Рішення № 94429498, 27.01.2021, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2324/20

Провадження № 2/697/12/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Скирди Б.К.

за участю секретаря судового засідання Васянович Ю.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канева в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що від шлюбу з відповідачем сторони мають повнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час навчається на 1 курсі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, факультету спеціальної та інклюзивної освіти, денна форма навчання, на бюджетній основі. В зв`язку з цим, потребує матеріальної допомоги, а сама позивач немає можливості повністю забезпечити доньку. Донька проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні. З урахуванням заяви про зміну позовних вимог, позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки, у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до закінчення нею навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає, погоджується сплачувати аліменти за рішенням суду.

Третя особа: ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, просила суд задовольнити позовні вимоги.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам Сімейного кодексу України, відповідає інтересам сторін по справі та не суперечить правам та інтересам інших осіб.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ст. 82 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.3).

З 01 вересня 2020 року ОСОБА_3 є студентом 1 курсу факультету спеціальної та інклюзивної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Термін навчання визначений до 30.06.2024 року, що підтверджено довідкою навчального закладу № 2474 від 30.11.2020 (а.с.5).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Із аналізу положень зазначеної норми права вбачається, що обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують вчитися виникає лише при наявності в сукупності таких юридичних фактів: досягнення дитиною 18 років, але не більше 23 років; продовження навчання; потреба у матеріальній допомозі у зв`язку із навчанням; наявність можливості у батьків надавати допомогу.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ що батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Верховний Суд у постанові від 29.01.2018 у справі № 622/373/16-ц зазначив, що положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 Сімейного кодексу України визначаються декілька видів виконання обов`язку утримувати дитину, зокрема утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому закладі, у разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).

Відповідно до ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина в твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 має задовільний стан здоров`я, доказів перебування на його утриманні малолітніх дітей або осіб похилого віку суду він не надав, позов визнав.

Відповідно до ст. 201 СК України, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189 - 192 і 194 - 197 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Оцінюючи всі зібрані по справі докази, враховуючи матеріальний та сімейний стан платника аліментів та одержувача аліментів, визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 (однієї четвертої) заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 21.12.2020 і до закінчення нею навчання - 30.06.2024, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати у виді судового збору слід стягнути з відповідача в такому порядку.

Позивач при зверненні до суду з цим позовом не сплачувала судовий збір в сумі 840,40 грн., як така що звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір".

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Статтею 142 ЦПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

За цих підстав, суд вважає, що з відповідача слід стягнути у користь держави судові витрати у виді судового збору в сумі 420,40 грн., тобто 50 % від суми судового збору, яка підлягала до сплати позивачкою при поданні позову до суду, а іншу частину судового збору 420,40 грн. компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, ст.ст. 182, 199-200 Сімейного Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 21 грудня 2020 року і до закінчення навчання доньки 30 червня 2024 року, але не пізніше досягнення нею 23-х річного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави /отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106/ судовий збір в розмір 420,40 (чотириста двадцять гривень 40 коп.) грн.

Іншу частину судового збору 420,40 (чотириста двадцять гривень 40 коп.) грн. компенсувати за рахунок держави.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Головуючий Б . К . Скирда