обіцянку надати їй неправомірну вигоду або одержала таку вигоду за вчинення чи не вчинення в інтересах того, хто її пропонує чи надає, або третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. При цьому вчинення чи не вчинення службовою особою відповідних дій перебуває за межами об`єктивної сторони даного злочину, а отже кримінальна відповідальність настає незалежно від того, до чи після вчинення цих дій, зокрема, було одержано неправомірну вигоду, була чи не була вона обумовлена до їх вчинення, виконала чи не виконала службова особа обумовлене, збиралася чи ні вона це робити.

Слід зауважити, що вчинені суб`єктом злочину, передбаченого ст. 368 КК (в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VII від 14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015, № 889-VIII від 10.12.2015), дії можуть бути як цілком законними (входити до його компетенції, здійснюватися в установленому порядку тощо), так і незаконними.

Третя особа, в інтересах якої винний за неправомірну вигоду має вчинити певні дії з використанням наданої йому влади чи службового становища, - це будь-яка фізична або юридична особа.

Також за ч. 3 ст. 368 КК (в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VII від 14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015, № 889-VIII від 10.12.2015) особливими кваліфікуючими ознаками даного злочину є, у т.ч. вчинення за попередньою змовою групою осіб, тобто якщо у вчиненні одержання неправомірної вигоди як співвиконавці брали участь дві і більше службові особи, які заздалегідь, тобто до його початку, домовилися про це (як до, так і після надходження пропозиції чи обіцянки надати неправомірну вигоду, але до його одержання). Домовленість (змова) при вчиненні цього злочину - це передусім згода на спільне з іншими службовими особами використання наданої влади чи службового становища для одержання однієї або декількох форм (предметів) неправомірної вигоди .

Співвиконавцями слід уважати тільки службових осіб, що одержали неправомірну вигоду за вчинення чи не вчинення дій, які кожна з них могла або повинна була вчинити з використанням влади чи службового становища. Не є учасниками групового одержання неправомірної вигоди посередники у цьому злочині, які виступають лише пособниками в одержанні неправомірної вигоди певною службовою особою. Для кваліфікації одержання неправомірної вигоди як вчиненої за попередньою змовою групою осіб не має значення, як були розподілені ролі між співвиконавцями, чи всі вони повинні були вчиняти або не вчиняти дії, обумовлені з тим, хто надав неправомірну вигоду, чи усвідомлював він, що в одержанні неправомірної вигоди беруть участь декілька службових осіб.

Відповідно Суд, здійснивши кримінально-правову оцінку поведінки (діяння) осіб шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, через визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння, кваліфікує дії обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , кожного окремо, за ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VII від 14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015, № 889-VIII від 10.12.2015), оскільки кожен із них вчинив одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Зміни унесені до статті в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014 згідно із Законами № 2617-VIII від 22.11.2018, № 263-IX від 31.10.2019, № 720-IX від 17.06.2020 жодним чином не поліпшують становище обвинувачених, а тому підстав для їх застосування не убачається.

Щодо аргументів захисту, що така вигода в сто і більше разів не перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що виключає можливість кваліфікації дій за частиною 3 ст. 368 КК, то слід відмітити, що вони не є дійсними, так як цією частиною наведеної статті передбачено кримінальну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, (1) предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або (2) вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або (3) за попередньою змовою групою осіб, або (4) повторно, або (5) поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто, виходячи з конструкції цієї норми слідує, що кожна з перелічених підстав є самостійною передумовою для кваліфікації дій за ч. 3 ст. 368 КК та не залежить від наявності чи відсутності іншої. Що і має місце в цій справі, а саме діяння, передбачене частиною першою (одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища) за попередньою змовою групою осіб.

З огляду на що підстав для зміни висунутого обвинувачення у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, Суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду не встановлено обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченим Суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особи винних та обставини, що пом`якшують та обтяжують їх покарання.

Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують покарання, обвинувачених, відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України, не встановлено.

Також, Суд враховує, що, кожен з обвинувачених, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; має постійне місце реєстрації та проживання, позитивні характеристики за місцем проживання та роботи, стан здоров`я, спосіб життя,наявність на утриманні членів родини, які у розумінні Сімейного Кодексу України, являються учасниками сімейних правовідносин з останніми, що свідчить про те, що оточуюча їх обстановка у сім`ї та побуті, виражає допустимі соціальні зв`язки; позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання; відношення обвинувачених до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; їх поведінку під час та після вчинення злочинних дій, роль серед співучасників, те, що даний злочин згідно примітки ст. 45 КК відноситься до корупційних злочинів та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті 368 КК України (в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VII від 14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015, № 889-VIII від 10.12.2015) у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади та конфіскацією майна.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України (із змінами, внесеними згідно із Законами № 4652-VI від 13.04.2012, № 1698-VII від 14.10.2014), або ж застосування ст. 69 КК України (із змінами, внесеними згідно із Законами № 4652-VI від 13.04.2012, № 1698-VII від 14.10.2014), до обвинувачених, Суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, а саме з огляду на те, що вони не підлягають застосуванню до осіб засуджених за корупційні злочини,та оскільки Суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Також, ураховуючи те, що відповідно до ст. 54 КК засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, та даний вид покарання застосовується, згідно ч. 2 ст. 52 КК, як додатковий вид покарання.

Так, є установленим факт того, що обвинувачені будучи працівниками правоохоронного органу та в силу своїх обов`язків були зобов`язані забезпечувати дотримання Закону, а не порушувати його, будучи службовими особами одержали неправомірну вигоду.

Корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, … ставить під загрозу стабільність … етичних норм суспільства (абзац 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998). Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність … і загрожує … моральним засадам суспільства (абзац 5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999, ратифікована Законом України № 252-V від 18.10.2006). Корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права (абзаци 2 та 4 преамбули до Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003, ратифікована Законом України № 251-V від 18.10.2006).

Випадки ж корупції, у системі правоохоронних органів ставлять під загрозу довіру до цих інституції в цілому.

У той час, як сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до корупційних злочинів та необхідності ефективної протидії ним з метою захисту особи, суспільства та держави.

Відповідно Суд, у світлі фактичних обставин цієї справи, уважає за необхідне застосувати до обвинувачених додаткове покарання у виді позбавлення спеціального звання., а саме ОСОБА_2 лейтенанта поліції, а ОСОБА_1 капрала поліції.

Відповідно дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особами винних, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Запобіжні заходи, як заходи забезпечення кримінального провадження, обвинуваченим у вигляді застави, враховуючи вимоги ст.ст. 131-132, 177, 178 КПК України, та даних про їх особи слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Також, після набрання вироком законної сили та у разі виконанням кожним з обвинувачених до такого набрання покладених на нього обов`язків передбачених п.п. 2-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, застави у сумах унесених за кожного з них, згідно положень ч. 11 ст. 182 КПК України, слід повернути заставодавцям за умови наявності з цього питання відповідних заяв останніх поданих на адресу суду.

Строк попереднього ув`язнення обвинуваченим, враховуючи положення ст. 72 КК України, слід зарахувати у строк відбування покарання в редакції Закону № 838-VIII, так як Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29.08.2018 у справі № 663/537/17 сформувала правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання) у такому ракурсі, що якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) …, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.

Питання арештованого майна у кримінальному проваджені вирішено, згідно з положеннями ст. 174 КПК України.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно з положеннями ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, Суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VII від 14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015, № 889-VIII від 10.12.2015) та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права займати (обіймати) будь-які посади в правоохоронних органах або органах державної влади строком на 3 (три) роки, та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Відповідно до ст. 54 КК України застосувати до ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення спеціального звання - «капрал поліції».

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VII від 14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015, № 889-VIII від 10.12.2015) та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права займати (обіймати) будь-які посади в правоохоронних органах або органах державної влади строком на 3 (три) роки, та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Відповідно до ст. 54 КК України застосувати до ОСОБА_2 додаткове покарання у виді позбавлення спеціального звання - «лейтенант поліції».

Строк відбування покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожному окремо, відраховувати з дня затримання у ході виконання вироку та в силу ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII зарахувати у такий строк термін їх попереднього ув`язнення, а саме: ОСОБА_1 за період з 11.08.2016 до 26.09.2016, а ОСОБА_2 за період з 11.08.2016 до 01.09.2016.

Запобіжні заходи, як заходи забезпечення кримінального провадження, у вигляді застав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Арешт майна, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Тарасюк К.Е. від 13.08.2016 у справі № 757/39279/16-к на:

? вилучені речі, документи та кошти за місцем мешкання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: банківська картка АО КБ «Приватбанк» НОМЕР_4 ; банківська картка АО КБ «Приватбанк» НОМЕР_17 ; банківська картка АО КБ «Приватбанк» НОМЕР_18 ; банківська картка «АльфаБанк» НОМЕР_19 ; банківська картка «Ощадбанк» НОМЕР_20 ; мобільний телефон Самсунг Galaxy A5 imei НОМЕР_21 з сім картою оператору Лайф з номером НОМЕР_22 ; мобільний телефон Леново imei НОМЕР_23 з сім картою Київ Стар з номером НОМЕР_24 та сім картою з номером НОМЕР_25 ; зошит та два блокноти з чорновими записами; протокол про адміністративне правопорушення №143174, 000338, 000520, 000340. 002393; постанова про адміністративне правопорушення №482920 з матеріалами; водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_25 серії НОМЕР_26 ; службове посвідчення на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_57, жетон 0000832; водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_1 НОМЕР_28 ; сім карта МТС НОМЕР_29 ; бланки протоколів про адміністративне правопорушення №№ 000308, 000337214851, 214830, 000336, 214803, 955686; грошові кошти в сумі 936 грн.; комп`ютер НР чорного кольору SCD 22611LZ із зарядним пристроєм, скасувати після набрання вироком законної сили;

? на вилучені речі, документи та кошти за місцем мешкання ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_4 , а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії АМГ №333363 стосовно ОСОБА_4 , з другим екземпляром; бланки протоколів про адміністративне правопорушення №№ 333364, 333365, 333366 - 333380; чек пристрою «Драгер» про аналіз ОСОБА_4 ; водійські права № НОМЕР_31 ОСОБА_2 ; картка замінних на ім`я ОСОБА_2 ; блокнот чорного кольору з чорновими записами; службове посвідчення ОСОБА_2 № НОМЕР_32 , № НОМЕР_42 та жетон, скасувати після набрання вироком законної сили;

? на вилучені речі, документи та кошти під час затримання ОСОБА_2 , а саме: чорна сумка на якій міститься запис оранжевого кольору «GORANGO» в якій знаходяться наступні речі: грошові кошти номіналом 100 (сто) гривень в кількості 10 (десяти) штук ВЕ7729880, СВ8289668, ГГ5123492, ВХ4155085, ЕЯ1455588, КН2500207, ЗГ7171539, ЕЮ2398802, АЖ5509691, ВЧ5728589, грошові кошти номіналом 50 (п`ятдесят) гривень в кількості 1 (одна) штука СЄ9714510, грошові кошти номіналом 10 (десять) гривень в кількості 1 (одна) штука СЖ3434205, грошові кошти номіналом 5 (п`ять) гривень в кількості 1 (одна) штука СД9527671, грошові кошти номіналом 2 (два) гривень 3 (три) штуки ПА3219499, СА8336613 та СБ2115948, грошові кошти номіналом 1 (одна) гривня в кількості 10 (десять) штук СА9834358, СД1231302, УФ3762557, СА8376966, МБ6122090, СБ6321410, ГЄ3644044, СБ8678071, УТ0029476, СА7131096, грошові кошти номіналом 50 копійок в кількості 10 штук, грошові кошти номіналом 25 копійок 12 штук, грошові кошти номіналом 18 штук, грошові кошти номіналом 5 копійок 3 штуки, мобільний телефон сірого кольору в прозорому чохлі марки HUAWEI, перепустка № НОМЕР_58 видана на ОСОБА_2 , сім-картка № НОМЕР_43 , блокнот «Патрульна Поліція», візитна картка ТАКСІ № 1 «Ваше конфортне таксі», навушники, ручка синього кольору, зарядний пристрій автомобільний марки BIOETYC UOMO, квитанція Ощадбанк № 2410 від 10.08.2016, клаптик пакету «66071» лор 16, квитанція Ощадбанк № 2683 від 03.08.2016, квитанція Ощадбанк № 492 від 02.08.2016, квитанція Ощадбанк № 2730 від 11.08.2016, квитанція № 2682 від 03.08.2016, квитанція №17014-13182-21898, квитанція «СІЛЬПО» від 02.08.2016, квитанція «СІЛЬПО» від 10.08.2016, квитанція «СІЛЬПО» від 03.08.2016, квитанція «БІЛЛА-Україна» від 10.08.2016, квитанція «ЯГІДКА» від 07.08.2016, квитанція «УНІВЕРСАМ ТАРВІЯ В» від 20.07.2016, квитанція «ТАВРІЯ ПЛЮС» від 27.07.2016, квитанція «ТОВ ФОРА» від 27.07.2016, скасувати після набрання вироком законної сили.

Речові докази:

? вилучені в ході проведення 11.08.2016 обшуку у квартирі за адресою АДРЕСА_2 , грошові кошти наступних номіналів, серій та кількості: номіналом 100 (сто) гривень кожна в кількості 7 (сім) штук БМ7405178, ЕБ5157255, КИ7808849, ЗД3127156, ЕШ7538122, ЗФ3100711, ЗА5197437, номіналом 50 (п`ятдесят) гривень в кількості 1 (одна) штука РБ1120773, грошові кошти номіналом 20 (двадцять) гривень в кількості 1 (одна) штука СЖ6578062; грошові кошти номіналом 100 (сто) гривень в кількості 1 (одна) штуки СЄ5139490, грошові кошти номіналом 50 (п`ятдесят) гривень в кількості 1 (одна) штука ПД2611168, грошові кошти номіналом 10 (десять) гривень в кількості 1 (одна) штука СА3161037, грошові кошти номіналом 5 (п`ять) гривень в кількості 1 (одна) штука НИ0453263, грошові кошти номіналом 1 (одна) гривня в кількості 1 (одна) штуки УЄ2864977; бланки протоколів про адміністративне правопорушення: серія КИ № 000308 на 2 арк.; серія КИ № 000337 на 2 арк.; серія АП2 № 214851 на 2 арк.; серія АП2 № 214850 на 2 арк.; серія КИ № 000336 на 2 арк.; серія АП2 № 214863 на 2 арк.; серія АП1 № 955686 на 1 арк.; протоколи про адміністративне правопорушення: серія АП1 № 143174 на 1 арк. від 06.07.2016, серія КИ № 000338 на 2 арк. від 01.08.2015, серія КИ № 000520 на 2 арк. від 09.08.2015; серія КИ № 000340 на 2 арк. від 30.07.2015; серія КИ № 002393 на 2 арк. від 30.07.2015; постанова у справі про адміністративне правопорушення серія ПС2 № 482920 на 2 арк. від 09.08.2015; схеми місця ДТП на 3 арк.; таблиця про передачу автомобілю борт № 310 на 1 арк.; картка обліку дорожньо-транспортної пригоди на 1 арк.; рапорти на 3 арк.; пояснення на 13 арк.; корінець до тимчасового дозволу серія ТД № 359126; корінець до тимчасового дозволу серія НОМЕР_44 ; корінець до тимчасового дозволу серія НОМЕР_45 ; корінець до тимчасового дозволу серія НОМЕР_46 незаповнений; корінець до тимчасового дозволу серія НОМЕР_47 ; корінець до тимчасового дозволу серія НОМЕР_48 незаповнений; корінець до тимчасового дозволу серія НОМЕР_49 незаповнений; бланк тимчасового дозволу № НОМЕР_50 ; бланк тимчасового дозволу № НОМЕР_51 ; зошит з навчальними конспектами на 88 арк.; два блокноти з особистими та робочими нотатками; банківська картка АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_4 ; банківська картка АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_17 ; банківська картка ПАТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_18 ; банківська картка АТ «АльфаБанк» НОМЕР_19 ; банківська картка ПАТ «Ощадбанк» НОМЕР_20 ; Флеш-носії Transcend 2Gb та icer 4 Gb; сім-картка МТС НОМЕР_52 ; ноутбук «Hp Pavilion g series», serial: 5CD22611LZ; водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_25 серії НОМЕР_26 ; службове посвідчення на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_57; спеціальний жетон 0000832; водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_1 НОМЕР_28 ; закордонний паспорт на ім`я ОСОБА_1 ; мобільний телефон «SAMSUNG», ІМЕІ: НОМЕР_21 ; мобільний телефон «Lenovo», ІМЕІ НОМЕР_53 , повернути володільцям;

? вилучені в ході проведення 11.08.2016 обшуку квартири за місцем мешкання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 : бланки протоколів про адміністративне правопорушення: серія АП2 № 333364 на 2 арк.; серія АП2 № 333365 на 2 арк.; серія АП2 № 333366 на 2 арк.; серія АП2 № 333367 на 2 арк.; серія АП2 № 333368 на 2 арк.; серія АП2 № 333369 на 2 арк.; серія АП2 № 333370 на 2 арк.; серія АП2 № 333371 на 2 арк.; серія АП2 № 333372 на 2 арк.; серія АП2 № 333373 на 2 арк.; серія АП2 № 333374 на 2 арк.; серія АП2 № 333375 на 2 арк.; серія АП2 № 333376 на 2 арк.; серія АП2 № 333377 на 2 арк.; серія АП2 № 333378 на 2 арк.; серія АП2 № 333379 на 2 арк.; серія АП2 № 333380 на 2 арк.; протокол про адміністративне правопорушення серія АП2 № 333363 на 2 арк. від 04.08.2016; бланк тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами та корінець до нього № 301054; корінці до тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами за №301051, № 301052, № 301053, № 301055; результати тестування на алкоголь ОСОБА_4 на 2 арк.; довідка про тимчасову непрацездатність № 069490 видана ОСОБА_2 ; службове посвідчення інспектора Управління патрульної поліції у місті Києві ОСОБА_2 видане 29.02.2016; спеціальний жетон № 0000833, стартовий пакет мобільного оператору ПАТ «Київстар» з номером абонента НОМЕР_38 (без SIM-карти); карта-замісник № 30313; посвідчення водія видане на ім`я ОСОБА_2 ; блокнот чорного кольору з особистими записами, повернути володільцям;

? вилучені в ході проведеного 11.08.2016 затримання ОСОБА_2 грошові кошти номіналом 100 (сто) гривень в кількості 10 (десяти) штук ВЕ7729880, СВ8289668, ГГ5123492, ВХ4155085, ЕЯ1455588, КН2500207, ЗГ7171539, ЕЮ2398802, АЖ5509691, ВЧ5728589, грошові кошти номіналом 50 (п`ятдесят) гривень в кількості 1 (одна) штука СЄ9714510, грошові кошти номіналом 10 (десять) гривень в кількості 1 (одна) штука СЖ3434205, грошові кошти номіналом 5 (п`ять) гривень в кількості 1 (одна) штука СД9527671, грошові кошти номіналом 2 (два) гривень 3 (три) штуки ПА3219499, СА8336613 та СБ2115948, грошові кошти номіналом 1 (одна) гривня в кількості 10 (десять) штук СА9834358, СД1231302, УФ3762557, СА8376966, МБ6122090, СБ6321410, ГЄ3644044, СБ8678071, УТ0029476, СА7131096, грошові кошти номіналом 50 копійок в кількості 10 штук, грошові кошти номіналом 25 копійок 12 штук, грошові кошти номіналом 10 копійок 23 штук, грошові кошти номіналом 5 копійок 4 штуки; мобільний телефон марки HUAWEI TIT - UO2; перепустка № НОМЕР_58 видана на ОСОБА_2 , копія дубліката картки ФОП ДПІ у Дніпровському району м. Києва на ім`я ОСОБА_2 ; блокнот «Патрульна Поліція» з особистими нотатками; візитна картка ТАКСІ № 1 «Ваше комфортне таксі»; навушники; Ручка синього кольору; зарядний пристрій автомобільний марки BIOETYC UOMO, квитанція «Ощадбанк» № 2410 від 10.08.2016, Клаптик паперу «66071» лор 16, квитанція «Ощадбанк» № 2683 від 03.08.2016, квитанція «Ощадбанк» №492 від 02.08.2016, квитанція «Ощадбанк» № 2730 від 11.08.2016, квитанція № 2682 від 03.08.2016, квитанція № 17014-13182-21898, квитанція «СІЛЬПО» від 02.08.2016, квитанція «СІЛЬПО» від 10.08.2016, квитанція «СІЛЬПО» від 03.08.2016; квитанція «БІЛЛА-Україна» від 10.08.2016, квитанція «ЯГІДКА» від 07.08.2016, квитанція «УНІВЕРСАМ ТАРВІЯ В» від 20.07.2016, квитанція «ТАВРІЯ ПЛЮС» від 27.07.2016, квитанція «ТОВ ФОРА» від 27.07.2016, СІМ-картка № НОМЕР_43, повернути володільцям.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

С у д д я Оксана БІРСА